Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2014 в 18:59, курсовая работа
Важливе місце серед різних важелів економічного механізму господарської політики підприємства належить цінам і ціноутворенню, у яких відбиваються всі сторони його економічної діяльності. Ціна впливає на виробництво, розподіл, обмін споживання.
В умовах ринкових відносин ціна виступає як сполучна ланка між виробником і споживачем, як механізм забезпечення рівноваги між попитом та пропозицією.
Кожний підприємець самостійно встановлює ціну на свій товар. Впровадження єдиних цін для всіх споживачів пов'язане з особливостями ринку конкретного товару або з технічною складністю й великими витратами при диференціації цін. Єдині ціни важливі там, де підприємець пропонує ринку стандартизований продукт серійного виробництва. У цій обстановці важливо, щоб масовий споживач знав ціну, порівнював неї із ціною конкуруючих товарів і без проблем ухвалював рішення щодо покупці.
Вступ
1. Теоритичні основи ціни…………………………………………………………
1.1. Ціна як інструмент ринкової економіки…………………………………..
1.2. Загальна класифікація цін………………………………….……………….
2. Практичні питання ціноутворення на підприємствах в умовах ринку……....
2.1. Методичні підходи розрахунку цін в умовах ринкової економіки……...
2.2. Цінові знижки і надбавки…………………………………………………..
2.3. Цінова політика підприємства……………………………………………..
2.4. Державне регулювання ціноутворення в Україні………………………...
3. Економічні проблеми ціноутворення та шляхи їх вирішення………………..
Розрахункова частина……………………………………………………………...
Висновок…………………………………………………………………………….
Додатки……………………………………………………………………………...
Список використаних джерел……………………………………
Багато науковців при визначенні факторів формування цінової політики значну роль приділяють умовам ринку (галузі), на якому діє підприємство.
Досконала конкуренція. При виборі методу ціноутворення на ринку досконалої конкуренції варто керуватися такими двома принципами, як покриття витрат та підпорядкування ринковій ситуації.
Для виконання першого принципу варто враховувати той факт, що не завжди ціни, що покриватимуть витрати, будуть нижчими чи дорівнюватимуть ціні, що склалася на ринку, тому зменшення витрат на виробництво є єдиним шляхом до отримання прибутку.
В цьому контексті варто використовувати деякі витратні методи ціноутворення, а саме метод повних витрат та метод змінних витрат, проте варто відмітити, що кінцева ціна не повинна бути нижчою, чи перевищувати ринкову.
Щодо другого принципу, то для його виконання найбільш оптимальними методами ціноутворення є методи з орієнтацією на конкуренцію, а саме метод орієнтації на поточні ціни, відповідно до якого ціна встановлюється на рівні загальної ціни в галузі.
Ринок монополії. На ринку монополії найчастіше застосовуються витратні методи ціноутворення, а саме метод повних витрат, метод виробничих витрат, метод змінних витрат, метод аналізу точки беззбитковості, метод на основі рентабельності активів.
Це пояснюється тим, монополіст має великий вплив на ціну і практично визначає її рівень в галузі, дана група методів дозволяє встановити рівень ціни, яка повністю покриє витрати та забезпечить заздалегідь визначену норму прибутку, до того ж ці методи не потребують значних затрат часу на дослідження ринку, залучення експертів.
Якщо монополіст пропонує товар не першої необхідності за досить високою ціною, яка перевищує можливості покупців, то існує досить висока вірогідність того, що попит на товар буде падати, відповідно знижуватимуться доходи монополіста. У цьому випадку доцільно застосовувати метод максимально прийнятної ціни для встановлення ціни на товар на такому рівні, що попит буде зберігатися, а монополіст отримає максимальний за даних умов прибуток.
Ринок олігополії. В умовах олігополії використовуються витратні методи ціноутворення, оскільки вони не потребують значних затрат часу, коштів та базуються на внутрішній інформації. В цілому, олігополії притаманні всі методи, що використовуються і в монополії.
Також можливим є застосування деяких параметричних методів ціноутворення, у випадку, коли фірмі-олігополії необхідно обґрунтувати ціну на товар, що має певні якісні відмінності від товарів фірм-конкурентів. В разі встановлення ціни на основі змови застосовується такий метод ціноутворення як «слідування за лідером» або метод проходження за ціновим лідером.
Монополістична конкуренція. Роль цінової політики на ринку монополістичної конкуренції значна. В умовах цього ринку варто використовувати такі методи ціноутворення, що базуються на попиті, параметричні методи, методи з орієнтацією на конкуренцію.
Методи ціноутворення, що орієнтуються на попит варто використовувати у випадку, коли підприємство має продукт дещо відмінний за якістю від продукції основних конкурентів і йому необхідно визначити за якого рівня цін цей продукт знайде свого споживача. Якщо товар має зовсім відмінні, можливо унікальні властивості, то при встановлення рівня ціни доцільно буде використовувати метод вивчення намірів про купівлю.
Якщо продукт фірми є недостатньо диференційований і споживач не відчуває різниці, або вона не є для нього суттєвою, то при встановлення ціни варто використовувати методи орієнтації на поточні ціни, проходження за ціновим лідером, ціноутворення на основі цінових класів.
Висновки. Підсумовуючи вище сказане, можна відмітити, що цінова політика є складним комплексним явищем, що складається з багатьох елементів, таких як принципи цінової політики, цілі цінової політики, методи ціноутворення, правила зміни ціни тощо. На формування цінової політики впливає багато зовнішніх чинників, серед яких провідне місце належить ринку, на якому дія фірма. Саме ринок багато в чому визначає кількість конкурентів, споживачів, можливість провадити незалежні цінову політику, також він визначає ступінь залежності цінової політики фірми від цінових політик конкурентів тощо.
Проведені дослідження показали, що ключовим етапом у формування цінової політики є вибір методу ціноутворення, який повинен відповідати цілям, принципам цінової політки, зовнішнім факторам ціноутворення.