Поняття управління фінансами

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Мая 2013 в 22:10, реферат

Описание работы

До розуміння потреби у державному регулюванні економічних перетворень прийшли в останні роки керівники і нашої держави. Проте цього не скажеш про значну частину підприємців, які ратують за повне усунення держави від регулювання ринкових відносин і за ліквідацію інституцій державного контролю.
Отже, необхідно визначитися, яке державне управління потрібне економіці України та яке місце в цьому процесі повинен займати державний фінансовий контроль.

Содержание работы

Вступ
1.Поняття управління фінансами
2.Принципи, суб'єкти, об'єкти та інструменти управління місцевими фінансами
3. Роль місцевих фінансових органів в управлінні місцевими фінансами
4. Значення управління фінансами на місцевому рівні
Висновки
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

Реферат.docx

— 43.67 Кб (Скачать файл)

Сучасний  етап розвитку муніципального менеджменту  визначається розширенням статусу  місцевого самоврядування. Донедавна  управління фінансами місцевого  самоврядування зводилося переважно  до "вибивання" фінансування з  центру, розподілу бюджету і контролю за цільовим використанням бюджетних  коштів. Нині відбувається трансформація  управлінських функцій органів  місцевого самоврядування, детермінована  дією низки чинників макрорівня та регіонального рівня.

Управління  фінансовими ресурсами місцевих бюджетів у частині їх розподілу  та перерозподілу має відбуватися  на науковій основі, враховувати реалії ринкового середовища, існуючу соціальну  структуру населення тощо. В основі розподільчих процесів на рівні міст і міських поселень має діяти  принцип розмежування фінансування соціальних програм і програм  розвитку міста. При цьому основними  принципами розподілу фінансів соціального  спрямування є субсидіарність, цільовий характер, соціально-етична спрямованість, контроль з боку депутатів та мешканців  територіальної громади, а визначення пріоритетів фінансування програм  міського розвитку має здійснюватися  на основі виявлення жителів, особливо при значних обсягах фінансування великих проектів, обчисленні альтернативної вартості проектів розвитку і проведення громадської експертизи тощо.

Територіальні громади міст України перебувають  у перманентному пошуку додаткових джерел фінансування, оскільки потреби  розвитку міст і соціальних програм  територіальних громад не узгоджуються з можливостями фінансового забезпечення.

Отже, управління місцевими фінансами передбачає сьогодні не лише планування й контроль надходжень до бюджету, раціональний розподіл і використання бюджетних коштів, а й активний пошук різних форм залучення приватного капіталу для  розвитку регіонів і територіальних громад, урізноманітнення форм ефективного  використання об'єктів комунальної  власності, що сприятиме розвитку фінансової бази самоврядних територіальних громад в Україні.

Управління  державними видатками надто складний процес, який сприяє забезпеченню прийняття  своєчасних і дієвих рішень щодо використання бюджетних коштів. Такий процес передбачає:

- визначення політики, мети і необхідних ресурсів для їх досягнення;

- розподіл ресурсів, необхідних для досягнення поставленої мети;

- забезпечення економного та ефективного виконання конкретних завдань.

Традиційно  управління державними видатками розглядалося як система контролю за правильністю витрачання бюджетних коштів. З роками вплив на зміст управління видатками  справили економічні труднощі, завдання в цьому напрямі розширювалися  і ускладнювалися. Виходячи із сучасних позицій вирішення питання управління державними видатками потребує комплексного підходу. Таке управління розпочинається з етапу складання бюджету  і закінчується складанням звітності  про використання бюджетних коштів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Роль місцевих фінансових органів  в управлінні місцевими фінансами

Місцеві фінансові органи включають Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління та відділи  обласних і районних державних адміністрацій, а також фінансові управління (відділи) виконкомів міських (міст обласного  підпорядкування) рад (рис. 1).

Рис. 1. Структура місцевих фінансових органів

Управління  місцевими фінансовими органами здійснюється за принципом подвійного підпорядкування.

Його  суть полягає в тому, що фінансовий орган підпорядковується "за вертикаллю" фіноргану, що стоїть вище, і "за горизонталлю" голові державної адміністрації (міському голові). Так, наприклад, начальник облфінуправління одночасно підпорядковується Міністру фінансів і голові облдержадміністрації, завідувач райфінвідділу - начальнику обласного фінансового управління і голові районної державної адміністрації.

Місцеві фінансові органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну, розпорядженнями голови відповідної  місцевої держадміністрації, актами відповідного органу місцевого самоврядування, прийнятими у межах його компетенції.

Основними завданнями головного фінансового  управління обласної держадміністрації" є:

- забезпечення реалізації державної бюджетної політики на відповідній території;

- складання  розрахунків до проекту місцевого  бюджету і подання на розгляд  відповідної місцевої держадміністрації;

- підготовка пропозицій щодо фінансового забезпечення заходів соціально-економічного розвитку на відповідних територіях;

- розроблення пропозицій з удосконалення методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат;

- здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями законодавства стосовно використання ними бюджетних коштів та коштів цільових фондів, утворених відповідною радою;

- здійснення  загальної організації та управління  виконанням місцевого бюджету  на відповідній території, координація  діяльності учасників бюджетного  процесу з питань виконання  бюджету.

Управління  відповідно до покладених на нього  завдань:

1) розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів;

2) визначає порядок та терміни розроблення бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів;

3) проводить  на будь-якому етапі складання  і розгляд проекту місцевого  бюджету аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником  бюджетних коштів, щодо його відповідності  меті, пріоритетності, а також дієвості  та ефективності використання  бюджетних коштів;

4) приймає  рішення стосовно включення бюджетного  запиту до пропозиції проекту  місцевого бюджету перед поданням  його на розгляд відповідної  місцевої держадміністрації;

5) бере участь у розробленні балансу фінансових ресурсів області, аналізує соціально-економічні показники розвитку області та враховує їх під час складання проекту обласного бюджету;

6) організовує  роботу, пов'язану зі складанням  проекту обласного бюджету, за  дорученням керівництва відповідної  місцевої держадміністрації визначає  порядок і терміни подання  структурними підрозділами обласної  держадміністрації, районними держадміністраціями,  виконавчими органами міських  (міст обласного значення) рад  матеріалів для підготовки проектів  обласного бюджету і прогнозних  розрахунків коштів, що передаються  для відповідного розподілу між;  бюджетами районів, міст обласного  значення і бюджетами районів  у містах або для виконання  спільних проектів; складає проект обласного бюджету; готує пропозиції щодо коштів, які передаються для розподілу між: відповідними місцевими бюджетами або для виконання спільних проектів та подає їх на розгляд керівництву обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації;

7) забезпечує протягом бюджетного періоду відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням;

8) здійснює у процесі виконання місцевого бюджету за доходами прогнозування та проводить аналіз доходів відповідного місцевого бюджету;

9) організовує  виконання обласного бюджету,  а також разом з органами  державної податкової служби, територіальними  органами Державного казначейства, іншими структурними підрозділами  місцевої держадміністрації забезпечує  надходження доходів до обласного  бюджету та вживає заходів  щодо ефективного витрачання  бюджетних коштів;

10) зводить  показники бюджетів, що входять  до бюджету області, та подає їх у встановлені терміни до Мінфіну;

11) забезпечує захист фінансових інтересів держави та здійснює у межах своєї компетенції контроль за дотриманням бюджетного законодавства;

12) складає  розпис доходів і видатків  обласного бюджету, забезпечує  його виконання, готує пропозиції  стосовно внесення змін до  розпису у межах річних бюджетних  призначень, здійснює в установленому  порядку взаємні розрахунки обласного  бюджету з державним бюджетом  і районними бюджетами, бюджетами  міст обласного значення та  бюджетами районів у містах;

13) здійснює  в установленому порядку організацію  та управління виконанням відповідного  місцевого бюджету, координує  в межах своєї компетенції  діяльність учасників бюджетного  процесу з питань виконання  бюджету;

14) проводить  моніторинг змін, що вносяться  до обласного бюджету;

15) розглядає  баланси і звіти про виконання  місцевих бюджетів та інші  фінансові звіти, подані територіальними  органами Державного казначейства;

16) інформує  керівництво обласної держадміністрації  про стан виконання обласного  бюджету за кожний звітній  період і подає їй річний  та квартальний звіт про виконання  обласного бюджету;

17) розглядає  звернення та готує пропозиції  щодо прийняття рішення про  виділення коштів з резервного  фонду бюджету;

18) проводить  разом з органами державної  податкової служби аналіз стану  надходження доходів до відповідних  бюджетів, готує пропозиції про  доцільність запровадження місцевих  податків, зборів, а також пільг;

19) проводить  на базі статистичної і фінансової  звітності, прогнозних розрахунків  аналіз економічного і фінансового  стану галузей економіки території,  тенденцій та динаміки розвитку  різних форм власності, готує  пропозиції щодо визначення додаткових  джерел фінансових ресурсів;

20) бере  участь у формуванні та реалізації  інвестиційних програм, подає  пропозиції стосовно удосконалення  механізму економічного стимулювання  підприємств для розвитку економічного  потенціалу відповідної території;

Управління  очолює начальник, який призначається  на посаду і звільняється з посади головою обласної держадміністрації  за погодженням із Мінфіном.

Начальник управління має заступників, які  за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади головою  обласної держадміністрації за погодженням  з Мінфіном.

В управлінні для погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції, може утворюватися колегія у складі начальника управління (голова колегії), заступників  начальника управління за посадою, а  також інших працівників управління. До складу колегії можуть входити  керівники інших структурних  підрозділів обласної держадміністрації.

Склад колегії  затверджується головою обласної держадміністрації  за поданням начальника управління.

Рішення колегії впроваджуються в життя  наказами начальника управління. Управління втримується за рахунок державного бюджету.

Граничну  чисельність, фонд оплати праці працівників  управління в межах виділених  асигнувань визначає голова обласної держадміністрації.

Кошторис  та штатний розпис управління затверджує голова обласної держадміністрації.

Управління  є юридичною особою, має самостійний  баланс, реєстраційні рахунки в органах  Державного казначейства, печатку зі зображенням Державного герба України  і своїм найменуванням.

 

 

 

4. Значення управління фінансами  на місцевому рівні

В умовах обмеження бюджетного фінансування, дисбалансу бюджетних пропорцій, деформації відносин та інтересів у бюджетній  вертикалі муніципальному менеджменту  доцільно максимально повно використовувати  Існуючі правові норми щодо управління місцевими фінансами, перестати  бути сторонніми спостерігачами державотворчих процесів й активно ініціювати підготовку законопроектів, спрямованих на розширення прав муніципального управління до меж  європейських стандартів.

Зокрема, актуальними залишаються питання  законодавчого розмежування фінансового  забезпечення власних і делегованих  повноважень у бюджетах територіальних громад; встановлення та дотримання нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя й закріплення таких нормативів на період повноважень ради; спрямування  доходів від міських податків і зборів виключно до бюджету розвитку відповідної території; закріплення  за бюджетами територіальних громад у повному обсязі податку на доходи громадян тощо.

У функціональному  аспекті фінансовий менеджмент місцевого  самоврядування торкається управління процесами формування, розподілу  та використання фінансової основи місцевого  самоврядування. Об'єктами фінансового  менеджменту місцевих рад щодо наповнюваності дохідної частини є, з одного боку, підприємства не комунального сектору  економіки, що мають державний, корпоративний  чи приватний правовий статус і забезпечують левову частку надходжень фінансових ресурсів до місцевих бюджетів, а з  другого боку, комунальна власність  міста, землі, природні ресурси, рухоме та нерухоме майно, частка в майні  підприємств та інші активи територіальної громади. Інструментами фінансового  менеджменту на цьому етапі виступають як податкові, так і неподаткові  надходження.

Информация о работе Поняття управління фінансами