Організація зовнішнього аудиту

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

 

 

 

 

Інститут природничо-географічної освіти та екології

 

 

 

 

Кафедра туризму

 

 

 

Реферат на тему «Організація зовнішнього аудиту»

 

              

                                                                                                                   

 

 

                                           

                                                                                         Виконав:

                                                                                         Студент 3-Т групи

                                                                                         Худинець Михайло

                                                                                         Михайлович

 

                                                                                        

 

 

 

 

                                                   Київ – 2013                             

 

План

Вступ

1. Мета зовнішнього аудиту

2. Процедури, що застосовуються в зовнішньому аудиті

3. Організація управління аудитом в Україні

4. Підготовка і сертифікація аудиторів

5. Професійна етика аудиторів

6. Права, Обов'язки і відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

7. Організація праці аудитора

Висновки

Список використаних джерел 

 

Вступ

Зовнішній аудит являє собою незалежну перевірку бухгалтерської (фінансової) звітності клієнта з метою встановлення її достовірності та відповідності здійснюваних фінансово-господарських операцій; виявлення причин, що перешкоджають реалізації потенційних можливостей компанії та розробці рекомендацій щодо їх усунення.         Метою зовнішнього аудиту є не тільки безпосередній аудит фінансової звітності,але і вироблення комплексу заходів, що дозволяють клієнтові максимально ефективно використовувати наявні ресурси в рамках чинного законодавства України.          Інформаційної базою дослідження є нормативна документація, публікації економічних журналів і газет, матеріали підручників з бухгалтерського, управлінського обліку,фінансової звітності повний перелік яких дано в списку використаної літератури, які використовувалися для отримання найбільш свіжої інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Мета зовнішнього аудиту

Метою перевірки звітності  аудитором є висловлення своєї думки про достовірність цієї звітності та її подання відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.

Бухгалтерська або фінансова  звітність - це відображення керівництвом підприємства фінансового стану  і результатів діяльності фірми. Ця звітність містить у собі зовнішні і внутрішні твердження керівництва, які стосуються активів, зобов'язань, господарських операцій і подій.

Отже, щоб досягти мети, що ставить перед собою аудит, спочатку необхідно визначитися, в  достовірності яких саме тверджень аудиторам потрібно пересвідчитися.

Розглянемо класифікацію тверджень менеджменту, якою керується  під час проведення аудиту одна з  провідних аудиторських фірм світу. Згідно з концепцією цієї фірми, мета фінансового аудиту визначається на двох рівнях:

- мета фінансового  аудиту для фінансової звітності  в цілому;

- мета фінансового  аудиту для кожного окремого  компонента фінансової звітності.

Для фінансової звітності  в цілому характерне твердження керівництва, яке можна охарактеризувати як достовірне подання і відкритість.

Активи, зобов'язання і  господарські операції фірми повинні  правильно і постійно підсумовуватися, відноситися до відповідних статей бухгалтерської і фінансової звітності  і повністю відображатися у фінансовій звітності.

Для компонентів фінансової звітності характерні такі твердження.

Достовірність. Згідно з  цим твердженням, підприємство справді  є власником указаних у статтях  фінансової звітності активів і  має відповідні зобов'язання. Активи існують; господарські операції мали місце; господарські операції належним чином дозволені.

Підраховано й оцінено. Господарські операції підраховані (підраховано) і відображені відповідними сумами (включаючи операції в іноземній  валюті). Активи й зобов'язання показані за їх реальною ціною (оцінені) згідно з існуючими принципами бухгалтерського обліку. При відображенні активів і зобов'язань ураховано події й обставини, які впливають на їх реальну вартість (включаючи операції в іноземній валюті).

Записано і підсумовано. Господарські операції, активи і зобов'язання, які повинні бути включені до фінансової звітності, відображені у записах бухгалтерського обліку (записано). Господарські операції відображені відповідними сумами (підсумовано) згідно з їх характером та існуючими принципами бухгалтерського обліку і віднесені до відповідного періоду. Окремо господарські операції і залишки на рахунках бухгалтерського обліку підсумовані у тих статтях фінансової звітності, до якої вони належать.

 

2. Процедури, що застосовуються в зовнішньому аудиті

Аудиторські процедури можна поділити на такі категорії:

- Аналітичні процедури.

- Аналіз структури  внутрішнього контролю.

- Перевірка господарських  операцій і сальдо рахунків  із застосуванням аудиторської  перевірки.

Аналітичні процедури  включають вивчення й оцінку фінансової інформації через порівняння її з іншими фінансовими або нефінансовими даними. Діапазон існуючих аналітичних процедур дуже широкий - від простого порівняння до складних математичних моделей з кількома змінними. В основі використання аналітичних процедур лежить припущення, що існує певний зв'язок між різними типами даних і цей зв'язок продовжуватиме існувати за інших рівних умов. Якщо існування таких зв'язків у цій звітності, яка піддягає аудиту, очевидне, то аудитор має свідчення, що основні події і господарські операції відображені у цій звітності правильно.

Основні етапи процесу  аудиту - укладення угоди на проведення аудиторських послуг, планування, вивчення, оцінка і тестування внутрішнього контролю на підприємстві, підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку, аналіз тенденцій, коефіцієнтів, системний аналіз, статистичний метод аналізу фінансової звітності ін. Підготовка і підписання аудиторського висновку.

Зміст процедур - попередня  оцінка властивого ризику та ризику контролю на підприємстві, глибока оцінка загального аудиторського ризику, отримання правильної оцінки ризику контролю для підприємства та рахунків бухгалтерського обліку, уточнення процедур підприємств.

Одним із видів аналітичних  процедур є порівняння фінансових показників поточного року з даними підготовлених клієнтами фінансових планів. Однак перш ніж використовувати ці дані в процесі подальшого аналізу необхідно визначити, наскільки інформація є надійною. При цьому звичайно отримують відповіді на такі питання:

- Чи не ставить клієнт за мету досягти нереально високих результатів, коли розробляє внутрішні фінансові плани?

- Чи не перебуває  менеджмент компанії чи корпорації  під тиском необхідності досягти  встановлених фінансовими планами  результатів, через що дані  фінансової звітності будуть підігнані під "бажані"?

Аналіз трендів (тенденцій). Аналіз трендів - це прогноз певних показників поточного періоду, який базується на вивченні значень цих  показників за минулі періоди. Основною перевагою аналізу трендів є  його простота.

На жаль, простота аналізу  трендів обмежує його ефективність. Візьмемо, наприклад, суму грошових надходжень. З погляду суттєвості вважається, що похибка в 1% для такої статті фінансової звітності, як грошові надходження  від продажу, є несуттєвою. Припустимо, що ця стаття фінансової звітності була завищена на 1,5 % через помилкове віднесення обсягу продажу початку наступного року до кінця попереднього року. Отже, замість збільшення на 8,2 % було показано збільшення обсягу продажу за рік на 9,7 %. Здається малоймовірним, щоб просте порівняння з попередніми роками виявило цю помилку. Імовірність виявлення помилки можна було б збільшити, якби була використана модель, побудована для прогнозування продажу, а дані аналізувалися б поквартальне або помісячне, а не щорічно і при цьому враховувалися б сезонні коливання.

Аналіз коефіцієнтів - це вивчення взаємозв'язку між двома  або більше змінними (коефіцієнтами), взятими з фінансової звітності.

 

3. Організація управління аудитом в Україні

Організацію управління аудитом очолює Аудиторська палата України (далі АПУ). Аудиторська палата є незалежним самостійним органом, мета якого - сприяти розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської справи в країні. АПУ функціонує на засадах самоврядування, є юридичною особою, має свою печатку, емблему, рахунки в банках, веде бухгалтерський облік та складає звітність в установленому порядку.

Повноваження АПУ визначаються чинним законодавством і статутом, вона здійснює сертифікацію осіб, що мають  намір вести аудиторську діяльність, затверджує норми і стандарти аудиту та програми підготовки аудиторів, веде Національний реєстр аудиторських фірм та аудиторів, створює регіональні відділення, визначає їхні повноваження і контролює діяльність, установлює розмір плати за проведення сертифікації осіб, розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів та аудиторських фірм з питань її компетенції. АПУ застосовує до аудиторів стягнення за неналежне виконання своїх професійних обов'язків у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката строком до одного року або анулювання його та виключення з Реєстру. АПУ формується делегуванням до її складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Мінфіну України, Головної податкової адміністрації України, Національного банку України, Мін'юсту України, Держкомітету зі статистики. Передбачається також участь представника Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку й окремих фахівців від навчальних наукових та інших організацій.

Усі рішення АПУ приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за наявності двох третин її членів, за винятком рішень з питань затвердження статуту, внесення змін та доповнень до нього, які ухвалюються двома третинами голосів від загальної кількості членів АПУ.

При АПУ діє секретаріат та спостережна  рада. Включення в Національний реєстр аудиторських фірм і приватних аудиторів  здійснює АПУ. Реєстр аудиторів і  аудиторських фірм проводиться з  метою забезпечення контролю за дотриманням  вимог законодавства України, які ставляться до аудиторської діяльності.

Для включення в Національний реєстр, з тим щоб мати право вести  аудиторську діяльність, до секретаріату подаються в основному такі документи:

- клопотання в установленій  формі;

- для аудиторських фірм: нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію, установчі документи, копії сертифікатів на право здійснення аудиторської діяльності на території України засновників аудиторської фірми, документ про призначення керівника аудиторської фірми, копія сертифіката на право здійснення аудиторської діяльності на території України на ім'я керівника аудиторської фірми, копія свідоцтва органу статистики;

- для приватних-аудиторів: нотаріально  засвідчена копія свідоцтва про  державну реєстрацію як суб'єкта  підприємницької діяльності, копія сертифіката на право здійснення аудиторської діяльності на території України, копія трудової книжки, засвідчена за місцем роботи чи нотаріально;

- копія платіжних документів  про перерахування плати та  номер Національного реєстру.

Виключення з Національного  реєстру на здійснення аудиторської діяльності проводиться на основі рішення  комісії АПУ у випадках, передбачених Інструкцією про порядок видачі аудиторським фірмам й окремим аудиторам  права на здійснення аудиторських послуг на території України.

Усі рішення АПУ ухвалюються  на його засіданнях простою більшістю  голосів за умови, що присутні дві  третини його членів, за винятком рішень з питань затвердження статуту, внесення змін і доповнень до нього, які  приймаються двома третинами голосів від загальної кількості членів АПУ. Для виконання своїх функцій АПУ створює кваліфікаційний комітет і дисциплінарну та науково-методичну комісію.

Професійна громадська організація  аудиторів України. Аудитори України, дотримуючись вимог чинного законодавства, мають право об'єднатися в громадську організацію за професійними ознаками - у Спілку аудиторів України (САУ), яка має фіксоване індивідуальне членство в особі окремих аудиторів або їхніх колективів.

Повноваження професійної громадської  організації аудиторів України визначається Законом України "Про аудиторську діяльність", а також Законом України "Про об'єднання громадян" та статутом САУ. Відповідно до порядку, встановленого цим Законом, САУ має право делегувати своїх представників до АПУ та достроково їх відкликати, порушувати клопотання про припинення повноважень членів Аудиторської палати, які делеговані Міністерством фінансів України, Податковою адміністрацією України, Національним банком України, Міністерством юстиції України та Держкомітетом статистики; вносити на розгляд АПУ проекти норм і стандартів аудиту. Рішення та клопотання з питань делегування, відкликання та припинення повноважень членів АПУ приймаються з'їздом Спілки аудиторів України або правлінням з наступним затвердженням таких рішень з'їздом.

Професійна громадська організація  здійснює контроль за дотриманням аудиторами - її членами - вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту, норм професійної  етики, регулює взаємовідносини  між аудиторськими фірмами в  процесі здійснення аудиторської діяльності. Член однієї професійної громадської організації аудиторів не може бути одночасно членом іншої професійної організації аудиторів.