Організація зовнішнього аудиту

Основними напрямками діяльності САУ  є такі: науково-методичне забезпечення аудиту, навчання, перенавчання діючих аудиторів, регулювання ринку аудиту, поінформованість аудиторів, інтегрованість у світове товариство та ін.

4. Підготовка і сертифікація аудиторів

Відповідно до Постанови Верховної  Ради України №3126-ХІІ "Про порядок  введення в дію Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р., Постанови Кабінету Міністрів № 326 від 4 травня 1993 р. та розпорядження Кабінету Міністрів України № 1042 від 6 грудня 1993 р. у складі Інституту підготовки спеціалістів статистики та ринку створений Національний центр обліку та аудиту України (НЦОАУ). Основними завданнями НЦОАУ є:

- методичне і навчальне забезпечення підготовки бухгалтерів масової кваліфікації та аудиторів через курсову мережу Держкомстату, яка є правомочною установою для перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів і аудиторів;

- забезпечення наукових методичних розробок, що використовуються у навчальному процесі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації бухгалтерів, аудиторів, статистиків, ревізорів. Для цього в складі центру із числа вчених і практиків у галузі бухгалтерського обліку, статистики, аудиту, контролю і ревізії створена науково-методична рада.

Права на отримання сертифіката  мають громадяни України, які  здобули вищу освіту, мають певні знання з аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд за фахом аудитора, ревізора, юриста, фінансиста або економіста та склали іспит. Порядок і умови продовження чинності сертифіката визначені Положенням "Про сертифікацію аудиторів", яке затверджене Аудиторською палатою України.

Для отримання сертифіката претендент подає до АПУ такі документи: клопотання, копію диплому, виписку з трудової книжки, Документ про оплату. Сертифікат - офіційний документ, який засвідчує  право на здійснення аудиту підприємств та господарських товариств (серія А), банків (серія Б). Є також серія АБ. Бланк сертифіката є бланком суворої звітності із зазначенням номера та серії.

Аудитори, строк дії  сертифікатів яких закінчується, не раніше трьох і не пізніше одного місяця до закінчення строку повинні подати до секретаріату АПУ такі документи: клопотання установленого зразка, витяг з трудової книжки, сертифікат, термін дії якого закінчується, реферат про аудиторську діяльність і підвищення кваліфікації за період володіння сертифікатом, документ про внесення плати за продовження дії сертифіката. Аудитори, які працюють за фахом від двох до трьох років або за сумісництвом не менше трьох років і не мають зауважень щодо роботи та щодо реферату, проходять співбесіду в постійних комісіях з приймання іспитів. У разі позитивних результатів співбесіди прізвище аудитора вноситься до Протоколу осіб, дія сертифіката яким продовжується на п'ять років, а аудитори, які не з'явилися на співбесіду з приводу продовження дії сертифіката в призначений термін без повідомлення про поважні причини неявки, повинні складати іспити на загальних підставах.

 

5. Професійна етика аудиторів

Кодекс професійної  етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії. Це тим більш важливо, що користувач певними видами послуг сам не може оцінити якості цих послуг через їх складність.

Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез, котрі визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, котрі вказують на те, яка поведінка є неприйнятною. Перевагою загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної діяльності і, як наслідок, заохочення представників даної професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено. Перевагою чітко визначених специфічних правил є їх вимога дотримуватись певних мінімально встановлених стандартів поведінки. Недоліком специфічних правил є тенденція сприймати їх як максимальні, а не як мінімальні стандарти поведінки.

Кодекс професійної етики, розроблений Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, поєднав у собі обидва ці підходи. Він містить розділ, що має назву "Концепції професійної етики". Цей розділ кодексу складається з двох частин:

- перша частина - п'ять принципів етики;

- друга частина - обговорення  цих принципів.

Нижче перелічені ці п'ять  принципів етики:

Незалежність і об'єктивність. Аудитор завжди мусить бути об'єктивним і незалежним від тих, на кого він  працює.

Компетентність і технічні стандарти. Аудитор повинен дотримуватись установлених його професією технічних стандартів і постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень та якість послуг, які він надає.

Відповідальність перед  клієнтами. Аудитор повинен бути чесним зі своїми клієнтами і докладати всіх своїх професійних вмінь і зусиль, працюючи в їх інтересах.

Відповідальність перед  колегами. Аудитор зобов'язаний поводити себе так, щоб сприяти співпраці  і встановленню гарних стосунків  зі своїми колегами, та підвищувати  репутацію своєї професії.

Інші обов'язки і дії: присяжний бухгалтер повинен вести себе таким чином, щоб всебічно сприяти підвищенню престижу своєї професії. Кодекс включає також правила поведінки, яких повинен дотримуватись кожен аудитор у своїй діяльності. Оскільки розділ Кодексу, у якому викладено правила поведінки, є єдиним, дотримання вимог якого є обов'язковим, він викладений більш чітко, ніж концепції професійної етики.

Серед правил поведінки, установлених Кодексом професійної  етики, є як дуже специфічні (наприклад, Правило 503), так і найбільш загальні (наприклад, Правило 501).

Наведемо для прикладу деякі з цих правил.

Правило 503 - комісійна  винагорода. Аудитор не повинен сплачувати комісійну винагороду, щоб отримати від клієнта замовлення. Аудитор  також не повинен отримувати комісійну винагороду від клієнта за висловлення своєї думки щодо виробництва товарів чи надання послуг іншим клієнтам. Це правило не забороняє платежів за придбання самої аудиторської фірми або пенсійних платежів особам, які раніше займалися аудиторською практикою.

Правило 501 - дискредитуючі  вчинки. Аудитор не повинен учиняти  дій, що шкодять його професії.

Правило 102 - чесність і  об'єктивність. Аудитор не повинен  свідомо перекручувати факти. Коли аудитор надає аудиторські чи бухгалтерські послуги, включаючи консультації з податкових питань і з питань управління бізнесом, він не повинен ставити свою думку у залежність від думок інших, вищестоящих аудиторів. Надаючи консультаційні та аудиторські послуги з питань оподаткування, аудитор може зняти сумніви, які у нього виникли, на користь клієнта, якщо у нього є для цього достатні підстави.

Роз'яснення правил поведінки. Потреба у роз'ясненні правил поведінки виникає тоді, коли від  аудиторів-практиків надходять запитання  щодо застосування якогось окремого правила. Відділ професійної етики Американського інституту дипломованих бухгалтерів дає необхідні роз'яснення з цього приводу, які перед набуттям статусу офіційних розсилаються до багатьох аудиторів-практиків, щоб отримати їхній відгук.

Аудиторська палата України  рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. ввела в дію Кодекс професійної етики аудиторів України, який запроваджує правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики, яких мусить дотримуватися аудитор. Норми і фундаментальні засади етики, викладені у Кодексі етики, обов'язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.

Визначальною рисою  професії незалежного аудитора є  визнання ним відповідальності перед  українським суспільством. Метою  професії незалежного аудитора є забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованої на задоволення потреб українського суспільства. Для реалізації Цієї мети необхідно дотримуватись чотирьох основних вимог суспільства до професії аудитора - вірогідність (потреба в користуванні достовірною інформацією), професіоналізм, якість послуг і довіра. Для досягнення мети, що стоїть перед аудитором, він зобов'язаний дотримуватися таких фундаментальних засад етики: чесність, об'єктивність, конфіденційність, професійна поведінка, професійні норми. Аудитор, котрий успішно склав іспити в аудиторській палаті України, після одержання сертифіката зобов'язаний виголосити клятву, у якій він присягається суворо виконувати свої професійні обов'язки і закони України і вимагати цього від інших.

Клятва адресована керівникові  атестаційної комісії аудиторської палати України. Після усного виголошення  клятви аудитор підписує її текст.

Текст клятви:

"Я, (ім'я, прізвище) виголошую клятву аудитора й  урочисто обіцяю виконувати свої професійні обов'язки з честю і гідністю, дотримуватися законів України, Національних нормативів аудиту. Кодексу професійної етики аудиторів України і вимагати дотримання їх іншими"

 

6. Права, Обов'язки і відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудитори й аудиторські фірми  мають право:

1) самостійно визначати  форми і методи аудиту відповідно  до законодавства, стандартів  аудиту та умов договору із  замовником;

2) отримувати необхідні документи, які стосуються предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і в третіх осіб, котрі зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога має бути офіційно засвідчена замовником;

3) отримувати необхідні  пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників засновника;

4) перевіряти наявність  майна, грошей, цінностей;

5) вимагати від керівництва  суб'єкта господарювання проведення  контрольних оглядів, замірів  виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

6) залучати на договірних  засадах до участі в перевірці  фахівців різного профілю.

Аудитором може бути громадянин України, а також згідно з Законодавством України іноземний громадянин, який має сертифікат, що визначає кваліфікаційну придатність вести аудиторську діяльність на території України і включений до Національного реєстру аудиторів та аудиторських фірм. Аудитор має право вести аудиторську діяльність індивідуально або створити аудиторську фірму з дотриманням вимог цього закону та інших нормативно-правових актів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами діяльності, крім аудиторської. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини (Ст. 5 Закону "Про аудиторську діяльність"). Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм. За неналежне виконання своїх обов'язків аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність згідно з законами України. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) передбачається умовами договору і не може перевищувати збитків, завданих замовнику в результаті невиконання або неналежного виконання аудиту, інших аудиторських послуг і, зокрема, недостовірності аудиторського висновку чи іншого документа, в якому відображені результати аудиторської перевірки. Усі спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються згідно з законодавством України. Крім цього, за неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді припинення дії або анулювання сертифіката, виключення аудитора (аудиторської фірми) з Національного реєстру аудиторів та аудиторських фірм згідно з установленим порядком.

Обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час проведення аудиту. Замовник зобов'язаний створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для виконання аудиту.

Керівництво суб'єкта господарювання відповідно до законів несе персональну  відповідальність за повноту та достовірність бухгалтерських та інших документів, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг. У разі виявлення фактів недостовірності або неповноти бухгалтерських документів аудитор (аудиторська фірма) зобов'язаний повідомити про це замовника не пізніше дня закінчення перевірки. Фінансова звітність суб'єктів господарювання, які згідно з законодавством зобов'язані оприлюднювати її шляхом публікації, підлягає обов'язковій аудиторській перевірці.

 

7. Організація праці аудитора

Організація праці аудитора в загальному розумінні - це комплекс заходів, які повинні забезпечити  ефективне використання робочої  сили, зокрема: розстановку фахівців у процесі господарської діяльності виробництва; розподіл і кооперацію роботи; нормування і стимулювання праці; організацію робочих місць та їх обслуговування; створення нормальних умов для роботи і контроль якості роботи аудиторів тощо. Процес організації роботи аудитора потребує подальшого вивчення і дослідження.

Організація роботи аудитора включає такі етапи: розподіл і планування; нормування і стимулювання; організаційне, технічне, інформаційне обслуговування аудиторського процесу; контроль якості й облік праці аудитора; скорочення затрат праці на проведення аудиту; підготовка кадрів аудиторів. Необхідно розробити організаційні заходи для дослідження й опрацювання інформації з метою впливу на позитивні результати підприємницької діяльності, а для цього важливо передбачити спеціалізацію і кооперування, пропорційність, раціональність, тобто правильно організувати інформаційні потоки між учасниками аудиторського процесу. Розподіл і планування праці аудиторів здійснюється на підставі нормативів аудиту.

Робота аудитора також  залежить від вибраних методичних варіантів  проведення аудиту. Можна виділити три такі варіанти:

паралельний, послідовний  і паралельно-послідовний. Сутність цих варіантів полягає в тому, що за паралельного варіанта проведення аудиту аудитори перевіряють окремі об'єкти й аудиторський висновок формується за цими об'єктами. Якщо обирається паралельно-послідовний варіант аудиту, то аудиторський висновок узагальнюється за окремими об'єктами керівником аудиторів. Кожен з варіантів проведення аудиту має свої переваги і недоліки. Так, паралельний і паралельно-послідовний методи проведення аудиту ведуть до спеціалізації аудиторів по окремих об'єктах і до високої якості аудиту та скорочення терміну його проведення. До недоліків слід віднести те, що результати перевірки окремих об'єктів не завжди бездоганно відбивають справжню картину фінансового стану підприємства.