Сутність, склад, функції та принципи організації фінансів підприємств в умовах ринкової економіки

 

 

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси підприємств»

на тему: «Сутність, склад, функції та принципи організації фінансів підприємств в умовах ринкової економіки»

 

 

 

 

 

                                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

 

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності. Фінанси підприємств є основою фінансової системи країни. Фінансовий стан підприємств впливає на фінансове становище країни в цілому. Вихід України з тривалої економічної кризи безпосередньо пов’язаний з поліпшенням фінансового стану суб’єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності. За цих умов необхідна сучасна, адекватна ринковій економіці, організація фінансової діяльності кожного підприємства.

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід – основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, поліпшення фінансового стану країни. Фінансове положення країни великою мірою визначається стійкістю та надійністю фінансового стану підприємств [5].

Одним з найбільш масових  явищ в господарському житті будь-якого  підприємства є розрахунки. Розрахунки між підприємствами та іншими суб’єктами є однією з необхідних ланок розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл та перерозподіл суспільного продукту, перетворення його з товарної форми на грошову та навпаки, пов’язане при цьому із зміною форм власності. Розрахунки здійснюються на економічній базі кругообігу засобів в процесі виробництва і є суспільним визначенням того, що продукція підприємства потрібна споживачам [4].

Здійснювані в країні реформи привели до збільшення обсягів  і потоків соціально-економічних зв’язків, підвищенню ролі розподільних відносин. З’явилися й продовжують розвиватися недержавний сектор економіки, сучасна банківська система, ринки товарів, послуг, капіталу. Підприємства перейшли до широкого використання ринкових методів регулювання своєї ділової активності. Основною метою підприємницької діяльності організацій стало одержання прибутку, що служить найважливішим джерелом і передумовою збільшення капіталу, зростання доходів підприємства і його власників. Цієї мети можна досягти лише при оптимальній організації фінансів, що дозволить не тільки зміцнити фінансове становище організації і їх конкурентоспроможність, але й забезпечити фінансову стабілізацію в країні [3].

 

 

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

1 СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ  ПІДПРИЄМСТВ

 

Фінанси підприємств  – це система грошових відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням грошових фондів і  доходів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.

Місце фінансів підприємств у виробництві можна представити у вигляді наступної схеми (рис. 1):

 

Рисунок 1 – Місце фінансів підприємств у виробництві [2, с. 13]

 

У фінансовій системі  держави головною, визначальною її ланкою є фінанси підприємств, оскільки вони функціонують у сфері суспільного виробництва, в якій створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт (ВВП) і національний дохід суспільства, а також формується основна частина фінансових ресурсів держави.

Розподіл і перерозподіл створюваних матеріальних і духовних благ у грошовій формі здійснюються за допомогою фінансів шляхом формування цільових грошових фондів у відповідних  галузях народного господарства.

Використання фінансів дає можливість підприємствам сфери матеріального виробництва забезпечити безперервність процесу відтворення, вирішення виробничих, економічних та соціальних завдань, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів на рівні як держави, так і суб'єктів господарювання [6, с. 5].

Фінанси підприємств  мають наступні ознаки (рис. 2):

 

 

Рисунок 2 – Ознаки фінансів підприємств [2, с. 13]

 

Іншими словами, створення  і функціонування підприємств, їх господарська діяльність пов'язані з грошовими  відносинами, які опосередковують  процеси виробництва і продажу  продукції, отримання доходів і  накопичень та їх розподіл за відповідними каналами (фондами). У цьому зв'язку об'єктом фінансів підприємств є грошові відносини, пов'язані з отриманням доходів і накопичень, їх розподілом, формуванням і використанням відповідних фондів грошових коштів. Суб'єктами є підприємства і організації, установи (банківські та бюджетні), позабюджетні фонди та інші суб'єкти господарювання.

Матеріальною умовою появи і функціонування фінансів є гроші, покладені в основу існування  відповідних видів грошових відносин підприємств.

Виникають фінансові  відносини на підприємствах у  процесі їх створення, здійснення ними виробничо-фінансової діяльності, розподілу  доходів і накопичень, формування відповідних грошових фондів.

Таким чином, фінанси  підприємств є системою грошових відносин, що виникають у процесі отримання і розподілу грошових доходів і накопичень, формування і використання відповідних фондів грошових коштів.

Матеріальною базою  фінансів підприємств є виробництво, тобто у процесі виробництва  продукції, її продажу формуються відповідні доходи підприємств, фонди грошових коштів. Фінанси підприємств і виробництво взаємопов'язані і впливають один на одного. Що стабільніше економіка підприємств, то стійкіше їх фінансове становище. Іншими словами, стійкість фінансового становища підприємств забезпечується зростанням виробництва і підвищенням його ефективності.

Матеріальним змістом  фінансів підприємств є фонди  грошових коштів, які створюються  на підприємствах у процесі розподілу  їх доходів і накопичень.

Фінанси підприємств  слід відрізняти від грошей, грошових коштів, фінансових ресурсів. Гроші, грошові кошти, фінансові ресурси – це специфічні, самостійні економічні категорії, які можна змінювати кількісно (збільшувати, зменшувати). Фінанси ж підприємств – це грошові відносини, які функціонують на основі грошей, їх не можна змінювати кількісно.

Призначення фінансів підприємств – забезпечувати фінансовими ресурсами безперервність процесу виробництва суб'єктів господарювання, розширювати їх виробничі фонди (основні й оборотні), активно впливати на підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення накопичень і підвищення ефективності виробництва [6, с. 6–7].

 

 

2 СКЛАД ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

 

Склад фінансів підприємств наведено на рисунку 3:

 

Рисунок 3 – Склад фінансів підприємств [2, с. 14]

 

Економічну сутність фінансів підприємств розкриває  сукупність грошових відносин, які виникають у суб'єктів господарювання у процесі їх створення і здійснення ними виробничо-фінансової діяльності. Це грошові відносини:

між підприємствами та їх засновниками, які виникають при  формуванні статутного фонду (капіталу) – одержання грошей з державного бюджету, надходження пайових внесків та ін. Сума статутного капіталу державного (муніципального) підприємства відображає розмір статутного фонду, а акціонерного товариства – суму випущених ним акцій;

між підприємствами та іншими суб'єктами господарювання (постачальниками, покупцями, будівельними та іншими організаціями), що виникають у процесі купівлі-продажу продукції, надання послуг тощо;

між підприємствами та різноманітними ланками фінансово-кредитної системи  щодо внесків у ці ланки (бюджет, централізовані фонди тощо) різних видів податків та платежів і отримання з них коштів на різні цілі. До них належать також фінансові відносини підприємств з установами банків, які виникають у процесі отримання і погашення кредитів, безготівкових розрахунків, а також відносини з органами майнового і особистого страхування з приводу сплати в них підприємствами страхових внесків і отримання від них відповідних страхових відшкодувань. У цю групу включаються також відносини підприємств з фондовим ринком та інвестиційними фондами;

між підприємством і  зайнятими на ньому працівниками з приводу формування фонду оплати праці, її виплати, матеріального заохочення; виплати дивідендів за акціями, а  також стягнення грошей за завдані  збитки і утримання податків;

у межах підприємств, які виникають при розподілі отримуваних доходів і накопичень, формуванні різноманітних фондів грошових коштів. Так, при розподілі отримуваного виторгу частину його підприємства спрямовують передусім на відшкодування вартості спожитих у виробництві основних і оборотних фондів, потім – на відшкодування витрат живої праці, а з частини, яка залишилась, формують чистий дохід (прибуток), з якого створюються і поповнюються відповідні резерви і фонди: резервний, статутний, розвитку виробництва, дивідендів (в акціонерних товариствах) тощо [6, с. 6–7].

 

3 ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

 

Фінансам підприємств  у процесі відтворення властиві наступні функції (рис. 4):

 

Рисунок 4 – Функції фінансів в процесі відтворення [2, с. 14]

 

Формування фінансових ресурсів на підприємстві відбувається під час формування статутного фонду, у процесі розподілу грошових надходжень до основних та оборотних коштів, а також під час використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду нагромадження. У зв'язку з цим поняття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві [1].

Розподільча функція  фінансів. Валовий внутрішній продукт, що виробляється у країні, призначений  для споживання учасниками процесу  виробництва та ін. Проте перед  споживанням він обов'язково має бути розподілений між державою, підприємствами і населенням. Розподіл ВВП, утворюваного у сфері матеріального виробництва, відбувається передусім на підприємствах та інших суб'єктах господарювання за допомогою фінансів із застосуванням їх розподільчої функції.

Ця функція фінансів підприємств виявляється в розподілі  отримуваних суб'єктами господарювання виручки, інших доходів і накопичень за відповідними напрямками. Так, отримуваний  виторг спрямовується насамперед на відшкодування вартості використаних у процесі виробництва засобів виробництва. Її залишок – валовий дохід – розподіляється на фонд оплати праці працівників сфери матеріального виробництва і чистий дохід (прибуток). Частина чистого доходу (прибуток) спрямовується передусім на сплату відповідних податків і платежів до бюджету, а частина, що залишилась, – на створення резервів і фондів підприємства. Розподіл отримуваних підприємствами доходів і накопичень показано на рис. 5.

 

Рисунок 5 – Розподіл доходів і накопичень підприємств

 

Іншими словами, при розподілі отримуваних доходів і накопичень за допомогою розподільчої функції фінансів на підприємствах утворюються фонди і резерви, які реально використовуються.

Наявність розподільчої функції виокремлює фінанси зі сфери  дії грошей і перетворює їх на самостійну економічну категорію, інструмент розподілу та перерозподілу доходів і накопичень, формування відповідних фондів і резервів. Іншими словами, існує розподільча функція фінансів підприємств об'єктивно і в умовах ринкової економіки. Через неї фінанси здійснюють первинний розподіл і перерозподіл ВВП, який створюється у сфері матеріального виробництва шляхом формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, які використовуються на потреби держави і підприємств.

Проте існування розподільчої функції фінансів підприємств в умовах ринку окремі економісти заперечують, що, на наш погляд, економічно не обґрунтовано.

Контрольна функція  фінансів підприємств. Ця функція виявляється  в контролі за виконанням підприємствами обсягів виробництва і продажу продукції, отриманням прибутку, формуванням і цільовим використанням фондів коштів, фінансових ресурсів підприємств.

Фінансовий контроль охоплює всі аспекти господарської  діяльності підприємств, включаючи  розподіл, перерозподіл, створення  і використання всіх видів ресурсів.

Фінансовий контроль – це контроль гривнею за формуванням та раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів на кожному підприємстві та в народному господарстві країни загалом. Мета контролю полягає в перевірці збереження і правильності витрачання матеріальних та фінансових ресурсів згідно з чинним законодавством і нормативними документами, а також у виявленні та попередженні порушень при їх використанні.

Контроль за господарсько-фінансовою діяльністю підприємств здійснюють органи управління і відомства всіх рівнів за різними напрямками:

державні структури – щодо отримання прибутку, правильності вирахування і своєчасності сплати податків та платежів у бюджет і централізовані позабюджетні фонди;

установи банків – щодо порядку кредитування і здійснення розрахунків підприємств.

При цьому контроль за діяльністю підприємств пов'язаний із застосуванням різних санкцій  і стимулів, які сприяють поліпшенню і підвищенню ефективності роботи підприємств.

Фінансовий контроль за господарською діяльністю підприємств і господарських організацій зумовлюється необхідністю співвіднесення витрат з результатами виробництва за допомогою грошей, вартісного (грошового) обліку.