Фінансова криза та її вплив на фінансовий ринок України

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

 

 

 

Кафедра фінансів та кредиту

 

 

 

 

на тему:

«Фінансова криза та її вплив на фінансовий ринок  України».

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Студент

462-групи

   Петришин В.Л.

Перевірила:

Андрейків Т.Я.

                                                                                             

 

 

 

 

 

 

Львів 2013

 

 

План

Вступ

1. Світова економічна криза 2008 р. причини виникнення.

2. Вплив фінансової  кризи 2008 на фінансовий ринок  України.

3. Шляхи мінімізації  впливу фінансової кризи на економіку і фінансові ринки.

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Протягом становлення і розвитку світового індустріального суспільства в економіці багатьох країн відбувалися кризи, під час яких спостерігалися: наростаючий спад виробництва, скупчення нереалізованих товарів на ринку, падіння цін, крах системи взаємних розрахунків, крах банківських систем, розорення промислових і торгових фірм, різкий стрибок безробіття. У  науковій літературі економічна криза характеризується як порушення рівноваги між попитом і пропозицією на товари та послуги. 

Кризи супроводжують всю історію людського суспільства. Перша світова економічна криза, яка завдала удару народному господарству та суспільному житті одночасно США, Німеччини, Англії та Франції сталась в 1857 році. Криза почалася в США. Причиною послужили масові банкрутства залізничних компаній і обвал ринку акцій. 

Згодом, протягом багатьох століть, можна спостерігати різні кризи економічного характеру, що відбувається в різних точках земної кулі: час Великої депресії (1929-1933 рр.), Мексиканська криза (1994-1995 рр.), Азіатська криза (1997 р.), Російська криза ( 1998 р.) і, звичайно ж, що відбувається в даний момент часу світова «американська» економічна криза.

Світова фінансова криза 2008 поширилася і на світових фінансових ринках, де відбулося перше падіння фондових індексів провідних банків та фінансових компаній. За таких обставин спекулятивний капітал, що шукає стабільні ринки з найвищими прибутками, перейшов із ринків розвинених країн до країн з економіками, що розвиваються.

Україні потрібно вживати  заходів щодо розвитку та підвищення конкурентоспроможності системи банківських  установ. Стратегічно важливим для  забезпечення стабільності банківського сектора є створення умов для  роботи фінансово- інноваційних груп, визначення єдиної державної позиції щодо залучення до банківської системи України іноземних установ, механізму стимулювання їх інвестиційної діяльності та шляхів мінімізації привнесених ними ризиків.

1. Світова економічна криза 2008 р. причини виникнення.

Фінансова криза у  світі почалася з іпотечної кризи  у США ще у 2006 році. Головною її причиною було зростання обсягів неповернених житлових кредитів ненадійними позичальниками. Криза стала помітною і почала набирати міжнародних масштабів на весні 2007 року, коли New Century Financial Corporation, найбільша іпотечна компанія США пішла із Нью-Йоркської фондової біржі у результаті заборони, накладеною на торги її акціями. Компанія перестала видавати кредити, і крім того, виявилися неспроможною виплачувати заборгованість кредиторам. І хоча доля кредитів, виданих ненадійним позичальникам, була незначною у загальній масі іпотечних кредитів, це спричинило паніку на ринку житла. Іпотечні банкрутства добралися і до надійних позичальників. На хвилі банкрутств американських агенцій із іпотечного перекредитування ненадійних позичальників, інші кредитні організації перестали видавати іпотечні позики навіть позичальникам із хорошим кредитним рейтингом, хто не мав підтвердженого офіційного доходу, або початкового внеску. Протягом наступних кількох місяців зазнали збитків або збанкрутували десятки компаній.

Які ж головні причини  виникнення іпотечної кризи у  США?

По-перше, це обвал на ринку житла. В 2001 – 2005 р. у багатьох штатах США спостерігалося швидке зростання цін на нерухомість, викликане низькими процентними ставками по кредитах, «м’яким» підходом кредиторів до оцінки платоспроможності позичальників і високою схильністю домогосподарств до придбання житла у власність. У цей період в 2 рази зросли обсяги будівництва будинків (у порівнянні з 1990 – 1995 р.), під заставу наявного житла американці взяли кредитів на 750 млрд. дол. (в 2005 р.), витративши з них 2/3 на особисте споживання, ремонт і виплату боргів по кредитних картах. У другій половині 2005 р. на ринку почалося падіння цін на житло й збільшення термінів експозиції об'єктів. Для позичальників, що отримали кредити нещодавно й практично на всю вартість житла (тобто при LTV – співвідношенні розміру кредиту й вартості закладеного житла – близькому до 100%), падіння вартості нерухомості – істотний стимул для відмови платити по кредитах, особливо, з огляду на той факт, що нестандартні кредити видавалися позичальникам, що мали проблеми із платоспроможністю в минулому. Збільшення пропозиції житла на ринку й жорсткості умов видачі нових кредитів поряд із зростанням процентних ставок спричинило подальше падіння цін на житло.

По-друге, зниження прибутковості  іпотечного бізнесу й підвищення ризиків іпотечних операцій. Наприкінці 2005 р. відбулася несподівана й ледь помітна зміна в стратегіях кредиторів: від конкуренції за ціною (зниження процентної ставки) кредитори перейшли до конкуренції за умовами кредитування (спрощення стандартів кредитування). Протягом 2005 р. кредитори, що працюють на ринку нестандартних кредитів, конкурували між собою шляхом зниження процентних ставок. Ця війна призвела до збільшення якості їхніх кредитних портфелів, тому що низькі ставки по кредитах залучали людей з гарною кредитною історією, які могли б отримати й стандартні кредити. Проблема, однак, полягала в тому, що такі кредити не приносили достатньо прибутку (до кінця 2005 р. різниця між процентною ставкою по кредитах і вартістю залучених коштів знизилися до 3 процентних пунктів у порівнянні з 6 процентними пунктами в 2003 р.).

Для збільшення прибутку кредитори почали підвищувати процентні  ставки, що природно спричинило зменшення  кількості нових клієнтів і обсягів  виданих кредитів. Ряд економістів  вважають, що кредитори були орієнтовані  більше на збереження й збільшення показника «обсяг виданих кредитів», по якому інвестори оцінюють потенціали росту компанії й зміна якого впливає на ринкову вартість акцій. Для цього кредитори почали робити винятки зі стандартів кредитування, чому сприяла й відсутність державного контролю за портфелями нестандартних кредитів. У міру розвитку кризи на ринку житла стала збільшуватися кількість дефолтів по таких високоризикових кредитах, що означало збитки для компаній кредиторів.

В умовах конкуренції  на ринку нестандартних кредитів, ряд «молодих» кредиторів, що не мають достатнього досвіду оцінки кредитних ризиків нестандартних позичальників, вивели на ринок нові продукти, які дозволяли отримати кредит позичальникові, що не має документації на житло, початкового внеску, з низьким кредитним рейтингом, непідтвердженим доходом. Посилення конкуренції привело ще й до скорочення спреду між прибутковістю по малоризикованими 10-літнім державними облігаціям і більш ризикованими 30-річними іпотечними цінними паперами до 1,5 – 1,7 процентних пунктів. Це означає, що ризики іпотечних паперів стали недооцінюватися.

Третя причина іпотечної  кризи у США – відсутність  власних коштів у кредиторів для  покриття збитків. На відміну від  традиційних банків, у кредиторів, що працюють на ринку нестандартних  кредитів, як правило відсутня можливість використовувати кошти депозитів для видачі кредитів. Замість цього кредитори користуються банківською кредитною лінією. З іншого боку, всі кредити кредитор продає інвестору, який у випадку прострочення платежів по кредиту має право повернути його назад початковому кредитору. Зворотний викуп прострочених кредитів здійснюється з коштів кредитної лінії. Увесь час, поки прострочений кредит перебуває на балансі кредитора, стягуються відсотки за користування кредитною лінією, тому кредитор змушений зафіксувати свої збитки, отримавши назад прострочений кредит, а не чекати закінчення процедури звертання стягнення на закладене майно.

В умовах зростаючого  ринку привабливість ринку нестандартних  кредитів для інвесторів забезпечувалася  за рахунок більш високих процентних ставок по кредитах і більш низьким у порівнянні з очікуваним рівнем дефолтів. Як наслідок, кредитори могли порівняно легко отримати банківську кредитну лінію для фінансування своєї діяльності. В умовах стагнуючого ринку привабливість даного сегмента кредитування зникла, відповідно в кредиторів виникли проблеми з одержанням кредитних ліній, а поточний прибуток від операцій виявився недостатнім для покриття збитків від збільшеного рівня дефолтів і прострочень платежів.

Четвертою причиною є загострення проблеми кредитоспроможності домогосподарств. В 2007 р., за оцінками деяких експертів, у США відбулося вповільнення росту споживчих витрат населення. До 2006 р. ріст споживчого попиту підтримувався за рахунок дешевих і все більш доступних споживчих кредитів і постійного зростання цін на всі активи, у тому числі й на житло. Тільки за 2005 р. ринкова вартість активів населення виросла на 3,2 трлн. доларів.

Починаючи з 2006 р. обидва позитивні для споживача фактори  практично зникли: вартість грошей піднялася, а ціни на житло стали знижуватися, тоді як борги та фінансові зобов’язання нікуди не ділися. Рівень прямих видатків на обслуговування іпотечних і споживчих кредитів у використовуваному доході родин піднявся до історичного максимуму – 14,5%, а з урахуванням зобов’язань по оплаті оренди, страхування й оподатковування житла й оренди автомобілів ці виплати наблизилися до 20%. По оцінках американського Центру житлової політики частка домогосподарств, що витрачають на оплату житла більше половини своїх доходів, виросла в США з 1997 по 2005 р. на 88% (з 2,4 млн. до 4,5 млн.).

Надзвичайно щільна і  переплетена взаємопов’язаність фінансових установ на ринку призвела до того, що криза, яка мала б стосуватися  лише кредитних установ, що працюють на ринку високоризикованих позичок, вплинула спочатку на американську фінансову систему, а потім і на загальносвітову. Під час стрімкого зростання ринку високоризикованих позик, банки, які до цього працювали лише з надійними позичальникам, почали вкладати свої активи у компанії, що працювали на вищезазначеному ринку. Фактично, більшість найбільших американських та світових банків (Merrill Lynch, Citigroup, Bank of America, UBS, Barclays, HSBC, Northern Rock, BNP Paribas, Deutsche Bank, JPMorgan) тривалий час кредитували та мали у власності акції компаній, що працювали на ринку високоризикованих кредитів. Відповідно, банкрутство цих компаній призвело до того, що банки були змушені списувати заборгованості. Так, наприклад, банк Merrill Lynch заявив про списання 15 млрд. дол.. заборгованості, Citygroup – 18 млрд.дол., а швейцарський банк UBS – про рекордну суму в 37 млрд. дол.. заборгованості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Вплив фінансової  кризи 2008 на фінансовий ринок  України.

В Україні настають зненацька не лише холоди і зима, але й економічні кризи.

Світова фінансова криза виникає  при погіршенні умов торгівлі та балансу  у поточних операціях. Вплив світової кризи на економіку України проявився  в значному подорожчанні внутрішніх ресурсів, відбився на валютному, фондовому ринках і ринку нерухомості.

Фінансова криза складається з  бюджетної кризи, кризи грошового  обігу, банківської, біржової та валютної криз.

Основною причиною та джерелом світової кризи є криза неповернення іпотечних  кредитів, які у неконтрольованих обсягах надавалися банками у США громадянам держави.

Світова економічна система вже  давно нагадувала мильну бульбашку, роздуту до тих меж, коли для її колапсу достатньо одного проколу. Джерелом такого стану можна назвати  фінансову систему. Усі складові фінансової системи (грошовий ринок, кредитний ринок, ринок цінних паперів, страхування тощо) перетворились на самостійну одиницю, що пов'язана з процесами у реальному секторі економіки. Іншими словами, класична формула К.Маркса: "гроші-товар-гроші" - сьогодні працює і без товарної (виробничої) складової і має вигляд "гроші-гроші-гроші".

У світі раптом почали зникати "гроші з нічого", різко впала можливість для підприємств за рахунок кредитів розвивати та підтримувати виробництво, а також продавати продукцію споживачам.

Криза на світових фінансових ринках, яка збільшується в масштабах  суттєво впливає на транскордонний рух капіталів та зовнішньоекономічну діяльність України.

Наша країна стоїть перед  серйозною проблемою прискорення  структурних та інноваційних реформ у економіці. Проте для захисту  українського фінансового ринку  бажано провести наступні заходи:1) підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних банківських установ; 2) забезпечення стабільного розвитку українського банківського сектора.

В умовах фінансової кризи  стратегічним напрямом діяльності уряду  є збільшення інвестицій у секторі національної економіки. Для цього необхідно розблокувати приватизаційні процеси, а також прийняття Державної програми приватизації. Також необхідно ухвалити низку законопроектів, розроблених урядом і спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України.

 

Із поширенням глобалізаційних  процесів умови функціонування українських  банків істотно змінилися. А саме:

 

   1) через механізми  купівлі та створення фінансових  установ стало можливим поглинання  української банківської системи,  яка менш конкурентоспроможна на світовому фінансовому ринку, системами більш розвинутих країн;

 

   2) спостерігається  тенденція взаємопроникнення капіталу  фінансового та виробничого секторів  економіки;

 

   3) стирання  кордонів  фінансової діяльності на світовому  ринку сприяє активізації обміну капіталами між різними країнами.