Короткострокові позики. Облік короткострокових кредитів банків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

Реферат на тему:

“Короткострокові позики. Облік короткострокових кредитів банків.”

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка

3 курсу, спец. 6503, 3групи

Рибальченко А.С.

Перевірила: Герасимович І. А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2013

 

Вступ

Роль і значення кредитів і кредитів у умовах ринкової економіки

1. Виникнення та розвитку кредитних відносин

2. Сутність й ролі кредитів і кредитів у підвищення ефективності виробництва 

3. Класифікація кредитів і позик

4. Облік короткострокових кредитів банків

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Вступ 

 

У разі ринкової економіки промислові підприємства вже повинні покривати всі свої витрати власними доходами, є основним джерелом якого євируч ка від продукції, робіт і постачальники послуг. Проте внаслідок тривалостіпроизводственного циклу організації відчувають протягом року потребность у грошових та інших засобах, яка задовольняється з допомогою банківських кредитів і позикдругих організацій.   

У Республіці Білорусь промисловість віднесена до числа пріоритетних галузей народного господарства. Але сьогодні обсяг виділених ресурсів не задовольняє промислові організації, бо їх бракує для поповнення обігових коштів та нормальне здійснення розрахунків тому, що темпи інфляції і зростання цін матеріально-технічні ресурси несумірні з темпами зростання кредитних капіталовкладень у промислового виробництва. 

Результат таких вкладень великою мірою залежить від прийнятих управлінські рішення, зокрема від правильного визначення цілей кредитування, раціонального використання отриманих позикових засобів і т.д.

На підвищення ефективності застосовуваних управлінських рішень та поліпшення діяльності організації у цілому необхідна об'єктивна інформація. Надання такої інформації може забезпечити належна організація бухгалтерського обліку на підприємствах.

Система обліку розрахунків зкреди то й позикам повинна сприяти виконання договірнихобязательств, планових завдань іповишению ефективностіиспользования отриманих коштів кредитів і позик.

Облік розрахунків має забезпечити: можливість систематичного контролю над цільовим і раціональнимиспользованием отриманих кредитів і позик; правильність нарахування і своєчасність погашеннязадолженности за відсотками за отриманими кредитів і допомог; інформацією до ухвалення управлінські рішення по переоформленню кредитів ізаймов за її простроченню; проводитисвоевременнуювиверку операцій із рахунках розрахунків з кредитів і допомог і розрахунків з банками, іншимидеби торами і кредиторами.

Серед спірних питань при наданні кредитів можна назвати особливості надання кредитів на іноземній валюті, обмеження у наданні кредитів. Ці дві проблеми розглянуті Р.Томковичем у статті “Особливості надання і повернення кредитів на іноземній валюті – є запитання”; Л.Воскресенской у статті “Кредити і позики в іноземній валюті: отримання, оподаткування, облік”.      

Обов'язковою умовою кредитування є сплата банківського відсотка. Порядок ухвали і сплати відсотків, зміна розміру відсотків, підвищені відсотки описані Р.Томковичем у статті “Відсотки користування кредитом”. У зв'язку з змінами у законодавстві запитували, пов'язані із відображенням у бухгалтерському обліку відсотків за кредити.

З урахуванням інтересів усіх вищевказаних питань попереду стоїть проблема вдосконалення обліку банківських кредитів і позик. Так, найчастіше - у статтях автори наводять свою думку для вирішення що виникли проблем. Наприклад, питання неоднозначного тлумачення правової природи рахунків з обліку кредитної заборгованостікредитополучателя піднімає стільчак у своїй статті У.Лисикова “Про класифікації рахунків платників”. Автор наводить свою думку в цьому плані.      

 

 

РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯКРЕДИТОВ І ПОЗИК ЗА УМОВРЫНОЧНОЙ ЕКОНОМІКИ 

 

1.     Виникнення та розвитку кредитних відносин 

 

Кредит одна із найважливіших ланок ринкової економіки, тож одним із основних об'єктів економічної науки. 

Детальний вивчення кредиту, як економічної категорії, почалося у середині ХІХ ст.. Питаннями визначення суті, ролі кредиту на економіці займалися представники різних шкіл і напрямків економічної теорії (До. Маркс, Т.Веблен, Дж. М. Кларк, До.Викселль,Й.Шумптер та інших.). Відповідно склалися різні моделі трактування кредиту, найпоширенішими серед яких єкапиталотворческая теорія кредиту та марксистська концепція.

>Капиталотворческая  теорія кредиту переважає у  загниваючій західній економіці. Західні економісти пов'язують визначення кредиту з терміном “>credo”, тобто. “>верю”. Відповідно, у кредиті бачать дебентура, прямо пов'язаний із довірою одну людину, що передав іншому певну цінність. Таке трактування походження слова “кредит” цілком правдоподібна, оскільки кредит і кредитні відносини творяться з угод, у яких один бік надає боці якийсь предмет за обіцянку повернути цей предмет або його еквівалент у майбутньому. Але з справедливому зауваженню відомого німецького економістаXIXв.Шеффле “довіру є супутник кредиту, але з становить його економічного істоти”  

З іншого боку, у багатьох кредитних угодах довіру не відіграє ролі, оскільки повернення капіталу гарантується реальним забезпеченням. Тому на згадуваній погляд автора сутність кредиту повніше розкрито в марксистської теорії.

Марксистська теорія розмірковує так, що слово “кредит” походить від латинського “>kreditum”, що означає позичка, борг. Тому багато хто автори, які дотримуються даної теорії, визначають кредит як позичку в грошової чи товарної формі, надану за умов повернення, платності, терміновості

Економічною підвалиною появи та розвитку кредитних відносин вважається формування позичкового капіталу.Ссудний капітал у економічній теорії традиційно розглядають як сукупність коштів, на поворотній основі переданих у тимчасове користування за плату як відсотка [5,с.518].

Джерелами формування позичкового капіталу виступають тимчасово вільні кошти держави, юридичних і фізичних осіб.

З розвитком економіки та, зокрема, безготівкової форми грошових розрахунків із прямим участю банків є основним джерелом формування позичкового капіталу стали кошти, тимчасововисвобождающиеся у процесі кругообігу промислового й торгового капіталу. Насправді має місце така ситуація.  

Кошти праці використовують у процесі виробництва тривалий час, їхню вартість переноситься на вартість готової продукції частинами. Поступовевос становлення вартості основний капітал в грошової форми при водить до того що, щовисвобождающиеся кошти осі дають на рахунках підприємств. Разом про те виникає потреба у заміні зношених коштів тру та й досить великих одноразових витратах. Ана логічні за своїм характером процеси відбуваються й у русі обігового капіталу. Понад те, тутколебания в кругообіг і обороті проявляються успішніше саменообразно. Так було в силу сезонності виробництва, нерівномірних постачання і інших причин відбувається розбіжність створення та звернення продукції. У одних суб'єктів з'являється тимчасовий надлишок коштів, в інших - їх недостаток. Отже, виникла потреба використання позичкового капіталу.

Рух позичкового капіталу створює можливість виникнення кредитних відносин також кредиту на частковості.

 

 

 

 

2.      Сутність й ролі кредитів і кредитів у підвищення ефективності виробництва 

 

Сутність кредиту та його роль економічної системі суспільства визначаються, передусім, виконуваними функціями:

>Перераспределительная  функція: розміщення тимчасово вільнихфинансових  ресурсів лише з сфер господарської  діяльності інші, щоб забезпечити, зокрема, вищі прибутки.

> Економія витрат  звернення: з допомогою кредиту  покривається недолік фінансових  ресурсів, що забезпечує значне  прискорення оборотності капіталу, отже, і економію загальних витрат  звернення.

> Прискорення  концентрації капіталу: позикові  кошти дозволяють істотно розширити  масштаб виробництва та, в такий  спосіб, забезпечити додаткову масу  прибутку.

> Обслуговування  товарообігу: кредит активно впливає  в напрямі прискорення як товарного, а й грошового звернення, витісняючи  потім із нього, зокрема, готівка.

> Прискорення  науково-технічного прогресу: кредит  необхідний здійснення інноваційних  процесів у вигляді безпосереднього  впровадження у виробництво наукових  розробок та технологій, видатки  які спочатку фінансуються організаціями, зокрема і завдяки цільових  кредитів банку. [27,с.268]

Для аналізу сутності кредиту необхідно виділити його елементи, докото рим слід віднести суб'єктів: кредитора і позичальника; і навіть об'єкт чи форму, у якій кредит надається. У ролі кредитора можуть виступати як банки, і різні організації; у ролі позичальника – фізичні особи, суб'єктів господарювання, банки. Але ж і об'єкти кредитування можуть бути різними. Виходячи з цього, можна назвати п'ять досить самостійних форм кредиту, кожна з яких своєю чергою розпадається сталася на кілька різновидів з більш деталізованим класифікаційним параметрами:

- Банківський кредит  – кошти, надані банком іншій  особі у вигляді і умовах, передбачених  кредитним договором;

- Комерційний кредит  – кредит, наданий у товарній  формі постачальниками товарів  їх покупцям вигляді відстрочки  платежу за продані товари  чи надані послуги;

- Споживчий кредит  – кредит, наданий торговими компаніями, банками і спеціалізованими небанківськими  кредитними інститутами населенню  на споживчі потреби (найчастіше  під час продажу товарів з  розстрочкою платежу);

- Державний кредит  – кредит, у якому кредитором  виступає держава чи місцевих  органів влади;

- Міжнародний кредит  – кредит, охоплюючий економічних  відносин держави і міжнародними  економічними організаціями.

Розглянемо банківський кредит як найпоширеніший вид кредитування у економіці.

Банківська кредитування передбачає надання (розміщення) банком (>кредитодателем) залучених чи власних коштів кредитоотримувачу за умов повернення, платності, терміновості і забезпеченості з висновком міжкредитодателем ікредитополучателем (юридичною особою, зокрема банком, чи котра фізичною особою) кредитного договору.

 

Величина банківського відсотка залежить від наступних чинників:

попиту кредит із боку юридичних і фізичних осіб;

ставки,сплачуваної банком своїх клієнтів по депозитним рахунках різноманітних;

терміну кредиту, тобто. що стоїть термін кредиту, тим нижче величина відсотка;

рівня заможності кредиту, тобто. що нижчою забезпеченість кредиту, тим більша величина відсотка;

рівня інфляції у країні й стабільності грошового звернення.

Забезпеченість кредиту – необхідність забезпечення захисту майнових інтересів кредитора при можливий порушеннікредитополучателем узвичаєних себе зобов'язання. Як забезпечення своєчасного повернення кредиту може бути заставу нерухомого і рухомого майна, поручництво, гарантія, гарантійний депозит грошей, страхуваннякредитодателем ризику неповернення кредиту, переклад накредитодателя правового титулу (на майно і майнових права) й інші способи, допустимі банківської практикою [3].

Можна виділити також принцип цільового характеру кредиту, що передбачає необхідність над цільовим використанням коштів, отримані від кредитора. Проте слід зазначити, що якщо раніше цільової характер був обов'язковим для кредиту, то відповідність до чинним законодавством він дотримуватися настільки впорядковане, як це передбачається у кредитному договорі .

І, нарешті, диференційований характер кредиту, тобто. диференційований підхід з боку банку до різних категоріях потенційних позичальників.

Поруч із кредитуванням можна назвати і такий спосіб фінансування господарюючих суб'єктів як позику.

Відповідно до чинним законодавством за договором позики одна сто рона (>заимодавец) передає у власність боці (позичальнику), гроші речі, певні родовимипризнаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку суму грошей (суму позики) чи однакову кількість інших полученних їм речей тієї самої роду свого і якості [6].

 

3.      Класифікація кредитів і позик 

 

Банківська практика виробила розподіл кредитів різноманітні підставах певні види.

Так було в залежність від валюти кредиту виділяють:

· кредити - у офіційною грошовою одиниці Республіки Білорусь у;

· кредити - у іноземній валюті.

Залежно від терміну надання:

- короткострокові, до яких належать:

- кредити, надані  на мети, пов'язані зі створенням  і рухом поточних активів, без  обмеження з терміну;

- інші кредити, надані  терміном до дванадцяти місяців  включно, крім кредитів, наданих  на мети, пов'язані зі створенням  і рухом довгострокових активів.