Звiт проходження виробничої практики у ФГ«Таніра» Жовтневого району

 перелік дебіторів і суми  довгострокової дебіторської заборгованості;

• перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов’язаних  сторін,з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості;
• склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість»;
• метод визначення величини резерву сумнівних боргів,який був обраний підприємством;
• сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари,роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

 

Схема документообігу по обліку розрахунків  з підзвітними особами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 6

ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

      Для здійснення  виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби або,інакше кажучи,засоби праці. Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби»,основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

      До основних засобів  належать: земельні ділянки,капітальні  витрати на поліпшення земель,будинки  та споруди,передавальне устаткування,машини  та обладнання,транспортні засоби,інструменти,прилади  та інвентар,робоча і продуктивна  худоба, багаторічні насадження,інші основні засоби.

     Основні засоби на  даному підприємстві збільшуються  внаслідок надходження їх в  господарство в результаті:

• придбання у постачальників;
• виготовлення основних засобів на підприємстві;
• переводу молодняку тварин в основне стадо;
• виявлення надлишків основних засобів в процесі інвентаризації.

     Синтетичний облік ведеться на активному рахунку 10 «Основні засоби». По   дебету якого відображається залишки основних засобів, як на початок так і на кінець звітного періоду а також вартість основних засобів, що надійшли на підприємство. По кредиту відображається зменшення вартості основних засобів внаслідок реалізації або ліквідації.                                                                            

      Основні засоби доцільно групувати за їх функціональним призначенням, галузями, речовим, натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

     Основні засоби на даному підприємстві збільшуються внаслідок надходження їх в господарство в результаті придбання у постачальників, виконання будівельно-монтажних робіт, переводу молодняку тварин в основне стадо.

     Збільшення надходження  основних засобів обов’язково   має бути відображено в тому  чи іншому первинному документі.

    Для оприбуткування основних засобів в ФГ «Таніра» раніше використовували  ,але на даний час на підприємстві не використовують такі документи :

• Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;
• Акт списання об’єктів;
• Інвентарна картка обліку основних засобів.

      Для організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному об’єкту присвоюють інвентарний номер. На кожну класифікаційну групу основних засобів відводять певну кількість номерів із резервом, що дає змогу присвоїти номера цієї серії однотипним об’єктам, які надійдуть пізніше.

     Номер, присвоєний інвентарному об’єкту, зазначають на ньому прикріпленням металевого жетона, нанесенням фарбою чи іншим способом. Інвентарний номер, присвоєний об’єкту основних засобів, зберігається за ним протягом усього періоду його перебування на цьому підприємстві. Інвентарні номери вибулих об’єктів не присвоюються іншим.

      Об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі).

      Метод амортизації  обирається підприємством самостійно  з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. 
Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

      Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

      Фінансовий результат  від вибуття об'єктів основних  засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. 
Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів. У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта.

     Розглянемо схему  записів в регістрах по обліку основних засобів (див. мал.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.3 Схема записів в регістрах  по обліку основних засобів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 7

ОБЛІК ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

 

      Єдиним критерієм  поділу активів на оборотні і необоротні є термін експлуатації. Відповідно до П(С) БО 2 "Баланс", оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, що призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати складання балансу. Активи, що не відповідають цим критеріям, тобто такі, що призначені для використання більше одного року відносяться до необоротних.   Облік інших матеріальних необоротних активів, до яких відносяться: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активі, природні ресурси та інвентарна тара, тимчасові споруди. Найбільшу частку в ФГ «Таніра» займають малоцінні необоротні матеріальні активи. Всі інші наявні необоротні матеріальні активи дуже обмежені, а іноді зовсім відсутні.

      Для обліку інших необоротних матеріальних активів призначено рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи". За дебетом рахунка 11 відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація). За кредитом рахунка 11 відображається вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" має такі субрахунки:

111 «Бібліотечні фонди»

112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»

113 «Тимчасові споруди»

114 «Природні ресурси»

115 «Інвентарна тара»

116 «Предмети прокату»

117 «Інші необоротні матеріальні активи»

      В бухгалтерському обліку необоротні активи відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.

      Дане підприємство  самостійно визначає не тільки  норму зносу малоцінних необоротних  матеріальних активів, але й вартість необоротних матеріальних активів, що включаються до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 8

ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

 

          Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" дається таке визначення нематеріального активу.

      Нематеріальний актив  - немонетарний актив, який немає  матеріальної форми, може бути  ідентифікований та утримуватися  підприємством строком використання  більше одного року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання оренду іншим особам.

      До нематеріальних активів, які є об'єктом бухгалтерського обліку належать:

• права користування природними ресурсами (право користування надрами, 
  іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
• права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
• інші нематеріальні активи (право на впровадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

      Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий  в результаті розробки, слід відображати  в балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу 
до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою 
нематеріального активу.

       Придбанні  нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни придбання, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.     

      Для узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів призначений рахунок 12 "Нематеріальні активи". За дебетом рахунка 12 "Нематеріальні активи" відображаються придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума н форма таких активів. За кредитом рахунка 12 відображається вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

     Основні первинні  документи з обліку нематеріальних  активів:

1 патент на вихід;

2 свідоцтво України на знак  для товарів і послуг;

3 Патент на строк;

4 Рахунки і документи,що підтверджують  оплату права користування землею,водою,іншими  природними ресурсами.

     В досліджуваному  господарстві ФГ «Таніра» Жовтневого  району даний вид обліку  не ведеться.

 

 

 

РОЗДІЛ 9

ОБЛІК ЗАПАСІВ

 

     З метою забезпечення безперервної діяльності підприємства воно повинно бути забезпечене тими або іншими матеріальними запасами.

     Склад запасів, їх оцінка та порядок відображення у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яке було затверджене наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року.

      Запаси визнаються  активом якщо існує імовірність  того, що підприємство отримає  в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.    

     Згідно ПСБО 9 запаси — це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської 
діяльності;

-  перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу                              продукту виробництва.

     Норми цього Положення (стандарту) застосовуються у підприємстві ФГ«Таніра».

      Основна маса виробничих  запасів надходить постачальнику  .

     Для обліку виробничих запасів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено використання наступних рахунків: 20 “Виробничі запаси", 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети", 25 "Напівфабрикати".

      Відповідальність за приймання, зберігання та відпуск матеріальних цінностей покладається на матеріально відповідальних осіб. З матеріально відповідальними особами укладають письмовий договір про повну матеріальну відповідальність на підставі однойменного типового договору.

Матеріали зберігаються в спеціально пристосованих приміщеннях (складах, коморах), оснащених ваговимірювальними приладами, що забезпечують точність підрахунку кількості прийнятих та відпущених матеріалів.

Надходження матеріалів оформляється розпискою матеріально відповідальної особи на документах постачальника (рахунку, акті, товарно-транспортній накладній). При централізованій поставці матеріальних цінностей приймання їх підтверджується не тільки підписом матеріально відповідальної особи в супровідному документі постачальника, але й штампом (печаткою) підприємства. Оформлення відпуску матеріалів зі складів установи здійснюється на основі документів, затверджених керівником установи.