Бюджетний устрій та бюджетна система

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2013 в 00:33, курсовая работа

Описание работы

Метою моєї роботи є розгляд, аналіз найважливіших проблем бюджетної системи та напрямки вирішення цих проблем.
Об’єктом дослідження є бюджетна система. Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні.

Содержание работы

Вступ……………………………………………………………………………………….5

Розділ 1. Основи бюджетного устрою. Бюджетна система та її ланки………………..7

1.1. Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах…..………7

1.2. Структура бюджету……………………………………………….………..12

1.3. Становлення бюджетної системи України………………….………….…20

Розділ 2. Розвиток концепцій реформи системи міжбюджетних відносин в Україні……………………………………………………………………………………27
5

Розділ 3. Шляхи стабілізації бюджетної системи України…………………………...34

Висновки…………………………………………………………………………………45

Список використаних джерел………………………………………….……………….48

Додатки…………………………………………………………………………………..49

Файлы: 1 файл

курсак.doc

— 234.50 Кб (Скачать файл)

Складовими елементами бюджетної системи є:

  • структура;
  • принципи побудови;
  • організація функціонування.

Згідно ст.5 п.1 бюджетного кодексу України бюджетна система  складається з державного бюджету  та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого  самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань, місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування

Бюджетна система складається  з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів (Додаток 1). Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об¢єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Бюджет об¢єднує області обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району містить  районний бюджет, бюджети міст районного  підпорядкування, селищні та сільські бюджети. В свою чергу селищні  та сільські бюджети створюються  за рішенням районних, міських Рад  народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази. Районні та міські Ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.

Бюджет міста, яке має  районний поділ, об¢єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

Організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв¢язок між окремими ланками бюджетної системи характеризує бюджетний устрій країни.

Бюджетний устрій – це організація  та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв”язокміж окремими ланками. Бюджетний устрій  України визначається з урахуванням державного устрою та адмінітсративно-територіального поділу України.

Згідно ст.7 Бюджетного кодексу  України бюджетна система грунтується  на таких принципах:

1) принцип єдності  бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності  - Державний бюджет України та  місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти  - до складу бюджетів підлягають  включенню всі надходження до  бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до  нормативно-правових актів органів  державної влади, органів влади  Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обгрунтованості  - бюджет формується на реалістичних  макропоказниках економічного і  соціального розвитку держави  та розрахунках надходжень до  бюджету і витрат бюджету, що  здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності - при складанні та виконанні  бюджетів усі учасники бюджетного  процесу мають прагнути досягнення  запланованих цілей при залученні  мінімального обсягу бюджетних  коштів та досягнення максимального  результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між  державним бюджетом та місцевими  бюджетами, а також між місцевими  бюджетами повинен грунтуватися  на максимально можливому наближенні  надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового  використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються  тільки на цілі, визначені бюджетними  призначеннями; 

9) принцип справедливості  і неупередженості - бюджетна  система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності  та прозорості - Державний бюджет  України та місцеві бюджети  затверджуються, а рішення щодо  звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

11) принцип відповідальності  учасників бюджетного процесу  - кожен учасник бюджетного процесу  несе відповідальність за свої  дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні  в містах, селищні, сільські бюджети  є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства.

Провідне місце в  бюджетній системі України належить державному бюджету. З нього фінансуються витрати на здійснення державних  заходів у галузі соціального захисту, на будівництво, утримання центральних органів державної влади і управління.

Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини  фінансових ресурсів між Автономною Республікою Крим, областями і  містами  республіканського  підпорядкування.  Республіканський  (Автономної Республіки Крим), обласні, районні, міські, сільські бюджети забезпечують фінансування програм та заходів, здійснюваних органами місцевого самоврядування.

Останніми роками спостерігається  тенденція до зниження загального обсягу фінансових ресурсів, які перерозподіляються через бюджетну систему. Але в умовах перехідної економіки провідна роль бюджету в перерозподілі фінансових ресурсів, як і національного багатства в цілому.

Світовий досвід свідчить, що з розвитком ринкових відносин роль держави в розподільчих процесах має зростати, і бюджет в цьому плані є найдосконалішим засобом для здійснення державою вказаної функції. У більшості розвинутих країн світу через бюджет перерозподіляється від 30 до 50 % валового внутрішнього продукту. Уся проблема в тому, як знайти виважені форми і методи цього перерозподілу, що в умовах України є одним з найважливіших завдань. В державі досі не навчилися ефективно використовувати бюджетний механізм в управління економікою.

Важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи має стати поглиблення реформи бюджетних відносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за вирішення економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно-територіальних утворень шляхом відповідного розподілу державних видатків та доходів. Реалізація цього положення вимагає визначення розміру адміністративно-територіальних утворень. Це має здійснюватись з урахуванням сукупності відносин щодо розподілу і використання фінансових ресурсів, створюваних на відповідній території, перерозподільчих міжрегіональних процесів.

З метою забезпечення загальнодержавної і міжнародної  порівнянності бюджетних даних, створення єдиної інформаційної  системи зведення державних доходів та видатків на всіх рівнях влади, здійснення належного контролю за ходом виконання бюджетів, за своєчасним і повним надходженням платежів по видах доходів та платників, а також за цільовим використанням коштів суворо в межах затверджених асигнувань була розроблена система бюджетної класифікації.

Надмірна централізація у витрачанні бюджетних коштів, як і звуження фінансових можливостей органів  місцевого самоврядування, мають  однакові негативні наслідки. Тут  потрібна науково обгрунтована концепція  розмежування доходів і витрат різних ланок бюджетної системи. Визначальними при її обгрунтуванні мають стати фактори ефективного витрачання коштів, посилення контролю з боку держави за господарською діяльністю суб¢єктів підприємництва, встановлення залежності між розміром бюджетних витрат і результатами економічної діяльності в регіонах.

Нові економічні відносини  потребують змін і в бюджетній  системі. Щодо вирішення цієї проблеми існують різні підходи:

  • зберегти бюджетну систему і бюджетний устрій до виходу з економічної кризи, щоб мобілізувати використання фінансів у державі з метою подолання кризових явищ за рахунок розвитку приорітетних напрямків виробництва, стабілізації національної валюти;
  • при збереження централізованої бюджетної системи надати право місцевим органам влади і управління розпоряджатися коштами, що надходять від комунальної власності підприємств через податки, регулюючи бюджети за рахунок загальнодержавних податків та доходів;
  • надати самостійність місцевим бюджетам, консолідувавши у бюджеті України всі бюджети, що становлять бюджетну систему.

Розглядаючи питання  стосовно збереження бюджетної системи  та бюджетного устрою, треба зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки  продовжуються зберігатися затратні функції держави, супроводжувані спадом виробництва, інфляційними процесами і зменшенням доходів. Нестача коштів на фінансування соціально-культурної сфери, будівництво, оборону та інші заходи у державному бюджеті поповнюється за рахунок кредитів Національного банку та шляхом централізованого розподілу коштів між ланками бюджетної системи, що, безперечно є позитивним моментом. Негативним є те, що централізований порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, які входять до бюджетної системи України, породжує в органах влади і всіх ланках управління споживацьке ставлення до них і не стимулює їх діяльність на вишукання додаткових коштів у господарствах областей, міст і районів. Саме місцеві органи влади й управління повинні розробляти відповідні заходи щодо поліпшення економічного стану своїх сіл, селищ, районів, міст і областей та вишукування можливостей додаткового залучення коштів в їх бюджети на підтримку діючих установ охорони здоров¢я, освіти, культури та фінансування інших заходів передбачених бюджетами. Адже якщо держава мобілізує кошти для фінансування пріоритетних напрямів економічного розвитку, вона не може достатньо забезпечувати позики, субвенції і субсидії місцевим бюджетам, і останні змушені будуть скорочувати видатки за рахунок мережі установ культури, освіти, охорони здоров¢я, що дуже небезпечно.

Реформування спонукає органи місцевої влади і управління до розробки невідкладних заходів щодо пошуку зособів для фінансування інфраструктури. З Державного бюджету  місцевим органам влади та їх бюджетам виділяється мінімум допомоги.

Прийняття консолідованого  бюджету, до складу якого входять  усі види бюджетів бюджетної системи, пов¢язане із значним навантаженням на місцеві органи влади і управління, вимагає від них повної відповідальності за виконання бюджету. Позитивним у консолідуючій схемі бюджету є те, що бюджетна система спирається на економічно і юридично врегульовану сукупність Державного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних та сільських бюджетів. При цьому передбачається повна самостійність місцевих бюджетів і всіх їх ланок, зумовлена наявністю власних та закріплених доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання. Негативним моментом є те, що в умовах постійного скорочення виробництва і доходів повна самостійність місцевих рад при формування бюджетів ще більше поглиблює кризові явища в економіці регіонів.

У ринкових умовах бюджет є основним інструментом державного регулювання соціально-економічних  процесів. Надходження до бюджету  безпосередньо залежить від стану виробництва. Звичайно, одним із важелів досягнення цього має бути ефективна податкова сиситема.

Система оподаткування  має забезпечити оптимізацію  структури розподілу та перерозподілу  національного доходу. Реформування податкової системи має базуватися на принципі збереження доходної частини бюджету і забезпечення обов¢язковості та рівнонапруженості у сплаті податків усіма юридичними і фізичними особами, недопущення будь-яких проявів дискримінації до окремих платників або категорій платників податків, а також стосовно оподаткування товарів вітчизняного чи іноземного виробництва.

У свою чергу можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати  соціальний захист населення  залежить від стану надходжень до бюджету. Формування доходної та видаткової частини бюджету пов¢язане з основними макропоказниками економічного і соціального розвитку України.

Особливої актуальності набувають сьогодні питання, пов¢язані з розширенням бази і прав місцевих органів влади щодо формування доходів своїх бюджетів за рахунок місцевих податків та зборів. З цією метою необхідно переглянути чинне законодавство про місцеві податки та збори, розширити коло об¢єктів оподаткування, встановити перелік місцевих податків, обов¢язкових до сплати на всій території України.

Информация о работе Бюджетний устрій та бюджетна система