Бізнес планування в розвитку організації

3-тя група  включає 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 і 18 етапи  роботи. Вона поєднує процес перевірки  оптимальної моделі при відхиленнях  обраних параметрів, що задаються,  за допомогою програм. Результати  проведення експерименту коректують програму і модель, і в такий спосіб досягається облік невизначеностей і зв'язаних з ними ризиків, визначається життєздатність моделі.

Ці групи  зв'язані одна з одною на етапах (4, 16), що є загальними для сусідніх груп і являють собою початок  чи кінець відповідного етапу. Логічним зв'язком усього процесу бізнес-планування є коригувальна мети замовника інформація для ухвалення рішення .

1) Мети замовника.  Процес бізнес-планування починається  з появи в підприємця ідеї, оформленої у виді загальної  схеми чи створення розширення справи, іноді можуть бути і розроблені техніко-економічні проекти. Якщо він відчуває потребу в інвестиціях для реалізації своєї ідеї і потребує їх одержання в розробці бізнес-плану, він укладає договір з консультативною фірмою й одержує від неї тестові таблиці, запитальник і таблиці вихідних даних для самооцінки ідеї, збору інформації й оформлення моделі розвитку у виді інвестиційної заявки.

2) Самотестування. Перш ніж приступати до розробки  бізнес-плану з залученням фахівців  консультативної фірми, необхідно перевірити себе і свою ідею за допомогою тестових таблиць. На питання в тестових таблицях не існує ні «правильних», ні «неправильних» відповідей. Ці питання покликані дати оцінку особистої мотивації, тобто визначити, що змусило зайнятися бізнесом. Самотестування допомагає:

оцінити сильні і слабкі сторони бізнес, а також  можливості і проблеми, викликані  економічною ситуацією, що у свою чергу, дозволить дати об'єктивну  оцінку того, яким образом фірма  досягла того положення, у якому  вона знаходиться зараз;

визначити задачі фірми і поставити цілі на майбутнє перед самим собою;

зрозуміти, як правильно  реалізувати поставлені цілі і задачі.

3) Оцінка загального  положення відбувається в організації  після вивчення проблем, виявлених  при самотестуванні. Процес оцінки загального положення завершується створенням концепції моделі бізнес-плану. Однак, при одержанні негативних оцінок по деяких аспектах діяльності чи фірми визначенні проблем, що заважають реалізації мети необхідне коректування первісних ідей.

4) Концепція  моделі бізнес-плану – необхідний  елемент процесу бізнес-планування, що є орієнтиром для фахівців  консультативної фірми при розробці  альтернативних варіантів бізнес-плану.  Концепція моделі розробляється  в організації замовника у  виді заявки на інвестування і потрібна при пошуку інвестора.

5) Вихідні дані. Наступна дія в процесі бізнес-планування  – це збір вихідних даних  за допомогою тестових таблиць,  запитальників і таблиць вихідних  даних. Вихідна інформація повинна  бути повною, відбивати реальний стан фірми, прогнозні дані повинні базуватися на концепції моделі бізнес-плану. Крім внутрішньої інформації необхідна зовнішня інформація, одержувана з видань державних установ (збірники постанов уряду, бюлетені нормативних актів міністерств і відомств, статистичні збірники і повідомлення, інші видання), періодики і книг, комерційної інформації (бази даних спеціалізованих фірм про характеристики населення і діловій сфері, економічні прогнози, інші матеріали, розповсюджувані комерційними організаціями).

6) Редагування  і систематизація вихідних даних.  Перш ніж піддати вихідні дані  аналітичним операціям, описаним  нижче, їхній варто відредагувати  і провести ретельний добір.  При наявності чи неточностей  неповноти інформації необхідний  повторний запит з метою уточнення даних. Систематизація по факторах, що впливають – підготовчий етап у функціональному і причинно-наслідковому аналізі.

7) Аналіз систематизованих  даних необхідний для виявлення  взаємозв'язків, співвідношень і  тенденцій. Основна задача –  установити наявність специфічного взаємозв'язку між різними факторами і подіями, описуваними даними і, якщо вона існує, вивчити її характер. По можливості взаємозв'язок визначають кількісно і виражають як функцію (у математичному змісті цього терміна), де одна чи трохи залежних перемінних знаходяться в специфічній залежності від однієї чи декількох незалежних перемінних. Ціль – виявити і визначити взаємозв'язку, що носять істотний, а не випадковий характер.

8) Експертна  оцінка. Деякі вихідні дані можна  досить точно оцінити кількісно (наприклад, витрати на необхідне устаткування). Інші не піддаються такій оцінці (наприклад, підвищення ефективності прийняття рішень у результаті децентралізації влади і відповідальності в області маркетингу і політики збуту продукції). Щоб підвищити елемент об'єктивності при суб'єктивній оцінці і зв'язати словесні критерії параметрів, оцінюваних якісними критеріями, з числовими значеннями використовуються експерти для оцінки окремих критеріїв по балах. Отримані в такий спосіб значення потім застосовуються як оцінну модель.

 Шкала може мати наступний вид:

- велике поліпшення 6;

- значне поліпшення 5;

- деяке поліпшення 4;

- без змін 3;

- деяке погіршення 2;

- значне погіршення 1.

Отримані вихідні  дані у виді відповідей на питання  після попередньої обробки методами, зазначеними вище порівнюються з наступними параметрами:

- минулими досягненнями;

- досягнутими результатами;

- оптимальними формами і методами роботи організації;

- іншими порівнянними організаціями (щоб оцінити, що було досягнуто в іншім місці і чи можливо це в даній організації);

- нормами, що маються в консультативній фірмі чи взяті з іншого джерела інформації для порівняння між фірмами. Відбувається тестування (оцінка) вихідних даних з метою їхній, при необхідності, коректування і наступного використання при розробці альтернативної моделі.

9) Результати оцінки. Важливим результатом розгляду старих і нових планів і зіставлення їхніх результатів є визначення відхилення між планами і результатами, яких необхідно пояснити і передбачити при плануванні.

10) Розробка моделі виробляється  з використанням методів системного аналізу на основі відкоректованих вихідних даних. Оскільки оцінки вихідних даних робилися незалежно друг від друга, потрібно ліквідувати невідповідність у результатах. Найбільш ефективними для цієї мети виявилися методи системного аналізу, подібні до аналізу витрата-випуск і матрицям наслідків. Ці ж методи можна використовувати при визначенні оптимального варіанта моделі розвитку організації.

11) Розробка алгоритму.  Після прийняття замовникам бізнес-плану  альтернативної моделі за основу, фахівці консультативної фірми розробляють алгоритм розрахунків фінансового плану. Цей алгоритм повинний дозволяти проводити детальний аналіз фінансового положення підприємства, заснований на отриманих балансах (за 2 останніх звітних періоди і на момент відповіді по тестових таблицях), додатка до балансів і звітах про фінансові результати, прогнозувати фінансовий стан підприємства з урахуванням зміни вхідних параметрів, що задаються: норми прибутку, рівня зарплати, норми амортизації, величини фондів і т.д., а також простежити можливий вплив зміни зовнішніх параметрів: величини податків, зміни ціни сировини, матеріалів, що комплектують і т.д.

12) Програма. Це  – пакети COMFAR (Computer Model for Feasibility Analysis and reporting) і PROPSPIN (PROjekt Profile Screening and Pre-appraisal Information system), створені в UNIDO – Організації Об'єднаних Націй по промисловому розвитку, а також вітчизняні пакети «PROJEKT EXPERT», «Альт-Інвест» і інші.

В основі всіх зазначених програмних продуктів лежать методичні  підходи UNIDO по проведенню промислових  техніко-економічних досліджень.

13) Проведення  експерименту. Зазначені вище пакети  програм дозволяють проводити експерименти, що враховують розмаїтість сценаріїв, що допускається пакетом, реалізації проекту, заснованих на різних припущеннях щодо перспектив проекту, а саме:

- дослідження наслідків змін обраних параметрів;

- проведення якісного аналізу й аналізу ризиків проекту;

- оптимізацію графіків погашення кредитів з обліком поточного фінансового стану проекту;

- перевірка чутливості проекту до впливу таких факторів як:

а) показники  інфляції;

б) обсяги експорту й умови реалізації продукції  на внутрішньому і зовнішньому ринках (у кредит, з авансовими платежами);

в) затримка платежів;

г) тривалість технологічного циклу виробництва кожного виробу;

д) рівень страхових  запасів готової продукції на складі в залежності від ринкового  попиту;

е) рівень страхових запасів матеріалів і комплектуючих виробів у залежності від ризику нестабільності постачань;

ж) стратегія (обсяг  і періодичність) формування поточних запасів матеріалів і комплектуючих;

з) умови формування капіталу.

В даний час  жоден із програмних продуктів не має повного набору можливостей аналізу чутливості і не може служити ідеальною моделлю, що враховує всі особливості конкретного підприємства.

14) Результати  проведення експерименту, при необхідності, коректують обрану модель і  йдуть для оцінки результатів.

15) Оцінка результатів  експерименту є необхідним і  завершальним етапом (у серії  оцінок) перед ухваленням рішення  про розробку чи бізнес-плану  про інвестування проекту. Оцінки  повинні довести реальність прогнозів  (бізнес-плану), з урахуванням невизначеностей і факторів ризику, їхня стійкість до можливих змін зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на результати.

16) Інформація  для ухвалення рішення є тим  джерелом, що може вплинути на  зміну цілей замовника, вона  ж є основою для остаточного ухвалення рішення.

17) Ухвалення  рішення по розробці бізнес-плану  з урахуванням проведеного аналізу  й оцінки його результатів  здійснюється замовником проекту  (інвестором, якщо приймається рішення  по інвестуванню проекту).

18) Текстове  оформлення бізнес-плану. Останній етап бізнес-планування це – остаточне оформлення бізнес-плану, що складається в текстовому описі відкоректованої вихідної інформації, графіків і розрахунків, отриманих при проведенні експерименту за допомогою тексту-шаблона.

 

 

 

 

 

 

 

2. Етапи процесу бізнес-планування

 

У світовій практиці виділяють наступні основні етапи  процесу бізнес-планування:

 

1.       підготовчий; 

2.       розробка бізнес-плану;

3.       просування бізнес-плану;

4.       реалізація бізнес-плану. 

 

Ключовим моментом підготовчого етапу є формування перспективної бізнес-ідеї, тобто ідеї нового продукту або послуги, а також рішення технічного, організаційного або економічного характеру.

Переконавшись у перспективності бізнес-ідеї, приступають  безпосередньо до розробки всіх розділів бізнес-плану. На другому етапі бізнес-планування проводиться збір і аналіз інформації про продукцію, ринки, споживачів, конкурентів і посередників. Аналізуються можливості підприємства реалізувати обрану ідею й потреби в різних видах ресурсів. Проводиться пошук джерел фінансування й оцінюється ефективність проекту. Особливе значення має аналіз ризиків і вибір шляхів їх зниження.

На третьому етапі бізнес-планування проводиться  просування ідеї – для чого здійснюється презентація бізнес-плану.

Презентація бізнес-плану – це короткий виклад основних положень бізнес-плану на переговорах з інвесторами й потенційними партнерами.

Презентація охоплює сім основних положень:

-  компанія, її продукція й послуги;

-  опис ринку, споживачів і конкурентів;

-  маркетингова стратегія;

-  першочергові фінансові завдання;

-  команда здійснення проекту;

-  обсяги фінансування і напрямки використання коштів;

-  умови й терміни реалізації інвестицій.

 

Презентація передує  початку переговорів з потенційними інвесторами і партнерами, при цьому відбувається узгодження умов й оформлення договорів. На даній стадії необхідно зробити аудит бізнес-плану, тобто експертизу основних характеристик проекту. Повинні бути оцінені "компанія-заявник" і галузь її діяльності, умови інвестиційної угоди; проаналізовані всі форми бухгалтерської звітності; оцінені керівна команда й виявлені особливості проекту. У ході аудиту проводиться, як правило, загальний аналіз бізнес-плану, у результаті якого приймається рішення про інвестування проекту чи відмові від нього.

Першому показується  бізнес-план тому, про кого відомо, що грошей він не дасть, але розуміється  на цьому бізнесі, для багатьох є  авторитетом, з метою отримати найбільш вагомі аргументи проти цього  проекту. Доповнивши ваш бізнес-план відповідями на поставлені питання, ви тільки вдосконалите його. А для інших це стане ще одним вагомим аргументом.