Облік витрат за видами діяльності

 

1.2 Класифікація витрат

 

Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення. Велике значення класифікації витрат в управлінні ними і, перш за все, при здійсненні калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління (табл. 1.1) [8, с. 487] .

 

Таблиця 1.Класифікація витрат

Ознаки класифікації	Групи витрат
По відношенню до виробничого процесу	основні витрати накладні витрати
По відношенню до обсягів виробництва	умовно-постійні витрати умовно-змінні витрати
За єдністю складу	одноелементні витрати комплексні витрати
За способом віднесення на собівартість окремих видів виробництва	прямі витрати непрямі витрати
За доцільністю	продуктивні витрати непродуктивні витрати
За календарним періодом	поточні витрати одноразові витрати
За видами витрат	витрати за економічними елементами витрати за статтями калькуляції
За видами діяльності	витрати звичайної діяльності (витрати операційної, фінансової, інвестиційної діяльностей) витрати надзвичайної діяльності

 

До основних відносять витрати, безпосередньо пов'язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг). В будь-якому виробництві вони складають найважливішу частину витрат. Накладні витрати виникають у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством.

За ступенем залежності від обсягів діяльності витрати поділяються на змінні і постійні.

Змінними називаються витрати, величина яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва (випуску). Звідси, розмір цих витрат на кожну одиницю продукції залишається незмінним. До постійних відносять витрати, величина яких не змінюється або майже не змінюється (умовно-постійні витрати) при зміні обсягу виробництва (прикладом можуть слугувати адміністративні витрати).

За складом витрати можуть бути одноелементними або комплексними.

Одноелементні витрати включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо). На цьому принципі побудована класифікація витрат за економічними елементами. Комплексні витрати складаються з декількох економічних елементів. Характерним прикладом статті комплексних витрат є загальновиробничі витрати, в які входять практично всі економічні елементи.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.

Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими. До складу прямих матеріальних витрат відносяться ті, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, а саме:

• сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати;
• витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг;
• інші виробничі витрати.

Непрямі витрати – це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.

Непрямий розподіл витрат призводить до неточностей у визначенні собівартості окремих видів продукції, тому при організації обліку повинна приділятися увага збільшенню питомої ваги прямих витрат.

За доцільністю витрачання виділяють продуктивні витрати, до яких відносяться виправдані, чи доцільні для даного виробництва, витрати. Відповідно до непродуктивних відносять витрати, які утворюються з причин, що свідчать про недоліки в технології та організації виробництва (брак продукції, втрати від простоїв, оплата понадурочних робіт тощо). У випадку ідеальної організації технології виробництва і праці всі витрати повинні бути тільки продуктивними.

До поточних відносять витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду. Це, як правило основна частина витрат на виробництво. Одноразовими є витрати, пов'язані з підготовкою виробництва (впровадження нової продукції, її суттєва модернізація), резервуванням витрат на оплату відпусток і виплату одночасної винагороди за вислугу років тощо.

Залежно від видів діяльності всі витрати можна розподілити на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, що виникають в процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності можна розподілити на витрати від операційної (основної та іншої) діяльності, інвестиційної, фінансової діяльності, що відображено на мал.1.2.

Усі підприємства, крім малих (хоча малим підприємствам теж не забороняється), облік витрат ведуть на рахунках класу 9 "Витрати діяльності". Використання рахунків даного класу дозволяє здійснювати детальніший облік витрат.

Проте такі підприємства також можуть використовувати рахунки класу 8 для відображення інформації про витрати за елементами. Такий варіант вважається найбільш оптимальним і на його основі без проблем складатиметься "Звіт про фінансові результати".

Оскільки вся діяльність підприємства поділяється на надзвичайну і звичайну (яка у свою чергу включає операційну, фінансову та інвестиційну), то новим Планом рахунків передбачено окремі рахунки для обліку витрат цих видів діяльності. Так, для обліку витрат від операційної діяльності використовують рахунки 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" і 94 "Інші витрати операційної діяльності", для обліку витрат інвестиційної діяльності — рахунок 96 "Втрати від участі в капіталі", для обліку надзвичайних витрат — однойменний рахунок 99 та ін. [27, с. 314]

 

 

Мал. 1.2. Класифікація витрат залежно від видів діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

 ОБЛІК ВИТРАТ  ЗА  ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1 Документальне оформлення  витрат

 

ТзОВ магазин «Родзинка» за своєю організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю. Підприємство розташоване у м.Одеса. Це торговельне підприємство, яке метою діяльності ставить роздрібний продаж товарів переважно продовольчого асортименту кінцевим споживачам.

Як юридична особа підприємство може мати цивільні права, що відповідають цілям діяльності, передбаченим у його статутних документах, і нести зв'язані з цією діяльністю обов'язку.

Основні дані, що характеризують діяльність підприємства, згідно фінансової звітності наведені в таблиці 2.1.

Особливістю бухгалтерського обліку є суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві. Для забезпечення такого спостереження кожну господарську операцію оформляють відповідним документом.

Документ є письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення.

Для оформлення різноманітних господарських операцій, що здійснюються на підприємствах, використовують різні за своєю формою і змістом документи.

Специфікою обліку витрат підприємства є те, що в цій ділянці обліку значною мірою використовуються дані, отримані на інших ділянках обліку (обліку грошових коштів, розрахунків з різними кредиторами, з праці і заробітної плати, матеріалів тощо).

 

 

Таблиця 2.1.Показники діяльності ТзОВ Магазин «Родзинка»

 за 2013 рік

Показники	Сума, тис.грн.
1.Чистий дохід (виручка) від реалізації  продукції	31 111,4
2. Собівартість реалізованої продукції	26 522,0
3. Валовий прибуток від реалізації (р.1-р.2)	4 589,4
4. Адміністративні витрати	1 643,4
5. Витрати на збут	2094,3
6. Собівартість реалізованої продукції  з урахуванням адміністративних  витрат і витрат на збут (р.2+р.4+р.5)	30 259,7
7. Прибуток від реалізації (р.1-р.6)	851,7
8. Інші операційні доходи	271,2
9. Інші операційні витрати	299,9
10. Прибуток від операційної  діяльності (р.7+р.8-р.9)	823,0
11. Фінансові витрати	836,0
12. Інші фінансові доходи	0,3
13. Інші доходи	254,5
14. Прибуток від звичайної діяльності (р.10-р.11+р.12+р.13)	241,8
15. Податок на прибуток	60,5
16. Чистий прибуток (р.14-р.15)	181,3
17. Розмір статутного капіталу	126 ,9
18. Чисельність працівників, чоловік	32
19. Загальна вартість майна	4 750,5

 

У загальній системі показників, що характеризують ефективність виробництва (господарювання) як усього підприємства так і його підрозділів, основне місце належить собівартості, склад якої визначається витратами, що її формують.

В собівартості продукції як синтетичному показнику відображаються всі сторони виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. Від рівня собівартості продукції при інших незмінних умовах залежить рівень прибутку. Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові і фінансові ресурси при виготовленні виробів, виконанні робіт та наданні послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток та рівень рентабельності продукції.

Собiвартiсть реалiзованих товарiв – це первинна вартiсть товарiв, що вибули.

Згiдно з П(С)БО 9 "Запаси" оцiнку товарiв (продукцiї) при їх продажу та iншому вибуттi здiйснюють за одним з таких методiв:

1) цiни продажу;

2) iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi товарiв;

3) середньозваженої собiвартостi;

4) собiвартостi перших за часом надходження товарiв (ФIФО);

5) нормативних затрат.

Метод оцінки матеріальних цінностей при їх вибутті підприємство вибирає самостійно (з урахуванням особливостей, викладених у самих методах).

Одеським ТзОВ магазин «Родзинка» для оцінки товарів при їх вибутті обрано метод ФІФО. Оцінка запасів за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) базується на припущенні, що запаси вибувають у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображено в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими вибувають, оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Використання методу ФІФО максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості.

Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" підприємства торгівлі до собівартості одиниці товару включають транспортно-заготівельні витрати:

1) в момент придбання;

2) у кінці звітного  періоду при визначенні собівартості  реалізованих товарів.

Транспортно-заготівельні витрати обліковуються загальною сумою з подальшим щомісячним розподілом їх між сумою залишку товарів на кінець звітного місяця і сумою вибулих за місяць товарів.

При цьому суму транспортно-заготівельних витрат, що припадає на залишок нереалізованих товарів, відображають у балансі у складі запасів, а решту суми відносять на збільшення собівартості реалізованих товарів.

Первинними документами при відображенні собівартості реалізованих товарів є видаткова накладна, роздрібна накладна, які формуються в програмі 1С:Підприємство 7.7. при продажу товарів. В ТзОВ магазині «Родзинка» не ведеться кількісно-сумовий облік реалізації товарів, а відображення процесу реалізації товарів здійснюється шляхом формування операції в "журналі операцій" програми 1С.

Первинними документами при відображенні накопичення адміністративних витрат є:

• накладні – на оприбуткування бланків, канцелярських товарів для загальногосподарських потреб та ін., які одразу відносяться на витрати підприємства;
• рахунки – за надані послуги різними кредиторами. В ТОВ магазині «Родзинка» згідно рахунків відображаються надані послуги із освітлення, опалення приміщень офісу, послуги охорони, пожежного спостереження, нотаріуса, із вивозу сміття тощо.
• звіти про використання коштів виданих на відрядження або під звіт – на списання коштів за відрядженнями адміністрації підприємства, за витрачені кошти на господарські потреби тощо. Так, згідно авансового звіту (звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт) працівник підприємства Антропова Т.В. звітувала про витрачання 684,00 грн. на доставку товару до магазину. Сума витрат була віднесена до адміністративних, а не до витрат на збут. Тобто, особливістю ведення обліку адміністративних витрат на торговельному підприємстві ТОВ магазин «Родзинка» є те, що витрати з доставки товарів також відносяться до адміністративних витрат.
• виписки банку – на утримання коштів обслуговуючим банком з поточного рахунку клієнта за його розрахунково-касове обслуговування. Згідно виписки банку даного підприємства за 30 червня 2011 року за розрахункове обслуговування клієнта Одеською обласною філією АКБ "Укрсоцбанк" з поточного рахунку було стягнено коштів на суму 73 грн..
• розрахунки бухгалтерії – на нарахування зносу необоротних активів загальногосподарського призначення тощо.
• документи, що відображають нарахування заробітної плати адміністративним працівникам і відрахування на соціальні заходи (розрахунково-платіжна відомість, зведення відрахувань до фондів тощо);
• списання адміністративних витрат на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.