Облік заробітної плати

У квітні 2000 року на зібранні акціонерів ВАТ “ДМЗ” були вибрані Наглядацька Рада і Правління заводу.

Наглядацька Рада наряду з представниками Кабінета Міністрів  України, Фонду держмайна, Облгосадміністрації, Укрсиббанку визначає стратегічне направлення розвитку заводу, вирішує з Правлінням перспективні і поточні тяжкі задачі, які виникають перед колективним підприємством.

Виконавчим органом  ВАТ “ДМЗ” є Правління в кількості 9 чоловік. Головною задачею Правління є пошук і прийняття конкретних, найбільш ефективних рішень, які б сприяли підвищенню виробництва у колективі.

Донецький металургійний  завод – підприємство з повним металургійним циклом.

Виробничі потужності заводу за умови стабільного енергетичного і матеріального забезпечення призначені для щорічного випуску 3,9 млн. т. агломерату; 3,5 млн. т. чавуна; 2,8 млн. т. сталі з розливанням 1,4 млн. т. на машинах безупинного лиття заготівель і 1,4 млн. т. з розливанням у злитки; 3,8 млн. т. товарного прокату за умови завантаження станів замовленнями у випуску сортової продукції відповідно до затвердженої спеціалізації.

Рік заснування Донецького металургійного заводу – 1889.

З 1997 року завод перетворений у відкрите акціонерне товариство (свідоцтво про реєстрацію АТ від 27.02.97 року).

2011 рік ВАТ “ДМЗ” залишається найбільшим підприємством з числа 14 металургійних комбінатів і заводів гірничо-металургійного комплексу України і є стратегічним підприємством для вітчизняної економіки, працює як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Питома вага продукції заводу стосовно загальному випуску в Україні складає більш 15%.

У складі заводу 40 цехів, з них:

• 8 цехів по випуску основної металургійної продукції;
• 4 цеха по забезпеченню основного виробництва;
• 5 енергетичних цехів;
• 9 ремонтно-механічних;
• 3 транспортних;
• 7 допоміжних;
• 1 цех по виробництву товарів народного споживання.

На заводі працює більш 19 тисяч чоловік, з них молоді до 30 років 25%. В організаційно-технічній структурі працюють висококваліфіковані фахівці, що забезпечують достатній рівень управлінських дій.

Основними видами продукції, виробленої заводом, є:

• чавун товарний передільний і ливарний у пацях;
• сталеві злитки масою 7-8 тон;
• непреривнолитая заготівля перетином 335х400 і 160х160 мм із конверторної сталі різних марок, у тому числі і відповідно до вимог європейських стандартів;
• заготівля квадратна перетином від 60 до 160 мм.;
• кола трубні великих діаметрів від 120 до 270 мм.;
• кола сортові діаметром від 36 до 65 мм.;
• арматурна сталь №№ 36,40;
• швелери №№ 6,5;8410;
• двотаврові балки №№ 8,10,27;
• рейки залізничі типу Р-38, Р-43, Р-50;
• шпунтові палі типу Ларсен Л-4, Л-5, Л-7;
• товстолистова універсальна смуга з обтиснутими крайками товщиною від 7 до 50 мм.;

кулі помольні діаметром  від 30 до 60 мм.

ДМЗ є єдиним в Україні виробником шпунтових паль типу Ларсен, контактних рейок для метрополітену, що мелють сталевих катаних куль високої твердості, робить понад 80% трубної заготівлі великих діаметрів для випуску труб нафтогазового і казанового сортаменту.

На єдиному в Україні  унікальному стані поперечно-гвинтової  прокати “250” освоєний новий  вид осі для реалізації на Північноамериканському ринку. Її процес сертифіковано Американською  Асоціацією залізниць, виданий відповідності  зазначеної продукції вимогам Програми по забезпеченню якості М-1003.

З метою підвищення конкурентоздатності  продукції і розширення ринків збуту  за рубежем, а також для нестатків  вітчизняної промисловості в  останні роки на заводі освоєне виробництво нових видів прокатної продукції:

• кутових профілів і швелерів 80 і 100 по стандартах Німеччини DIN 1028 і DIN 1026;
• куль, що мелють, діаметром 30 мм. високої зносостійкості з нової марки сталі 75ХГ;
• нового виду арматурної сталі діаметром 30 мм.;
• сталевого гарячекатаного профілю для футеровки рудорозмельних млинів;
• досвідченої партії смуги для колосників агломераційних машин.

Споживачами продукції заводу є 25 країн світу, у тому числі 7 країн СНД. Частка ДМЗ складає 51 відсоток у бюджеті міста.

Наявність металургійного заводу сприяла інтенсивному розвитку промисловості міста. Для одержання коксу, необхідного заводу, у місті було побудовано два коксохімічних підприємства. Вагоноремонтний завод Дзержинки перетворився в самостійний підрозділ. На технологічних відходах Дзержинки почав працювати цементний завод.

Сьогодні продукція  традиційно високої якості з торговою маркою “Донецький металургійний завод” поставляється в країни СНД і практично на всі континенти – у Західну і Східну Європу, на Американський ринок, у країни Близького Сходу, у Китай.

Підприємство має статус містоутворюючого.

По рівню заробітної плати ВАТ “ДМЗ” займає 5 місто серед металургійних підприємств України.

 

2.2 Первинний обік праці та її оплати

Підприємствами  застосовуються типові форми табелів  обліку використання робочого часу, затверджені Наказом № 253. Форма табеля № П - 12 застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників. Форма № П – 13 (додаток 1) застосовується в умовах автоматизованої системи керування підприємством, вона пристосована до різних умов організації виробництва й може бути доповнена необхідними даними. Форма № П - 14 використовується тільки для обліку робочого часу при твердих місячних окладах або ставках.

При понаднормовій  роботі відпрацьований робочий час  ураховується в Табелі форми № П - 15.

Складається табель в одному екземплярі особою, якій доручене його ведення й надання в бухгалтерію. На невеликих підприємствах табель, як правило, ведеться на одному бланку, його форма спрощена з урахуванням  специфіки умов роботи підприємства.

При прийманні  на роботу кожному працівникові привласнюється табельний номер, що використовується надалі у всіх документах по обліку робочого часу, вироблення й розрахунків  по оплаті праці. Якщо працівник звільнився, його табельний номер не може бути привласнений іншому працівникові, він повинен залишатися вільним не менш трьох років.

Підготовляється табель за два - три дні до початку  розрахункового періоду, за основу береться табель за попередній місяць. Внесення змін і доповнень у табель виробляється на підставі відповідних документів по обліку особового складу. До таких документів ставляться накази про прийом, переклад, відрядження, звільненні, наданні відпусток; листки непрацездатності, довідки й т.п.

Обов'язковою  графою, заповнюваної у всіх формах табелів, є графа «Професія (посада)». Заповненню цієї графи варто приділити особлива увага, тому що найменування професії, на яку приймається працівник, і посада за штатним розкладом повинні відповідати наведеним у Класифікаторі професій ДК - 003, затвердженому Наказом № 257.

Варто враховувати, що державою встановлена максимальна  тривалість робочого часу. Відповідно до статті 50 КЗоП [2] вона не може перевищувати 40 годин на тиждень, а окремим  категоріям працівників (наприклад, неповнолітнім, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами, учителям, лікарям і ін.) у відповідності зі статтею 51 КЗоП [2] установлена скорочена тривалість робочого часу.

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися  за рахунок власних коштів підприємств  і організацій для жінок, що мають дітей у віці до 14 років або дитини - інваліда.

Крім того, напередодні  святкових і неробочих днів, установлених законодавчо, робочий день скорочується на одна година як при п'ятиденної, так  і при шестиденному робочому тижні (стаття 53 КЗоП [2]).

Святкові й неробочі дні встановлені статтею 73 КЗоП [2].

Святкові дні:

1 січня - Новий  рік.

8 Марта - Міжнародний  жіночий день.

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності  трудящих.

9 травня - День  Перемоги.

28 червня - День  Конституції України.

24 серпня - День незалежності України.

Дні релігійних свят:

7 січня - Різдво  Христове.

- один день (неділя) - Великдень.

- один день (неділя) - Трійця.

Якщо святкові дні збігаються з вихідними, вихідний день переноситься на наступному послу  святкового (стаття 67 КЗоП [2]) день.

Форми, застосовувані  для обліку вироблення працівників - відрядників, залежать від технологічного процесу виробництва, системи організації  й оплати праці. До таких форм ставляться: рапорт про вироблення, маршрутні  аркуші, відомості обліку вироблення, убрання й інші документи, прийняті на підприємстві,

Для обліку вироблення відрядників можуть застосовуватися: поопераційний прийом, облік вироблення по кінцевій операції й інвентарний  облік вироблення по кінцевій операції й інвентарний облік вироблення.

Первинними  документами про вироблення є  Рапорти або Бригадні відомості  вироблення. При заповненні цих форм вказуються: цех, ділянка, прізвища, табельні номери працівників, розряд і кількість  відпрацьованого часу, що й скільки  зроблене, якого якості, а при заповненні бригадної відомості вироблення - ще й коефіцієнт трудової участі кожного члена бригади.

Найпоширенішою  формою обліку вироблення є вбрання  завдання, що оформляється на кожний вид  робіт. Убрання можуть виписуватися на один робітника й бригадні - на зміну або місяць.

Умови преміювання  працівників передбачені в Положенні  про преміювання.

Для обліку оплати праці у зв'язку з відхиленнями від нормальних умов роботи (заміна встаткування, матеріалів і ін.) оформляють Листок на доплату (форма № П - 48), у якому вказується найменування додатково виконаних робіт, причина й винуватець доплати, витрачене час, розцінка, сума до доплати.

Для обліку часу простою використовується типова форма  № П - 16.

У Листку про  простій (форма № П - 16), на підставі якого працівникові оплачується час простою не по його провині, вказуються прізвище й табельний номер робітника, причина, винуватець і тривалість простою, сума належної зарплати.

Порядок перекладу  працівника на іншу роботу у випадку  простою, обмеження по перекладу на некваліфіковану роботу й порядок оплати часу простою встановлені статтями 34, 35, і 113 КЗоП [2].

Так у випадку  простою працівник може бути переведений  з його згоди на іншу роботу з  урахуванням його спеціальності  й кваліфікації на тім же підприємстві на увесь час простою або на інше підприємство, але в тій же місцевості на строк до одного місяця.

Кваліфіковані працівники (у випадку простою) не можуть бути переведені на некваліфіковану  роботу.

У випадку виробництва  продукції, оказавшейся браком, оформляється Акт на брак (форма № П - 46) або Відомість про брак.

Основним документом, що визначає на підприємстві економічні й організаційні основи оплати праці  працівників, що перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємством є Колективний договір.

До Колдоговору  варто розробити: Положення про  застосування коефіцієнта підвищення заробітної плати; Положення про  преміювання робітників, керівників, фахівців і інших службовців; Перелік  важких робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосовувати праця жінок; Перелік посад і професій, для яких установлений ненормований робочий день, у якому встановлюється тривалість додаткової відпустки для кожної з категорій і т.п.

Крім того, на підприємстві може бути розроблене Положення про одноразове заохочення (за виконання особливо важливих виробничих завдань).

Первинні документи  по обліку вироблення й заробітної плати за графіком передаються в  бухгалтерію, де й виробляється нарахування  заробітної плати.

Для обліку розрахунків із працівниками по оплаті праці Наказом № 144 затверджені типові форми:

№ П - 49 «Розрахунково - платіжна відомість»;

№ П - 50, 51 «Розрахункова  відомість»;

№ П - 52 «Розрахунок  заробітної плати»;

№ П - 53 «Платіжна  відомість»;

№ П 54, 54а «Особовий рахунок»;

№ П - 55 « Накопичувальна картка вироблення й заробітної плати»;

№ П - 56 «Накопичувальна  картка обліку заробітної плати».

Застосування  перерахованих форм залежить від  варіанта обліку розрахунків по оплаті праці, застосовуваного на підприємстві. Але незалежно від застосовуваного варіанта для обліку сум авансу, виданого за першу половину місяця, використовується Платіжна відомість типової форми № П – 53 (додаток 2).

Якщо розрахунки виробляються із застосуванням Розрахунково - платіжної відомості (форма № П - 49), що використовується й при виплаті заробітної плати на невеликих підприємствах така відомість оформляється у двох екземплярах, причому перший з них є платіжним документом.

Відомість про  суми виплачених працівникам авансів, утриманих податків, внесків і інших відрахувань у плині розрахункового періоду збираються на особових рахунках працівників (форма № П - 54) і переносяться в Розрахунково - платіжну відомість.