Комерційні банки: функції і роль в економіці

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет 

імені Григорія Сковороди»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з політичної економії

 

«Комерційні банки: функції і роль в економіці»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка І курсу

навчально-наукового  фінансово-

економічного інституту

Мазняк  Тетяна

Науковий керівник:

Чорнобай Оксана Валентинівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переяслав-Хмельницький

2009р.

 

 

Зміст

Вступ                                                                                                                      4

РОЗДІЛ І.Економічна сутність комерційних банків та їх роль в економіці

               1.1.Комерційні банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва.                                                                                                    6

               1.2.Історія становлення комерційних банків.                                       7

РОЗДІЛ ІІ .Комерційні банки як складова банківської системи країни

                 2.1. Призначення та класифікація комерційних банків.                  11                                                                                                                                                                                             

               2.2.Основні операції.                                                                           16

               2.3.Банківські послуги .                                                                  20

РОЗДІЛ ІІІ .Особливості становлення і розвитку комерційних банків

 в Україні                                                                                                             26

Висновки                                                                                                              33

Список використаної літератури                                                                   35

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Сучасні кредитно-банківські системи мають складну, структуру. Якщо за основу класифікації прийняти характер послуг, що надаються клієнтам, то можна виділити три найважливіших елементи сучасної кредитної системи :

центральний банк, комерційні банки, спеціалізовані    фінансові   заклади   (страхові, іпотечні, ощадні, інвестиційні банки).

Комерційні банки відносяться до особливої категорії ділових підприємств, що одержали назву фінансових посередників. Вони заохочують капітали, заощадження населення і інші грошові кошти, що вивільнюються в процесі господарської діяльності, і надають їх в тимчасове користування іншим економічним суб'єктам, що потребують додаткового капіталу - тому ця тема є актуальною.

Метою написання  курсової роботи є  дослідження впливу комерційних банків на економіку та суспільство. Банки створюють нові вимоги і зобов'язання, що стають товаром на грошовому ринку. Так, приймаючи вклади клієнтів, комерційний банк створює нове зобов'язання - депозит, а видаючи позику - нова вимога до позичальника.

Предметом дослідження  даної роботи   є роль комерційних  банків в економіці, їх функції і значення.

Комерційні банки є багатофункціональними закладами, що оперують в різноманітних секторах ринку позичкового капіталу. Вони надають клієнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозитів розрахунків і т. д. Цим вони відрізняються від спеціалізованих закладів, що обмежені певними функціями. Комерційні банки традиційно грають роль базової ланки кредитної системи.

Управління в цілому та управління в банківській справі зокрема є сьогодні одними з найбільш актуальних дисциплін в економічній  науці. Це, в першу чергу, пов’язано зі значними якісними змінами в світовому господарстві, які зачепили як роль банків так і банківської справи в економіці, так і взаємодії всередині самих банків.

Завдання поставлені у курсовій роботі:

• ознайомитися є історією становлення комерційних  банків;
• визначити роль в економіці  комерційних банків;
• розкрити поняття, призначення та класифікація комерційних банків;
• охарактеризувати  основні операції банків.

Значний внесок  у дослідження  цього питання зробили такі    економісти, як Лапуста М.Г., Нікопольський П.С., Воробйов Ю.М., Василик О.Д., Крупко М.І., Опарін В.М.

У першому розділі  «Економічна сутність комерційних  банків та їх роль в економіці» розглянуто поняття комерційних банків, як провідних  суб’єктів фінансового посередництва; розкрита історія становлення комерційних банків

У другому розділі  «Комерційні банки як складова банківської системи країни» охарактеризовано призначення та класифікація комерційних банків, операція та розкрито поняття банківських послуг.

У третьому розділі    «Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні» ми ознайомлюємося  з особливостями становлення і розвитку комерційних банків України.

Логічним завершенням  курсової роботи є висновки, у яких узагальнено матеріали дослідження.    

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

Економічна  сутність комерційних банків та їх роль в економіці

 

1. Комерційний банк як фінансовий посередник.

 

Комерційні банки відносяться  до особливої категорії ділових  підприємств – фінансових посередників. Вони залучають капітали, заощадження населення та інші вільні грошові кошти, які вивільняються у процесі господарської діяльності та надають їх у тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додатковий капітал. Фінансові посередники виконують, таким чином, важливу народногосподарську функцію, забезпечуючи суспільство механізмом міжгалузевого та міжрегіонального перерозподілу грошового капіталу.

Фінансове посередництво відрізняється від брокерсько - дилерських функцій. Специфічна риса брокерів та дилерів полягає в тому, що вони не створюють власних вимог та зобов`язань, діючи за дорученням клієнтів. Фінансові ж посередники в процесі діяльності створюють нові вимоги та зобов’язання, які стають товаром на грошовому ринку. Так, приймаючи вклади клієнтів, комерційний банк створює нове зобов’язання – депозит, а надаючи позику – нову вимогу до позичальника.

Цей процес створення  нових зобов’язань і їх обміну на зобов’язання інших контрагентів складає основу, суть фінансового  посередництва. Така трансформація  виключно важлива в ринковій економіці. Вона дозволяє подолати труднощі прямого контакту зберігачів та позичальників, які виникають через невідповідність сум, що пропонуються та вимагаються, їх строків, доходності і т.д. Акумулюючи грошові капітали з різних джерел, фінансові посередники створюють загальний знеособлений “пул” грошових коштів і можуть задовольнити вимоги по кредитах на найрізноманітніших умовах.

Комерційні банки є  багатофункціональними установами, які оперують в різних секторах ринку  позичкового капіталу. Крупні комерційні банки представляють клієнтам повний комплекс фінансового обслуговування, включаючи кредити, прийом депозитів, розрахунки та інше. Цим вони відрізняються від спеціалізованих  фінансових установ, які володіють обмеженими функціями. Комерційні банки традиційно відіграють роль стрижневої , базової ланки  кредитної системи[13, C.120-123].

Значення комерційних  банків в сучасних кредитних системах дуже велике. Сьогодні вони здатні запропонувати  клієнту до 500 видів різноманітних  банківських продуктів та послуг. Широка диверсифікація операцій банку дозволяє зберігати клієнтів та залишатись рентабельними навіть за несприятливої кон`юнктури. Але далеко не всі банківські операції повсякденно присутні та використовуються в практиці конкретної банківської установи. Проте існує певний базовий “ набір ”, без якого банк не може нормально існувати та функціонувати.

До таких констатуючих операцій банка відносяться:

• прийом депозитів;
• здійснення грошових платежів
• видача грошових кредитів.

             Саме на виконанні цих  функцій і створюється той фундамент, на якому розвивається робота банку[14, C.234-235].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Історія  становлення комерційних банків.

 

Початки банківської  діяльності сягають часів Стародавнього-Вавилону, коли храми приймали вклади на зберігання і видавали позички під проценти, беручи у клієнтів письмові зобов'язання чи заставу. Аналогічні операції, а також грошові розрахунки здійснювалися у Стародавній Греції жерцями, храмами і міняй – лами - трапезитами, а у Стародавньому Римі — менсаріями. З падінням Римської імперії занепали і початки банківського ремесла. Розвиток виробництва і торгівлі у середні віки призвів до відродження банківництва. У 1171 р. був заснований банк Венеції, а у XIV—XV ст. банкіри вже були потужною суспільною силою. У багатьох країнах Європи банки виникли завдяки розвитку торгівлі. Вони створювалися купцями для зберігання грошей і здійснення розрахунків. У подальшому банківська справа набуває інтенсивного   розвитку   й   удосконалення.   Повноцінні   гроші   в банківських операціях поступово витісняються борговими розписками, записами на рахунках. З розписок, іменних векселів виростає банкнота, розширюються застосування чеків, практика безготівкових розрахунків, що призводить до розвитку «жиробанків». Кредитування значною мірою залишається в руках приватних банкірів—лихварів.

Потужним  поштовхом для активізації й  удосконалення банківського бізнесу став розвиток капіталістичного виробництва. Батьківщиною класичного капіталізму, як відомо, є Англія, тому саме там найперше почали складатися основи і принципи банківської справи в її сучасному розумінні. Першим великим акціонерним банком, який широко розгорнув комерційне кредитування, був Англійський банк, за ним ряд інших.

Якісно новим етапом у розвитку банківських операцій став перехід від діяльності, що базується передусім на емісії банкнот, наданні позичок з власних коштів, до кредитування за рахунок залучених коштів у формі клієнтських вкладів. Пріоритетними стають посередництво у платежах і кредитуванні. Швидко розвиваються пасивні операції — збирання, залучення вільних коштів у населення, підприємців, торговців, що зумовлює розширення активних операцій, і передусім «торгівлі грошима» (вигідного їх розміщення) з метою одержання прибутку. Власний капітал банків втрачає первісну функцію джерела активних операцій і слугує і передусім фондом, який гарантує вклади клієнтів і платоспроможність банківської установи.

Разом із розвитком  функцій зростають і самі банки  як особливі капіталістичні підприємства. У XVII ст. з'являються банки у формі акціонерних товариств, а наприкінці XIX ст. у розвинутих капіталістичних країнах акціонерні банки займають провідні позиції. Під впливом концентрації виробництва у промисловості різко посилилась концентрація банків. Вона відбувалась шляхом інтенсивного зростання великих банків, об'єднання банків, а також поглинання одних банків іншими. На початок XX ст. у більшості капіталістичних країн провідні позиції в кредитній системі зайняли кілька гігантських банків, які налічували сотні філій (відділень) і мали тісні зв'язки з промисловими монополіями. І зараз у країнах з розвинутою ринковою економікою концентрація банків дуже висока[7,C. 56-59].

У сучасних умовах банки західних країн виконують  важливу роль у фінансуванні держави, розміщенні облігацій державних позик. У деяких країнах (Франції, Італії та ін.) держава володіє спеціалізованими комерційними банками. Існують різні форми державного регулювання банківської системи, іноді держава бере на себе гарантування банківських депозитів і позичок. У 70—80 роки XX ст. набула швидкого розвитку міжнародна діяльність великих банків. Поряд з міжнаціональними корпораціями в промисловості та інших галузях з'явилися національні банківські монополії, які діють переважно за межами країни базування. Такі банки мають назву транснаціональних (ТНБ). Діяльність ТНБ має різні форми, що визначаються національними традиціями, законодавством тощо. Виникають також багатонаціональні угруповання, до яких входять великі банки різних країн, тобто утворюються консорціуми. З концентрацією банків пов'язана тенденція до їх універсалізації — розширення великими банками кола операцій. Універсалізація поєднується з процесом спеціалізації банків. Обидві ці тенденції постійно взаємодіють. Серед спеціалізованих банків виділяються інвестиційні, ощадні, зовнішньоторговельні, сільськогосподарські, іпотечні тощо. Банки відіграють важливу роль у суспільстві. Вони забезпечують передачу грошового капіталу зі сфер накопичення у сфери використання, Завдяки банкам діє механізм розподілу і перерозподілу капіталу за сферами і галузями виробництва. Банки забезпечують економію суспільних витрат обігу і раціоналізацію всіх процесів обігу товарів і капіталів, сприяють подальшому зростанню концентрації виробництва і капіталу. Через банки мобілізуються великі капітали, необхідні для інвестицій, розширення виробництва. Роль банків суттєво змінюється в умовах дальшого розвитку ринкової економіки. Вони стають надзвичайно важливими суспільними інституціями, від діяльності яких значною мірою залежить економічне благополуччя держави, країни в цілому і кожної людини зокрема. Функції банків все більше виходять за межі простого фінансово-кредитного посередництва. Вони стають важливим механізмом проведення державної грошово-кредитної політики, а через неї — впливу на всі основні економічні процеси в "суспільстві. Поряд з традиційними банківськими операціями (кредитуванням, розрахунками) розвиваються нетрадиційні. Це насамперед банківські послуги, серед яких чільне місце посідають трастові, гарантійні, консультативні та інші [8, C.121-125].