Звiт проходження виробничої практики у ФГ«Таніра» Жовтневого району

      До основних операцій по витратам грошових коштів з поточного рахунку відносяться: одержання засобів на заробітну плату, перерахування коштів у державний бюджет, органам соціального страхування, різним кредиторам за послуги не товарного характеру. Видачу грошей, а також безготівкові перерахування, банк здійснює по банківським документам ; спеціальної форми, скріпленими підписами керівника, головного бухгалтера і печаткою, взірці яких є в банку.

     Виписка з банку - документ, що видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку.

     Зберігаючи грошові  кошти підприємства, банк вважає  себе його боржником, тобто  на цю суму має кредиторську  заборгованість. Тому залишки грошових  коштів і надходжень на поточний рахунок підприємства банк записує по кредиту поточного рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видачу коштів) - по дебету. Тобто за дебетом виписки (Додаток А1) відображається списання грошових коштів з поточного рахунку (зменшується заборгованість банку перед власником рахунку), а за кредитом - надходження коштів на поточний рахунок (збільшується заборгованість банку перед клієнтом банку).

     Сьогодні найбільш  розповсюдженими видами безготівкових  розрахунків є розрахунки за допомогою платіжних доручень та платіжних вимог-доручень.                 Платіжні доручення використовуються для розрахунків між підприємствами за отримані товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги); за товарно-матеріальні цінності і послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам соціального страхування, оплаті претензій по якості і, недостачі продукції, штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для завершення розрахунків по актах звірки взаємної заборгованості суб'єктів господарської діяльності (Додаток А1).

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності  та руху грошових коштів, які знаходяться  на рахунках в банку, і які можуть бути використані для поточних операцій. Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів, має такі субрахунки:

311  "Поточні рахунки в національній  валюті";

313  "Інші рахунки в банку  в національній валюті";

    Кореспонденція рахунків  по обліку операцій на поточному рахунку у банку відображена у таблиці 3.2

 

Таблиця 3.2

Кореспонденція рахунків по обліку операцій на поточному рахунку у  банку 

№ п/п	Зміст господарської  операції	Кореспондуючі рахунки		Сума
		дебет	кредит
1	Здано готівку із каси на поточний рахунок у банку	311	301
2	Повернуто на поточний рахунок  від постачальника суму передоплати, яку було раніше проведено на його рахунок	311	631
3	Одержано на поточний рахунок виручку від реалізації необоротних активів	311	742
4	Надійшли на рахунок кошти у відшкодування завданих збитків	311	375
5	Сплачено аванс іншому підприємству	371	311
6	Надійшли на рахунок  в банку кошти від покупців підприємства за продукцію	31	361

Розглянемо схему документообігу по рахунках в банку (див. мал.2.)

 

 

 

 

 

Мал. 2. Схема документообігу по рахунках в банку

 

 

 

3.3. Облік валютних операцій

 

Для прийняття стратегічних, тактичних і оперативних рішень в управлінні зовнішньоекономічними операціями даного підприємства необхідна своєчасна, повна та достовірна аналітична інформація, яка може бути забезпечена лише за умови належної організації бухгалтерського обліку.

Методика відображення у бухгалтерському обліку валютних операцій протягом всієї історії економічної співпраці з іноземними державами змінювалась залежно від рівня розвитку економіки країни в цілому та бухгалтерського обліку зокрема.

Валютні операції є складовою частиною системи бухгалтерського обліку ФГ «Таніра» Жовтневого району (Додаток А). Для валютних операцій недостатніми є передбачені Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів критерії визнання, зокрема: ймовірність виникнення або втрати будь-якої майбутньої економічної вигоди, пов’язаної зі статтею та достовірна оцінка. З метою підвищення достовірності оцінки таких операцій введено додатковий критерій визнання – дата здійснення операції. Під цим критерієм на підприємстві розуміється день набуття підприємством права, згідно законодавства або договору, на підставі первинних документів відображати в бухгалтерському обліку відповідні об’єкти.

З переходом на ринкову економіку, інтернаціоналізацією товарного виробництва та обігу посилилося значення експортно-імпортних операцій, які є складовою валютних операцій.

При здійсненні операцій купівлі-продажу  іноземної валюти, конверсії, операцій з дорожніми чеками та виплати готівки за міжнародними платіжними картками на підприємстві використовуються рахунки відповідно до «Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України», затвердженого постановою Правління НБУ № 388 від 21.11.97 р.

Бухгалтерія неторгових розрахунків  на підставі авансової заявки на наступний  банківський день виписує видаткові касові ордери, згідно з якими валютна каса готує підзвіти касирам обмінних пунктів.

Окрім суто експортно-імпортних та неторгових, до складу валютних операцій в господарстві належать торгові операції з купівлі-продажу валюти, активно-пасивні операції, форвардні та ф'ючерсні операції.

З-поміж торгових операцій, що здійснюються банками, найбільшу питому вагу мають  операції з купівлі-продажу валюти на міжбанківській біржі та активно-пасивні операції, до складу яких входять кредитні та депозитні операції, а також операції з придбання або продажу інших фінансових інструментів (цінних паперів, боргових зобов'язань, векселів тощо).

Ступінь зрілості валютного ринку в даному господарстві визначаться не тільки масштабами валютних операцій, але його спроможністю повною мірою реалізувати саме цю функцію.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ І КОРОТКОСТРОКОВИХ

ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

 

     Фінансові інвестиції належать до активів підприємства і тому під час їх визнання в обліку і звітності слід користуватися тими ж критеріями,що й під час визнання будь-якого іншого активу:

1. можливості надходження у  майбутньому економічної вигоди;

2. достовірної оцінки.

     Основним нормативним документом, що визначає поняття та оцінку фінансових інвестицій, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", який затверджено наказом Міністерства фінансів України 17.05.2000 р. за № 284//4505.

     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності.

     У балансі відповідно  до вимог П(С)БО 2 «Баланс» фінансові інвестиції класифікуються на довгострокові та поточні.

    Довгострокові фінансові інвестиції – це інвестиції, які не є поточними, інвестиції строком погашення понад одного року і які не можуть бути реалізовані в будь-який момент.

    До довгострокових фінансових інвестицій належать:

• довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
• інвестиції, які утримуються підприємством до їх погашення (боргові цінні папери, довгострокові векселі)

     Синтетичний облік довгострокові фінансові інвестиції ведеться на активному рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

     За дебетом відображається вартість довгострокових фінансових інвестицій, за кредитом відображається вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта інвестування (якщо облік ведеться за методом участі в капіталі).

     Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунки:

141 «інвестиції пов’язаним сторонам  за методом участі в капіталі»;

142 «інші інвестиції пов’язаним  сторонам»;

143 «Інвестиції пов’язаним сторонам».

    Аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій ведеться за їх видами та об’єктами інвестування.

    Фінансові інвестиції первинно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.

     Документальне оформлення обліку довгострокових фінансових інвестицій здійснюється за допомогою таких первинних документів:

1. ПКО і ВКО – при придбанні, продажу цінних паперів з каси або поточного рахунка;

2. Довідка бухгалтерії – при розрахунку премії або дисконту пов’язаного з цінними паперами;

3. Виписка банку і підтверджувальні документи – при оприбуткуванні депозитних сертифікатів і отримання відсотків;

4. Акт приймання передачі основних засобів, Накладна на відпуск матеріалів на сторону – при оплаті за придбання акції необоротними активами та товарно-матеріальними цінностями.

  Типові господарські операції  та кореспонденція рахунків з  обліку довгострокових фінансових  інвестицій наведено в таблиці  4.1

 

Таблиця 4.1

Господарські операції з обліку довгострокових фінансових інвестицій

№ п/п	Зміст господарської  операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	Придбано довгострокові  фінансові інвестиції	14	30
2	Погашено довгострокові  інвестиції грошових коштів	31	14

 

          Під  короткостроковими інвестиціями  слід розуміти активи,що утримуються  підприємством з метою збільшення  прибутку за рахунок відсотків,дивідендів,зростання  вартості капіталу чи іншого  виду вигод для підприємства. Короткостроковими вважаються інвестиції строком до 1 року.

     Для обліку фінансових  інвестицій передбачено рахунок  14 «Довгострокові фінансові інвестиції»  і 35 «поточні фінансові інвестиції».  Даний рахунок активний,балансовий,по  дебету відображається придбання  поточних фінансових інвестицій,а за кредитом навпаки,їх вибуття.

      Господарські операції  з обліку короткострокових фінансових  інвестицій наведено в таблиці  4.2

 

Таблиця 4.2

     Господарські операції  з обліку короткострокових фінансових  інвестицій

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	Одержано фінансову  інвестицію в погашення дебіторської заборгованості	35	36
2	Переведено короткострокову  інвестицію до складу довгострокової	14	35

 

     На даний час в  ФГ «Таніра» короткострокове  і довгострокове інвестування не проводяться,проте є перспектива в тому,що воно буде здійснюватись в майбутньому.

 

 

 

РОЗДІЛ 5

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

 

      Відповідно до  П(С)БО 10 дебітори – це юридичні  та фізичні особи,які внаслідок  минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів,їх еквівалентів або інших активів. Сума заборгованості цих осіб підприємств на певну дату отримала назву дебіторської.

     Дебіторська заборгованість  в обліку і фінансовій звітності  поділяється за кількома ознаками:

1. По відношенню до строку,який  лишився до терміну погашення  заборгованості з дати балансу:

- поточна;

- довгострокова.

2. Стосовно скорочення терміну  погашення:

- не прострочена;

- прострочена.

3. За можливістю погашення:

- з високою ймовірністю погашення;

- сумнівна;

- безнадійна.

4. За видами:

- за товари,роботи і послуги;

- векселі отримані;

- по розрахунках;

- інша.

       Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність ФГ «Таніра»  вступає в розрахункові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і особами(Додаток Б). Ці розрахунки пов'язані з формуванням основних і оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, з розподілом прибутку, розрахунками з фінансовими органами і органами соціального страхування і соціального забезпечення. А також дане господарство вступає в взаємовідносини з селянами для виконання різних доручень при видачі грошових коштів підзвіт. Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов'язань веде до залучення в оборот коштів, які належать іншим підприємствам.

     Бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами ведеться на таких рахунках:

16 "Довгострокова дебіторська заборгованість";

36"Розрахунки з покупцями та замовниками";

37"Розрахунки з різними дебіторами";

38"Резерв сумнівних боргів".

     Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

    Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

     У примітках до  річної фінансової звітності  за вимогами П(С)БО 10 наводиться  така інформація: