Фінанси державних підприємств

Побудова фінансового плану як головного інструменту управління потоками платежів в довгостроковому і короткостроковому періодах краще всього почати з детального аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості і розробки плану погашення (реструктуризації) заборгованостей. 

Слід враховувати всі надходження і стежити за тим, щоб надходження перевищували виплати. Для цього буде потрібна детальна інформація про групи клієнтів, що приносять підприємству доходи   [11, с. 18]. 
Для управління доходами і витратами на базі аналізу прибутковості всього номенклатурного ряду продукції, що випускається, а також існуючих видів діяльності (зокрема по ринках збуту), потрібно сформувати план роботи відділу збуту. Щоб не втрачати доходи, треба також спланувати структуру виробничої програми по видах продукції, по ринках, технологічному рівні виробництва.

Для підтримки частки матеріальних витрат на заданому (цільовому) рівні слід розробити і затвердити положення про індикативні ціни. В цьому випадку потрібно буде проаналізувати політику постачання і провести рейтинг матеріалів, що купуються, і витрат, що комплектують у формуванні, на продукцію. Результатом такої роботи може стати створення системи кризового планування в підрозділах (збут, постачання, виробництво, економіка, фінанси) відповідно до стратегії розвитку підприємства [2].

 

 

  3.2 Фінансове планування на державних підприємствах 

Перехід підприємств на ринкові основи господарювання призвів до істотних змін у фінансовому плануванні. Нестійка динаміка виробництва продукції (робіт, послуг), нерозвиненість маркетингової діяльності на підприємствах, криза неплатежів та інші важко передбачувані явища в господарських зв'язках і грошових відносинах зумовили скорочення періодичності розробки фінансових планів, а на окремих підприємствах призвели до повної відмови від них. 

Однак ринок підвищує вимоги до підприємств в забезпеченні платежів постачальникам за сировину, енергоресурси, матеріали, роботи і послуги; у виплаті заробітної плати своїм працівникам; проведенні своєчасних розрахунків з державним бюджетом. Їх виконання можливе тільки при беззбитковій діяльності підприємств, достатній мобільності ресурсів та віддачі. Досягнути цього можна лише шляхом   налагодженої фінансової   роботи на   підприємствах,   яка   забезпечить   досить   точний прогноз динаміки фінансових ресурсів в невизначених умовах (істотні зміни в попиті на продукцію, зміни в цінах, податках та інших кон'юнктурних факторах).    

Важливу роль при цьому повинні відігравати поточні фінансові плани, які сприяють забезпеченню фінансової стійкості підприємств. В системі планування діяльності підприємства важливе місце займає фінансове планування, яке включає планування руху всіх фінансових потоків, які охоплюють всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства, забезпечує формування та використання матеріальних, трудових, грошових ресурсів [21, с.127].

Фінансовий план активно впливає на всі сторони діяльності підприємства через вибір об'єктів фінансування, скерування коштів в залежності від їх віддачі на ті чи інші заходи, сприяє раціональному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів. 
Кожне підприємство потребує коштів для діяльності розвитку. Отже, фінансовий працівник (менеджер) повинен, з одного боку, вивчати діяльність підприємства в комплексі, враховуючи короткотермінові і довготермінові операції, а з другого боку - дотримуватися виконання трьох основних функцій:

-   забезпечувати стабільне фінансування виробництва, тобто управляти грошовими засобами,

- виділяти   кошти для оплати довготермінового   виробництва, тобто фінансування інвестицій та економічного зростання;

-   забезпечувати підприємство фінансами на найвигідніших умовах.

Незважаючи на значні переваги фінансового планування, воно не використовується в сучасних умовах в повній мірі. Невизначеність підприємства в ринковому середовищі, відсутність сталих фінансових нормативів, часті зміни нормативно-правових положень, відсутність стабільності в їх застосуванні, багаточисельні доповнення та зміни законів, що регулюють систему оподаткування, кредитування, розрахунковий процес - все це ускладнює господарську та фінансову діяльність підприємства [19, с.415].

Вплив негативних процесів, викликаних впровадженням у суспільстві ринкових відносин, існуючі труднощі у здійсненні економічних відносин можуть бути послаблені в умовах, коли підприємство в повній мірі використає можливості фінансового планування. Підприємство буде спроможне прогнозувати свій фінансовий стан в результаті обґрунтування джерел     та обсягів     збільшення     фінансових     ресурсів,     використання внутрішніх резервів,   забезпечення  платоспроможності та фінансової стабільності господарської діяльності.

Фінансове планування охоплює всі сторони діяльності підприємства, забезпечує високий рівень управління витратами і доходами, результатом чого є підприємницький успіх, можливість вдосконалення матеріально-технічного розвитку.

Фінансове планування призначене для вирішення таких основних завдань:

-   забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної господарської діяльності   підприємств, включаючи розширене відтворення основних засобів виробництва, формування обігових     коштів,     матеріальне     стимулювання     працюючих, забезпечення соціальних потреб людей,

- виявлення   резервів   в   господарській   діяльності   підприємства,   їх спрямування на   підвищення   ефективності виробництва;

-забезпечення       об'єктивних,       раціональних       та       взаємовигідних економічних відносин   підприємства з   іншими   підприємствами-постачальниками матеріальних ресурсі з бюджетом та банками:

- здійснення   контролю     за   господарсько-фінансовою     діяльністю підприємства,     контролю     за     утворенням     та     використанням матеріальних, трудових, грошових ресурсів [14, с.254].

Розробка фінансового плану ґрунтується на планах виробництва продукції, її номенклатурі, витратах, фінансових нормах і нормативах, даних про ринок та тенденції його розвитку.

Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів, забезпечує необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів.

Об'єктами планування є доходи підприємства, взаємовідносини з державним бюджетом, позабюджетними фондами, інвестиційні та кредитні ресурси.

До об'єктів фінансового планування на підприємстві належать виручка від реалізації продукції, об'єм обігових коштів та джерела їх поповнення, прибуток, джерела фінансування інноваційної та інвестиційної діяльності, здійснення капітального ремонту, модернізації технічного вдосконалення основних фондів, відносини з бюджетом та банками. 
Підприємства самостійно розробляють і схвалюють фінансові плани. Процес фінансового планування включає ряд послідовних стадій:

1.   Розрахунки планових   фінансових   показників   з використанням результатів попередніх розділів плану діяльності підприємства;

2. Розробка проекту фінансового  плану; 

3. Узгодження показників  плану з акціонерами, банківськими  установами тощо;

4. Розгляд проекту плану  керівництвом підприємства і  трудовим колективом,

5. Його доопрацювання;

6. Схвалення плану керівництвом  підприємства з врахуванням результатів  обговорення [18, с.392].

В основі розробки фінансового плану лежить аналіз фінансово- господарської діяльності, в ході якого виявляються резерви підвищення ефективності роботи підрозділів підприємства: вплив зовнішнього середовища — економічних, фінансових, валютних, кредитних, конкурентних та інших умов, в яких здійснюється виробнича діяльність підприємства. В умовах ринкового господарювання в діяльності підприємства зовнішнє середовище є   основним джерелом невизначеності, яка пояснюється багатомірністю, непередбачуваністю, неможливістю врахування виливу всіх змін, дій і взаємозв’язків в ньому. У фінансовій сфері ця невизначеність проявляється в найбільшій мірі. Саме впливом   зовнішнього   середовища визначається систематичний ризик.

Для розробки фінансового   плану   підприємства необхідна належна інформаційна база. В якості такої бази використовуються: 

- постанови органів галузевого  або територіального управління  щодо розвитку підприємства;

- завдання науково-технічних  програм, народногосподарського, галузевого  та регіонального рівнів;

- державні   замовлення і контракти,   обсяг   державних централізованих капітальних вкладень;

- фінансові норми і  нормативи:

- результати попередньої  роботи з замовниками,

-   інформація про стан ринку /товарів (робіт, послуг);

- матеріали аналізу виробничо-фінансової  діяльності в базовому періоді;

- планові     показники     інших     розділів     плану     економічного     і соціального розвитку підприємства [5, с.39].

Річний фінансовий план підприємства являє собою заключний розділ плану господарської та соціальної діяльності підприємства. У фінансовому плані узагальнюються у грошовому виразі всі планові показники роботи підприємства, визначаються обсяги, напрями використання грошових коштів, відображаються економічні відносини підприємства з його працівниками, з іншими підприємствами, банками, бюджетом. За економічним змістом у фінансовому плані відображаються результати господарської діяльності підприємства протягом певного періоду, джерела і обсяги формування та напрями використання фінансових ресурсів, в тому числі для внутрішньогосподарських потреб.

Фінансовий план підприємства складається у вигляді балансу доходів і витрат, а також розрахункових форм для визначення статей балансу. 
Баланс доходів та витрат складається з таких розділів:

- доходи і надходження  коштів; 

- витрати і відрахування  коштів [11, с.284].

Складання фінансового плану - балансу доходів і витрат на плановий період, як правило починається на початку другої половини року, що передує плановому. Здійснюються детальні розрахунки та обґрунтування значень коленої статті розділів «Доходи і надходження коштів» та «Витрати і відрахування». Після таких розрахунків складається перевірочна таблиця до балансу доходів і витрат, збалансованість фінансового плану, плановий обсяг фінансових ресурсів.

Зіставлення доходів і надходжень коштів з витратами дає можливість визначити надлишок фінансових ресурсів, або їх дефіцит. У першому   випадку   визначають   напрями   використання   надлишкових ресурсів для забезпечення відтворюючого процесу   на підприємстві, в другому випадку   -   здійснюється   пошук джерел фінансування,   надходжень коштів. 
Обґрунтування фінансового плану - складний творчий процес, для здійснення якого необхідним є залучення кваліфікованих кадрів економістів-фінансистів. При обґрунтуванні плану необхідна   активна участь усіх працівників апарату управління підприємства.

Для складання фінансового плану використовують   такі вихідні матеріали:

-   показники плану виробництва і реалізації продукції, кошторис затрат на виробництво,

-     дані про обсяги планових інвестицій.

-     розрахунки відпускних цін, нормативи амортизаційних відрахувань та платежів у бюджет,

-     результати аналізу виконання плану за попередній період,

-     фактичні дані бухгалтерського балансу на перше число планового.

Роботу по складанню фінансового плану (балансу доходів і витрат) здійснюють в декілька етапів.

На першому етапі розробка фінансового плану починається із середини року, що   передує   плановому   періоду,   з   використанням звітних   матеріалів про роботу підприємства   та   його   фінансову діяльність   за   перше   півріччя   та   прогнозних   даних   щодо   оцінки можливих   результатів   роботи   протягом   усього   року.   Такий   підхід дозволяє використати реальну   інформацію   щодо   фактичного   місця підприємства на     ринку,     конкурентоспроможності     продукції,     що виготовляється, впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на фінансові результати діяльності підприємства. На наступних етапах здійснюються узгодження виробничих та фінансових показників діяльності підприємства, розрахунки кожної статті доходів та надходжень коштів та кожної статті витрат. Визначають загальну суму всіх доходів і витрат [6, с.152].

Призначення та роль оперативних фінансових планів підприємства полягає у встановленні послідовності та строків здійснення окремих фінансових операцій при запровадженні раціональних способів маневрування грошовими ресурсами з метою отримання найбільшого економічного ефекту.

Платіжний     календар     є     важливим     інструментом   оперативного управління   грошовими   потоками   на підприємстві.   Платіжний  календар являє собою план раціональної організації оперативної фінансової діяльності, в якому взаємопов'язані за термінами використання всі джерела надходження коштів з витратами на здійснення господарської діяльності підприємства.

Розробляється він на квартал з розподілом по місяцях,   декадах в різних варіантах, містить такі розділи:

• Надходження коштів, видатки:
• перевищення надходжень над видатками;
• перевищення видатків над надходженнями, залишок коштів на початок планового періоду;
• залишок коштів на кінець планового періоду [12, с.103].

На етапі оперативного фінансового планування складають кредитну заявку-документ, в якому підприємство обґрунтовує потреби в банківському кредиті. Кредитна заявка оформлюється на основі попередніх розрахунків, потреби в кредитних коштах, обґрунтувань ефективності заходів, спрямованих на підвищення рівня економічної роботи на підприємстві і для впровадження яких необхідні кредитні кошти.