Податкова система України, її структура і призначення

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Економіка України останні роки функціонує в умовах високого незбалансованого завищеного фіскального тиску. На сьогодні система оподаткування, методи збору податків та контролю за їх сплатою посилюють негативні тенденції та є основою для корупції, розвитку тіньової економіки. Це стає причиною того, що в належному обсязі не поповнюється доходна частина бюджету, тому скорочуються витрати на соціальні проблеми суспільства, збільшується частина невдоволеного населення. Виникає брак коштів на підтримку освіти, культури, гуманізації суспільних відносин. Отже, виникає необхідність дослідження питань, пов’язаних із впливом податкової системи на основні економічні процеси, оскільки для подолання негативних тенденцій і з метою підвищення рівня ефективності оподаткування необхідне подальше удосконалення як системи оподаткування в цілому, так і окремих податків.

Вагомий внесок у дослідження питань теорії та практики функціонування ефективного механізму податкового регулювання економіки зробили як зарубіжні вчені-економісти Ф. Бекон, С. Брю, Т. Гоббс, Д. Кейнс, А. Лаффер, К. Маркс,Е.Ліндаль, Д. Рікардо, А. Сміт, М. Фрідмен, так і вітчизняні – Ю.Б. Іванов, О.Д. Василик, О.Д. Данілов, І.Ф. Радіонова, А.М. Соколовська, Л.Л.Тарангул, В.Н. Федосов, Н.П Флісак, С.О. Юрій та багато інших. Однак питання щодо ролі системи оподаткування в структурних змінах, в інноваційному розвитку ще не знайшли достатнього висвітлення й залишаються актуальними для України.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вченних з даної проблематики, слід зауважити, що існує проблема в її подальшому дослідженні, що і зумовило мій вибір теми курсової роботи.

Мета і завдання дослідження. Основна мета курсової роботи полягає – в аналізі сучасного стану і дослідити вплив податкової системи на економіку України, а також розглянути питання, пов’язані з її реформуванням.

Для досягнення поставленої мети було визначено наступні завдання досліження:

• вивчити становлення та розвиток податкової системи України;
• дослідити склад і структуру податкової системи України;
• охарактеризувати податкову службу, її роль і функції;
• обгрунтувати проблеми розвитку і шляхи удосконалення податкової системи України.

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є податкова система. Предметом дослідження є економічні відносини з приводу  функціонування податкової системи країни.

Методи дослідження. Дослідження базуєть на використанні таких методів аналізу і синтезу – застосовані для визначення суті податкової системи. Метод індукції і дедукції для визначення складу і структури податкової системи. Метод порівняння для визначення схожості та відмінності з іншими системами, у сфері фінансових відносин.

 Теоритичною основою та інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові  акти з питань податкової системи та податкової служби, Податковий кодекс України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Державної Податкової Адміністрації України, Міністерства фінансів України, а також енциклопедичні видання, монографічні дослідження та публікації зарубіжних та вітчизняних авторів.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, основної частини, висновку, переліку використаної літератури і додатків. Повний обсяг становить 35 сторінок комп’ютерного тексту. У роботі наведено 8 додатків. Перелік викристаної літератури становить 26 позицій.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

Початок діяльності Державної податкової служби України розпочинається з липня 1990 року, саме тоді відбулося створення податкової служби України як підрозділу Міністерства фінансів України, який мав відповідати за адміністрування надходжень до Державного бюджету.

Формування структури податкової служби України започатковано постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 квітня 1990 року №74 “Про створення державної податкової служби в Українській РСР”. Саме цим документом регламентовано створення 1 липня 1990 року державної податкової служби в системі Міністерства фінансів УРСР [23].

Забезпечити цю роботу зобов’язані були Міністерство фінансів УРСР і виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів. Державна податкова служба складалась із Державної податкової інспекції Міністерства фінансів УРСР та державних податкових інспекцій в областях, містах і районах. Податкові інспекції підпорядковувались інспекціям вищого рівня.

Сформована ще на початку 90-х років, відразу після проголошення у 1991 році незалежної держави, податкова система України постійно змінювалася в напрямі пошуку оптимальної структури, яка б відповідала перехідному стану економіки і зіграла свою позитивну роль на етапі становлення незалежності держави.

Так, Закон Української РСР “Про систему оподаткування” було прийнято ще 25 червня 1991 року, до проголошення Акту про незалежність України, і кілька місяців потому при оподаткуванні використовувались нормативні акти колишнього СРСР.

Згаданий закон був доволі недосконалим як за структурою, так і за змістом, але ним фактично було проголошено нову систему оподаткування та основні принципи податкового регулювання. У зв’язку з цим у грудні 1991 та у 1992 році з’являються нові види податків: податок на доходи підприємств, на додану вартість, акцизний збір [23].

Занадто складним виявився період 1992-1993 року, під час якого велися дискусії щодо перспектив подальшого розвитку податкової системи. Дискусії точилися навколо найбільш ефективного податкового механізму наповнення державного бюджету. У цей період сформувалося декілька основних концепцій:

 – в основу позиції Верховної Ради було покладено оподаткування обсягів реалізації за звітний період та диференціація ставок залежно від сфери та виду діяльності;

 – застосування єдиної ставки 30-35% та пільг при інвестуванні, оподаткування фізичних осіб з річного сукупного доходу пропонували Головна державна податкова інспекція, Міністерство фінансів та Міністерство економіки;

 – позиція Українського союзу промисловців та підприємців відповідала попередній, але передбачала пріоритетність товаровиробників.

Вже з 1992 року починають впроваджуватися зміни в системі оподаткування. Так, основним серед прямих податків стає податок на прибуток підприємств (Декрет КМУ від 26.12.1992 №12-92). На жаль, спроба виявилася невдалою – на той час спостерігався дефіцит бюджету,див дод. Г.

Тому вже з другого кварталу 1993 року було відновлено оподаткування доходу підприємств, тобто обрано посилення податкового тиску основним важелем політики подолання дефіциту бюджету. Проте були й позитиви – у 1993-1994 роках було введено податковий кредит, таким чином підприємства отримали право на термінову відстрочку сплати податку, див дод. Г.

На початку 1994 року в Україні почали формуватись податкові механізми, зокрема з’явилися податок на промисел, місцеві податки та збори, почала запроваджуватися контролююча функція фізичних осіб шляхом створення державного реєстру фізичних осіб (Закон України від 22.12.1994 №320/94-ВР “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів”) [23].

Протягом 1995 року відбувалося налагодження роботи податкового механізму: вдосконалювалась робота, яка була спрямована на забезпечення сталого надходження коштів до бюджетів усіх рівнів. Крім того, з метою забезпечення прозорості діяльності органів податкової служби та підвищення податкової культури населення створено редакцію журналу “Вісник податкової служби України”.

Таким чином, період 1991 – 1995 років можна назвати періодом перших кроків на шляху становлення та розвитку державної податкової служби.

У 1996-1997 році почався новий етап розвитку державної податкової служби в Україні. У цей час створено та розпочато функціонування Державної податкової адміністрації України (Указ Президента України від 22 серпня 1996 року №760/96 “Про створення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій”, постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1996 року №1385 “Про забезпечення діяльності Державної податкової адміністрації України”).

З цього року також розпочато спроби послаблення податкового тиску, про що засвідчили Указ Президента України від 31.07.1996 №621/96 “Про заходи по реформуванню податкової політики” та постанова Верховної Ради України від 04.12.1996 №561/96-ВР “Про Основні положення податкової політики в Україні”, згідно з якими передбачалося значне реформування правових норм оподаткування. Зокрема передбачалося введення законів прямої дії та створення умов для прийняття Податкового кодексу України, що має стати основним нормативним актом у процесі регулювання оподаткування, див. дод. Ж;З

Починаючи з 1997 року податкова служба займається пошуком найбільш ефективних важелів, які мають посприяти процесу вдосконалення роботи органів державної податкової служби. Саме у цей час виникає необхідність у проведенні докорінної модернізації органів державної податкової служби – починають розроблятися Концепція та Стратегія напряму розвитку Державної податкової служби України [23].

Так, до річниці створення податкової служби в липні 1998 року вже було сформовано Адміністративну раду та Робочу групу з розробки та впровадження проекту модернізації податкової служби.

1999 рік можна вважати початком  докорінних змін податкових органів. Так, у червні цього року розпочався експеримент зі створення та розробки нових підходів до питання примусового стягнення податкової заборгованості. Саме тоді й було визначено головні стратегічні напрями розвитку державної податкової служби України.

З метою здійснення координації робіт з розробки та впровадження проекту модернізації державної податкової служби у жовтні 1999 року в Державній податковій адміністрації України було створено Управління розвитку та модернізації ДПС.

Наступним кроком на шляху модернізації стало утворення Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби України як самостійного функціонального підрозділу Державної податкової адміністрації України з правами юридичної особи. За пропозицією ДПА України була ухвалена постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2000 року № 1454 “Про утворення Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби” [23].

З метою залучення широкого кола фахівців державної податкової служби до процесу модернізації ДПС України, належної координації роботи працівників всіх рівнів організаційної структури ДПС було створено Внутрішню консультативну групу з впровадження Програми модернізації на центральному, обласному та районному рівнях наказом ДПА України від 18 червня 2001 року №376 “Про координацію роботи структурних підрозділів ДПА України при впровадженні проекту Програми модернізації ДПС”.

До складу зазначеної групи входили представники органів ДПС України усіх рівнів. Загальна кількість членів вказаної групи налічувала 3238 членів.

19 жовтня 2001 року Головою ДПА  України було затверджено Стратегічний  план розвитку державної податкової  служби України до 2013 року, в якому визначено основні напрями модернізації:

- організаційна структура;

- основна операційна діяльність;

- виконавче управління;

- управління людськими ресурсами;

- інформаційна-аналітична система;

- взаємодія з іншими державними установами;

- взаємини із суспільством.

У цьому ж році з метою забезпечення реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та підвищення ефективності контролю в цій сфері у складі Державної податкової адміністрації України утворено Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи. У складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі утворено регіональні управління цього Департаменту та їх територіальні підрозділи.

Також у 2001 році на виконання Указу Президента від 19 липня 2001 року №532/2001 з метою вдосконалення роботи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, створення комплексної системи державного контролю за сумнівними операціями, що здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності, у складі Державної податкової адміністрації України утворено Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

У 2002 році триває процес вдосконалення роботи податкових органів. Так, з метою створення неупередженої діяльності Державної податкової служби України, орієнтованої на формування партнерських взаємовідносин з платниками податків та на підтримку громадськості у травні 2002 року створено Громадську колегію при ДПА України як постійного дорадчого органу ДПА України, до складу якого увійшли представники неурядових, громадських організацій та об’єднань, бізнесових кіл, представники засобів масової інформації. Діяльність Громадської колегії призначена для забезпечення відкритості та прозорості дій ДПА України. Головним завданням Громадської колегії є сприяння реформуванню державної податкової служби України відповідно до світових вимог і стандартів.