Особливості обліку придбання(надходження) засобів праці. Формування первісної вартості придбаних засобів праці

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

Державний вищій навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Обліково-економічний  факультет

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни «Бухгалтерській облік»

 

Тема: «Особливості обліку придбання(надходження) засобів праці. Формування первісної вартості придбаних засобів праці»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка ІІ курсу, 
4-ї групи, спеціальності 6509, 
денної форми навчання

 

Єгорова Владислава Володимирівна

 

Перевірила: Дунаєва М.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

ПЛАН.

 

1. Визнання та класифікація основних засобів.
2. Придбання (надходження), первісна оцінка і вибуття основних засобів.
3. Узагальнення інформації про операції з основними засобами в регістрах бухгалтерського обліку.

 

Використані джерела

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Визнання та класифікація основних засобів.

Методологічні основи формування в бухгалтерському  обліку інформації про основні засоби підприємств всіх форм власності (крім бюджетних установ) і розкриття  цієї інформації в фінансовій звітності  регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” (далі – П(С)БО 7)6. Відповідно з П(С)БО 7 в основних засобах комунальне підприємство повинно обліковувати матеріальні активи, які утримуються:

а) з метою  їх використання в процесі виробництва  робіт, послуг (продукції) чи постачання товарів;

б) для здійснення адміністративних, збутових і соціально-культурних функцій;

в) з метою  передачі в оренду іншим особам тощо.

Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних, соціальних і культурно-побутових функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за певними групами і цим групам, за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим Міністерством фінансів України від 30.11.99 р. № 291, встановлені відповідні коди (шифри):

10 Основні  засоби

101 Земельні  ділянки 

102 Капітальні  витрати на поліпшення земель 

103 Будинки  та споруди 

104 Машини  та обладнання 

105 Транспортні  засоби 

106 Інструменти,  прилади та інвентар 

107 Робоча  і продуктивна худоба 

108 Багаторічні  насадження 

109 Інші основні  засоби 

Бухгалтерський  облік основних засобів організовується  на основі детальної типової класифікації основних засобів і їх різновидів, яка наведена в додатку № 1, що затверджена наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.97 р. № 507.

Відповідно  до типової класифікації основні  засоби групуються за галузями економічної  діяльності, а також, виходячи з їх виробничого призначення та характеру  здійснюваних функцій, за видами (групами  та підгрупами).

Залежно від  характеру участі основних засобів  у процесі діяльності вони поділяються  на виробничі й невиробничі.

До виробничих основних засобів належать: виробничі  будівлі та споруди, передавальні пристрої, силові машини й устаткування, робочі машини та устаткування, транспортні  засоби, обчислювальна техніка та інше.

До складу невиробничих основних засобів включаються: житлові будинки, будинки готелів, гуртожитків, бань, санпропускників, клубів, будинків культури, лікарень тощо. Не належать до основних засобів підприємства та обліковуються в складі обо-

ротних:

а) предмети строком  служби менше одного року;

б) предмети вартістю на одиницю нижче ліміту, що встановлюється підприємствами в наказі (положенні) про облікову політику, незалежно  від їх строку служби, за винятком сільськогосподарських  машин і знарядь, а також робочої  та продуктивної худоби, які належать до основних засобів незалежно від  їхньої вартості;

в) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл, а  також піддослідні тварини;

г) спеціальний  одяг, спеціальне взуття й постільна  білизна незалежно від їхньої вартості та строку служби, за винятком постільної білизни, що числиться в  складі основних засобів готелів;

ґ) окремі будівельні конструкції та деталі, частини й  агрегати машин, устаткування та рухомого складу, призначені для будівництва, ремонтів і комплектування їх до монтажу, які обліковуються в оборотних  засобах;

д) устаткування та машини, що знаходяться як готові вироби на складах підприємств-виробників, постачальницьких і збутових організацій, а також устаткування, що вимагає  монтажу та обліковується в складі капітальних інвестицій;

е) тимчасові  нетитульні будівлі й облаштування, спорудження яких здійснюється за рахунок  накладних витрат будівництва;

є) машини та устаткування, закінчені монтажем, але не експлуатовані та обліковувані в складі незавершених капітальних  інвестицій;

ж) багаторічні  насадження, що вирощуються в розсадниках  як посадковий матеріал.

Основні засоби відображаються в бухгалтерському  обліку за їхнього первісною вартістю.

Первісною вартістю основних засобів є:

а) для основних засобів, переоцінених (проіндексованих) на 1 квітня 1996 року — відображена  в обліку їх відновна вартість, встановлена  під час переоцінки (індексації);

б) для основних засобів, споруджених або придбаних  у порядку капітальних інвестицій — їхня вартість, що складається.

в) для об’єктів, що надійшли безоплатно від інших  підприємств, — їхня вартість за даними бухгалтерського обліку передавача, вказана в документах про передавання (для устаткування, що вимагає монтажу), і витрати одержувача з установки);

г) для об’єктів, виявлених інвентаризацією як неоприбуткованих раніше або з інших причин, —  за справедливою вартістю;

ґ) для об’єктів одержаних як внесок у статутний  капітал, — за ціною, узгодженою засновниками, виходячи з їхньої справедливої вартості.

Витрати на переміщення  на підприємстві інвентарю, устаткування, що не вимагає монтажу (транспортні  засоби, недіяльні верстати, сільськогосподарські машини, будівельні машини й механізми  і т. п.), які обліковуються в  складі основних засобів, відносяться  відповідно на витрати виробництва  чи реалізації.

Витрати на переміщення  на підприємстві устаткування, що вимагає  монтажу та обліковується в складі основних засобів, відносяться на збільшення їхньої вартості як капітальні інвестиції.

Критерії  визнання основних засобів аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів. В П(С)БО 7 вони приведені  в п.6 і в п.4, в яких наведено визначення основних засобів.

Теоретичні аспекти і вимоги щодо організації ведення обліку основних засобів новій системі бухгалтерського обліку: об’єкт та одиниця обліку основних засобів, строк корисного використання, відображення на рахунках бухгалтерського обліку власних, орендованих та інших основних засобів і вимоги щодо їх інвентаризації.

Для підприємств  комунального господарства особливо актуальним є питання здійснення правильної класифікації основних засобів та інших  необоротних матеріальних активів  у відповідності до вимог п.5.1-5.3 П(С)БО 7.

До 1 липня 2000 р. класифікація основних засобів в  бухгалтерському обліку співпадала з класифікацією основних фондів, що застосовувалась в податкових цілях . Після зазначеної дати ситуація змінилася докорінно і тепер  це дві різних класифікації, кожна  з яких побудована на своїх принципах.

В бухгалтерському обліку на відміну від податкового, основні засоби не поділяють на виробничі і невиробничі. Однак виділяються інші необоротні матеріальні активи, які обліковують на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”.

Тільки після  здійснення всіх необхідних технічних  і аналітичних процедур бухгалтерія  правильно на основі даних первинного обліку узагальнить інформацію про  основні засоби в розрізі класифікаційних  груп.

Оскільки  нині цей процес не керований, то спостерігається  достатня довільність віднесення бухгалтерами об’єктів на той чи інший субрахунок обліку груп основних засобів. Ці обставини  породжують низку проблем при  спілкуванні бухгалтерів з представниками контролюючих органів, а також ускладнюють  розуміння сторонніми користувачами  того, що ж насправді характеризують звітні облікові показники по групах основних засобів. Тому, з метою організаційного  забезпечення виконання класифікаційних  вимог П(С)БО 7 та взаємодії бухгалтерії  і технічних служб підприємств  необхідно розробити галузеві рекомендації щодо класифікації або локальний  класифікатор основних засобів відповідно до наявної на підприємстві номенклатури на основі діючих класифікаційних групувань. Цей документ ввести в дію наказом  директора підприємства з одночасним призначенням посадових осіб від  бухгалтерії та технічних служб, відповідальних за його ведення і  правильне застосування.

 

 

2. Придбання (надходження), первісна оцінка і вибуття основних засобів.

Методологічні зміни обліку основних засобів згідно П(С)БО 7 торкнулися всіх стадій обліку основних засобів комунальних підприємств: надходження (п.п.7-13), перебування на балансі (в експлуатації) – п.п.14-15, 16-20, амортизація – 22-30, 31-32 та вибуття (п.п. 33-35). Методологія відображення операцій з основними засобами на стадії надходження на баланс залежить від розрахункових умов і мети їх придбання або отримання (за грошові кошти, в обмін на подібні активи, безоплатне отримання чи внесок засновників в статутну діяльність тощо). Формування первісної вартості об’єктів основних засобів відбувається на стадії їх надходження, а протягом терміну експлуатації ця вартість може змінюватися (зменшуватися, збільшуватися (капіталізуватися) тощо. Розглянемо деякі особливості відображення в обліку підприємствами теплопостачання і водопровідно-каналізаційного господарства надходження основних засобів шляхом:

-отримання основних засобів у рахунок внесків до статутного капіталу;

-безоплатного отримання від інших юридичних осіб (державних підприємств, господарських товариств, бюджетних установ тощо);

-придбання малоцінних необоротних матеріальних активів.

Облік основних засобів, отриманих як внесок до статутного капіталу.

Перед тим, як відобразити в бухгалтерському  обліку (поставити на баланс) об’єкт основних засобів, отриманий як внески засновника до статутного капіталу підприємства, його слід оцінити згідно з вимогами абзацу 2 п.10 П(С)БО 7, де зазначається, що “Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість”. Як вказано в додатку до П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”, справедлива вартість основних засобів може прирівнюватись:

• по землі  і будівлях – до ринкової вартості;

• по машинах  та устаткуванню – до ринкової вартості. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням зносу на дату оцінки;

• по інших  основних засобах – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням зносу на дату оцінки.

Ринкова вартість активу на момент оприбуткування його на баланс визначається вивченням ринкових цін на аналогічні об’єкти з тим  же рівнем зношення і з тим же рівнем готовності до експлуатації.

При відображенні операцій надходження (зарахування  на баланс) основних засобів (необоротних  активів), які отримуються підприємством по рішенню засновника (уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування) як внески до статутного капіталу спеціалістами пропонується застосовувати рахунки 10 і 40. Однак, існує протиріччя, бо така кореспонденція не передбачена Інструкцією №291.

Тобто, можна  зробити висновок, що отримання основних засобів в статутний капітал, які

вилучаються органами місцевого самоврядування у діючих підприємств – це отримання  об’єктів, готових до експлуатації, які слід відображати по рахунку 10 “Основні засоби”, а отримання  об’єктів в тому стані, в якому вони ще не є придатними до експлуатації, – це отримання капітальних інвестицій, які слід відображати по рахунку 15 “Капітальні інвестиції”.

При цьому, усі  понесені підприємством реєстраційні (та інші подібні) витрати хоча і можуть називатися витратами, пов’язаними з таким надходженням, але не є такими, що формують первісну вартість отриманого таким чином об’єкту. Це поточні витрати звітного періоду, а не капітальні інвестиції в основні засоби.

 

 

 

Облік безоплатного надходження (отримання) і вибуття основних засобів.

Перш ніж  відобразити в обліку (поставити на баланс) об’єкт основних засобів, отриманий безоплатно, його слід оцінити за справедливою вартістю. Відповідно до п.10 П(С)БО 7 “Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату їх отримання з урахуванням витрат…”. Як відомо з П(С)БО 19, справедлива вартість – це сума, за якою можливо здійснити обмін активами між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Отже, слід розуміти, що справедлива вартість може прирівнюватися до ринкової. На момент оприбуткування на баланс ринкову вартість основних засобів спеціалісти підприємства визначають шляхом вивчення ринкових цін на аналогічні об’єкти з тим же рівнем зношеності або по сумі залишкової вартості (чи скоріше здатності до експлуатації).