Бухгалтерський облік

Необоротні активі та групи вибуття.

1. Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:
• економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
• вони готові до продажу у їх теперішньому стані;
• їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
• умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
• здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо це обумовлено обставинами, які перебувають поза контролем  підприємства, яке продовжує виконувати план продажу.

2. Необоротні активи, група вибуття, відчуження яких планується в інший спосіб, ніж продаж на дату балансу, не визнаються утримуваними для продажу.
3. Первісне визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу проводиться на дату, коли щодо активів, групи вибуття задовольняються умови, наведені в пункті 1 цього розділу, або на дату оприбуткування активів, придбаних з метою продажу.
4. Якщо необоротні активи, група вибуття визнаються утримуваними для продажу після дати балансу, то таке визнання здійснюється на наступну дату балансу. Якщо таке визнання відбувається після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності, то інформація про необоротні активи, групу вибуття, утримувані для продажу, розкривається в примітках до фінансової звітності.
5. До складу групи вибуття також може бути включено гудвіл, придбаний у результаті операції об'єднання бізнесу, за умови, що така група являє собою групу активів, яка генерує грошові кошти та на яку було розподілено гудвіл відповідно до вимог інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
6. Необоротні активи, група вибуття, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів. На необоротні активи, утримувані для продажу, у т.ч. необоротні активи, що входять до групи вибуття, амортизація не нараховується.
7. Підприємство продовжує визнавати фінансові витрати та інші зобов'язання, що належать до зобов'язань групи вибуття, утримуваної для продажу.
8. Придбані (отримані, у т.ч. безкоштовно) активи, які визнаються необоротними активами, утримуваними для продажу, зараховуються на баланс за вартістю придбання, яка визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".
9. Необоротні активи та група вибуття, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин - балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.
10. У разі оцінки за чистою вартістю реалізації сума коригування балансової вартості необоротних активів або групи вибуття, утримуваних для продажу, за винятком тих активів, на які не поширюються вимоги цього Положення (стандарту) щодо методики оцінки, визнається іншими операційними доходами (витратами) звітного періоду. Визнані в попередніх періодах втрати від зменшення корисності групи вибуття розподіляються у такій послідовності. Спочатку зменшується балансова вартість будь-якого гудвілу, розподіленого на групу вибуття. Потім зменшується балансова вартість активів у складі цієї групи шляхом розподілу втрат пропорційно балансовій вартості кожного активу групи вибуття, за винятком активів, зазначених у пункті 3 розділу I цього Положення (стандарту).
11. Підприємство визнає дохід від подальшого збільшення чистої вартості реалізації необоротних активів, групи вибуття, утримуваних для продажу, але в сумі, не більшій, ніж визнані витрати від його попередніх уцінок, визначений згідно з пунктом 10 цього розділу, з урахуванням попередньо визнаних втрат від зменшення корисності відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів". Визнаний щодо групи вибуття дохід збільшує балансову вартість активів, що складають групу, шляхом розподілу загальної суми доходу пропорційно балансовій вартості кожного активу групи вибуття, за винятком активів, зазначених у пункті 3 розділу I цього Положення (стандарту).
12. У разі відмови від реалізації необоротного активу, групи вибуття підприємство оцінює необоротний актив, який більше не визнається як утримуваний для продажу або виключається з групи вибуття, утримуваної для продажу, за нижчою з оцінок:
• балансовою вартістю необоротного активу або групи вибуття на момент їх визнання як утримуваних для продажу, скоригованою на суми амортизації та переоцінки, які було б визнано за період його утримання для продажу; або
• вищою з оцінок: чистою вартістю реалізації необоротного активу або вартістю використання.

Сума коригування включається  до інших витрат (доходів) звітного періоду.

3 ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Методологічні основи формування  в бухгалтерському  обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття  інформації про них у  фінансовій звітності підприємств,  організацій  та інших юридичних осіб всіх форм власності  регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».

Пунктом 4 зазначеного  Положення  визначено, що нематеріальний актив —  немонетарний актив, який не має  матеріальної  форми,   може    бути   ідентифікований  (відділений від підприємства) і  утримується підприємством  з  метою  використання протягом періоду більше  одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних  цілях або надання в оренду іншим особам.

Отже,    відмітними  особливостями   нематеріальних активів є:

1. відсутність матеріальної форми;
2. використання протягом тривалого часу;
3. здатність приносити економічну вигоду  підприємству.

Придбаний  або одержаний  нематеріальний актив відображається  в балансі, якщо існує вірогідність одержання майбутніх економічних  вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена. 
 Синтетичний  облік нематеріальних активів ведеться на рахунку  12 «Нематеріальні активи»  за первинною  вартістю, яка визначається за об'єктами:

1. придбаних за плату —  виходячи  з фактичної ціни (вартості) їх придбання (крім одержаних торгових  знижок), мита, непрямих податків, які не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з їх придбанням  і доведенням до стану, придатного до використання за призначенням.  Витрати на сплату відсотків за кредит  не включаються до первинної вартості нематеріальних активів, придбаних за рахунок кредиту банка;
2. внесених засновниками  до статутного капіталу підприємства —  в  сумі, узгодженій сторонами (справедливій вартості);
3. одержаних безоплатно від інших юридичних осіб — за справедливою вартістю;
4. придбаних у результаті обміну одного нематеріального активу на інший нематеріальний актив —  за залишковою   вартістю  переданого  об'єкта. Якщо   залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первинною вартістю одержаного в обмін нематеріального активу є його справедлива вартість з віднесенням різниці на фінансові результати (витрати) звітного періоду;
5. придбаних у результаті обміну нематеріального актива на інший об'єкт — за справедливою вартістю переданого  нематеріального  активу, збільшеною (зменшеною) на суму грошових  коштів, переданих (отриманих) під час обміну;
6. одержаних у  результаті об'єднання підприємств — за їх справедливою вартістю.

При  цьому згідно з Положенням  (стандартом) №   19 «Об'єднання підприємств»  під справедливою вартістю розуміють суму, за якою може  бути здійснений обмін активу або оплата  зобов'язання в результаті операції між заінтересованими і незалежними сторонами.

Первинна  вартість нематеріального активу, створеного (виготовленого) самим   підприємством, включає  прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці та інші витрати, які безпосередньо пов'язані із створенням такого нематеріального активу і доведенням його до стану придатності  для   використання  за   призначенням   (оплата реєстрації юридичного  права тощо).

При  цьому  право  інтелектуальної власності, одержаного в процесі виконання завдання, належить його автору, але право  використання —  підприємству (юридичній  особі), за завданням якого право створено.

Облік надходження нематеріальних активів

Синтетичний  облік  нематеріальних активів ведуть на рахунку 12.

«Нематеріальні активи» за субрахунками:

121 «Права користування  природними  ресурсами»,

122«Права користування майном»,

123 «Права на знаки  для товарів і послуг»,

124 «Права на об'єкти  промислової власності»,

125 «Авторські та суміжні  з ними права»,

126 «Гудвіл»,

127 «Інші нематеріальні  активи».

По  дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» та його субрахунків ведуть облік надходження (придбання, виготовлення, безоплатне  одержання  від Інших  юридичних осіб) нематеріальних активів, а також суми дооцінки; по кредиту  —   вибуття нематеріальних  активів (внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі), а також суми.

Згідно з Законом  України «Про  податок  на додану вартість» операції по передачі основних засобів у порядку внеску до статутного фонду юридичної особи для  формування  його цілісного майнового  комплексу  в обмін ні емітовані  ним корпоративні права не підлягають оподаткуванню  ПДВ.

Затрати підприємства  по самостійному виготовленню (створенню  окремих  об'єктів нематеріальних активів, наприклад, програмне забезпечення для ЕОМ тощо) відображаються  на дебеті рахунка 154 «Придбання   (створення) нематеріальних  активів» у кореспонденції  з кредитом відповідних  рахунків:   20  «Виробничі   запаси»,  22 «Малоцінні і швидк