Поняття про загальновиробничі витрати, їх характеристика

3-й етап: визначення нормальної  потужності підприємства і вираження її в одиницях виміру обраної бази розподілу. Щоб розрахувати нормальну потужність, необхідно врахувати не тільки технічний потенціал обладнання, але і змінний режим роботи, тенденції на продукції тощо.

4-й етап: обчислення суми постійних і змінних загальновиробничих витрат всі умови досягнення підприємством нормальної потужності.

5-й етап: розрахунок нормативу  постійних та змінних витрат  на одиницю бази розподілу.  Розділивши відповідні суми витрат  на раніше визначену нормальну потужність, отримують планові нормативи змінних постійних загальновиробничих витрат в розрахунку на одиницю бази на кожну відпрацьовану машино-годину, на кожну гривню відрядної зарплати промислово-виробничого персоналу, на одиницю випущеної продукції тощо) [1].

На суму розподілених загальновиробничих витрат складається бухгалтерський запис:

Дт 23 "Виробництво"

Кт 91 " Загальновиробничі витрати"

Нерозподілені загальновиробничі  витрати списуються на собівартість реалізованої продукції, що відображається записом:

Дт 90 "Собівартість реалізації"

Кт 91 "Загальновиробничі витрати"

Виникає питання, куди списувати нерозподілені  загальновиробничі витрати, якщо у  звітному періоді не здійснювались  операції по реалізації продукції. Потрібно відмітити,що вказана ситуація списання загальновиробничих витрат в інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій не передбачено. На нашу думку, ці витрати у зазначеному випадку потрібно списувати на рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності", що відображається бухгалтерською проводкою

Дт 94 "Інші витрати операційної  діяльності"

Кт 91 "Загальновиробничі витрати"

Віднесення нерозподілених постійних  загальновиробничих витрат до собівартості реалізованої готової продукції є економічно обґрунтованим, оскільки виробнича собівартість продукції і повинна підлягати різним коливанням, а витрати виходячи з принципу обачності не знижується, а відображається в тому періоді, коли вони понесенні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Типові бухгалтерські проводки по обліку загально виробничих витрат

 

 

 

Висновки

 

Витрати підприємства є одним із найважливіших і одним із трудомістких об'єктів обліку, контролю, аналізу. Від правильності їх визначення залежить точність розрахунку фінансового результату діяльності підприємства.

Одним із принципів ведення бухгалтерського  обліку є обачність. У зв'язку із цим слід уникати заниження витрат. Це означає, що витрати потрібно відображати  в обліку відразу ж після отримання  відомостей про імовірність їх виникнення.

Загальновиробничі витрати є витратами звичайної діяльності, накладними в залежності від економічної ролі в процесі виробництва, комплексними за своїм складом:

• непрямими в залежності, від способу включення в собівартість продукції (в управлінському обліку при визначенні повної собівартості продукції);
• за доцільністю, загально виробничі витрати в основному є продуктивними витратами.

Загальновиробничі витрати в більшій  своїй величині (змінні і розподілені  постійні) списуються на собівартість реалізованої продукції, тобто на витрати діяльності одночасно із визнанням доходу від реалізації.

За місцем виникнення загальновиробничі  витрати є витратами конкретного  цеху чи одного виробничого підрозділу.  

В складі загальновиробничих витрат відображаються витрати, пов'язані з організацією і управлінням виробництвом у виробничих підрозділах, а також витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією устаткування і транспортних засобів внутрівиробничого призначення. Таке об'єднання названих витрат пояснюється єдиною причиною що ці витрати є накладними з виробничими витратами одного і того ж виробничого підрозділу.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. Такий поділ витрат має важливе значення як для правильного списання і розподілу цих витрат між окремими видами об'єктів обліку витрат, так і для контролю за накладними витратами. 

Всі витрати операційної діяльності, в тому числі загальновиробничі, формуються в розрізі економічних  елементів і статей витрат. Елементи витрат наводяться в П(С)БО 16 "Витрати", а перелік статей витрат може встановлюватись підприємством самостійно.

Відповідно до законодавства підприємство має право обирати один між 3 способами  обліку витрат діяльності :

• з використанням 8-го класу рахунків "Витрати за елементами";
• з використанням 9-го класу рахунків "Витрати діяльності";
• з одночасним використанням 8-го і 9-го класу рахунків.

Загальна схема обліку витрат без  застосування рахунків класу 8 є значно простішою.Використання рахунків класу 8 робить цей облік більш трудомістким і незручним

Особливістю обліку загальновиробничих витрат є те, що вони списуються на собівартість виробничої продукції в частині  змінних і розподілених постійних, і на собівартість реалізованої продукції  у частині нерозподілених постійних витрат.

Основним завданням управлінського обліку загальновиробничих витрат є  правильне їх відображення за місцями  виникнення і економічно обґрунтований  розподіл і віднесення на собівартість окремих видів продукції. Від  виконання цих завдань залежить коректність контролю за формуванням цих витрат і правильність розрахунку повної собівартості продукції, що мас важливе заточення для ціноутворення.

 

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: ЖІТІ, 2000. -640с.
2. Новий бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування). Навчально-методичний посібник Тернопіль: Карт-Бланш, 2000 - 288с.
3. Особливості обліку витрат па виробничих підприємствах II Все про бухгалтерський облік. - 2000. - №28. - С.7-10.
4. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99. р. №318.
5. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87.
6. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р.№92.
7. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99. р.№246.