Гривня як національна валюта

Таким чином, за станом на 1 листопада 1996 року з урахуванням  додаткового вилучення після  закінчення грошової реформи карбованців  з обігу та кас банків в резервні фонди Національного банку України зараховано всього 330,3 трлн.крб. (97,7% від усієї суми емітованих карбованців), в тому числі 311,2 трлн.крб., (97,7%), які знаходились в обігу і 19,1 трлн.крб. (100%) ¾ в касах банків. Залишились не пред¢явленими до обміну 7,8 трлн.крб., або 2,3% карбованцевої готівки, яка була випущена в обіг в дорформенний період.

В перших числах листопада ц.р. завершено вивезення  до сховищ Націоналного банку України  вилучених з обігу та кас банків карбованців і надлишкових резервів гривні, що знаходились на відповідальному зберіганні в установах комерційних банків.

Банківською системою України вживались заходи щодо виявлення  та вилучення з обігу фальшивих  грошей. За період реформи комерційні банки вилучили фальшивих карбованців  на загальну суму 6,5 млрд.крб. Найбільші обсяги виявлено в Одеській, Закарпатській, Львівскій, Запорізькій, Чернівецькій областях та в Автономній Республіці Крим. Робота з вилучення фальшивих грошей здійснювалася в тісному контакті з органами МВС України.

В ході перерахування вилучених з обігу карбованців, вивезених із кас комерційних банків до резервних фондів Національного банку, регіональними управліннями НБУ в період з 17 вересня по 31 жовтня ц.р. додатково виявлено фальшивих карбованців на суму 1 млрд. крб.

Загальний обсяг  фальшивих карбованців, виявлених  банками за станом на 1 листопада 1996 року, становить 7,5 млрд.крб.

 

3. Підсумки  впровадження гривні для економіки

Проведення  грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банівську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

Головним досягненням  є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному  ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, повністю виправдалися.

По-перше, вдалося  утримати  інфляцію у прогнозованих  параметрах: 5,7% ¾ за серпень, 2,0% ¾ за вересень, 1,5% ¾ за жовтень.

Деякий ажіотаж  на споживчому і валютному ринках, що на короткий проміжок часу виник напередодні проведення реформи, швидо був погашений шляхом роз¢яснення через засоби масової інформації механізмів і характеру проведення реформи, а також здійснення термінових заходів адміністративного і фінансового характеру та встановлення жорсткого контролю за роботою обмінних пунктів з іноземною валютою.

За порушення  правил валютних операцій Національний банк України застосував штрафні  санкції до 5 комерційних банків. Для 4 банків та їх філій обмежив дії ліцензій та припинив дію 70 угод з юридичними особами ¾ агентами комерційних банків з проведення обміну інозеної валюти.

По-друге, з перших днів реформи Національний банк України  підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют, зокрема 176 гривень за 100 дол. США, що відповідало курсу, який склався у карбованцях напередодні грошової реформи. Фактично в період реформи і в перші 20 днів після її завершення було зафіксовано курс української грошової одиниці для забезпечення фінансової стабільності. Деяке падіння курсу гривні, яке почалося 7 жовтня, є підтвердженням відновлення режиму плаваючого курсу і виведення його на реальне значння з метою підтримки вітчизняного виробника і стимулювання експорту.

Готівковий  курс гривні до іноземних валют в  комерційних банах та пунктах обміну іноземних валют в період реформи відовідає офіційнму, а в деяких банківских установах був навіть нижчим офіційного.

Національний  банк України розробив нові нормативні документи, які значно розширюють можливості фізичних осіб ¾ резидентів та неризидентів, у здійсненні через українські уповноважені банки соціальних платежів в іноземній валюті за межі України, що сприятиме створенню умов для приєднання України до 8 статті Статусу Міжнародного валютного фонду і означатиме офіційне міжнародне визнання гривні конвертованою валютою за поточними операціями.

По-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і  сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Це насамперед зменшення обсягів готівки в обігу на фоні дякого зростання цін та відчутне збільшення ліквідності комерційних банків, що не спостерігалось останнім часом. Так, протягом серпня-жовтня темпи зростання цін споживчого ринку становили 9,4%, а обсяги готівки в обігу за цей період не тільки не зросли, а зменшились на суму близько 150 млн.грн.

За рахунок  збільшення строкових депозитів  суб¢єктів господарювання та населення ліквідність комерційних банків зросла приблизно на таку ж суму і на кінець жовтня досягла 500-600 млн.грн.

Це сприяло  зростанню обсягів кредитів, які комерційні банки надають суб¢єктам господарювання. Загальний обсяг заборгованості за кредитами в національній валюті збільшився з 3,2 млрд.грн. на 1 серпня  до майже 3,5 млрд.грн. на 1 листопада, а в іноземній валюті відповідно з 1,30 млрд.грн. до 1,35 млрд.грн. Намітилася тенденція зростання обсягів довгострокового кредитування.

Поліпшилась структура  грошової маси. Якщо на 1 серпня питома вага готівки в загальному обсязі грошової маси перевищувала 45%, то на 1 листопада цей показник зменшився  і становить 43%.

Напередодні грошової реформи прискореними темпами відбувалось  залучення коштів населення на депозити в комерційних банках. Ця тенденція  зберігалась під час реформи  і після її закінчення. За період з 1 серпня по 1 листопада обсяги вкладів  збільшились на 101 млн.грн. (15%) і досягли 785 млн.грн., що свідчить про довіру населення до гривні.

Необхідно відмітити  також стабільність рівня процентних ставок банківської системи України  за цей період та їх поступове зниження за останні три місяці. Середній рівень процентних ставок за кредитами комерційних банків з 73,4% у червні поступово знизився до 63,6% у жовтні, а за депозитами відповідно з 32,3% до 27,7% (у річному обчисленні).

Проведення  реформи сприяло більш активному  надходженню платежів від населення за комунальні та інші послуги, збільшенню обсягів реалізації товарів. В результаті за 12 днів реформи в банки надійшло в цілому торгової виручки на суму 761 млн.грн., або на 21,5% більше ніж за відповідний період серпня місяця.

Грошова реформа  в Україні ¾ це надзвичайна подія для нашої держави, в результаті якої створено один з невід’ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи і безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю ¾ гривню, в історії України проводився вперше.

Відкритий безконфіскаційний  характер реформи показав усьому світові, що Україна не пішла шляхом зрівнялівки як засобу регулювання відносин держави і народу. Тим самим створено умови для прискорення широкого спектру позитивних соціально-економічних змін. Особливо позитивне значення цей факт матиме для посилення довіри іноземних інвесторів до України.

В результаті проведення грошової реформи вдалося забезпечити певне покращення стану фінансово-грошової системи. Це сприятиме цілеспрямованому розвитку економіки України.

Висновки

З вищесказаного можназробити наступні висновки:

Тимчасові гроші не можуть належним чином виконувати одну з найважливіших функцій — функцію нагрома­дження. Це підриває інтереси економічних суб'єктів до накопи­чення грошей як джерела інвестування, стримує економічне зрос­тання, знижує ефективність антиінфляційної політики, зміцнення державних фінансів. У зв'язку з цим особливої гостроти набуло питання запровадження в оборот постійної грошової одиниці — гривні. Згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 р., з 2 по 16 вересня 1996 р. з обороту був вилучений український карбованець і введена пос­тійна грошова одиниця — гривня та її сота частина — копійка.

Відповідно  до Указу Президента України грошова  реформа в Україні проводилась  з 2 по 16 вересня 1996 року. Початком реформи  стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні: 1 гривня за 100.000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій же пропорції усіх цінових показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася в 100.000 разів більшою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. А саме співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом деномінації. Підсумки свідчать про те, що в цілому вона проходила організовано, з оптимальними зручностями для населення і без значних соціальних конфліктів.

Деякі складнощі  з обміном карбованців на гривні, які мали місце в перші дні  реформи у зв’язку з недостатністю на рахунках окремих банків і підприємств зв’язку коштів для викупу гривні, були оперативно вирішені шляхом надання їм авансових підкріплень гривнєвою готівкою.

Банківською системою України вживались заходи щодо виявлення  та вилучення з обігу фальшивих грошей. За період реформи комерційні банки вилучили фальшивих карбованців на загальну суму 6,5 млрд.крб. Найбільші обсяги виявлено в Одеській, Закарпатській, Львівскій, Запорізькій, Чернівецькій областях та в Автономній Республіці Крим. Робота з вилучення фальшивих грошей здійснювалася в тісному контакті з органами МВС України.

Проведення  грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення  в банівську систему надлишкової  готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

Головним досягненням  є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному  ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, повністю виправдалися.

Поліпшилась структура  грошової маси. Якщо на 1 серпня питома вага готівки в загальному обсязі грошової маси перевищувала 45%, то на 1 листопада цей показник зменшився  і становить 43%.

Проведення  реформи сприяло більш активному  надходженню платежів від населення за комунальні та інші послуги, збільшенню обсягів реалізації товарів. В результаті за 12 днів реформи в банки надійшло в цілому торгової виручки на суму 761 млн.грн., або на 21,5% більше ніж за відповідний період серпня місяця.

Грошова реформа в Україні ¾ це надзвичайна подія для нашої держави, в результаті якої створено один з невід’ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи і безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю ¾ гривню, в історії України проводився вперше.

 

 

Список використаної літератури

 

1. Башнянін Г. І., Богиня Д. П., Загорський В. С. Національна грошова система і проблеми формування номінальної й реальної вартості грошей // Фінанси Україні. — 2002.-.№1.
2. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 2003.
3. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. — Розд.1.
4. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.
5. Гроші та грошовий обіг. Лагутін В. Д./ навчальний посібник,- К., “Знання“, 2003.
6. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.
7. Костіна Н. І. Алексєєв А. А., Василик О. Д. Фінанси: система моделей і прогнозів. Навчальний посібник. — К.: Четверта хвиля, 2001.- 304с.
8. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
9. Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) -К.: КНЕУ, 2003.
10. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
11. Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган — Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.