Податкові пільги та їх роль у системі фінансового регулювання

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………..………...3

РОЗДІЛ 1. ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ У СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ УКРАЇНИ……………………………………………………………………....5

1.1. Сутність податкових  пільг та їх нормативно-правове  регулювання………………………………………………………………...5

1.2. Механізм застосування пільг………………………………………..20

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ ЗГІДНО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ……………………………………………..31

1. Пільги при оподаткуванні прибутку………………………………...31
2. Пільги з податку на додану вартість………………………………...35
3. Пільги зі сплати земельного податку………………………………..52
4. Пільги при сплаті державного мита…………………………………55

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ТА ПОДАТКОВОГО  СТИМУЛЮВАННЯ ПЛАТНИКІВ ……………….……….62

     3.1 Шляхи вдосконалення системи застосування податкових стимулів…………………………………………………………………………..62

     3.2 Зарубіжний досвід застосування податкових стимулів…………………………………………………………………………..68

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..........78

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….81

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Податки як обов`язкові примусові платежі фізичних та юридичних осіб виникли на певному етапі історичного розвитку суспільства разом із появою держави. Виконання державою її функцій спричинило формування нового специфічного типу економічних зв`язків. Із розвитком ринкових відносин частина вартості сукупного суспільного продукту, що одержавлюється за допомогою податків, набуває не тільки фіскального, але й економічного значення. Податки стають фінансовою основою для державного втручання в сферу господарських зв`язків між суб`єктами економічних відносин, головним регулятором ринкового господарства. Втручання держави в економічне життя є однією з причин зростання податків як в абсолютних сумах, так і відносно сукупної вартості національного продукту.

Маневруванням податковими ставками, пільгами, змінами умов оподаткування, зміною різних видів податків держава створює умови для прискорення розвитку певних галузей, територій, виробництв, підприємств, сприяє вирішенню актуальних для суспільства проблем. Податкова система є досить суттєвим важелем впливу на економіку з метою розвитку її в необхідних напрямах. Так, держава, завдяки вмілому регулюванню податкової системи, може стимулювати розвиток сільськогосподарського виробництва та окремих сільськогосподарських культур, малого та середнього бізнесу, експорт окремих виробів.

Необхідність  збільшення податків і в той же час справедливого їх розподілу  ставить державу перед складною дилемою: економічна ефективність чи справедливість? Оптимальне поєднання й урахування цих аспектів - неодмінна умова  гармонійності податкової політики. Тому одним із головних завдань фінансової науки є розробка податкових концепцій щодо визначення економічно оптимального та соціально справедливого рівня оподаткування, достатнього для фінансування державних функцій, не пригнічуючи стимули до інвестиційної діяльності.

В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, виконують важливу економічну функцію регулювання ринкових відносин. Одним з важливих важелів регулюючої функції податкової системи є  податкові пільги.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні економічного ефекту від застосування податкових пільг.

Поставлена  мета обумовила необхідність вирішення  ряду взаємозалежних завдань:

• розкрити сутність і зміст податкових пільг;
• розглянути механізм застосування податкових пільг;
• дослідити система податкових пільг згідно законодавства України;
• виробити практичні рекомендації з удосконалювання системи застосування податкових стимулів.

Предметом дослідження є саме розвиток, використання та роль податкових пільг в фіскальній системі України, їх функціонування та вдосконалення.

Об'єктом дослідження є взаємовідносини між державою та платниками податків в процесі надання та використання податкових пільг.

Методологічну і методичну  основу дослідження становлять сучасні теорії оподаткування підприємств. Соціально-економічні, організаційно-управлінські проблеми регулювання системи податкових пільг відображено у публікаціях П.Т. Геги, О.Д. Данілова, Л.М. Долі, Р.П. Жарка, A.I. Крисоватого, Н.П. Фліссака та ряду інших авторів.

Дослідження здійснене  на основі системного підходу з використанням  таких методів: структурного аналізу, порівняльного, історичного, прогнозування.

 

РОЗДІЛ 1. ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ У СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ УКРАЇНИ

 

1.1. Сутність податкових пільг та  їх нормативно-правове регулювання

 

Основоположник  податкової теорії Адам Сміт стверджував, що податки для громадян - ознака не рабства, а свободи: економічної  та політичної. Це твердження супроводжувалось наступними правилами :

1. Рівномірність,  чи справедливість (в розподілі) тягарю податків, єдині норми для всіх платників.

2. Визначеність (гласність) : чіткість, ясність, стабільність  ставок, строків та способів сплати.

3. Необтяженість  процедури сплати податку для  платника. Наприклад, акт купівлі-продажу  повинен співпадати з актом сплати податку на споживання.

4. Помірність  податкового тягарю з метою  розширення податкової бази. 

Пільга – це звільнення (повне або часткове) платника податків, що враховує його особливості, відсилати податку.

Тут необхідно згадати три обставини. По-перше, пільга — це звільнення саме від сплати, а не від податкового обов'язку, оскільки при відстрочці обов'язку сплата податку залишається, а звільнення (за певний строк) стосується тільки перерахунку податку, і по закінченні визначеного терміну обов’язок підлягає реалізації (податковий Кредит). Крім цього, податковий обов'язок має три складові: податковий облік, сплату податку та податкову звітність. І якщо платника може бути звільнено від сплати податку, то обов'язок з обліку і звітності в нього залишиться.

По-друге, звільнення можливе  в повному обсязі, якщо платника цілком звільнено від сплати, і  в частковому, якщо скорочується податковий тиск за рахунок зменшення об'єкта (предмета і т, ін.) чи відстрочки оплати податку.

Третя обставина – особливості платника. Вони можуть стосуватися його як безпосередньо, характеризуючи його (інвалід першої чи другої групи, ветеран Великої Вітчизняної війни, підприємство з іноземними інвестиціями), так і конкретного виду діяльності, яким він займається (підприємство, що виготовляє сільгосппродукцію; підприємства, що здійснюють фрахт судів, і т. ін.). [27, c. 478]

Законодавство про оподаткування, закладаючи основи надання податкових пільг, в якості пільгових суб'єктів  виділяє категорії платників, а не окремих юридичних чи фізичних осіб, тобто виділяє певну однорідну групу платників податків, що характеризуються конкретною ознакою, на підставі якої формується пільговий податковий режим. Усі інші платники податків визначають об'єкт оподаткування, обчислюють податкову базу і суму додатків у повному обсязі згідно з встановленими законодавством загальними правилами.[40,c.276]

Отже, податковою пільгою визнається звільнення платника податків від нарахування і сплати податку чи сплата ним податку в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавством України.

Звільнення від сплата податку можливо в повному  чи частковому обсязі. При звільненні в повному обсязі платник податків цілком звільняється від нарахування і сплати податку. При звільненні в частковому обсязі платник податків звільняється від сплати податку тільки у певній частині його податкового обов'язку. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їхньої діяльності й об'єкт оподаткування.

Правове регулювання податкових пільг здійснюється на двох рівнях. Перший — податкові закони» що закріплюють принципові винятки для певних категорій платників чи галузей. Другий — підзаконні акти, що здійснюють тактичні цілі стосовно конкретних суб’єктів і вирішальні більш вузькі цілі.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних  підстав для її застосування і  в період усього терміну її дії самостійно, без-попереднього повідомлення податкових органів. [2,c.3]

Податкове регулювання — наймобільніша частина податкового менеджменту. Його стрижнем є система економічних та організаційних заходів оперативного втручання в хід регулювання податкових обов'язків, причому особлива увага приділяється економічним методам.

Як і податкова політика, податковий менеджмент базується на чинній законодавчій базі держави — Податковому кодексі  держави, законах про податки  тощо. Податкове регулювання являє  собою найскладнішу частину в  загальній системі податкових правовідносин, тому що воно стикається з інтересами не тільки платників податків, а й різних рівнів управління (наприклад, при розгляді повноважень в стягненні та розподілі податків на державному та місцевому рівнях).

Мета, завдання та зміст податкового  регулювання визначаються регулюючою функцією податків, тобто цей процес необхідний і від нього залежить стан не тільки податкової політики, а й економічний стан держави. Значення цього складного елементу податкового менеджменту зростає ще й у зв'язку з тим, що воно дає змогу зменшити суперечності з фіскальною функцією податків. Велике значення мають конкретні методи, якими здійснюється податкове регулювання. Вони визначаються різними чинниками, насамперед метою податкового регулювання, його завданням, типом податків, суб'єктом оподаткування тощо. Серед методів, які застосовуються, найпоширенішими є такі:

• інвестиційні податкові кредити;

• податкові канікули;

• податкова амністія;

• відстрочка сплати податку;

• укладання угод між державами  щодо уникнення подвійного оподаткування.

Конкретне податкове регулювання  здійснюється різними способами, які  умовно поділяються на дві групи:

• надання пільг щодо оподаткування;

• застосування різних штрафних санкцій.

Необхідність податкового регулювання  через систему пільг і санкцій  пояснюється динамічним характером процесів відтворення. В економічній ситуації, яка склалася в державі, коли приймається той чи інший податковий закон упродовж дуже короткого часу, податкове регулювання може відігравати суттєву роль. Адже ситуація, яка складається на початок фінансового року, може бути зовсім іншою в кінці року. Для врахування усіх змін, що впливають або можуть вплинути на економічний стан, і потрібне відповідне податкове регулювання.[34,c.304]

Найефективнішим напрямом податкового  регулювання є надання пільг. Воно являє собою частину загальної податкової політики держави і найімовірніші можливості скоротити податкові платежі для підприємства. Податкові пільги встановлюються чинним законодавством по кожному податку.

Податкове законодавство  України дає чітке визначення терміну «податкова пільга», цьому присвячено 30 розділ Податкового кодексу України:

Податкова пільга - передбачене податковим та митним  
законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо  
нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та  
збору в меншому розмірі.

Підставами для надання податкових пільг є особливості,  
що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт  оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. [2,c.15]

Отже, податкова пільга – це право  платника податків та обов’язок держави  зменшити податковий тягар суб'єкта господарювання в умовах передбачених податковим кодексом та з урахуванням  вимог законодавства України про захист економічної конкуренції.

Застосування пільг  щодо оподаткування повинне проводитись  відповідно до певних принципів. До головних з них належать (рис. 1.1):

Рис. 1.1. Принципи надання податкових пільг

1. Рівномірність надання.  Надання податкових пільг не  повинне мати вибірковий характер  і залежати від власності підприємства (у тому числі і державної), виду діяльності, типу підприємства (товариства різних форм), суб'єктивної оцінки, ступеня взаємодії з різними політичними партіями тощо.

2. Необов'язковість застосування. Надання пільг не повинне мати  примусовий характер і обов'язковість  застосування. Воно має бути цілком  добровільним і застосовуватись тільки при бажанні платника податку.

3. Вільний характер  застосування. За своїм змістом  і характером надання пільг  не може мати адміністративно-командний  характер застосування.

4. Спрямованість надання.  Надання пільг повинне бути  цільовим. Так, надання пільг або податкових інвестиційних кредитів повинне спрямовуватись на поліпшення інвестиційного клімату в державі, забезпечення її загальних і соціальних програм. Надаються такі пільги тим підприємствам, які можуть забезпечити нормальне й ефективне використання отриманих інвестицій.

5. Економічність. Надання  пільг повинне приносити ефект.  Неприпустима ситуація, коли наноситься  шкода бюджету будь-якого рівня  або підприємствам, які отримали  ці пільги. Надання пільг має  спрямовуватись на досягнення  єдності інтересів усіх учасників цього процесу.