Фінансова криза та її вплив на фінансовий ринок України

 

Головною причиною відставання  України від розвинутих країн  є неправильно обрані орієнтири  державної фінансової політики.

 

Україні потрібно вживати  заходів щодо розвитку та підвищення конкурентоспроможності системи банківських установ. Стратегічно важливим для забезпечення стабільності банківського сектора є створення умов для роботи фінансово- інноваційних груп, визначення єдиної державної позиції щодо залучення до банківської системи України іноземних установ, механізму стимулювання їх інвестиційної діяльності та шляхів мінімізації привнесених ними ризиків.

Переваги фінансової глобалізації й лібералізації руху капіталу будуть тим відчутнішими, чим вищий і стабільніший рівень розвитку банківської системи й національної економіки, порівняно з іншими країнами.

Світова фінансова криза  поширилася на світових фінансових ринках, де відбулося перше падіння фондових індексів провідних банків та фінансових компаній. За таких обставин спекулятивний  капітал, що шукає стабільні ринки з найвищими прибутками, перейшов із ринків розвинених країн до країн з економіками, що розвиваються.

Не залишився осторонь світових процесів й український  фондовий ринок. Це пов'язано головним чином із виходом з українського ринку, як і зі світового, частини іноземних інвесторів, так званих спекулянтів, а також із нестабільною політичною ситуацією в Україні.

Світова фінансова криза  спостерігається й тепер. Наслідком  цього стали банкрутства світових фінансових компаній та поширення фінансової кризи на реальний сектор світового господарства, падіння попиту на світових ринках та обвал цін на сировинних ринках.

Наразі впливу світової фінансової кризи на Україну не стане  насправді найболючішим. Сьогодні він  лише створює певний тиск на валютний ринок, оскільки відбувається відплив спекулятивного капіталу. Щодо інших каналів впливу, то вони чутливіші для економіки України, а саме:

 

   а) зовнішньоторговельний;

 

   б) банківська  система;

 

   в) борговий.

 

Таким чином, погіршення ліквідності світових фінансових ринків може істотно уповільнити кредитування української економіки. Як наслідок, українські позичальники зазнають труднощів із рефінансуванням своїх кредитних зобов'язань на зовнішніх ринках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Шляхи мінімізації впливу фінансової кризи на економіку і фінансові ринки.

Три століття ринкової економіки  показують, що фінансові потрясіння є її органічним єством. Ці потрясіння пов'язані з світовими війнами  і їх наслідками, революціями і  громадянськими війнами, циклічними економічними кризами.

Фінансова криза - це глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений низкою економічними й політичними  чинниками. Кризові явища у сфері  фінансів можуть бути викликані трансформаційними  процесами в економіці, тобто  зміною моделі економічного розвитку, втратою конкурентоспроможності економіки.

До світових криз, що викликали  найбільші фінансові заворушення  відносять Велику Депресію 30-х років, Мексиканську кризу 1994-1995 рр., кризу  в країнах Південно-Східної Азії 1997-1998 рр. з суттєвим її впливом на світові фінансові ринки, дефолт 1998 р. у Росії, і, нарешті Світова фінансова криза, яка особливо вплинув на країни СНД, у тому числі на Україну.

При всій своїй величезній потужності, приватні фінансово-економічні корпорації, не в змозі самостійно впоратися з проблемами глибоких спадів і депресій, що загрожують сучаснішій капіталістичній системі, без опори на силу держави і її владно-регулюючі можливості.

Нова, Глобальна фінансова  криза почалася у першому десятилітті XXI століття. Процес банкрутства фінансово-банківських інститутів швидко перекинувся з Америки на інші країни і континенти, перш за все до Європи через надто велику міру "переплетіння" економіки і фінансів у сучасному глобальному світі, їх взаємозалежність і взаємозв'язок. Це змусило уряди провідних європейських і інших держав приступити до консолідації своїх зусиль.

 

Всі рішення світової фінансової влади надають глобальній фінансовій системі принципово іншу якість. Головним інструментом регулювання  світових фінансів проголошується віднині не ринок, а держави і рішення їх головних фінансових інститутів.

Вміст стандартного набору методів центробанків різних країн  залежать від ряду передумов. Вибір  тієї або іншої стратегії центрального банку залежить від орієнтації економіки країни. Зміст антикризових пакетів залежить від багатьох чинників, таких як першочергова мета та пріоритети Центрального банку, особливості монетарно-трансмісійного механізму, мікро - та макропоказники, стан економіки держави та інше.

Глобальна економіка представляє собою історично нову реальність, що відрізняється від традиційної світової економіки. Процес глобалізації світової економіки йде вкрай нерівномірно. Це стосується як сфер діяльності та галузей, так й макроекономічних регіонів, об’єднаних по групам країн та цивілізаціям.

Найвищий рівень глобалізації досягнуто у фінансово-інвестиційній  сфері. Адже сьогодні загальновідомим  став факт перевищення більш як на порядок, фінансових потоків обігу  світової економіки у порівнянні з її матеріальними потоками, пов’язаними з реальними ринками товарів та послуг. Таким чином, цей вивільнений грошовий капітал не має матеріального підкріплення і знаходиться у вільному плаванні, маючи щосекундні біржові операції на мільярди доларів. І ця фінансова бомба вже десятки років нависає над виробничими потужностями реальної економіки країн усієї Земної Кулі, періодично знищуючи фінансові ринки у тому чи іншому ареалі світу через механізми фінансових криз.

 Фінансова криза  ставить перед урядами країн  подвійну мету: підтримання стабільності і грошово-кредитної сфери, і фінансової системи. Але єдиної панацеї для боротьби з фінансовими кризами немає.

Отже, як потрібно реагувати  на глобальну фінансову кризу  щоб забезпечити оздоровлення фінансової системи, стабілізувати економіку та уникнути впливу ризиків?

Ефективні методи втручання  в економіку (зокрема вплив на діяльність фінансових інститутів) можуть допомогти покращити балансові  показники, нівелювати негативні наслідки кризи та відновити інвестиційний  процес.

Досвід функціонування фінансової системи під час кризи показує, що ефективність та затратність впровадження такої політики подолання фінансових заворушень залежить від наступних ключових елементів:

• Чіткої та надійної структури фінансового сектору, що сприяє його стабільності та запобігає фінансовій скруті;
• Швидкого реагування та застосування інструментів антикризової політики, що є важливим для мінімізації негативного впливу на економіку.

До методів подолання  фінансових криз слід віднести впровадження широкого спектру попереджувальних заходів та ряду інструментів, направлених на відновлення нормального функціонування кредитної системи та балансів банків і їх позичальників. Такі заходи включають державні гарантії по депозитам та тимчасова зупинка їх конвертованості, заходити по наданню ліквідності, компанії по списання частини або всього боргу за взаємної згоди боржника та кредитора тощо.

Доцільність впровадження перерахованих заходів має бути похідною від впливу ряду факторів, включаючи природу та глибину  фінансової кризи та специфічні обставини, що склалися у країні. Проте незважаючи на усі труднощі кризи та посткризових явищ, Україна починаючи з 2009 по 2011 рр. показує стабільну динаміку росту ВВП. 

Таким чином можна  стверджувати, що для подолання наслідків  фінансово-економічної кризи, яка вразила економіку нашої країни, були застосовані і розроблені комплекси взаємопов'язаних заходів щодо взаємодії фінансового та нефінансового секторів економіки, а також здійснена робота щодо узгодженості дій усіх органів державної влади та суб'єктів господарювання з метою їх виконання та використання.

 

 

Висновки

Світова фінансова криза  виникає при погіршенні умов торгівлі та балансу у поточних операціях. Вплив світової кризи на економіку  України проявився в значному подорожчанні внутрішніх ресурсів, відбився на валютному, фондовому ринках і ринку нерухомості.

Фінансова криза складається  з бюджетної кризи, кризи грошового  обігу, банківської, біржової та валютної криз.

Основною причиною та джерелом світової кризи є криза  неповернення іпотечних кредитів, які у неконтрольованих обсягах надавалися банками у США громадянам держави.

Криза на світових фінансових ринках, яка збільшується в масштабах  суттєво впливає на транскордонний рух капіталів та зовнішньоекономічну  діяльність України.

Світова фінансова криза поширилася і на світових фінансових ринках, де відбулося перше падіння фондових індексів провідних банків та фінансових компаній. За таких обставин спекулятивний капітал, що шукає стабільні ринки з найвищими прибутками, перейшов із ринків розвинених країн до країн з економіками, що розвиваються.

Наша країна стоїть перед  серйозною проблемою прискорення  структурних та інноваційних реформ у економіці. Проте для захисту  українського фінансового ринку  бажано провести наступні заходи:1) підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних банківських установ; 2) забезпечення стабільного розвитку українського банківського сектора.

В умовах фінансової кризи  стратегічним напрямом діяльності уряду  є збільшення інвестицій у секторі  національної економіки. Для цього необхідно розблокувати приватизаційні процеси, а також прийняття Державної програми приватизації. Також необхідно ухвалити низку законопроектів, розроблених урядом і спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України.

Список використаної літератури

1. Мочерний С.В. Основи економічних знань: підручник для вузів / С.В. Мочерний. – К., 2001. –312 с

2. Венгер В.В. Фінанси: навч. посіб. / В.В. Венгер. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 432 с.

3. Стеців Л.П., Копилюк О.І Фінанси: навч. посіб. / Л.П. Стеців, О.І. Копилюк. – К. : Знання, 2007. – 235 с.
4. Рогач О.І. Міжнародні фінанси: підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпенко, Т.С. Шемет та ін.; за ред. О.І. Рогача. – К. : Либідь, 2003. – 784 с.
5. Фінансово-економічний аналіз: підручник для вузів / [П.Ю. Буряк, М.В. Римар, М.Т. Биць та ін.; за ред. П.Ю. Буряка, М.В. Римара]. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 258 с.
6. Барановський О.І. Сутність і різновиди фінансових криз [Текст] / О.І. Барановський // Фінанси України. – 2009. – № : 8. – С. 19-33.
7. Шелудько М.Н., Шкляр А.І. Фінансові кризи на ринках, що розвиваються: теоретичні й емпіричні аспекти аналізу [Текст] / М.Н. Шелудько, А.І. Шкляр // Фінанси України. – 2009. – № : 2. – С. 15-35.