Инвистиционая политика Украины

     У реконструкції та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу практично все агропромислове господарство України, як і всіх республік колишнього СРСР, - від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту та доведення його до споживача. Тут вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забезпечити більш глибоку та комплексну переробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції та підвищення її споживчих якостей. Через технологічну відсталість у агропромисловій сфері економіки щорічно не доходять до споживача мільйони тонн м'яса, не використовується близько половини молочного білка, пропадає до 30-40% овочів та фруктів. У величезних кількостях втрачається або нераціонально використовується й вирощена зернова продукція.

     Зниження втрат сільськогосподарської сировини та поглиблення її переробки стосується тих сфер, де за участю іноземного капіталу можна в короткі строки одержати значний економічний ефект, зокрема шляхом створення порівняно невеликих підприємств, що не потребують великих вкладень і забезпечують швидку окупність початкових затрат при невисокому ступені ризику для іноземних інвесторів. Бажана участь іноземного капіталу й у переведенні агропромислового виробництва на сучасну технологічну базу, в тому числі з використанням потужного науково-технічного та виробничого потенціалу оборонних галузей, що підлягають конверсії.

     У великомасштабному іноземному інвестуванні зараз відчувають гостру потребу й паливно-енергетичні галузі, що впродовж багатьох років несуть величезне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але й щодо забезпечення експорту. Залучення інвестицій з-за кордону в цю галузь було б дуже корисним при розв'язанні ряду вузлових завдань. Серед них:

• активізація використання існуючого виробничого потенціалу по видобуванню та переробці енергоресурсів, особливо в тих ланках, де можна в короткі строки здобути від хорошу віддачу вкладених коштів, наприклад, при інвестуванні комплексу заходів щодо введення в експлуатацію великого масиву сьогодні недіючих вугільних шахт Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського басейнів з покриттям видатків за рахунок виручки від продажу додатково видобутого вугілля;
• різке зниження питомих видатків палива та енергії у народному господарстві на основі переходу до енергозберігаючих технологій;
• комплексна модернізація діючих і створення нових виробничих фондів і процесів на базі сучасної техніки та прогресивних технологій, що забезпечують стійке зростання ефективності та безпеки виробництва, а також докорінне поліпшення умов праці;
• зниження негативного впливу металургійного та нафтохімічного комплексів на навколишнє середовище на основі застосування екологічно чистих технологічних процесів у виробництві, транспортуванні та сферах споживання енергоресурсів.

     Участь  іноземного капіталу могла б істотно активізувати конверсію військового виробництва. Для цього є великі можливості. Це, перш за все, освоєння на конверсованих підприємствах виробництва товарів народного споживання, машин та обладнання для агропромислового комплексу та легкої промисловості, міського транспорту, літаків для цивільної авіації, нафтогазового обладнання, приладів медичного та екологічного призначення та багато іншого. Сюди ж можна віднести інвестиційну співпрацю із зарубіжними фірмами в питанні адаптації до цивільних цілей військової електроніки, радіотехніки, виробництва засобів та систем зв'язку.

     Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні є:

     Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з використанням місцевих природних ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

     Донецько-Придніпровський регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування.

     Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), де найбільш вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

     Регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у яких, поряд із запровадженням унікальних наукових досліджень, необхідно впровадити найновітніші технології та здійснити комплекс заходів щодо екологічного, економічного та соціального відродження територій.

     Одночасно з пріоритетними сферами та зонами для іноземного капіталу визначаються об'єкти з особливими умовами інвестування, куди іноземні інвестиції залучаються з дозволу уряду України. До таких об'єктів належать:

• підприємства атомного машинобудування;
• підприємства та об'єднання паливно-енергетичного комплексу, у тому числі вугільно, нафто та газопереробні підприємства;
• об'єкти нафтопродуктозабезпечення, нафтосховища міжобласного та республіканського значення;
• підприємства залізничного, морського, річкового, авіаційного та автомобільного транспорту загального користування;
• підприємства та об'єкти електроенергетики, гідростанції, теплоелектростанції;
• об'єкти освіти, науки, що фінансуються з державного бюджету;
• автомобільні дороги загального користування;
• метрополітени;
• магістральні лінії електропередачі;
• нафто- та газопроводи, трубопровідний транспорт;
• соледобуванні підприємства та багато інших.

     До  числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести й створення в Україні сучасної інфраструктури, включаючи транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри, банки даних та інші об'єкти) та побутовий сервіс. Без цього практично неможливі перехід до повноцінного ринку та широкий розвиток міжнародної інвестиційної діяльності. Розвиток цієї сфери не тільки актуальний, але й досить привабливий для зарубіжних інвесторів, оскільки в ній, як правило, у відносно короткі строки окупаються початкові затрати й одночасно створюється сприятлива матеріальна основа для подальшої ділової активності іноземного капіталу. Акцент на коротких строках окупності початкових витрат при розгляді пріоритетів іноземного інвестування продиктований відомими причинами. Сьогодні, як ніколи, потрібна швидка віддача від вкладених коштів з тим, щоб максимально сприяти найшвидшому виходу економіки з кризового стану. У той же час це буде піднімати авторитет міжнародної інвестиційної співпраці на території СНД. Поруч із зазначеними сферами, зонами та об'єктами для пріоритетного залучення іноземного капіталу все більшого значення та актуальності набувають екологічні проблеми національного, регіонального та глобального характеру. Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі й зумовлюють конкурентні позиції на світових ринках. При цьому далеко не останню роль для багатьох держав, особливо тих, що вириваються з економічного та соціального неблагополуччя, відіграє залучення іноземного капіталу у вигляді прямих капіталовкладень, портфельних інвестицій та інших активів.

4. Надходження прямих  іноземних інвестицій  в економіку України

Одержання іноземних інвестицій, умови їх залучення - це фактор, що характеризує інвестиційну діяльність і сприятливий подальшому розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Інвестиційна привабливість визначається суб'єктами інвестування по загальному інвестиційному клімату в країні, умовам проведення зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі правовими, митними.

До періоду  фінансової кризи Україна продемонструвала значні успіхи в залученні іноземних інвестицій, про що свідчить позитивна динаміка обсягів інвестицій (табл. 1).

Таблиця 1 

Прямі іноземні інвестиції в Україну на 01.01.10

Для України  характерної є незначна відкритість економіки, таким чином, і незначна участь країни в міжнародних потоках капіталів, хоча ситуація має тенденцію до поліпшення (табл. 2). 

Таблиця 2 

Прямі інвестиції на початок  року, млн. дол. США 

Статистичні дані про динаміку прямих іноземних  інвестицій (табл. 3) дають можливість визначити найбільших іноземних  інвесторів й певні тенденції  в сфері інвестування (рис. 1). 
 

Рис. 1. Географічна структура  ПІІ, млн. дол. США

В 2009 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 5634,6 млн. дол. США прямих інвестицій, нерезидентами  вилучено капіталу на суму 941,0 млн. дол. США. Чистий приріст іноземного капіталу в 2009 р. склав 4410,4 млн. дол. США, що на 27,4% менше приросту в 2008 р. Загальний  обсяг ПІІ, вкладених в Україну на 01.01.2010 р., склав 40026,8 млн. дол. США, що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009 року, і становить 867,4 дол. США розраховуючи на одного жителя України .

В 2009 р. інвестиції надійшли з 121 держави світу. У десятку основних країн-інвесторів, які формують понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять Кіпр (21,5% від загального обсягу інвестування), Німеччина (16,5%), Нідерланди (10,0%), Російська  Федерація (6,7%), Австрія (6,5%), Об'єднане Королівство (5,9%), Франція (4,1%), США (3,5%), Віргінські Острова, Британські (3,4%), Швеція (3,2%).

Значний інтерес інвесторів викликають підприємства, які здійснюють фінансову діяльність, у яких акумульовано 22,4% від загального обсягу інвестицій. Інвестиційно привабливими залишаються підприємства торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого користування (10,6% загального обсягу інвестування); організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям (10,2%).

На підприємствах  промисловості зосереджено 22,5% загального обсягу інвестицій (у т.ч. на підприємствах  переробної промисловості - 19,3%, що добуває - 2,8%). Серед галузей переробної промисловості  найбільші обсяги інвестицій зосереджені  на підприємство з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (4,6% від загального обсягу інвестицій), металургійного виробництва й виробництва  готових металевих виробів (3,5%), хімічної й нафтохімічної промисловості (3%), машинобудування (2,7%).

Таким чином, проаналізував надходження  прямих іноземних інвестицій в Україну  за 2009 р., можна сказати, що під впливом  світової фінансової кризи надходження  інвестицій в країну зменшилося порівняно  з минулим роком на 27,4 %. Незважаючи на заходи, що були прийняті в країні щодо покращення її інвестиційного клімату  і інвестиційного іміджу, в Україні  залишається ще багато проблем, які  утворюють перепони для іноземних  інвесторів. Серед таких факторів можна перш за все визначити такі [6]: триваючу законодавчу й виконавчу  нестабільність; відсутність чіткої державної стратегії по залученню  інвестицій; значний податковий і  адміністративний тиск на об'єкти підприємництва; зниження для громадян цінності грошових доходів у вигляді дивідендів і відсотків внаслідок інфляційних  факторів; неврегульованість питань захисту прав власності інвесторів; високий рівень корумпованості в  органах державної влади; наявність перешкод для репатріації прибутки з України; складність і відносно більшу тривалість процедур реєстрації підприємств; відсутність сучасної ринкової інфраструктури; нестабільність роботи фінансової системи країни; неготовність підприємств здійснювати реальні ефективні інвестиції навіть у конкурентоспроможні інноваційні проекти, що приносять високий стійкий дохід, достатній для виплати високих дивідендів; незначні обсяги фондового ринку; низький рівень платоспроможності усередині країни.