Статистика в финансах

2.  Система відносних показників кредитної діяльності банку містить такі показники.

 Показники питомої ваги певної частини окремого показника в його загальній масі.

1. Питома вага прострочених заборгованостей у загальній сумі заборгованості

 

визначає частку залишків простроченої заборгованості в загальній  сумі залишків заборгованості за період. Велике значення має розрахунок динаміки цього показника та його порівняння з динамікою кредитообороту.

2. Питома вага кредитообороту  за простроченими позичками в  загальному обсязі кредитообороту за період

характеризує співвідношення надходжень у рахунок погашення  заборгованості за простроченими кредитами відносно вчасно погашених кредитів, сума яких входить у загальний обсяг кредитообороту. Досить великі значення цього показника свідчать про те, що кредитна діяльність банку несе додатковий підвищений ризик невчасного погашення кредитної заборгованості позичальниками. У прямий спосіб ці кошти можна віднести лише до збитків періоду, в якому вони були прострочені, але оскільки вони все ж таки були повернуті, отже, вони є елементом збитковості лише в частині втрачених можливостей, тобто того прибутку, який можна було б одержати за період прострочення заборгованості, вклавши ці кошти знову.

Доцільно також розрахувати  показник середньої тривалості прострочених позичок, який визначається як відношення добутку середніх залишків суми простроченої заборгованості та кількості днів у періоді до обсягу кредитообороту за простроченими позичками:

Він характеризує середній період часу прострочення позичок.

Обидва наведені показники  дуже важливі для побудови платіжного графіка банку, тобто графіка надходження коштів на рахунки банку за кредитними операціями. Склавши опорний варіант платіжного графіка, що базується на умовах кредитних договорів, у яких встановлено обсяги, терміни повернення позичок і режим їх погашення, його можна скоригувати на показники частки прострочених позичок І строки їх повернення. Це дає можливість скласти реальний платіжний графік надходження коштів у банк, що є невід'ємним і важливим аспектом забезпечення його постійної платоспроможності.

3. Питома вага кредитів, наданих одному або певній групі клієнтів, визначається за формулою

У разі досягнення цим показником критичної межі банк несе додатковий ризик концентрації та можливих великих збитків, коли позичальник одержує позичку в розмірі понад 5—10% загального обсягу кредитів, виданих за період. Зі збільшенням цього показника підвищується й ризик для банку, і з метою запобігання критичній ситуації постає потреба диверсифікувати кредитні ресурси.

Нехтування цією закономірністю може призвести до банкрутства банку. Відомі приклади, коли українські банки  надавали трастовим компаніям кредити, що перевищували критичну межу, і крах цих компаній призвів до фатальних наслідків для самих банків. Факт здійснення таких операцій найчастіше є наслідком злочинної змови між позичальником і уповноваженим приймати рішення про надання позички органом банку. Ось чому так важливо стежити за величиною та динамікою цього показника.

Дещо схожий економіко-статистичний зміст має показник частки розміру окремої позички в загальному обсязі власного капіталу банку, що розраховується за формулою

власний капітал банку  Як відомо, цей показник опосередковано є також індикатором стабільності банку, адже коли позичка одному клієнту перевищує певний розмір частки власного капіталу банку, то це підвищує загальний рівень ризику банку, а отже, зменшує реальну вартість класифікованих активів (скоригованих з урахуванням рівнів ризику по них).

Положенням Національного  банку України "Про кредитування", що затверджене постановою Правління  Національного банку України від 28 вересня 1995 року № 246, щодо цього показника встановлено обмеження, про які йшлося раніше.

Такі обмеження необхідні  для забезпечення пропорційності та стабільності функціонування банківської системи в цілому й запобігання зловживанням, пов'язаним з наданням кредитів суб'єктам підприємницької діяльності. Це стосується банківської системи в цілому, а не лише самих банків, тому що в разі банкрутства одного чи кількох банків відбуваються, як правило, незворотні процеси в усій банківській системі, що мають усі ознаки ефекту "вибухової хвилі".

Показники оборотності  позичок:

а) оборотність кредиту у днях;

б) швидкість кредитообороту;

в) тривалість періоду обороту кредитної маси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 1

Наведено дані про  податок на прибуток підприємств  та податкову базу:

Показники	За планом	Фактично
Сума прибутку, тис. грн	20000	30000
Ставка податку на прибуток, %	30	23,3

 

Треба визначити:

• суму податку на прибуток за планом та фактично;
• абсолютне відхилення суми податку за рахунок зміни ставки податку та суми прибутку підприємств і організацій, та суми прибутку підприємств і організацій.

Розв’язання:

Показники	За планом	Фактично
Сума прибутку, тис. грн	20000	30000
Ставка податку на прибуток, %	30	23,3
Сума податку, грн	6000	6990

 

Абсолютне відхилення суми податку за рахунок зміни ставки податку та суми прибутку, можна  розрахувати методом цепних підстановок.

Показники	За планом	Фактично	Відхилення, +/-
Сума прибутку, тис. грн	20000	30000	+10000
Ставка податку на прибуток, %	30	23,3	-6,7
Сума податку, тис. грн	6000	6990	+990

 

Метод цепних підстановок:

№ підста- новки	Параметри			Вплив факторів на зміну валової продукції
	Прибуток	Податок	Сума податку, тис. грн.
0	20000	30	2000х0,3=6000	-
1	30000	30	3000х0,3=9000	9000-6000 = 3000
2	30000	23,3	3000х0,233 = 6990	6990-9000 = -2010
Разом відхилення = 3000 – 2010 = +990

Задача 3

 

Наведено дані про податок на додану вартість, ставку податку і податкову базу:

Показники	За планом	Фактично
Сума податку на додану вартість, тис. грн.	5520	5757
Ставка податку на додану вартість, %	20	15
Додана вартість, тис. грн.	27600	38380

 

Треба визначити:

• абсолютний приріст суми податку, зумовлений змінами податкової бази;
• абсолютний приріст суми податку, зумовлений змінами доданої вартості.

 

Розв’язання:

 

Визначимо абсолютний приріст  суми податку за рахунок вказаних показників, методом абсолютних різниць:

 

П_СП% = (СП%₁ – СП%₀) х ДВ₀ = (0,15 – 0,20) х 27600 = -1380 тис. грн.

П_ДВ = СП%₁ х (ДВ₁ – ДВ₀) = 0,15 х (38380 – 27600) = 1617

Разом відхилення = 1617 – 1380 = 237 тис. грн. або приріст: 5757 * 100% / 5520 = 104,3%, сума податку за рахунок зменшення ставки податку та збільшення доданої вартості збільшилась на 4,3%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 26

 

За даними Балансу  та «Звіту про фінансові результати»  треба визначити:

• показники поточної ліквідності;
• коефіцієнт швидкої ліквідності;
• коефіцієнт абсолютної ліквідності;
• абсолютну зміну розрахованих коефіцієнтів, та зробити висновок щодо здатності підприємства-позичальника забезпечити своєчасне виконання своїх зобов’язань.

 

Розв’язання:

Коефіцієнт швидкої ліквідності  показує яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень: на початок року: (200+200+250+400) / 1960 = 0,54 і на кінець року  (850+850+1050+90) / 1990 = 1,43.

Коефіцієнт поточної ліквідності визначається як співвідношенням  усіх оборотних активів до поточних зобов’язань, характеризує достатність оборотних засобів для покриття боргів: на початок року: 3950 / 1960 = 2 і на кінець року: 4290 / 1990 = 2,16.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну  готовність підприємства погасити поточні зобов’язання і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та поточних фінансових інвестицій до суми поточних зобов’язань: на початок року: ( 250+400) / 1960 = 0,33 і на кінець року: (1050+90) / 1990 = 0,57.

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

 

1. Аналіз діяльності комерційного банку: Навч. посібник / За ред. Ф. Ф. Бутинця, А.М. Герасимович. – Житомир: ПП “Рута”, 2001 – 384 с.
2. Банківська статистика: опорний конспект лекцій / Укл. А.В. Головач. – К.: МАУП, 1999.
3. Статистика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисцип. / А.М. Єріна, А.В. Головач та ін. – К.: КНЕУ, 2002. – 448 с.
4. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко та ін. – К.: КНЕУ, 1998 – 468 с.