Концепция реализации эффективного налогового планирования на предприятии

 

При цьому різницею між  податковим плануванням та бюджетуванням  є те, що при податковому бюджетуванні здійснюється розрахунок податкових платежів за одним варіантом, а при податковому  плануванні показники бюджетів використовуються для моделювання альтернативних варіантів оподаткування, з яких обирається варіант з більш оптимальними показниками.

Окрім проблеми нестабільності податкового законодавства, стримуючим фактором при формуванні системи  податкового планування на підприємстві є постійна наявність ризиків  різного характеру, що загрожують  фінансовій стійкості підприємства та кола обмежень при проведенні заходів з податкового планування. В науковій літературі [2; 3; 16] можна зустріти різні підходи до класифікацій ризиків та обмежень при податковому плануванні, але найбільш прийнятним з нашої точки зору є розподіл ризиків при корпоративному податковому плануванні на зовнішні та внутрішні, а обмежень – на часові, ресурсні, організаційні та психологічні (рис. 1).

Розглядаючи детальніше можливі  зовнішні ризики при корпоративному податковому плануванні, слід зазначити, що до їх складу надходять:

• фінансові ризики, які представляють собою можливість настання ряду подій, які призводять до втрати фінансових ресурсів підприємством. При цьому в податковому плануванні необхідно враховувати не тільки фінансові ризики, обумовлені не тільки втратою коштів у вигляді податків або фінансових санкцій, а й інвестиційні, процентні, інфляційні, валютні, депозитні, кредитні та інші види ризиків;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Фактори, що стримують  ефективність корпоративного податкового  планування

• законодавчі ризики, що пов’язані з можливістю змін законодавчих та нормативних актів, які регулюють діяльність у сфері оподаткування. Це може стосуватися зміни податкових ставок, умов надання податкових пільг, тощо;
• комерційні ризики, обумовлені можливістю виникнення конфліктних ситуацій з контрагентами в результаті перекладання на них податкових забов’язань (наприклад, при здійснення операцій, що передбачають сплату ПДВ);
• ризики податкового контролю, які обумовлені можливістю залучення до відповідальності підприємства або його посадових осіб, що не має характеру фінансових санкцій (адміністративні санкції, кримінальна відповідальність, адміністративний арешт активів підприємства, тощо).

Щодо внутрішніх ризиків, ключове місце серед них займають організаційні, які обумовлені можливими  складностями організаційного втілення проекту податкового планування (наприклад, у разі вибору варіанту оптимізації шляхом реорганізації підприємницької структури можуть виникнути певні складності з переоформленням документів).  Психологічні ризики – це ризики, що є наслідком психологічного відношення осіб до заходів з податкового планування. На практиці з відносною періодичністю трапляються випадки неадекватного сприйняття суті заходів с податкового планування та нерозуміння значимості відповідних заходів. Соціальні ризики тісно пов’язані з психологічними та появляються у можливості виникнення конфліктних ситуацій між робітниками підприємства в результаті проведення заходів з податкового планування. Прикладом соціальних ризиків може служити зміна структури заробітної плати з метою оптимізації внесків в Пенсійний фонд. В результаті працівники лишаються у майбутньому певної частини пенсії, що може викликати негативну реакцію з їх боку.

До того ж підприємства в процесі формування системи  податкового планування та безпосередньо  оптимізації податкових платежів постійно зустрічається з різного роду обмеженнями, які стримують реалізацію повноцінної ідеї, покладеної в основу процесу податкового планування на конкретному підприємстві. Наприклад, часові обмеження обумовлені тим, що реалізація проекту податкового планування займає певний проміжок часу, тому не дає швидких результатів. Ресурсні обмеження витікають з того, що кожний проект потребує певних витрат матеріальних, трудових, та інших ресурсів, якими підприємство володіє в обмеженій кількості. Організаційні та психологічні обмеження мають ті ж самі характеристики, що й відповідні типи ризиків, але зустріч з ними для підприємства є більш прогнозованою.

Таким чином, система податкового  планування на підприємстві повинна  максимально враховувати вплив  зазначених факторів, базуватися на принципах  законності та мати чітко розроблений  механізм дій з реалізації. Спираючись на це, пропонуємо концепцію створення ефективної системи податкового планування на підприємстві, що базується на особливостях сучасного економічного середовища та регулюється нормами Податкового кодексу України (рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Процес реалізації податкового  планування на підприємстві реалізується шляхом використання трьох груп фінансових інструментів, а саме:

1. використання податкових пільг – повне або часткове звільнення суб’єктів підприємництва від сплати певних податків, пов’язане з окремими видами діяльності, або виробництвом певних видів продукції;
2. вирішення певних питань з підприємницької діяльності та сплати податків шляхом, що не має чіткого врегулювання податковим законодавством;
3. використання спеціально розроблених схем оптимізації податкових платежів (основний інструмент податкового планування на підприємстві). Можливість використання таких схем закладена у самому податковому законодавстві, яке передбачає ті чи інші податкові режими для різних випадків, визначає різні методи формування податкової бази і пропонує платникам податків різні податкові пільги, якщо вони будуть діяти в певних напрямах. Крім того, існує певна зацікавленість держави у стимулюванні деяких галузей виробництва або категорій платників (наприклад, малого бізнесу), з позиції чого відповідним суб’єктам фінансово-господарської діяльності надаються певні податкові знижки.

Ступінь відповідності результатів  проекту з корпоративного податкового  планування його початковим цілям та завданням визначає оцінку ефективності корпоративного податкового планування. У науковій літературі [16; 17] найчастіше зустрічається підходи до визначення рівня ефективності корпоративного податкового планування, що базується на наступних критеріях:

1. мінімізація податкових платежів протягом податкового періоду;
2. мінімізація податкових платежів за весь період функціонування підприємства (проектний підхід);
3. забезпечення рівномірності формування податкових забов’язань згідно з наявними фінансовими ресурсами (підхід, що базується на фінансових потоках) при забезпеченні запланованого рівня прибутку;
4. максимізація фінансового результату при обмеженні максимальної суми податків, що сплачуються або максимально припустимому збільшенні податкових платежів на одиницю приросту фінансового результату.

Зазначені критерії дозволяють визначити якісні та кількісні зміни у фінансовому стані підприємства, що обумовлені результатами податкового планування, тобто зрозуміти, ефективною є розроблена система податкового планування або ні.

Висновки. В організації податкового планування на підприємстві важливою є системність, яка б дала можливість збільшити обігові кошти підприємства, підвищити його конкурентоспроможність шляхом самостійного законного регулювання рівня податкового навантаження. Підприємством має бути сформована власна політика податкового планування – з власними принципами, методами, розрахованими показниками. А також наявність фінансових, матеріально-технічних та інтелектуальних ресурсів. Вдосконалення організації та показників методики оцінювання ефективності податкового планування дасть змогу суб’єкту господарювання покращити аналіз сплачуваних податків, що в результаті призведе до збільшення прибутків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спираючись на кількісні  методи в економіці пропонуємо систему показників комплексної оцінки ефективності корпоративного податкового планування (рис. 1), що дозволяє оцінити як результативність самого процесу податкового планування, так і рівень податкового навантаження на підприємство у базовому періоді.

 

 

 

                   

 

 

 

 

 

Рис 1. Система показників комплексної оцінки ефективності корпоративного податкового планування

Суттєвою різницею між  показниками першої та другої групи  полягає у наступному: показники  першої групи (оцінки податкового навантаження) надають уяву про розмір податкового  тягаря відносно обсягів реалізованої продукції, доходів, видатків та прибутку у базовому періоді, тобто на будь-який момент часу, а показники другої групи (результативності процесу податкового планування) визначають, наскільки вдало було проведено заходи з корпоративної податкової політики та її результати вплинули на зменшення податкового тягаря для підприємства.

Отже, надамо більш детальну характеристику вищезазначеним показникам з першої групи:

1. Структура податків в собівартості та ціні, що формується як для загального обсягу виробництва та реалізації, так і для окремих видів продукції, визначає питому вагу податків, що відносяться на собівартість продукції до безпосередньо їх собівартості. Конкретно визначений рівень цього показника розраховується для кожного підприємства індивідуально, однак, сутність цього розрахунку полягає у тому, щоб забезпечити запланований рівень прибутку підприємства за рахунок оптимального рівня видатків на собівартість та цін на продукцію.
2. Сума податків що сплачується підприємством складається з усіх податків, зборів та інших податкових платежів, що обчислюється та сплачується підприємством за певний період часу. За необхідністю може бути також розрахована

Отже, використовуючи систему  заходів з податкового планування, підприємство отримує змогу:

• дотримуватися податкового законодавства шляхом правильності розрахунку податків, зборів та інших платежів податкового характеру;
• зводити до оптимального мінімуму податкові забов’язання;
• максимально підвищити рівень отримуваного прибутку за рахунок зменшення видатків на сплату податків;
• розробити структуру взаємовигідних відносин з постачальниками та замовниками;
• ефективно управляти грошовими потоками;
• уникати штрафних санкцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правильність вибору варіанту оподаткування в значній мірі залежить від того, наскільки повно було враховано стримуючі фактори при корпоративному податковому плануванні, а саме: можливі ризики та обмеження (рис. 1).

Ризики можна визначити  як можливість настання у майбутньому подій з негативними наслідками для підприємства в результаті прийняття рішень з корпоративного податкового планування. Обмеження – це внутрішні або зовнішні умови, які у поточний момент встановлюють межі реалізації проекту корпоративного податкового планування [16, с.455].