Послідовність застосування суттвості на різних етапах аудиту

Якщо керівництво відмовляється  внести виправлення до фінансової звітності  підприємства, а результати проведених процедур перевірки не дозволяють аудитору зробити висновок, що помилки несуттєві, аудитор повинен переглянути  ймовірність складання позитивного  аудиторського висновку і може прийняти рішення про складання іншого виду аудиторського висновку із переліку аудиторських висновків, передбачених МСА № 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».

Якщо загальна сума помилок, виявлених аудитором, досягає істотного  розміру, аудитор повинен проаналізувати ймовірність того, що невиявлені помилки  разом зі знайденими можуть перевищити визначений ним раніше розмір суттєвості. Тому, якщо знайдені помилки досягли  розміру суттєвості, аудитор повинен  проаналізувати можливість скорочення ризику шляхом виконання додаткових процедур аудиторської перевірки або  попросити керівництво клієнта  внести відповідні виправлення в  облік та по можливості у саму фінансову  звітність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Плануючи аудиторську  перевірку, необхідно установити попередню  суттєвість (матеріальність) — максимально  припустимий розмір помилкової суми, яка може бути розкрита у фінансових звітах, що публікуються, i розглядатися як несуттєва, щоб не вводити користувачів в оману.

Аудитору при проведенні аудиту необхідно оцінювати суттєвість у взаємозв’язку з аудиторським ризиком.

Застосування критерію суттєвості поділяється на п’ять взаємозалежних етапів:

1. Попередній розрахунок  гранично припустимої суми помилок  i пропусків за об’єктом, що тестується.

2. Розподіл загальної  величини гранично припустимої  суми помилок i пропусків між  елементами в середині об’єкта,  що тестується.

3. Визначення на основі  тестування облікових i звітних  даних фактичної величини припущених  помилок i пропусків за окремими  елементами.

4. Узагальнення фактичної  суми помилок i пропусків. 

5. Порівняння гранично  припустимої суми помилок i пропусків  із фактично встановленою сумою. 

Перші два етапи належать до стадії планування аудиту, інші —  до оцінки результатів.

До початку перевірки звітності аудитор повинен з’ясувати і визначити, які відступи від правил може припуститися підприємство без суттєвого впливу на достовірність звітності.

Оцінка суттєвості повинна передбачатися аудитором, як на стадії планування аудиту так і під час оцінки результативності аудиторських процедур.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://bookdn.com

2. http://buklib.net

3. http://www.virtual.ks.ua

4. Міжнародні Стандарти Аудиту, взяті з сайту http://proaudit.com.ua

5. Л. М. Янчева – Аудит: навчальний посібник, 2009 р. – 335 с.

6. Б. Ф. Усач – Аудит:  навчальний посібник, 2002 р. – 253 с.

7. Стаття Тетяни Каменської, директору аудиторської фірми «ТАВІ».

8. http://www.licasoft.com.ua