Звіт з виробничої практики на матеріалах ТОВ ЗНА «Лідер Електрик »

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТу УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА  ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

Кафедра економіки підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт з виробничої практики

(на матеріалах ТОВ ЗНА «Лідер Електрик »)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Керівник 

 

Виконала

студентка гр.

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2012 

ЗМІСТ

 ВСТУП

ТЕМА 1.ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА…….……………3

ТЕМА 2.ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ……………………….....6

ТЕМА 3. ОБЛІІК ЗАПАСІВ……………………………………………...9

ТЕМА 4.ОБЛІК КОШТІВ, РОЗРАХУНКІВ ТА ІНШИХ АКТИВІВ…13

ТЕМА 5. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ……………………….......15

ТЕМА  6. ОБЛІ ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ………………………..16

ТЕМА 7.ОБЛІК ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА………………………....19

ТЕМА8.ОБЛІК ДОХОДІВ І РЕЗУЛЬТАТ ІВДІЯЛЬНОСТІ

               ПІДПРИЄМСТВА  ……………………………………………...23

ТЕМА 9. БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ…………………….……….27

ТЕМА 10. ОЦІНКА ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

              НА ПІДПРИЄМСТВІ…………………………………………30

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОВ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  

ВСТУП

Завод низьковольтної апаратури  «Лідер Електрик» – це абсолютно  новий формат компанії на ринку виробництва  низьковольтного і високовольтного  електроустаткування і електротехнічних послуг.

Вони займають лідируючі  позиції на ринку виробництва  в області електроенергетики  завдяки високій якості у поєднанні з орієнтацією на потребі сучасного промислового сегменту, а також повній відповідальності за результат перед Замовниками.

Для задоволення потреб сучасного  промислового підприємства вони здійснюють:

- виробництво високовольтного  і низьковольтного електроустаткування  згідно вимог і побажань Замовників;

- виконання комплексу  електротехнічних послуг – монтажу,  капітальних ремонтів, модернізації  високовольтного і низьковольтного  промислового електроустаткування;

- розробку нових технологій  у сфері регульованого частотного  електроприводу, дросельних для  тиристора перетворювачів, а також релейно-контакторного управління.

Комплекс послуг ТОВ ЗНА «Лідер Електрик» застосовується для промислових електроприводів, вантажопідйомних механізмів, установок, агрегатів, комплексів, а також допоміжного низьковольтного електроустаткування.

Метою практики є усвоєння навиками, уміннями та способами організації  майбутньої професії.

Завдання практики:

• ознайомитися з організаційною структурою управління;
• ознайомитися з основними засобами підприємства, нематеріальними ресурсами та оборотними засобами;
• оцінити ефективність діяльності управління;
• ознайомитися зі складом персоналу управління і його структурою, ознайомитися з формами і системами оплати праці, а також способами мотивації працівників на підприємстві.

 
 

ТЕМА 1. ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА.

 «Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності» — таке визначення облікової політики наведене в статті 1 «Визначення термінів» Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з визначенням, облікова політика підприємства базується на основних принципах обліку та звітності. Під принципами бухгалтерського обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися при вимірюванні, оцінці й реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Основні принципи бухгалтерського  обліку та фінансової звітності викладені в статті 4 розділу 1 Закону про бухоблік і пункті 18 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Під час розробки облікової політики слід враховувати вимоги до якісних характеристик бухгалтерського обліку та фінансової звітності, викладені в пунктах 14—17 П(С)БО 1, методи та процедури, передбачені іншими П(С)БО, норми й нормативи, встановлені законодавчими актами України.

На жаль, визначення терміна «процедура», що використовується при складанні  і поданні фінансової звітності підприємства, у Законі про бухоблік і в стандартах не наведене. На мою думку, до зазначених процедур доцільно віднести форму бухгалтерського обліку, порядок заповнення і підписання первинних документів, правила документообігу і технологію обробки облікової інформації тощо.

Пункт 5 статті 8 Закону про бухоблік право встановлення облікової політики підприємства цілком і повністю віддає на розсуд суб'єкта господарювання. При цьому підприємство самостійно:

• обирає форму бухгалтерського  обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та із урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;

• розробляє систему і норми  внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю за господарськими операціями, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

• затверджує правила документообігу й технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;

• може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, із подальшим включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Бухгалтер:

1. Самостійно або під керівництвом (наглядом) бухгалтера (з дипломом  спеціаліста) веде фінансові,  матеріальні, виробничі, господарські  розрахунки та баланси, використовуючи  для цього інструментальні та  комп'ютеризовані обчислювальні  засоби та системи. 
2. Обліковує кошти, фонди, продукцію, товари, матеріали, реєструє затрати на виробництво продукції чи надання послуг. 
3. Узгоджує рахунки та одиниці обліку, готує початкові та пробні варіанти розрахунків балансу, вносить записи в бухгалтерські книги про виробничі, управлінські, організаційні, господарські та інші затрати на планові і поточні цілі. 
4. Подає до розгляду і схвалення проекти записів у розрахунковій документації. 
5. Калькулює і готує дані та форми документів для розрахунків з банками. 
6. Веде інвентарні списки, довіреності, накладні, переліки зобов'язань, цінних паперів тощо. 
7. Оформлює платежі за матеріальні, комунальні та інші послуги. 
8. Співпрацює з митними, податковими, казначейськими органами, торговельними, посередницькими організаціями та іншими клієнтами. 
9. Нараховує заробітну плату, переказує кошти за виконані роботи, веде інші розрахунки з працівниками, громадянами та юридичними особами за встановленими нормами відповідно до чинного господарського законодавства. 
10. Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.

Бухгалтер повинен знати:

1. Постанови, розпорядження,  накази, методичні, нормативні та  інші керівні матеріали з організації  бухгалтерського обліку і складання звітності. 
2. Порядок бухгалтерського обліку на підприємстві. 
3. План і кореспонденцію рахунків. 
4. Організацію документообігу за напрямами обліку. 
5. Порядок документального оформлення і відображення в бухгалтерському обліку засобів господарювання та їх руху. 
6. Методи економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства. 
7. Правила експлуатації обчислювальної техніки. 
8. Основи трудового законодавства.

Амортизацiя нараховується з використанням методу зменшення залишку вiдповiдно до податкового облiку згiдно з Законом України " Про оподаткування прибутку пiдприємства" вiд 22.05.97 р. №283/97-ВР за ставками передбаченими ст. 86, зi змiнами та доповненнями в розрiзi груп, формування яких встановлено п.8.2.2. Закону. З 01.04.2011р. амортизацiя основних засобiв нараховується по прямолiнiйному методу згiдно якого рiчна сума амортизацiї визначається дiленням амортизацiї стоїмостi на срок корисного використання об'єкта основних засобiв.

Фiнансова звiтнiсть складалась згiдно введених Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку № 1,2,3. Метод оцiнки вартостi запасiв: Облiк придбання та вибуття товарно - матерiальних цiнностей вiдповiдають вимогам П(С)БО №9 "Запаси" i на протязi року не змiнювались. Облiк товарно-матерiальних цiнностей ведеться по синтетичному та аналiтичному облiку в журналах ордерах i головнiй книзi. Данi аналiтичного аналiзу взаємозв'язанi та тотожнi оборотам та залишкам за рахунками синтетичного облiку на перше число кожного мiсяца. Аналiтичний облiк матерiальних цiнностей: сировина та матерiали, запаснi частини, мшп, паливо, товар, тара, готова продукцiя ведеться по матерiально - вiдповiдальним особам.

 Готова продукцiя облiковується за виробничою собiвартiстю. При вибуттi запасiв їх оцiнка визначається за середньозваженою собiвартiстю вiдповiдної одиницi запасiв згiдно з П(С) БО 9. Метод облiку та оцiнки вартостi фiнансових iнвестицiй: поточнi фiнансовi iнвестицiї первiсно оцiнюються та вiдображаються в облiку за собiвартiстю, згiдно з П(С)БО 12 "Фiнансовi iнвестицiї". 

ТЕМА 2. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Характеристика необоротних  активів та їх відображення в бухгалтерському балансі

Активи підприємства –  це економічні ресурси підприємства у формі сукупних матеріальних цінностей, які використовуються в господарській  діяльності з метою отримання  прибутку. Управління активами включає:

1. формування та управління  фінансово-експлуатаційними потребами в обігових коштах; 
2. управління дебіторською заборгованістю; 
3. стратегію фінансування поточних активів; 
4. управління джерелами формування оборотного капіталу; 
5. управління необоротними активами; 
6. управління фінансуванням необоротних активів; 
7. управління грошовими коштами і короткостроковими фінансовими вкладеннями.

У бухгалтерському  обліку до необоротних активів належать:

1. основні засоби;

2. інші необоротні матеріальні активи;

3. нематеріальні активи;

4.  довготермінові фінансові інвестиції;

5. довготермінову дебіторську заборгованість;

6. відстрочені податкові активи;

7. капітальні інвестиції;

8. гудвіл.

Методологічні засади формування в  бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття  інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Він набув чинності з 1 липня 200 року.

Норми Положення 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Якщо один об'єкт основних засобів  складається із частин, які мають  різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність  того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Згідно П(С)БО 7 для обліку основних засобів і інших необоротних матеріальних активів використовують такі види їх оцінки: первісна; переоцінена; справедлива; залишкова; ліквідаційна; вартість, що амортизується.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедливою вартістю основних засобів в більшості випадків може бути ринкова вартість, а в разі відсутності даних про ринкову вартість - відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу. Знос визначається сумою амортизації об'єкта необоротних активів з початку їх корисного використання.

Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку  підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Вартість, яка амортизується, представляє  собою первісну або переоцінену  вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Амортизація основних фондів та інших  необоротних активів нараховується  з застосуванням наступних методів:

· прямолінійного списання;

· зменшення залишкової вартості;

· прискореного зменшення залишкової вартості;