Зростання потреби фінансових менеджерів в умовах ринкових відносин

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донецький державний  університет управління

Кафедра фінансів

 

 

 

РЕФЕРАТ

з навчальної практики „ Вступ до фаху”

за темою:

"Зростання потреби фінансових менеджерів в умовах ринкових відносин.”

 

 

 

 

 

Виконав:

студент групи  ФіК-12з-1

Чиж Е.О.

 

Керівник:

Фоміна О.О.

 

 

 

 

 

Донецьк  2012

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

1. ЗРОСТАННЯ ПОТРЕБИ ФІНАНСОВИХ МЕНЕДЖЕРІВ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
1. Характеристика ринкових умов господарювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
2. Функції ринку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

2. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

2.1. Сутність поняття  «фінансовий менеджмент». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

2.2. Функції та роль фінансового менеджера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13

ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Ринкова економіка - економіка, організована на основі ринкової саморегуляції, при якій координація  дій учасників здійснюється державою, а саме законодавчою і судовою  владою безпосередньо, а виконавчою тільки опосередковано, шляхом введення різних податків, зборів, пільг і тому подібне. Це економіка, в якій тільки рішення самих покупців, постачальників товарів і послуг визначають структуру розподілу.

З позиції  історії бізнесу ринкова економіка - економічна система, що направляється і регульована механізмом стихійних ринкових трансакцій в інституціональному середовищі і пануванні відповідних інститутів..

На думку  ряду економістів, "ринок", під  чим прийнято розуміти засновану на волі договори, ціноутворенні за законом попиту і пропозиції і зустрічному обороті грошової маси(тобто товарно-грошова ринкова система) є не більше ніж однією з історично обумовлених і історично скороминущих форм товарообміну і товаророзподілу. А усе на «ринку» робиться у ринкових стосунках.

Ринкові реформи  певним чином змінюють форми і  методи управління торговими підприємствами, і зокрема, радикально змінюють підходи  і методи в управлінні фінансами. В умовах ринку виникає необхідність активнішого використання методів фінансового менеджменту, обумовлена високим рівнем невизначеності зовнішнього середовища, яке впливає на збільшення ризиків і втрат при ухваленні фінансових рішень, кризовим фінансовим станом більшості підприємств, необхідністю оптимізації використання готівкових фінансових ресурсів, підвищення точності прогнозування і планування фінансово-господарської діяльності.

Зростає важливість ринку, тому виникає потреба у  використанні методів  фінансового  менеджменту, обумовлених невизначеністю середовищ ринку, а саме:

кризові явища  в економіці привели до зниження обігових коштів підприємств, щорічного  зменшення об'ємів діяльності, неефективного  використання виробничих потужностей, збільшення розмірів затрат і збитковості;   так, за 2000 - 2002 роки., незважаючи на збільшення товарообігу на 30,1%%, загальний прибуток до оподаткування торгових підприємств Донецької області зменшився на 82%%; при цьому відсоток збиткових підприємств складає 33-36%% від загальної кількості;

обмеженість фінансових ресурсів підприємств і можливостей їх залучення викликає необхідність оптимізації використання готівкових фінансових ресурсів, підвищення точності прогнозування і планування фінансової діяльності підприємства;

досвід більшості  розвинених зарубіжних компаній показує, що в умовах ринку максимальне використання методів фінансового менеджменту в діяльності підприємств є найважливішою умовою їх виживання і економічного зростання;

наявність системи  фінансового планування на підприємстві є необхідною умовою залучення інвесторів і кредиторів, у тому числі іноземних.

Таким чином, на практиці системи управління фінансами  підприємства або далекі від теоретичних  розробок по своїй структурі, або  за способом їх використання. Саме тому виникає необхідність розробки і  впровадження ефективної системи фінансового менеджменту підприємства і методу практичного використання її на базі впровадження нових інформаційних технологій.

Цілями навчальної практики є ознайомлення з особливостями  професії фінансовий менеджер, її змістом  та завданням управлінської діяльності, роллю менеджера в управлінні сучасними підприємствами, особливостями організації підготовки фахівців; системою та організацією навчального процесу в ДонДУУ, правилами та принципами виконання самостійних й індивідуальних завдань за дисциплінами тощо.

 

 

 

 

 

ЗРОСТАННЯ ПОТРЕБИ ФІНАНСОВИХ МЕНЕДЖЕРІВ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

 

 

1. Характеристика ринкових умов господарювання

 

Ринкові стосунки - це громадські стосунки, обумовлені функціонуванням  ринку. Виникли декілька тисячоліть тому в результаті суспільств. розподіли праці і економічного відособлення виробників. [4, 2 с.]

Зовні проявляються як взаємодію  власників товарів, в ході якого  відбувається вільний, тобто рівноправний обмін товарами - продуктами, виробленими  для продажу.

Сучасні гроші є абсолютно ліквідними, такими, що визнається усіма засіб обміну, при цьому стійкість ден. звернення визначається кількістю грошей в зверненні. Перевищення кількості грошей над економічно допустимим при незмінній швидкості їх обертання веде до зростання цін, що є однією з причин інфляції. Сучасне грошове звернення характеризується також тим, що деякі національні грошові одиниці(американський долар, валюта Японії і деякі інші) виконують роль резервних валют, а саме мають ходіння поза національними межами. У міжнародних розрахунках з 1979 застосовувалася європейська валютна одиниця ЕКЮ країн Євро союзу, замінена в 1999 євро, що став з 2002 єдиною грошовою одиницею 12 країн ЄС, використовуваним також в асоційованих з ЕВС країнах(Ватикан, Сан-Маріно, Андорра, Чорногорія), а також в країнах будучи. "зони французького валюти Швейцарії".

Виникнення ринкових стосунків - найважливіший крок в  історії людства, що істотно підвищив ефективність економіки, оскільки ні натуральне господарство, ні бартерний(прямий, безгрошовий) обмін не можуть забезпечити швидкого зростання продуктивності громадської праці.

Ринок в економічній  теорії - це сукупність економічних  стосунків між суб'єктами ринку  з приводу руху товарів і грошей, які грунтуються на взаємній згоді, еквівалентності і конкуренції. (рис. 1.1.)  [4, 2 с.]

 

 

Рис. 1.1. Ринок як загальна система

 

Основні риси ринкових відносин:

конкуренція;

різноманіття форм власності(приватною, колективною, державною, общинною);

повна адміністративна  незалежність і самостійність товаровиробника - товаровиробник має бути власником результатів своєї праці;

вільний вибір постачальників сировини і покупців продукції;

зосередження капіталу в руках буржуазії;

нееквівалентна фізичній і розумовій праці система  розподілу благ суспільства;

орієнтований на покупця ринок.

Ринок (анг. - Market ) - це механізм, що зводить разом  продавців і покупців, в результаті здійснюється оцінка продукту і признається  необхідність його виробництва. Ринок - відношення попиту і пропозиції. Сукупність економічних стосунків пов'язаних з обміном ресурсів господарської діяльності. [2, с. 440]

Умови існування  ринку:

наявність приватної  власності;

свобода підприємництва;

наявність особистих  інтересів;

конкуренція;

вільне ціноутворення.

У зв’язку  з входженням великої кількості країн в ринкову економіку, зростає попит у фінансових менеджерах, тому що фінансовий менеджмент має справу з безперервним кругообігом капіталу, який у свою чергу дуже важливий в ринкових відносинах.

 

2. Функції ринку

 

Сучасний  високорозвинений ринок чинить величезну дію на усі сторони господарського життя, виконуючи наступні основні взаємозв'язані функції:

найважливіша  функція ринку - регулює. У ринковому  регулюванні велике значення має  співвідношення попиту і пропозиції, що впливає на ціни. Росте ціна - сигнал до розширення виробництва, падає - сигнал до скорочення. У сучасних умовах економіка управляється не лише "невидимою рукою", про яку писав ще А. Сміт, але і державними важелями. Проте регулююча роль ринку продовжує зберігатися, багато в чому визначаючи збалансованість економіки. Ринок виступає регулятором виробництва, попиту і пропозиції. Через механізм закону вартості, попиту і пропозиції він встановлює необхідні відтворювальні пропорції в економіці.

Ціноутворююча функція ринку виникає при  зіткненні товарного попиту і пропозиції, а також завдяки конкуренції. В результаті вільної гри цих ринкових сил складаються ціни на товари і послуги. [4, с. 3]

Стимулююча  функція здійснюється за допомогою  ринкових цін. В даному випадку стимулюється ефективність економіки. Ціни "винагороджують" додатковою вигодою тих, хто робить товари, найбільш потрібні споживачам, хто удосконалює виробництво, збільшує продуктивність, знижує витрати. За допомогою цін ринок стимулює впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, зниження витрат на виробництво продукції і підвищення її якості, розширення асортименту товарів і послуг.

Інформуюча функція ринку. Ринок є багатим джерелом інформації, знань, даних, необхідних господарюючим суб'єктам. Ціни, що склалися, "повідомляють" підприємців про стан економіки. Зокрема, через конкретний розкид цін(скажемо на чай, каву і какао), через їх падіння і зростання ділові люди дізнаються про розміри виробництва продукції, про насиченість ринку товарами, про асортимент і якість тих товарів і послуг, які на нього поставляються, про запити споживачів і т. д. Наявність інформації дозволяє кожній фірмі звіряти власне виробництво з умовами ринку, що міняються.

Посередницька функція полягає в тому, що ринок  безпосередньо сполучає виробників(продавців) і споживачів товарів, надаючи їм можливість спілкуватися один з одним на економічній мові цін, попиту і пропозиції, купівлі-продажу. У ринковій економіці з досить розвиненою конкуренцією набувач має можливість вибору оптимального постачальника продукції. В той же час продавцеві

Оздоровлююча(що санує) функція жорстока, але економічно виправдана. Ринок "очищає" економіку  від непотрібної і неефективної господарської діяльності - від економічно слабких, нежиттєздатних господарських  одиниць і, навпаки, заохочує розвиток ефективних, заповзятливих, перспективних фірм. А саме Бізнесмени, які не враховують запити споживачів і не піклуються про прогресивність і рентабельність свого виробництва терплять поразку в конкурентній "боротьбі" і "караються" банкрутством. І навпаки, суспільно корисні і ефективно працюючі підприємства процвітають і розвиваються. Вирішуючи завдання з багатьма економічними змінними, ринок неупереджено і жорстко здійснює відбір ресурсів, товарів і способів виробництва. Для одних учасників ринку вимоги цього відбору виявляються непомірними, і вони вибувають з "гри" унаслідок збитків і банкрутства. Економічний успіх, прибутки інших учасників свідчать про вдало вибрані виробничі рішення, способи зростання

Через соціальну  функцію ринок диференціює виробників. Він надає державі кращі можливості для досягнення соціальної справедливості в національній економіці, що не могло бути досягнуто в умовах тотального одержавлення. [3, гл.1]

Сучасна економіка  становить собою синтез великої  кількості ринків, які взаємодіють між собою. Їх класифікують за різними критеріями. Так, за умовами діяльності виділяють вільний, монополізований і регульований ринок. Залежно від об'єктів купівлі-продажу — ринок предметів споживання, ринок ресурсів і ринок послуг. За територіальною ознакою — внутрішній, або національний, і зовнішній, або міжнародний ринок. Внутрішній ринок поділяють на регіональний, локальний і місцевий. Ринок ресурсів поділяють на ринок капіталу, робочої сили і природних ресурсів. Виділяють також ринки окремих товарів. На основі співвідношення попиту і пропозиції виділяють перенасичений, збалансований і дефіцитний ринок. Наведену класифікацію не можна вважати вичерпною. Ринок можна класифікувати і більш детально.(табл. 1.2., табл. 1.3., табл. 1.4.)

 

Табл. 1.2. Класифікація за умовами діяльності

 

Табл. 1.3. Класифікація за територіальною ознакою.

 

Табл. 1.4. Класифікація за співвідношенням попиту і пропозиції

 

Ринкова система - ця взаємодія  і поєднання різних економічних  структур, господарської практики і  правового забезпечення, економічної  політики і багато чого іншого.

Ринок дозволяє вирішувати проблеми рівня життя, структури  і ефективності виробництва, користуватися загальнолюдськими цінностями. Сам ринок є надбанням світової цивілізації. Свої можливості він демонструє і в розвинених країнах, і в державах, що розвиваються, причому незалежно від національних, ідеологічних і інших особливостей.

Механізм  ринку звільняє економіку від  дефіциту товарів і послуг. І в  теорії, і на практиці ринкова економіка  переважно бездефіцитна в межах  тих ресурсів(включаючи імпорт), які має в розпорядженні країна. Дефіцит суперечить економічним  інтересам учасників ринку. Розбіжності між появою потреби і її задоволенням можливі. Вони обумовлені наявним в суспільстві науково-технічним потенціалом, наявністю ресурсів, носять тимчасовий характер. [5, с. 2]

На ринку  здійснюються реалізація вартості і  доведення товарів до набувача. Ринок впливає на усі фази відтворення - виробництво, розподіл, обмін і споживання. У цьому сенсі ринок є саморегульована система відтворення, усі ланки якої знаходяться під постійною дією попиту і пропозиції.