Аудит доходів підприємства

7) правильність відображення  даних про угоди, які здійснюються  на бартерній основі та з пов’язаними особами, а також правильність визначення фінансового результату від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

8) перевірка повноти  відображення доходів за звітний  період.

При здійсненні операцій із реалізації [17] між сторонами укладається  договір купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або  зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Особливу увагу аудитор  повинен звернути на законність наявних  договорів на проведення певних операцій з продажу, а також перевірити правильність відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку та відсутність у них помилок. Адже наявність помилок може завищити активи та суми продажу продукції.

При встановленні фактів реалізації продукції, товарів, робіт  та послуг без укладання договорів  аудитор повинен зафіксувати  встановлені факти в робочому документі [17].

При перевірці документальної обґрунтованості операцій продажу  і отримання доходу (виручки) необхідно  встановити відповідність формування ціни товару (послуги, продукції та робіт) умовам договору, а також виділення  окремим рядком податку на додану вартість.

За встановленими фактами  відхилень у цінах реалізації аудитор проводить детальне дослідження, в результаті якого встановлює:

1) яким покупцям продукція  відвантажена за цінами, нижчими  за встановлені калькуляцією;

2) як це відбилося  на доходах підприємства;

3) хто з персоналу  санкціонував таку реалізацію;

4) чи була в тому  виправдана необхідність.

Результати аудиторського  дослідження відхилень у цінах  реалізації аудитор відображає в  робочому документі [17].

Одночасно увага аудитора повинна бути звернена на умови поставки продукції для того, щоб точно визначити час переходу права власності.

З наявних документів, якщо момент переходу права власності  встановити неможливо, аудитор повинен  проаналізувати суми, отримані покупцем на рахунок підприємства в погашення дебіторської заборгованості, і на підставі цих даних зробити висновок про законність угоди, яка відображена на субрахунках рахунку 70 "Доходи від реалізації".

У багатьох випадках рознесення даних за рахунками обліку дебіторської заборгованості в головній книзі ґрунтується не на даних регістру обліку доходів від реалізації, а на даних журналу обліку дебіторської заборгованості, який вміщує не тільки виставлені підприємству рахунки, а й інформацію про отримані платежі. У таких випадках необхідно впевнитися, що сума виставлених рахунків зазначена в журналах обліку дебіторської заборгованості [14]. Крім того, аудитору необхідно впевнитися, що дані журналу за рахунками обліку розрахунків з покупцями і замовниками належним чином рознесені по відповідних рахунках головної книги.

Перевіряючи повноту  інформації в облікових документах шляхом контролю товарно-транспортних накладних разом з рахунками-фактурами, аудитор повинен бути впевненим, що всі товарно-транспортні накладні є зібрані і належним чином оформлені.

Для оцінки стану обліку, контролю та реальності сальдо за рахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» аудитор перевіряє правильність бухгалтерського обліку операцій за розрахунками з покупцями і замовниками  та операцій з відображення виручки від реалізації продукції, товарів за готівку, чеком, кредитними картками за рахунком 70 « Доходи від реалізації».

Оцінку стану бухгалтерського  обліку доходів від реалізації дають  за формами продажу і видами розрахунків  з покупцями та замовниками. Безпосередню перевірку повноти відображення доходів за звітній період розпочинають зі встановлення відповідності даних Головної книги, регістрів синтетичного і аналітичного обліку [20]. Згідно з виявленими невідповідностями визначають сутність, характер і причини виникнення відхилень.

Окрім повного і достовірного обліку даних, важливо, щоб аудитор  перевірив правильність даних у  звіті про фінансові результати [14]. Для цього перевіряється правильність заповнення облікових регістрів  та їх відображення у головній книзі (особлива увага приділяється дебіторській заборгованості) та порівнюють ці дані з показниками звіту про фінансові результати.

Залежно від суттєвості інших груп доходів аудитор приймає  рішення щодо їх перевірки й аналогічно проводить аудиторське дослідження.

Наступний крок аудиту доходів  – перевірка інших операційних  доходів. Метою аудиту правильності відображення інших операційних  доходів і результатів операційної  діяльності є встановлення [17]:

1) правильності відображення  в облікових документах доходів, отриманих у вигляді відсотків, штрафів, пені, неустойок. При цьому аудитор повинен порівняти суми за кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід" з сумами, зазначеними у договорах. Якщо виявлені відхилення, встановити їх причину;

2) повноти відображення в обліку отриманих відсотків за розрахунковими, поточними та валютними рахунками підприємства. Для цього аудитор здійснює перевірку договорів підприємства, укладених з банківськими установами;

3) дотримання підприємством  умов за договорами позики  та отримання відсотків за ними;

4) правильності відображення  в обліку доходів від курсових  різниць та операцій з валютою;

5) повноти та правильності  відображення в обліку інформації  із сум, які знаходяться на  депозитних рахунках у банку,  та відсотків, отриманих із них;

6) правильності відображення  інших операційних доходів;

7) достовірності даних  синтетичного та аналітичного  обліку на рахунку 71 та його  відображення на фінансових результатах;

8) правильності списання  дебіторської заборгованості. Особлива  увага приділяється терміну позивної давності.

Наступний етап аудиту доходів  – перевірка доходів від фінансових операцій.

Дохід від участі в  капіталі [6] — це дохід від фінансових інвестицій, які обліковують за методом участі в капіталі (згідно з яким балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі).

Остання група доходів  від звичайної діяльності, що підлягає аудиту та відноситься до інвестиційної  діяльності, - інші доходи. Аудитом правильності відображення інших доходів та фінансових результатів від інвестиційної діяльності слід з'ясувати [17]:

1) доходи, отримані від  фінансових інвестицій (крім доходів,  які отримані за методом участі  в капіталі), дивіденди, відсотки, амортизацію дисконту за інвестиціями в боргові цінні папери;

2) правильність списання  збитків від раніше присуджених  боргів із неустойок, за якими  повернені виконавчі документи;

3) законність і доцільність  віднесення витрат із утримання  інших об'єктів.

Особливу увагу аудитор повинен звертати на надзвичайні доходи, саме за цією групою спостерігається найбільше шахрайств, а саме незаконне присвоєння активів. Облік доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій, обліковується на рахунку 75 "Надзвичайні доходи".

Аналітичний облік доходів від надзвичайних подій організовується за видами доходів, синтетичний на основі [7]:

751 рахунку для відшкодування  збитків від надзвичайних подій;

2) 752 рахунку для відображення  доходу від інших подій чи  операцій, які відповідають визначенню "надзвичайних подій".

Завершальним етапом аудиту доходів є: аудит правильності та достовірності формування фінансового результату та його використання.

Фінансовий результат [17] — це приріст чи зменшення  власного капіталу підприємства, що утворюється  в результаті підприємницької діяльності.

На даному етапі особливу увагу необхідно звернути законність і правильність відображення доходу у звітності бухгалтерії (див. рис. 1.2) та перевірка правильності розкриття  доходів в примітках до фінансової звітності.

Для забезпечення ефективної аудиторської перевірки аудитор повинен [14] перевірити порядок відображення доходів в облікових регістрах і фінансовій звітності (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1

Порядок відображення доходів  в облікових регістрах і фінансовій звітності

		№ рядка у звіті
Код рахунку	Регістр обліку	про фінансові результати
70 "Дохід від реалізації"	Журнал № 6	010
71 "Інший операційний дохід"	Журнал № 6	060
72 "Дохід від участі в капіталі"	Журнал № 6	110
73 "Інші фінансові доходи"	Журнал № 6	120
74 "Інші доходи"	Журнал № 6	130
75 "Надзвичайні доходи"	Журнал № 6	200
79 "Фінансові результати"	Журнал № 6	220/225

 

Із метою підготовки висновку всі виявлені порушення  та помилки аудитор відбиває у  робочому документі.

 

 

РОЗДІЛ 2. ДІЮЧА ПРАКТИКА АУДИТУ ДОХОДІВ ПІДПРИМСТВА

 

2.1 Перевірка  доходів підприємства

 

У практичній частині  курсової роботи здійснюється аудит  доходів ТОВ «Альянс».

Підприємством-замовником з метою перевірки була надана інформація: первинні документи, бухгалтерські  книги, журнал господарських операції, шахова відомість, оборотна відомість, форма 1 «Баланс», форма 2 «Звіт про фінансові результати», форма 3 «Звіт про рух грошових коштів», форма 4 «Звіт про власний капітал», форма 5 «Примітки до річної фінансової звітності» та інші необхідні документи. Аудиторській фірмі «Інжек» надано право на перевірку наявності грошових коштів і цінних паперів, наявності і правильності витрачення матеріальних цінностей; отримувати пояснення від посадових осіб і довідкові матеріали, а також здійснювати інші ревізійні процедури, які вона вважатиме за необхідні для належного виконання умов договору.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та достовірності даних у фінансових звітах, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе керівник Пирогов С. С. та головний бухгалтер Юрченко Л. А., згідно з п. З статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [3].

Відповідальність за якісну проведення аудиту доходів підприємства та достовірність аудиторського  звіту та висновку [3] несе аудитор.

Аудит доходів ТОВ  «Альянс» здійснено згідно з розробленим  алгоритмом та програмою аудиту.

Перший етап аудиторської перевірки - оцінка ефективності організації  бухгалтерського обліку і системи  внутрішнього контролю, який здійснено  та узагальнено в двох окремих  тести: тест внутрішнього контролю (див. Робочий документ 2) та тест з питань бухгалтерського обліку доходів (див. Робочий документ 3).

Встановлено, що ТОВ «Альянс» внутрішній контроль полягає в контролі за фінансовою та господарською діяльністю Дирекції Товариства Ревізійною комісією (Ревізором), склад якої визначається Загальними Зборами Учасників. До обов'язків Ревізійної комісії (Ревізора) входить: перевірка фінансової звітності, каси та майна, рахунків, обліку і всього діловодства Товариства. Ревізійна комісія проводить засідання по мірі необхідності, але не рідше одного разу на рік. Так як ревізійна комісія, що постійно працює на підприємстві, знає слабкі і сильні сторони такого підприємства, то вона може легко виявити і допомогти виправити поточні помилки у роботі бухгалтерії підприємства, а також, за необхідності, змінити стратегію розвитку підприємства. За результатами тестування системи внутрішнього контролю й бухгалтерського обліку доходів і фінансових результатів є достатньо ефективними і надійними.

Виявлено, що визнання доходів  відповідає П(с)БО 15; перевірялися критерії визнання доходів згідно з класифікацією доходів; здійснюється перевірка визнання доходів згідно з П(с)БО 3, 12, 14; ведеться окремий облік різних видів доходів у відомостях. Також не виявлено випадків реалізації продукції (товарів) без документів на відвантаження.

Але через відсутність  інформації по особах, відповідальних за розроблення і затвердження цінової  політики, за повноту і своєчасність відвантаження товарів (робіт, послуг), за прийняття рішень по реалізації продукції (робіт, послуг) пов`язаним особам та боржникам не можливо в повній мірі оцінити ефективність функціонування системи внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку доходів.

Тому слід зробити  висновок, що аналітичний облік доходів здійснюється з достатнім рівнем деталізації, дані аналітичного обліку з синтетичними реєстрами та Головною книгою звіряються, але відвантаження товарів санкціонується неналежним чином. Таким чином, система внутрішнього контролю доходів не достатньо розвинена на досліджуємому підприємстві, що веде до негативних наслідків під час проведення зовнішніх перевірок.