Правовий договір

Правилами адвокатської етики (Правила адвокатської етики від 17.11.2012 ВККА ст.15) угода про надання правової допомоги трактується як договір (контракт), згідно з яким одна сторона – адвокат, котрий практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання, що бере на себе доручення іншої сторони – клієнта (або його представника) з надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона – клієнт (або його представник) зобов'язується сплатити гонорар адвоката за надання правової допомоги, а також у випадку необхідності фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Угодою можуть передбачатися й інші умови надання юридичної допомоги, але до часу її підписання. Це може бути певне поле діяльності, далі якого адвокатові втручатися не слід, певна частина захисту в групі адвокатів тощо. Відповідно до Правил гонорар – це передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії з надання правової допомоги. Гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов'язаних із виконанням угоди. За нинішніх умов, коли адвокат вільно визначає гонорар за надання правової допомоги, він позбавлений якихось обмежень. Головним контролером тут є чіткий розрахунок, здоровий глузд, людяність та совість. Саме ці критерії звільняють адвоката від спокус та неадекватних апетитів.