Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2014 в 23:46, контрольная работа
Управлінська діяльність — сукупність вироблених історичним досвідом, науковим пізнанням і талантом людей навиків, умінь, способів, засобів доцільних вчинків і дій людини у сфері управління.
Управлінська діяльність вирізняється інтелектуальним характером, що виражається в її спрямованості на вироблення, прийняття та практичну реалізацію управлінських рішень, покликаних змінювати у бажаному напрямі стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку і діяльність людей. Вона має бути здатною відображати соціальну дійсність і все, що відбувається в ній, розкривати наявні в ній ресурси, засоби і резерви, знаходити оптимальні способи її удосконалення і переведення на новий рівень.
ВСТУП 3
1. СУТНІСТЬ АУДИТУ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВ (УПРАВЛІНСЬКОГО АУДИТУ) 4
2. ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ 8
3. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ І МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ 10
ВИСНОВКИ 14
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 15
4.3) інвентаризація, аналіз господарської діяльності, перевірка, обстеження;
4.4) спостереження та огляд; опитування, інспекція, оцінка, запит (підтвердження), аналітичний огляд, узагальнення тощо. [6]
Формування методології внутрішнього аудиту ґрунтується на загальноприйнятих принципах. Одним з основних є принцип доведення, що означає складання доказу (матеріального носія доказу) — документа, в якому зафіксована інформація, призначена для доказу в часі і просторі господарського факту.
Аудит також можна розглядати як процес пізнання, поділивши його на три стадії: початкову, дослідницьку, завершальну. Кожній з них характерні свої етапи роботи залежно від виду перевірки, об'єкта і цілей перевірки.
Організацію внутрішнього аудиту на певному підприємстві слід проводити, враховуючи деякі чинники (рис. 1).
Рис. 1 – Чинники, що впливають на організацію внутрішнього аудиту
На початковій стадії внутрішній аудитор вивчає стан економіки підприємства, зміни, які відбулися за поточний період, визначає і конкретизує об'єкти контролю, розробляє план і програму внутрішнього аудиту. Елементами на цій стадії є: опитування, бесіда, аналітичний огляд, вивчення і т. ін.
На дослідницькій стадії внутрішнього аудиту шляхом виконання аудиторських процедур збираються докази щодо об'єктів аудиту. З цією метою використовуються такі прийоми: документальна перевірка, вибіркова перевірка, анкетування, тестування, інвентаризація, контрольні виміри, технологічний контроль, підрахунок.
На завершальній стадії здійснюються оцінка та аналіз отриманих доказів, угрупування і систематизація виявлених недоліків, узагальнення матеріалів перевірка і складання звіту (акта). Обговорюються результати перевірок внутрішнього
Внутрішній аудит: особливості методології та організації проведення аудиту з керівництвом підприємства, розробляються заходи за результатами перевірки. Найчастіше використовуються такі елементи методу аудиту: групування, систематизація, оцінка, узагальнення [7].
Спроби запровадити ті чи інші критерії, показники, моделі оцінювання системи державного управління спричиняють низку проблем, що стосуються складностей застосування, вимірювання, необґрунтованого спрощення моделей. Окрім того, методи та моделі оцінювання відрізняються між собою отриманими результатами, що часто призводить до виникнення управлінських помилок. Внаслідок цього, на сьогодні серед науковців відсутня єдина думка щодо методології оцінювання системи управління. Часто навіть висловлюється гіпотеза про неможливість її оцінки.
До оцінювання праці керівників
можна підходити з
Задачі оцінювання керівників за результатами праці:
Розрізняють підсумкове оцінювання наприкінці досить тривалого міжатестаційного періоду (3-5 років) і поточне – через визначений час у межах міжатестаційного періоду. Поетапний розрахунок показників за окремими критеріями оцінювання дозволяє:
Результати поточного оцінювання враховуються і при підведенні підсумків роботи за весь міжатестаційний період.
Розглянемо практичні питання оцінювання стосовно керівників підприємства.
Загальна методологія оцінювання праці керівників (рис. 2) виходить з того, що праця керівників оцінюється, насамперед, за результатами роботи підлеглого йому підрозділу [9].
Рис. 2 – Напрямки оцінювання праці керівників
Конкретний набір критеріїв (показників) такого роду оцінювання досить різноманітний і залежить від посади керівника, характеру діяльності підрозділу (виробничий підрозділ, функціональний відділ, проектні роботи і т.п.).
Як основні показники, що характеризують результати виробничої діяльності підрозділу, можуть використовуватися:
Для структурного підрозділу, зайнятого, наприклад, проектними роботами у якості критеріїв оцінювання результатів праці керованого колективу, приймаються: кількість виконаних планових і позапланових робіт, якість виконаних робіт, дотримання термінів та ін. Характеристика результатів праці за допомогою перерахованих вище показників доповнюється оцінюванням складності виконуваних функцій.
Якість роботи підрозділу оцінюється за допомогою прямих показників якості виконання окремих робіт з урахуванням їх частки в загальному обсязі робіт (у натуральному, вартісному вираженні або по трудомісткості).
На сьогоднішній день науковцями розроблено багато моделей, які суттєво відрізняються між собою. Цікавим з цього приводу є дослідження науковців Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (далі - ЛРІДУ НАД У). Автори запропонували системний підхід до оцінювання роботи районних державних адміністрацій (далі - РДА). У дослідженні оцінено діяльність РДА на основі факторно-критеріальної та ресурсної моделей, а також моделі стейкхолдерів [10].
Зміст факторно-критеріальної моделі полягає у обґрунтуванні основних чинників, які впливають на ефективність роботи РДА. Зокрема досліджено:
проміжні чинники: управління персоналом; процедура прийняття рішень; органі заційна культура; система мотивації;
Для оцінки чинників було запропоновано 38 критеріїв, яким було присвоїмо вагові коефіцієнти. Визначивши ефективність кожного із перелічених чинників, було оцінено загальний показник ефективності роботи РДА, що дало змогу виявити проблемні зони управління.
У зазначеному дослідженні також запропоновано використання моделі стейкхолдерів, сутність якої полягала в оцінюванні роботи РДА певними соціальними групами населення (пенсіонерами, безробітними, найманими працівниками, підприємцями). Результати оцінок у межах різних соціальних груп характеризувались високою варіативністю. Загальний показник ефективності був визначений з врахуванням чисельності даних соціальних груп у загальній структурі населення регіону.
Дослідники також
На думку науковців, ресурсна модель оцінювання є надто громіздкою для практичного використання, модель стейкхолдерів - надто спрощеною. Оптимальною для оцінювання є факторно-критеріальна модель.
Е. Ведунг пропонує досить розширену класифікацію моделей оцінювання. Він виокремлює три групи моделей:
1) змістовні моделі (оцінювання досягнення цілі, оцінювання сторонніх ефектів, оцінювання без огляду на цілі, комплексне оцінювання та оцінювання, орієнтоване на клієнта, а також оцінювання, орієнтоване на зацікавлені сторони);
2) економічні моделі (модель продуктивності, модель ефективності);
3) професійні моделі «перегляд колегами, самооцінювання).
У практиці оцінювання доволі поширеною є концепція ‘'внесок-продукт'', яка передбачає оцінювання економічності, ефективності та результативності, і має неформальну назву концепція “3Е”. Економічність передбачає мінімізацію вартості ресурсів: ефективність - співвідношення між продуктами та ресурсами, використаними на їх створення; результативність - ступінь відповідності досягнутих результатів поставленій меті.
О. Кулинич запропонував комплексну оцінку організаторської роботи РДА, результат якої дають змогу визначити їх ефективність. Складність такої оцінки полягає у виявленні впливу 49 показників, що стосуються різноманітних сфер діяльності: надання послуг, торгівля, бюджет, будівництво, транспорт, зв'язок, соціальний захист, агропромисловий комплекс, виконавська дисципліна. Для вирішення цієї проблеми науковець застосував формулу комплексного коефіцієнта максимальних та мінімальних відхилень абсолютних величин показників роботи РДА. Автор визначив коефіцієнти вагомості відхилень по кожному показнику та комплексний коефіцієнт вагомості відхилень. Така методика була застосована для 10-ти РДА Хмельниччини, то дало змогу порівняти роботу в цих адміністраціях за таким критерієм: чим менший коефіцієнт, тим вищий рівень організаторської роботи, і, відповідно, місце цієї адміністрації в їх сукупності [11]. Але ця методика не позбавлена недоліків, а саме: дуже важко визначити перелік показників, які характеризують організаторську роботу РДА, адже сфера їх компетенції досить широка. Вона охоплює усі галузі суспільно-політичного житія, тому перелік показників можна продовжувати до безкінечності і всі вони будуть мати вагомий вплив па діяльність РДА, хоча сама методика заслуговує довіри.
І. Юхтман і С. Сишор запропонували системно-ресурсну модель оцінювання, яка передбачає оптимізацію використання ресурсів. Автори моделі вважають, що метою діяльності організації є експлуатація навколишнього середовища для придбання рідкісних і цінних ресурсів для підтримки свого функціонування. Недоліками такої моделі с те, що цілями організації є придбання ресурсів: модель є дуже обмеженою, оскільки враховує лише інтереси керівників організації [12].
Аудит в Україні стає однією з важливих галузей науки і практики. Він значно розширює і якісно поліпшує традиційні форми контролю. З розвитком ринкової інфраструктури зростає потреба в об'єктивній кількісній та якісній оцінці господарських явищ і фактів при визначенні їх відповідності встановленим критеріям та надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти господарської діяльності підприємства В цьому вбачається основна мета аудиту.
Управлінський аудит є невід’ємною частиною контролю над роботою підприємства чи державної установи. Адже за його допомогою можна спостерігати тенденції розвитку, визначити основні проблеми у менеджменті організацією і намітити цілі подальшої роботи та шляхи їх досягнення. Вдалий вибір технології проведення управлінського аудиту дозволить реалізувати його швидко та якісно. Розглянуті методики та моделі оцінювання управлінського аудиту дуже різняться між собою. Кожна має свій власний набір показників для розрахунків, недоліки та переваги. Важливо пам’ятати, що кожна з них може дати різні результати, тому необхідно заздалегідь подбати про критерії оцінки, які будуть якнайповніше відображати ситуацію у сфері управління.