Учет нематериальных активов

Зміст

І. Вступ

ІІ. Теоретичне завдання

2.1. Поняття нематеріальні активи, критерії їх визнання, класифікація та оцінка.

2.2. Загальні положення.

2.3.Характеристика рахунків 12 „Нематеріальні активи” 
та 19 „Негативний гудвіл”

2.4.Визнання й оцінка нематеріальних активів 
у відповідності до П(С)БО

2.5. Аналітичний  облік НМА та документування  операцій

2.6. Облік надходження  та вибуття нематеріальних активів

2.7. Облік амортизації  нематеріальних активів

2.8. Переоцінка  та зменшення корисності НМА.

2.9. Облік інвентаризації НМА

ІІІ. Практична робота

Висновок

Література

Додаток

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вступ

Тема моєї дипломної  роботи називається «Облік нематеріальних активів на підприємствах України». До неї входять такі підрозділи:

Поняття нематеріальні активи, критерії їх визнання, класифікація та оцінка.Загальні положення. Визначення нематеріальних активів як об’єкт бухгалтерського обліку. Оцінювання нематеріальних активів. Облік надходження нематеріальних активів .Облік амортизації нематеріальних активів. Облік переоцінки нематеріальних активів. Облік вибуття нематеріальних активів. Облік безоплатно одержаних нематеріальних активів. Облік амортизації нематеріальних активів. Облік переоцінки нематеріальних активів. Облік дооцінки нематеріальних активів. Облік уцінки нематеріальних активів. Облік вибуття нематеріальних активів. Облік ліквідації нематеріальних активів.

Облік реалізації нематеріальних активів. Облік безоплатного передавання  нематеріальних активів. Облік передавання нематеріальних активів як внеску до статутного капіталу іншого підприємства.

Планом рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

Нематеріальні активи у  бухгалтерському обліку оцінюються в сумі всіх фактичних затрат на придбання і приведення до стану готовності для використання.

Нематеріальний  актив підлягає відображенню за первинною  вартістю (собівартістю) його придбання  чи створення на дату прийняття на бухгалтерський облік.

    Розрахунок амортизації здійснюється згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби». Як правило, методом амортизації нематеріальних активів є метод прямолінійного списання.

Згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» не існує жодних обмежень відносно амортизації нематеріальних активів. Отже, амортизувати можна ділову репутацію («гудвіл»), «ноу-хау», торговельну марку, торговий знак та інші нематеріальні активи протягом терміну, коли вони визнаються як активи у балансі.

Планом рахунків для  узагальнення інформації про нараховану амортизацію нематеріальних активів, що підлягають амортизації, призначено рахунок 13 «Знос необоротних активів» за субрахунком 133 «Знос нематеріальних активів».

За  кредитом рахунка 133 відображається сума нарахованого зносу нематеріальних активів, за дебетом — зменшення  суми зносу.

Нематеріальний актив  підлягає списанню з балансу в  разі його вибуття або неможливості отримання підприємством у подальшому економічних вигод від його використання.

Далі записи здійснюються згідно з обліком процесу продажу, реалізації та визначається результат від продажу, що списується на рахунок.

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Теоретичне завдання.

2.1. Нематеріальні активи, критерії їх визнання,  
класифікація і оцінка

Нематеріальний  актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Методологічні засади формування в бухгалтерському  обліку інформації про нематеріальні  активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Бухгалтерський облік  нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

• права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);
• права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
• права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);
• права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);
• авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);
• гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання);
• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Планом рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

За  дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Для обліку нематеріальних активів за їх групами до рахунка 12 «Нематеріальні активи» передбачені такі субрахунки:

121 «Права користування  природними ресурсами»

122 «Права користування  майном»

123 «Права на знаки  для товарів і послуг»

124 «Права на об’єкти  промислової власності»

125 «Авторські та суміжні  з ними права»

126 «Гудвіл»

127 «Інші нематеріальні  активи»

 

Слід зазначити, що групою нематеріальних активів є сукупність однотипних за призначенням та умовами  використання нематеріальних активів.

 

Нематеріальний актив  відображається у балансі, якщо:

• існує імовірність отримання у майбутньому економічних вигод від його використання;
• його вартість (оцінка) може бути достовірно визначена.

Не визнаються активами:

• витрати на дослідження;
• організаційні витрати (витрати на реєстрацію підприємства, емісію цінних паперів тощо);
• витрати на перебазування або реорганізацію частини чи усього підприємства;
• витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;
• витрати на внутрішньо генерований гудвіл;
• витрати на рекламу та просування продукції до ринку.

 

Ці витрати відображаються у звіті про фінансові результати і визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Первісна вартість нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання чи створення і складається з:

• ціни (вартості) придбання;
• мита;
• непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;
• інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням активу та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Справедлива вартість нематеріального активу — це сума, за якою актив може бути обмінений чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо нематеріальний актив був  безкоштовно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює справедливій ринковій вартості на дату прийняття його на баланс.

Таким чином, процес прийняття  рішення з приводу віднесення активу до складу нематеріальних можна  схематично зобразити наступним  чином 

Ознаки нематеріальних активів

Зазначена у визначенні можливість ідентифікації означає, що актив можна розпізнати, як самостійну одиницю. Ідентифікований актив — це актив, який може бути розпізнаний у ряді інших активів, мати свої, лише йому властиві ознаки та характеристики.

Такий актив можна  використовувати незалежно або у сукупності з іншими активами, відокремлювати від підприємства (продавати, передавати у користування тощо).

 

 

2.2. Загальні положення

Під нематеріальними  активами розуміють умовну вартість об’єктів промислової та інтелектуальної  власності, а також інших аналогічних майнових прав, які визначаються об’єктом права власності конкретного підприємства (господарства).

Основними характерними рисами нематеріальних активів є  відсутність матеріально-речової (фізичної) структури, використання протягом тривалого часу, здатність бути корисним господарству, висока ступінь невизначеності розмірів можливого у майбутньому прибутку завдяки їх використанню.

До найбільш поширених  нематеріальних активів належать права  на об’єкти промислової власності, авторські права, права користування землею й іншими природними ресурсами, програмне забезпечення обчислювальної техніки (ПЗОТ), гудвіл (goodwill), тобто ціна фірми, репутація фірми, добре ім’я фірми, товарні знаки, знаки обслуговування тощо.

 

2.3. Характеристика рахунків 12 „Нематеріальні активи” 
та 19 „Негативний гудвіл”

Планом рахунків для обліку нематеріальних активів передбачені такі рахунки:

Структура рахунку 12 „Нематеріальні активи”

Субрахунки	Види нематеріальних активів
121 „Права користування природними ресурсами”	Права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією  про природне середовище
122 „Права користування майном”	Права користування земельною  ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо
123 „Права на знаки для товарів і послуг”	Права на товарні знаки, торговельні марки, фірмові назви  тощо
124 „Права на об’єкти промислової власності”	Права на винаходи, корисні  моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, „ноу-хау”, захист від недобросовісної конкуренції тощо
125 „Авторські і суміжні з ними права”	Права на літературні  і музичні твори, програми для  ЕОМ, бази даних тощо
126 „Гудвіл”	Перевищення вартості придбання  над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів і  зобов’язань на дату придбання
127 „Інші нематеріальні активи”	Права на здійснення діяльності, використання економічних та інших  привілеїв тощо

Так класифіковані рахунки нематеріальних активів Інструкцією № 291.

Рахунок 12 „Нематеріальні активи” призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів. По дебету цього рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, а по кредиту — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, а також сума уцінки нематеріальних активів. Цей рахунок є активним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів.

Рахунок 19 „Негативний  гудвіл” (який Планом рахунків винесений за межі групи рахунків нематеріальних активів) призначений для ведення обліку зменшення вартості негативного гудволу з моменту його виникнення. По дебету цього рахунку відображається сума негативного гудволу, яка визнана доходом, а по кредиту — вартість виникнення негативного гудволу. Цей рахунок є контрактивним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів.

Розглянемо детальніше кожний із них.

Рахунок 121 „Права користування природними ресурсами”

„Права користування природними ресурсами” — рахунок  ведення обліку прав користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною й іншою інформацією  про природне середовище.

Права користування природними ресурсами виникають у суб’єктів підприємницької діяльності з моменту одержання ними спеціальних дозволів (ліцензій), термін дії яких, відповідно до ст. 15 Кодексу України „Про надра” може бути необмеженим (постійним) і тимчасовим (до 20 років).

Ці дозволи (ліцензії) відповідно до ст. 16 Кодексу, видаються Державним комітетом України по геології і використанню надр за узгодженням із Міністерством навколишнього природного середовища України.

Кодексом визначені  такі види користування надрами:

• геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
• видобуток корисних копалин;
• будівництво й експлуатація підземних споруд, не пов’язаних із видобутком корисних копалин, у тому числі споруд для підземного збереження нафти, газу й інших речовин і матеріалів, поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
• створення геологічних територій і об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятники природи, лікувальні, оздоровчі установи й ін.).