Організація податкової роботи і системи адміністрування податків Україні

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

        Львівський національний університет імені Івана Франка

                                    Економічний факультет

 

 

 

 

 

 

Доповідь  на тему:

Організація податкової роботи і системи адміністрування  податків Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                               Виконала:

Студентка Екм-32

                                                                                       Блащак Уляна

 

 

 

 

 

Львів-2012

План

Вступ

1. Оцінка діючого механізму адміністрування податків
2. Необхідність  реформування системи оподаткування в Україні
3. Реформування оподаткування у країнах ЄС в період кризи

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

З того часу як Україна стала  незалежною країною, вона почала свій шлях самостійного розвитку, щоб побудувати ефективну, соціально-орієнтовану ринкову  економіку. Розпочався період становлення податкової системи, в основу якої було покладено класичну схему податків, характерну для країн із розвиненою ринковою економікою. Інфляційні процеси, перехід на ринкові відносини, необхідність збільшення фінансування соціальних програм наштовхнуло на впровадження податкового навантаження на платників. Особлива увага у побудові системи оподаткування приділяється фіскальній функції, що не можна сказати про регулюючу. Тому і надалі  однією з найважливіших проблем у процесі втілення ринкових відносин і встановлення основ для економічного зростання є проблема побудови ефективної податкової системи.

У процесі переходу української  економіки на ринкові відносини  необхідно вдосконалити податкову  систему. Податкове навантаження яке несуть платники має бути достатньо обґрунтованим, щоб забезпечити в необхідному обсязі дохід і в той же час сплата податків не має загрожувати виконанню фінансово-господарської діяльності. Недосконалість податкового законодавства, зміни порядку, ставок, принципів оподаткування, відповідальності за порушення податкового законодавства, впровадження нових впливає на економічні процеси, провокує ріст цін, інфляцію, погіршення фінансового стану платників, припинення діяльності тощо. Тому раціональна система оподаткування дасть можливість платникам уникати складних фінансово-економічних ситуацій, займатися стабільною діяльністю.

 

 

 

 

 

 

1.Оцінка діючого механізму  адміністрування податків

Метою податкового адміністрування  є забезпечення ефективного функціонування податкової системи і економіки  держави. Ефективність податкової системи  базується на повноті виявлення  джерел доходів, зменшенні витрат по їх мобілізації і обов’язковій сплаті.

Податкове адміністрування  забезпечує виконання податкової політики держави, що стосується всіх учасників  правовідносин і регулюється  податковим законодавством. При цьому  виникнення податкових правовідносин  не залежить від згоди суб’єкта. [2, c.113].

Забезпечення механізму  адміністрування податків окрім  податкової служби покладається і на інші органи, що здійснюють управлінську діяльність з справляння податків, в Україні це ще митні органи.

На сьогодні основним нормативно правовим актом, який регламентує конкретно  адміністрування є Податковий кодекс, Розділ II[1].

Після прийняття ПКУ відбулись  кардинальні зміни в системі  оподаткування та адміністрування  податків, спрямовані на упорядкування  взаємовідносин платників податків і контролюючих органів, встановлення справедливості та неупередженості  в оподаткуванні: ставки поступово  знижуватимуться але сплачувати їх повинні всі.

Податковий кодекс вніс значні корективи в механізм адміністрування податків, які вже розпочали діяти на даний момент починаючи із скасування та зниження  ставок деяких ключових податків, які відіграють значну роль у надходженнях до державного бюджету(див. рис. 1.).

Рис.1. Динаміка зниження ставок ключових податків у ПКУ

На рис1. простежується  динаміка поступового зниження ставок податку на прибуток починаючи з 2010 року в якому він становив 25%, та закінчуючи у 2014 році – 16%. Окрім  податку на прибуток зміни відбуваються із ПДВ, так у 2010 – 2013 роках він  становитиме 20%, проте у 2014 році ПКУ  передбачається зниження його ставки до 17%.

Загалом в умовах необхідності стимулювання економіки база оподаткування  має бути зміщена з прибутку та фонду оплати праці на споживання. Виходячи із потреб стимулювання розвитку бізнесу,  зниження ставки ПДВ до  17% в умовах гострого дефіциту ресурсів виглядає необдуманим рішенням. На мій погляд необхідно переходити до зниження ставки ПДВ лише у довгостроковій перспективі за наявності достатності  ресурсів.

Процес адміністрування  податків, забезпечують органи ДПС, що мають розгалужену структуру. Для  найбільш оптимального здійснення управлінської  діяльності, ефективної керованості  системою, підсистема адміністраторів  має як правило трирівневу організацію. До першого рівня відноситься  центральний апарат, на який покладається забезпечення загального керівництва  процесом адміністрування податків. Його діяльність має також методологічний характер, що полягає у виробленні загальних правил, методик, технологій адміністрування податків.

До другого рівня відносяться  регіональні підрозділи, що забезпечують координацію і контроль за роботою  місцевих органів адміністрування  податків. Дані органи є своєрідною пов'язуючою ланкою між центральним  апаратом та місцевими адміністраторами податків.

Третій рівень підсистеми адміністраторів податків становлять державні органи, що здійснюють управління процесом адміністрування та справляння на місцях. Такі органи можна вважати  базовими. Саме вони несуть основне  навантаження щодо забезпечення справляння податків через формування безпосередніх  контактів з платниками[3, c.243].

Здійснення податкового  контролю є важливою  частиною адміністрування податків, яка складається з податкової звітності, податкових консультацій, обліку платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС, процедур погашення податкового боргу, особливостей застосування міжнародних договорів у сфері оподаткування, відповідальності платників і контролюючих органів, застосуванні фінансових санкцій.

Важливим кроком в упорядкуванні  усіх етапів податкового контролю, його законодавчої бази та підвищення ефективності контрольних заходів  є ПКУ. Главою 5 Кодексу врегульовано понятійний апарат податкового контролю, визначено його мету та способи здійснення( див. табл.2.1.).

Таблиця 1.

Визначення та способи здійснення податкового  контролю в Україні[4, c.92]

 

Податковий контроль	Це сукупність дій , що виконуються  контролюючими органами для того, щоб контролювати правильність нарахування, повноту і своєчасність сплати податків і зборів, а також дотримання податкового законодавства і порядок здійснення розрахункових і касових операцій , патентування, ліцензування та іншого законодавства.
Способи здійснення податкового  контролю	ведення обліку платників податків;
	інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС України;
	перевірки, звірки, перевірки щодо отримання якого покладено на контролюючі органи.

              Діючий механізм адміністрування податків в Україні включає в себе облік платників податків.

Для того, щоб здійснювати  податковий контроль, усіх платників  податків включають в реєстр або  беруть на облік в органах ДПС за місцем перебування  юридичних осіб ( див. рис. 2 ), місцем проживання особи, а також за місцем знаходження їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Рис.2. Структура реєстрації великих платників податків по областям України станом на 2010 рік, у %.

На рис.2 зображено кількість  прийнятих на облік у 2010 році великих  платників податків у відсотковому виражені, окремо по областях України, так найбільша кількість великих  платників податків знаходиться  у місті Києві – 23,8%, наступною  являється Дніпропетровська область  – 8,9%, у Львівській області зареєстровано – 4,7% великих платників податків, решта – 35,1% у сукупності інші області Україні.

Cтаном на 1 березня 2011 року в органах ДПС України перебувають на обліку 3 894 352 платника податків ( див. табл.2 )

Таблиця 2.

Кількість платників  податків, що перебувають на обліку в органах ДПС станом на 01.03.2011 року

Платники	Кількість
Юридичні особи платники податків	1 162 427 осіб
Фізичні особи – приватні підприємці	2 720 625 осіб
Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність	11 300 осіб

 

У порівняні з аналогічним  періодом 2010 року кількість платників  податків збільшилась на 2,7%, у тому числі юридичних осіб – на 3,3%, та фізичних осіб-підприємців  –  на 2,5%.

За певних обставин з обліку платників податків станом на 01.03.2010 року, органами ДПС України було знято наступну кількість платників  податків(див. табл.3).

Таблиця 3.

Кількість осіб знятих з обліку платників податків органами ДПС станом на 01.03.2010 року

Платники	Кількість
Юридичні особи платники податків	20 000 осіб
Фізичні особи – приватні підприємці	160 000 осіб
Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність	9 000 осіб

 

Оцінюючи діючий механізм адміністрування податків, повноваження органів ДПС у даній сфері  значно розширились після прийняття  ПКУ.

Відповідно до повноважень  органів ДПС України мають  право проводити наступні види податкових перевірок:

• камеральна перевірка;
• документальна перевірка (документальна планова перевірка, документальна позапланова перевірка, документальна виїзна перевірка, документальна невиїзна перевірка);
• фактична перевірка.

           Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу ДПС та платниками податків або їх законними представниками[1].

Якщо здійснювати порівняння вітчизняної системи адміністрування  податків з зарубіжним досвідом, то можна дійти до висновків, що наш  механізм адміністрування податків, навіть після прийняття ПКУ не до кінця ефективний і потребує значного вдосконалення.

В Україні більша частина  роботи ДПС пов’язаної з адмініструванням податків представлена контрольно-перевірочною діяльністю. Органи ДПС кожного року охоплюють перевірками 60% суб’єктів господарювання (для порівняння  Франції це становить 2%) . Слід зазначити, що ці перевірки здійснюються кілька раз на рік, кожна з яких триває приблизно 15 днів.

Усі розвинені країни уже давно дійшли висновку, що від більшої кількості перевірок податкові надходження не збільшуються. У міжнародній практиці дотримуються принципу, що перевіряти необхідно лише найризикованіші групи платників (яких відбирають на основі визначення ступеня ризику несплати ними податків).

Таблиця 4.

Оцінка витрат, пов’язаних з справлянням податків і зборів в Україні у 2007 – 2009 роках

Показник	2007	2008	2009
Всього надходжень до державного бюджету без врахування ПДВ, тис.грн	167 730, 70	250 488, 60	239 139, 70
Видатки на утримання ДПС, тис.грн	3 505, 61	4 666, 35	4 107, 90

 

          Вдосконалюючи механізм адміністрування податків в Україні доцільно врахувати досвід окремих країн, де ця система налагодження і функціонує без недоліків та проблем. Вдосконалити  механізм адміністрування податків має Податковий кодекс, проте як бачимо він лише ускладнив ситуацію, містить багато поправок та положень не зрозумілих для платників податків, суттєво збільшив повноваження органів ДПС у сфері адміністрування та справляння податкових платежів.

2. Необхідність реформування системи оподаткування в Україні

Формування системи оподаткування  в Україні відбувалось протягом останнього десятиліття. Однак, наша податкова система не є достатньо обґрунтованою, досконалою і не зовсім відповідає сучасним вимогам. Основними недоліками  притаманними податковій системі України є: великий податковий тягар, складність і непрозорість податкового регулювання, високі адміністративні витрати при зборі податків.