Облік амортизації основних засобів

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

Сума чисел  років(S) , де n – термін використання засобів праці

Сума АВ

Переваги:

• У перші роки, коли інтенсивність використання об’єкта ОЗ максимальна, амортизується більша частина його вартості.
• У перші роки накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта ОЗ, що амортизується.
• Забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизовуваних об'єктів ОЗ, що припадають на останні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва (собівартості продукції) за рахунок того, що сума амортизації, яка нараховується, у ці роки зменшується.

Недоліки: певна  трудомісткість

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів:

Ставка амортизації=

Метод застосовується для нарахування амортизації об'єктів ОЗ, технічний стан яких залежить від кількості виробленої продукції.

Переваги: цей  метод дуже а раціональний. Зручно застосовувати при визначенні амортизації  автотранспорту залежно від його пробігу, верстатів та будь-якого  виробничого обладнання.

Недоліки: застосування пов'язане з трудністю визначення виробітку окремих об'єктів ОЗ. Наразі не зовсім зрозуміло, як буде використовуватися  цей метод у зв’язку із введенням  обов’язкового мінімально допустимого  строку амортизації ОЗ.[14, c. 238-145]

Відповідно  до П(С)БО 7, нарахування амортизації  починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного  використання. Нарахування амортизації  припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта  основних засобів. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об’єкта основних засобів.

Для узагальнення інформації про накопичену амортизацію  щодо об’єктів основних засобів, які  обліковуються на рахунку 10 “Основні засоби”, Планом рахунків передбачений рахунок 131 “Знос основних засобів”. За кредитом рахунку 131 відображається нарахування амортизації основних засобів, за дебетом – її зменшення. Аналітичний облік ведеться за видами основних засобів.

При нарахуванні  амортизації збільшується сума витрат підприємства та сума зносу основних засобів. [6]  Кореспонденція рахунків з нарахування амортизації основних засобів наведена на рисунку 2.1

На підставі п. 27 П(С)БО 7 амортизація інших необоротних  матеріальних активів нараховується  з використанням прямолінійного або виробничого методу. Крім того, амортизація малоцінних необоротних  матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися в першому  місяці використання об’єктів у розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності  критеріям визнання активом або  в першому місяці використання об’єкта 100% його вартості. Тобто для малоцінних необоротних матеріальних активів  можуть застосовуватися прямолінійний  або виробничий метод нарахування  зносу, або існуюча раніше система  нарахування зносу.

Для відображення накопиченого зносу інших необоротних  матеріальних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”. Бухгалтерські записи, що застосовуються для відображення нарахування зносу по інших необоротних матеріальних активах, ідентичні записам для накопичення зносу по основних засобах, які обліковуються на рахунку 10 “Основні засоби”.[3]

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів  зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

131 «Знос (амортизація) необоротних  активів			23. «Виробництво»
Д-т	К-т		Д-т	К-т
	(1)
			91. «Загальновиробничі витрати»
			Д-т	К-т
	(2)
			92. «Адміністративні витрати»
			Д-т	К-т
	(3)
			93. «Витрати на збут»
			Д-т	К-т
	(4)
			941. «Витрати на дослідження та розробки»
			Д-т	К-т
	(5)
			949. «Інші витрати операційної діяльності»
			Д-т	К-т
	(6)

Рисунок 2.1 Кореспонденція рахунків з нарахування амортизації  основних засобів [11, c.131]

Пояснення:

1     -     нараховано амортизацію основних засобів виробничого призначення;

2     -     нараховано амортизацію основних засобів, які обслуговують виробництво

3 - нараховано амортизацію основних засобів загальногосподарського призначення

4     -     нараховано амортизацію основних засобів, що забезпечують збут;

5 - нараховано амортизацію основних засобів, що використовуються для досліджень і розробок

6     -     нараховано амортизацію основних засобів ЖКГ і соціальної сфери.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт  основних засобів став придатним  для корисного використання. Нарахування  амортизації при застосуванні виробничого  методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи  з місяця, наступного за місяцем  вибуття об'єкта основних засобів, переведення  його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при  застосуванні виробничого методу амортизації  припиняється з дати, що настає за датою  вибуття об'єкта основних засобів.[7]

Розділ 3.Міжнародний  досвід обліку амортизації основних засобів

Методи розрахунку амортизаційних нарахувань відрізняються в інших країнах. Так, у Росії для нарахування амортизації застосовуються єдині норми амортизаційних відрахувань. Норма амортизації визначена для кожного виду основних засобів.

Норму амортизації на повне відновлення розраховують за формулою

де Н_а - річна норма амортизації на повне відновлення; С_перв- первісна вартість основних засобів; Л - ліквідаційна вартість основних виробничих засобів; Д - вартість демонтажу ліквідованих основних коштів та інші витрати, пов'язані з ліквідацією; Т_а- термін корисного використання.

Норми амортизаційних відрахувань диференційовані по групах і видам основних засобів. Вони залежать також від умов, в  яких експлуатуються основні засоби.

Так, для  будинків вони коливаються від 0,4 до 11%, для силових і робочих машин  і устаткування приблизно від 3 до 50%, для теплообмінних апаратів у  виробництві пластмас з неагресивної середовищем - 6,7%, для тих же апаратів, що використовуються у виробництві пластмас з агресивним середовищем - 10%.

Норма амортизації  пов'язана з терміном корисного  використання об'єкта основних засобів. Можна вважати, що термін корисного  використання - це величина, зворотна нормі амортизації.

Протягом  терміну корисного використання об'єкта основних засобів нарахування  амортизаційних відрахувань не припиняється, крім випадків їх знаходження на реконструкції  або модернізації за рішенням керівника  організації. Нарахування амортизації  призупиняється також за основними  засобами, переведеним за рішенням керівника організації на консервацію  терміном більше трьох місяців.[7, c.285-289]

У деяких країнах (Німеччина, Бельгія) не застосовується окремий рахунок для відображення нарахованої амортизації. Тому нараховану амортизацію обліковують безпосередньо  на рахунку "Основні засоби" (субрахунок "Накопичена амортизація основних засобів"). За такого підходу залишок  за рахунком "Основні засоби" відображає балансову (залишкову) вартість основних засобів.[9, c.178]

Питання амортизації  в Угорщині регулюються Законом  Угорщини “Про систему бухгалтерського обліку” 2000 року № С, в якому зазначається мета, методи та особливості нарахування амортизації на вкладені засоби (необоротні активи) суб’єкта господарювання.

Відповідно  до Закону Угорщини “Про систему бухгалтерського обліку” вартість необоротних активів через амортизаційні відрахування переходить у вартість вироблених ними продуктів чи наданих за допомогою них послуг, робіт. Амортизація – це вартість виражена в грошовому вимірнику фізичного зношення та морального старіння необоротних активів. Відповідно до чинного законодавства амортизаційні відрахування необхідно нараховувати починаючи з моменту введення основного засобу в експлуатацію, протягом строку корисного використання відповідно до обраного підприємством методу.

В угорській  обліковій практиці розрізняють 3 види амортизаційних відрахувань:

1.планову амортизацію нараховують відповідно до визначеного підприємством темпу і методу та відображають у складі витрат звітного періоду;

2.понадпланову амортизацію застосовують у тому випадку, якщо балансова вартість (тобто первісна вартість за вирахуванням накопиченої амортизації) необоротних активів тривало і значно вища, ніж ринкова їх вартість на дату балансу, або якщо змінюється ефективність використання об’єкту (наприклад, псується). Суму понадпланової амортизації відображають у складі інших витрат. Однак суму раніше нарахованої понадпланової амортизації необхідно повернути, якщо ринкова вартість активу змінюється так, що вона перевищує його балансову вартість. Ця сума буде відображатися у складі інших доходів підприємства;

3.односумова амортизація – використовується для необоротних активів, первісна вартість яких не перевищує 100 тис. форинтів (близько 4000 грн.), списується у момент введення в експлуатацію.

Планову амортизацію  основного засобу угорські бухгалтери розраховують (планують) до моменту  введення його в експлуатацію. Планова  вартість амортизації визначається відповідно до строку корисного використання засобу або корисної (очікуваної) продуктивності.

Факторами, які впливають на річну суму планової амортизації, є: очікуваний строк корисного використання; фізичний знос та технічне старіння; особливості господарської діяльності; очікувана залишкова вартість.

Згідно параграфу 52 Закону “Про систему бухгалтерського обліку” амортизація розраховується на основі брутто (первісної) чи нетто (балансової) вартості необоротного активу, однак на практиці ці суми зменшують на залишкову вартість. Крім того, вартість засобу може списуватися: пропорційно за часом; пропорційно до виробництва; на основі абсолютної (визначеної) суми; одною сумою (списання вартості малоцінних активів).

Підприємства  Угорщини використовують наступні методи нарахування амортизації:

- лінійний – пропорційно розподілений між роками використання (річна сума амортизації стала);

- дегресивний (прискорений) – на початку строку корисного використання списується більша сума амортизації, яка в наступних роках поступово зменшується, зокрема метод суми років, метод множників тощо;

- прогресивний (сповільнений) – на початку строку корисного використання списується менша сума амортизації, яка в наступних роках поступово збільшується [21, с. 40].

Більша кількість  альтернативних варіантів методів  нарахування амортизації дає  можливість угорським суб’єктам  господарювання при розробці облікової  політики вибрати найбільш ефективний для кожного підприємства, залежно  від особливостей його функціонування, та для кожного об’єкту основних засобів. На нашу думку, слід розширити  перелік методів амортизацію, які  дозволяється використовувати у  вітчизняному обліку.

В Угорщині з метою дотримання принципу зіставності дозволено враховувати при розрахунку вартості, що амортизується:

- витрати на підтримання основних засобів у робочому стані;

- такі витрати, які відносять на результат діяльності, які не є складовою первісної вартості засобу, але пов’язані з придбанням засобу (наприклад, позикові відсотки, які оплачуються після введення засобу в експлуатацію, негативні курсові різниці по кредитам у валюті тощо.)