Оцінка розміру та структури власного капіталу

поліпшення ліквідності та платоспроможності  підприємства, оскільки збільшення власного капіталу пов’язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів;

акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних  прав інших підприємств, у т. ч. з метою посилення впливу на дані підприємства, їх поглинання чи придбання їх потужностей.

Серед інших причин збільшення власного капіталу слід виокремити зменшення ринкової ціни акцій.

Збільшення власного капіталу підприємств може відбуватися за рахунок зовнішніх фінансових джерел (внески учасників і засновників) та в результаті зміни структури власного капіталу у напрямі збільшення номінального капіталу. В останньому випадку збільшення відбувається за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного чи додаткового капіталу.

Підприємство, яке використовує лише власний капітал, має найбільшу фінансову стійкість (його коефіцієнт автономії рівний одиниці), але обмежує темпи свого розвитку (так як не може забезпечити формування необхідного додаткового об'єму активів в періоди сприятливої кон’юнктури ринку) і не використовує фінансові можливості приросту прибутку на вкладений капітал.

Позиковий капітал характеризується наступними основними позитивними  особливостями:

1. Достатньо широкими можливостями залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства, наявності застави і гарантії поручителя.
2. Забезпечення росту фінансового потенціалу підприємства при необхідності істотного розширення його активів і зростання темпів росту об'єму його господарської діяльності.
3. Більш низькою вартістю в порівнянні з власним капіталом за рахунок забезпечення ефекту "податкового щита" (вилучення витрат по його обслуговуванню із податкової бази при уплати податку на прибуток).
4. Здібність генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнту рентабельності власного капіталу).

В той же час використання позикового капіталу має наступні недоліки:

1. Використання цього капіталу генерує найбільш небезпечні фінансові ризики в господарській діяльності підприємства - ризик зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності. Рівень цих ризиків зростає пропорційно росту питомої ваги використаного позикового капіталу.
2. Активи, сформовані за рахунок позикового капіталу, генерують меншу ( при інших рівних умовах) норму прибутку, яка зменшується на суму виплачуваного позичкового процента у всіх його формах (процент за банківський кредит; лізингові ставки; купонний процент по облігаціям; вексельний процент за товарний кредит і т.п.).
3. Висока залежність вартості позикового капіталу від коливань кон’юнктури фінансового ринку. В ряді випадків при зниженні середньої ставки позичкового процента на ринку використаних раніше отриманих кредитів (особливо на довгостроковій основі) стає для підприємства невигідним у зв'язку з наявністю більш дешевих альтернативних джерел кредитних ресурсів.
4. Складність процедури залучення (особливо в великих розмірах), так як надання кредитних ресурсів залежить від рішення інших господарських суб'єктів (кредиторів), потребує часто відповідних гарантій або застав (при цьому гарантії страхових компаній, банків або інших господарських суб'єктів надаються, як правило, на платній основі).Таким чином, підприємство, яке використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового об'єму активів) і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, однак в більшій мірі генерує фінансовий ризик і загрозу банкротства (які зростають відповідно до збільшення питомої ваги позикових засобів в загальній сумі використовуваного капіталу).
5. Забезпечення мінімізації витрат по формуванню капіталу з різних джерел. Така мінімізація здійснюється в процесі управління вартістю капіталом.
6. Забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі його господарської діяльності. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу при прийнятному для підприємства рівні фінансового ризику.

Важливою складовою частиною механізму ефективного управління капіталом підприємства є системи його аналізу. Аналіз управління капіталом підприємства являє собою процес дослідження основних результативних показників ефективності його функціонування на підприємстві з метою виявлення резервів подальшого підвищення цієї ефективності. Для цього здійснюється аналіз фінансових коефіцієнтів, який базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою.

За рахунок власного капіталу підприємства повинні повністю покривати необоротні активи і мінімізувати величину оборотних активів (бажано 50 % планових оборотних засобів).

Для оцінки ефективності розміщення та використання власного капіталу підприємства використовують такі показники:

рентабельність власного капіталу – розраховується як відношення  чистого

прибутку  підприємства  до  середньорічної  вартості  власного  капіталу   і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства. Значення коефіцієнта суттєво залежить від структури капіталу: чим меншою є частка власних коштів у загальному обсязі фінансових ресурсів підприємства, тим вищим буде значення коефіцієнта за інших рівних умов. Зростання рентабельності власного капіталу може бути викликане як зростанням розміру прибутку, так і зменшенням частки власного капіталу в ресурсах підприємства, а отже, зростанням ризику структури капіталу;

індекс постійного активу – розраховується, як відношення загальної суми необоротних активів до власного капіталу підприємства. Якщо індекс постійного активу дорівнює одиниці, це означає, що власних джерел фінансування вистачає лише на формування необоротних активів. Це свідчить про погіршення фінансового стану підприємства;

коефіцієнт оборотності  власного капіталу – розраховується як  відношення

чистої виручки від  реалізації продукції (робіт,  послуг)  до  середньорічної

величини власного капіталу підприємства і показує ефективність  використання

власного капіталу підприємства. Він відображає швидкість обороту вкладеного власного капіталу. Якщо він значно перевищує рівень реалізації над вкладеним капіталом, то це тягне за собою збільшення кредитних ресурсів і можливість досягнення тієї межі, за яким кредитори починають активніше брати участь у справі, ніж власники компанії. Навпаки, низький показник означає бездіяльність частини власних коштів. У цьому випадку показник оборотності власного капіталу вказує на необхідність вкладення власних коштів до іншого більш відповідний джерело доходів;

коефіцієнт фінансової стабільності – є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства. Він розраховується відношенням власного капіталу підприємства до залученого. Зростання цього показника в динаміці свідчить про підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості;

коефіцієнт фінансової незалежності – розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку  балансу  підприємства і  показує  питому  вагу  власного  капіталу  в  загальній   сумі   засобів, авансованих у його діяльність. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%. Зростання цього показника обумовлює збільшення частки позичених коштів у фінансування підприємства.

Формули і результати розрахунків  цих показників представлені у таблиці 10.

 

Таблиця 10

Результати розрахунку показників ефективності

використання власного капіталу ПАТ «ЖЛК-Україна» за 2010-2011рр.

Назва показника	Код рядка та формула розрахунку	Нормативне значення	Рік		Відхилення (+,-)
			2010	2011
Рентабельність власного капіталу		збільшення	0,96	1	0,04
Індекс постійного активу		зменшення	0,53	0,68	0,15
Коефіцієнт оборотності власного капіталу		збільшення	4,42	5,57	1,15
Коефіцієнт фінансової стабільності		понад 1	1,87	1,22	-0,65
Коефіцієнт фінансової незалежності		зростання	0,65	0,55	-0,1

 

Позитивною тенденцією є збільшення рентабельності власного капіталу протягом 2010-2011 рр.

Рентабельність власного капіталу засвідчує ефективне використання власного капіталу, можливість його примноження. Вона забезпечується отриманням чистого прибутку в результаті господарської діяльності. Власний капітал слід вважати ефективно використаним, якщо рівень рентабельності становить більше 5 % до обороту, що наявне в даного підприємства.

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити наступні висновки:

частка власного капіталу у загальній сумі капіталу має  негативну тенденцію до зниження. Так, якщо у 2010 році коефіцієнт фінансової незалежності аналізованого підприємства становив 0,65, то у 2011 році склав 0,55. Щодо індексу постійного активу, то його розрахунок свідчить про зменшення суми необоротних активів, що припадають на 1 грн. власного капіталу. Це є негативним явищем, тому щоб покращити даний показник треба зменшити суму необоротних активів або збільшити суму власного капіталу. Отже, підприємство не є фінансово стійким, і вимагає покращення індексу постійного активу та коефіцієнтів фінансової стабільності і фінансової незалежності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ОБЛІКОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО СТАНУ ТА СТРУКТУРИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ З ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Капітал підприємства –  це кошти,  якими володіє підприємство для  здійснення своєї діяльності,  тобто  є фінансовою базою існування будь-якого підприємства. Тому ефективне управління капіталом підприємства має неабияке значення для успішної діяльності підприємств України.

Управління капіталом –  це система  принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з оптимальним його формуванням  з різноманітних джерел, а також  забезпеченням ефективного його використання у різних видах господарської діяльності підприємства.

У процесі аналізу та управління капіталом необхідно зважати  на те,  що капітал є одним із головних факторів виробництва,  основним вимірником ринкової вартості підприємства,  генератором доходів підприємства,  і як наслідок, джерелом доходів власників підприємства.

 За результатами аналізу динаміки та структури власного капіталу на ПАТ «ЖЛК-Україна» було визначено, що загальна вартість капіталу підприємства зменшилась на 3,9 % в основному за рахунок зменшення вартості нерозподіленого прибутку і в 2011 році становила 54,9 %. Зменшення частки власного капіталу є негативним моментом для даного підприємства,  оскільки сприяє послабленню його фінансової стійкості.

Стосовно залученого капіталу, то його питома вага у загальній вартості капіталу збільшилась на 10,2 %  і становила 45,1 %, що свідчить про збільшення залежності підприємства від залучених джерел фінансування і погіршення його фінансового стану. У структурі залученого капіталу значну частку займають поточні зобов’язання, їх обсяг зріс на 4204 тис. грн., що свідчить про погіршення розрахункової дисципліни на підприємстві.

Збільшення кредиторської заборгованості на 2578 тис. грн. означає, що підприємство активно використовує товарний кредит постачальників і тим самим розширює свою ділову активність.

У складі залученого капіталу в 2011 році  найбільшу питому вагу на підприємстві займають кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (61,0 %),  короткострокові кредити банків (11,2 %) та інші поточні зобов’язання (19,5 %).  Інші види запозичень мають незначну питому вагу, їх частка у загальній сумі знаходилася у межах від 0,2 до 3,8 %. Загалом обсяг поточних зобов’язань у ПАТ  «ЖЛК-Україна» зріс тільки на 4204 тис.  грн. і становив 11895 тис.  грн. У валюті балансу поточні зобов’язання становили 45,1  %.

Ефективність використання власного капіталу на ПАТ»ЖЛК-Україна» було визначено за показниками рентабельності власного капіталу, фінансової незалежності, фінансової стабільності, індексу постійного активу, коефіцієнт оборотності власного капіталу. Проаналізувавши показники можна зробити висновок, що частка власного капіталу у загальній сумі капіталу має негативну тенденцію до зниження. Так, якщо у 2010 році коефіцієнт фінансової незалежності аналізованого підприємства становив 0,65, то у 2011 році склав 0,55. Щодо індексу постійного активу, то його розрахунок свідчить про зменшення суми необоротних активів, що припадають на 1 грн. власного капіталу. Це є негативним явищем, тому щоб покращити даний показник треба зменшити суму необоротних активів або збільшити суму власного капіталу. Отже, підприємство не є фінансово стійким, і вимагає покращення індексу постійного активу та коефіцієнтів фінансової стабільності і фінансової незалежності.

Враховуючи результати проведених теоретичних та аналітичних досліджень на ПАТ «ЖЛК-Україна» пропонується впровадити наступні заходи по удосконаленню структури капіталу підприємства:

1. Врахувати перспективи розвитку господарської діяльності ПАТ «ЖЛК-Україна». Процес формування структури капіталу підпорядкований завданням забезпечення його господарської діяльності не тільки на початковій стадії функціонування підприємства, але і в найближчій перспективі. Забезпечення цієї перспективності формування капіталу підприємства досягається шляхом включення всіх розрахунків, пов'язаних з формуванням.
2. Забезпечити відповідність позичкового капіталу, який залучається, обсягу активів, які формуються на підприємстві, тобто оборотних і необоротних активів. Загальна потреба в капіталі підприємства ґрунтується на його потребі в оборотних та в необоротних активах.
3. Забезпечити оптимальність структури капіталу з позицій ефективного функціонування. Умови досягнення високих кінцевих результатів діяльності ПАТ «ЖЛК-Україна» значною мірою залежать від структури капіталу з позиції його належності. Структура капіталу являє собою співвідношення власних і позичкових фінансових коштів, які підприємство використовує в процесі своєї господарської діяльності.