Податкові системи зарубіжних країн: порівняльна характеристика

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2013 в 16:00, реферат

Описание работы

Податки є частиною фінансової системи як на макро-, так і на мікрорівні. Вони виконують фіскальну, розподільчу та соціальну функції. При виконанні розподільчої функції першочергове значення має стимулюючий напрямок, який набуває все більшого значення в економічній політиці різних країн світу.
Кожна країна іде різними економічними шляхами (передусім ринковим або командно-адміністративним), має свої особливості у розвитку економіки, в динаміці розвитку економічних процесів, що впливає і на розвиток окремих складових загальної економічної системи, а також на податкову систему держави, яка належить до фінансової системи і повинна постійно пристосовуватись до змін у суспільстві.

Файлы: 1 файл

И.р.финансы.docx

— 26.61 Кб (Скачать файл)

 

 

 

Висновки. Таким чином, підсумовуючи результати аналізу формування податкових систем у різних країнах та визначаючи їх значення для України, можна дійти основного висновку, що проблема вдосконалення податкових систем постала не лише перед країнами з перехідною економікою, а й перед розвинутими державами. Вона об’єктивна й визначається необхідністю державного втручання в процес формування виробничих відносин і зміни тенденцій економічного розвитку.

Те, що податкові системи  різних країн складалися під впливом  різних економічних, політичних та соціальних умов, пояснює їхню недосконалість. Це, в свою чергу, зумовлює ту обставину, що в різних країнах ведеться постійний  пошук оптимальних варіантів  у галузі оподаткування.

На думку багатьох економістів  Західної Європи, податкова система  оптимальна, якщо наслідує такі принципи:

  • а) витрати держави на утримання податкової системи та витрати платника, пов’язані з процедурою сплати, повинні бути максимально низькими;
  • б) податковий тягар не можна доводити до такого рівня, коли він починає зменшувати економічну активність платника;
  • в) оподаткування не повинно бути перешкодою ні для внутрішньої раціональної організації виробництва, ні для його зовнішньої раціональної орієнтації на структуру попиту споживачів;
  • г) процес отримання податків треба організувати таким чином, аби він більшою мірою завдяки накопиченню фінансових ресурсів сприяв реалізації політики кон’юнктури та зайнятості;
  • д) цей процес повинен впливати на розподіл доходів у напрямку забезпечення більшої справедливості;
  • е) при визначенні податкової платоспроможності приватних осіб слід вимагати надання лише мінімуму даних, які торкаються особистого життя громадян.

Наведений перелік переконує, що ці загальні вимоги значною мірою  повторюють фундаментальні принципи, які мають бути основою для  побудови податкової системи будь-якої цивілізованої держави. Тому основним напрямом підвищення ефективності податкових систем як основи для їх вдосконалення  може бути активніше втілення фундаментальних  принципів оподаткування, що є надбанням  багатьох поколінь вчених і практиків.

І хоча ці заходи специфічні щодо окремих країн, які вирізняються прихильністю до тієї чи іншої економічної  теорії та власною інтерпретацією положень, у цілому вони спрямовані на досягнення справедливості й ефективності оподаткування. На сьогодні в країнах із розвинутою ринковою економікою податкова система дійсно повинна впливати на стабілізацію економічного циклу, стимулювання економічного зростання, обмеження інфляції та безробіття.

Для країни з перехідною економікою реалізація фундаментальних  принципів при побудові податкової системи – надзвичайно складне  завдання. Важко втілювати навіть ті завдання, що постали на початкових етапах переходу до ринкових умов господарювання, - усунення фіскального ухилу, надання  цільової функції кожному з податків та пов’язаної з цим форми контролю платника за використанням сплаченого ним податку. І нині практичні  заходи в сфері оподаткування  – це, в основному, засоби оперативного ускладнення ситуації.

За цих умов робота податкових органів на системній основі надто  ускладнена. Теоретична концепція свідомого  регулювання економічних процесів, важливим інструментом якого є податки, значною мірою робота майбутнього. Та все ж завдяки досягненню тимчасових компромісів перспективним напрямком  розвитку оподаткування в країнах  із перехідною економікою слід вважати  спрямованість у побудові національної податкової системи з дотриманням  основних принципів. Вони повинні використовуватися  і як основні критерії для оцінки ефективності податкової системи.

Основне протиріччя при формуванні податкових систем полягає в неузгодженості потреб у податкових надходженнях із можливостями їхнього отримання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

  1. Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.: Видавничий центр "Просвіта", 1997.
  2. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.
  3. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.
  4. Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ, 1997.
  5. Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.
  6. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.
  7. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г. Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.
  8. Черник Д. Г. Налоги в рыночной экономике. — М.: ЮНИТИ, 1997.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Податкові системи зарубіжних країн: порівняльна характеристика