Аудиторская проверка деятельности ОАО «КИЕВЭНЕРГО»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Января 2013 в 19:41, курсовая работа

Описание работы

Мета аудиту — сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.
Основними завданнями аудиту є:
а) перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;
б) виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;
в) реальність визначення фінансових результатів;
г) оцінка ефективності внутрішнього контролю;
д) надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»………….………………………………………………………
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»………………………………………………………………..
РОЗДІЛ 3. АУДИТОРСКИЙ ВИСНОВОК ЩОДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»……………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…

Файлы: 1 файл

ЗМІСТ.docx

— 165.17 Кб (Скачать файл)

 

ЗМІСТ

 

 

ЗАВДАННЯ  НА КУРСОВУ РОБОТУ

РЕФЕРАТ

ВСТУП……………………………………………………………………... 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО ПАТ  «КИЇВЕНЕРГО»………….………………………………………………………

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»………………………………………………………………..

 РОЗДІЛ 3. АУДИТОРСКИЙ ВИСНОВОК  ЩОДО  ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»……………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..

Додаток А. Баланс та звіт про фінансові результати ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»     2009 р.

Додаток Б. Баланс та звіт про фінансові результати ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»     2010 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Аудит є  обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки  кожної країни. Аудит — це незалежна експертиза фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності. Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

Мета  аудиту — сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у  підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

а) перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

б) виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;

в) реальність визначення фінансових результатів;

г) оцінка ефективності внутрішнього контролю;

д) надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур для  отримання аудиторських доказiв щодо сум i розкриттiв у фiнансовiй звiтностi. Вибiр процедур залежить вiд судження аудитора, включаючи оцiнку ризикiв суттєвих викривлень фiнансової звiтностi внаслiдок шахрайства або помилок. Виконуючи оцiнку цих ризикiв, аудитор розглядає заходи внутрiшнього контролю, що стосуються складання та достовiрного подання суб'єктом господарювання фiнансової звiтностi, з метою розробки аудиторських процедур, якi вiдповiдають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективностi внутрiшнього контролю суб'єкта господарювання. Аудит включає також оцiнку вiдповiдностi використаної облiкової полiтики, прийнятнiсть облiкових оцiнок, виконаних управлiнським персоналом, та оцiнку загального подання фiнансової звiтностi.

Завершальним  етапом аудиту є складання аудиторського  висновку, тобто аудитор оформляє результати своєї перевірки у вигляді висновку і звіту. Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора, аудиторської фірми, який складається у встановленому порядку і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДIЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО ПАТ  «КИЇВЕНЕРГО»

КИЇВЕНЕРГО — унікальна компанія, яка забезпечує столицю України  електричною та тепловою енергією, поєднуючи процеси виробництва, транспортування та збуту енергоресурсів. За специфікою та масштабами діяльності КИЇВЕНЕРГО не має аналогів у Східній Європі. Першоосновою Компанії стало створене у 1930 р. акціонерне товариство «Київструм», тож КИЇВЕНЕРГО у 2010 році відзначила своє 80-річчя.

Сьогодні КИЇВЕНЕРГО — це 12 філіалів, які забезпечують киян світлом, гарячою  водою та теплом, а також єдиний у Києві сміттєспалювальний завод  «Енергія». Чисельність працівників Компанії становить майже 14 тисяч осіб. Енергетичні джерела та розгалужена мережа теплопроводів, кабельних, повітряних ліній електропередачі дозволяє енергокомпанії повністю забезпечувати потреби м. Києва в електричній та на 85% у тепловій енергії.

Компанія здійснює збут електричної  енергії кінцевим споживачам — як юридичним, так і приватним особам, а реалізацію теплової енергії —  тільки юридичним особам (в тому числі, житловим організаціям для забезпечення населення централізованим опаленням  та гарячим водопостачанням).

Генерацію електричної енергії КИЇВЕНЕРГО здійснює на двох теплоелектроцентралях — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. На ТЕЦ-5 (встановлена електрична потужність — 700 МВт, теплова — 1874 Гкал/год) працюють 4 енергетичні блоки, а також 5 водогрійних котлів. На ТЕЦ-6 (встановлена електрична потужність — 500 МВт, теплова — 1740 Гкал/год.) працюють 2 енергетичних блоки, а також 6 пікових водогрійних котлів. Транспортування електроенергії забезпечується мережею повітряних та кабельних ліній загальною протяжністю 11,5 тис. км.

Виробництво теплової енергії КИЇВЕНЕРГО здійснює на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, а також на станціях теплопостачання та в котельнях. Загальна встановлена потужність теплових джерел — 8,5 тис. ГКал/год. Транспортування теплової енергії забезпечується тепломережами загальною протяжністю 2,3 тис. км.

Компанія докладає багато зусиль для стабільного функціонування енергетичної інфраструктури столиці та її подальшого розвитку. Так, у 2010 році на модернізацію та технологічне оновлення основних фондів ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» виділила за напрямами: «генерація»  — 54,7 млн. грн.; «дистрибуція» — 159 млн. грн.; «теплозабезпечення» — 64,9 млн. грн.

Історія «Київенерго» у цифрах та фактах:

1930 рік. Створено Державне акціонерне товариство "Київструм".  
1 травня пущено перший агрегат на КРЕС потужністю 21300 кВт. Вперше у колишньому СРСР на генераторах КРЕС теплових електростанцій було застосовано напругу 11 кВ.

1933 рік. Вперше у колишньому СРСР було використано змінний струм для живлення пристроїв захисту електромереж та впроваджено індуктивний метод визначення проходження траси та місця пошкодження електрокабелю.

1934 рік. Вперше у колишньому СРСР застосовано захист від замикання на "землю" кабельних мереж та диференційний захист генераторів. Енергокомбінат "Київенерго" реорганізовано на Районне енергетичне управління "Київенерго".

1935 рік. Введено в експлуатацію ІІ-у чергу КРЕС - турбогенератор потужністю 25000 кВт.

1936 рік. Введено в експлуатацію ТЕЦ-3 (нині СТ-1) з обладнанням вітчизняного виробництва електричною потужністю 12000 кВт.

1937 рік. Закінчено будівництво ІІ-ї черги ТЕЦ-3. Потужність станції зросла до 36000 кВт.

1939 рік. Введено в дію ІІІ-ю чергу КРЕС з турбогенератором потужністю 25000 кВт. Загальна потужність станції сягнула 70300 кВт.

1940 рік. Споживачі тепла від ТЕЦ вперше стали отримувати гарячу воду для господарських потреб.

1941 рік. Введено в дію турбоагрегат 24000 кВт ТЕЦ-3. Потужність станції сягнула 60000 кВт.

1943 рік. Після звільнення Києва від німецьких загарбників на Шевченківській ДМС почав працювати перший відновлений дизель-генератор потужністю 300 кВт.

1944 рік. На КРЕС введено в експлуатацію перший відновлений агрегат потужністю 10000 кВт.

1945 рік. На ТЕЦ-3 введено в дію перший відновлений агрегат. Потужність енергосистеми становила 35900 кВт.

1946 рік. Вперше в колишньому СРСР на ДЕС-2 було застосовано промислову установку компаундування з електромагнітним вібраційним коректором напруги на генераторі.

1947 рік. На Київській ДЕС-2 почав працювати перший турбоагрегат високого тиску потужністю 35000 кВт.

1948 рік. На ДЕС-2 почав працювати другий турбоагрегат високого тиску потужністю 24000 кВт.

1950 рік. Введено в дію перші кабельні мережі 35 кВ.

1951 рік. Пущено третій агрегат високого тиску на ГЕС-2 потужністю 30000 кВт.

1954 рік. Введено в експлуатацію першу чергу Дарницької ТЕЦ потужністю 50 МВт.

1958 рік. Введено в експлуатацію перші повітряні лінії (ПЛ) від Дарницької ТЕЦ напругою 110 кВ.

1959 рік. Введено в експлуатацію електромережу 35 кВ з газонаповненим кабелем марки ГСП-135.

1960 рік. Введено першу міжсистемну ПЛ 330 кВ Київ-Кременчук. Це дало змогу об'єднати для паралельної роботи Київську і Дніпровську енергосистеми.

1961 рік. За допомогою високовольтної лінії 330 кВ "КремГЕС-Жовтнева" Київська енергосистема через Південну енергосистему приєднана до високовольтної мережі європейської частини СССР.

1962 рік. Введено в експлуатацію турбогенератор №2 ВПТ-50-4 Чернігівської ТЕЦ.

1963 рік. На ТЕЦ-2 (колишня ДЕС-2) вперше в СРСР введено в експлуатацію дослідно-промислову стаціонарну енергетичну газотурбінну установку (ГТУ) потужністю 25 МВт.

1964 рік. Введено в експлуатацію ЛЕП 220 кВ, ряд ЛЕП 110 кВ та Київську гідроелектростанцію.

1966 рік. На Черкаській ТЕЦ введено в експлуатацію турбоагрегат №3 ПТ-60-90/13 потужністю 60000 кВт. 8 підстанцій Київської енергосистеми напругою 35 кВ переведено на напругу 110 кВ.

1967 рік. Завершено об'єднання всіх енергосистем України повітряними лініями 220-330 кВ, що підвищило надійність електропостачання споживачів.

1969 рік. Вперше в колишньому СРСР на Трипільській ДРЕС введено в експлуатацію енергоблок потужністю 300 МВт з котлами в 2-корпусному виконанні, що працюють на твердому паливі та природному газі

1970 рік. Здійснено пуск трьох енергоблоків Трипільської ДРЕС потужністю 300 МВт кожен. Встановлена потужність станцій енергосистеми становила 2008 МВт.

1971 рік. На Білоцерківській ТЕЦ подано навантаження на перший турбогенератор потужністю 60 МВт. Введено в експлуатацію енергоблок №1 Київської ТЕЦ-5 електричною потужністю 100 МВт і тепловою потужністю 160 Гкал/год та водогрійний котел ПТВМ-180.

1974 рік. На Київській ТЕЦ-5 пущено моноблок електричною потужністю 250/300 МВт і тепловою потужністю 330 Гкал/год. Завершено будівництво другої черги ТЕЦ.

1975 рік. На Канівській ГЕС додатково введено в експлуатацію 7 агрегатів загальною потужністю 129,5 МВт та 3 агрегати загальною потужністю 55,5 МВт.

1976 рік. На базі РЕУ "Київенерго" створено виробниче енергетичне об'єднання (ВЕО) "Київенерго".

1977 рік. Введено в експлуатацію кабельні мережі 110 кВ, пущено перший енергоблок Чорнобильської атомної електростанції потужністю 1000 МВт з реактором РБМК-1000.

1981 рік. Введено в експлуатацію перший енергоблок потужністю 250 МВт на Київській ТЕЦ-6.

1982 рік. На ТЕЦ-6 введено в експлуатацію котли ТГМП-334 А із заводськими номерами №1, №3.

1995 рік. 28 вересня. Згідно з наказом Міненерго України від 31.08.95 №177 шляхом корпоратизації виробничого енергетичного об'єднання "Київенерго" було створено Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго".

1998 рік. На базі державної акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" було створено акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго".

2000 рік. Вперше в Україні введено в експлуатацію закриту підстанцію глибокого вводу 110/10 кВ "Центр" з елегазовим розподільчим пристроєм 110 кВ та вакуумними вимикачами відхідних ліній 10 кВ.

2002 рік. Введено в експлуатацію один з найсучасніших вимикачів 330 кВ у розподільчому пристрої 330 кВ ТЕЦ-6.

2004 рік. На енергоблоці № 3 ТЕЦ6 встановлено генератор ТГВ-320-2ПУЗ виробництва НВО «Електроважмаш», м. Харків.

2005 рік. Введено в експлуатацію нову підстанцію закритого типу 110/10 кВ "Осокорки".

Сьогодні АК «Київенерго» — це унікальний енергокомплекс тепло-електроцентралей,теплових та електричних мереж,  налагоджувальних,

ремонтно-будівельних, транспортних та інших підрозділів, який забез-

печує повний цикл енергопостачання міста Києва, що включає нероз-

ривність процесу виробництва, передавання та розподілу енергії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»

 

 

Розрахуємо фінансові показники  діяльності ПАТ «Київенерго» на основі балансу (Ф.№1) та звіту про фінансові результати (Ф.№2) наведених в додатках:

  1. частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах  розраховуємо за формулою:

 

           Оборотні виробничі фонди     Ф. №1, р.100 +р.120 + р.270

ЧО.В.Ф = ───────────────   =    ─────────────    ,        (2.1)

                     Оборотні активи                  Ф. №1, р.260 + р.270 

ЧО.В.Ф 2009 =

ЧО.В.Ф 2010 =

Даний показник зменшився у 2010 р. порівняно з 2009 р., що має негативну тенденцію  і свідчить про зменшення частки обігових коштів у виробництві.

Информация о работе Аудиторская проверка деятельности ОАО «КИЕВЭНЕРГО»