Економіка Донецької області

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

Індивідуальна робота

з дисципліни «Регіональна економіка»

на тему:

«Економіка донецької області»

 

 

 

Виконав:

курсант групи ЕМ08-1

Ткаченко Юлія

 

 

Перевірив:

ст. викладач

Горб К.М

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2008

План

 

 

1. Економіко - географічне положення

 

2. Економічна оцінка  природно - ресурсного потенціалу

 

3. Населення і трудові ресурси. Основні форми розселення

 

4. Основні галузі господарства

    4.1. Промисловість

     4.2. Основні  галузі спеціалізації та їх центри.

     4.3. Інші галузі. Основні риси їх розміщення.

     4.4. Сільське  господарство, його спеціалізація.

     4.5. Транспорт. Специфіка його функціонування  за         окремими  видами та в цілому.

     4.6. Невиробнича  сфера. Спеціалізація та розвиток сфери (науки, освіти, культури, охорони здоров’я)

 

5. Внутрішнє економічне районування. Соціально- економічна мозаїчність території

 

 

6. Проблеми та перспективи розвитку регіону

 

 

 

1. Економіко - географічне положення

 

Донецька область утворена 17 липня 1932 року. Це крупний промисловий регіон, розташований у степовій зоні південно-східної частини України. Вона межує на південному заході з Дніпропетровською і Запорізькою областями, на північному сході - з Луганською областю, на сході – з Ростовською областю Російської Федерації, на північному сході – з Харківською, з півдня омивається Азовським морем і має вихід до морів Середземноморського басейну. Водну систему області становлять річки: Сіверський Донець, Казенний Торець, Самара, Вовча, Кальміус, Кринка, водосховища: Старокримське , Карлівське, Кураховське, Вільхівське та канали: Сіверський Донець-Донбас і Дніпро-Донбас.

          Донецька  область за своїм географічним  розташуванням відноситься до  Центрального степу. Донецька область – одна з областей України, що найменше забезпечена природною водою. Водозабезпеченість місцевим природним річковим стоком на одного мешканця області у 5 разів менша, ніж у середньому по Україні.

         Рельєф  Донецької області різноманітний, з характерною сильною ерозією грунтів. На лісовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок –лугові чорноземи, лугово-болотні, переважно із засоленими грунтами.

        Клімат області континентальний з посушливо-суховійними явищами. Середня температура січня - 6 0 С, липня +21 0С. Кількість опадів за рік – 524 мм.        

        Протяжність області з півночі на південь - 240 км, з сходу на захід на - 170 км. Площа - 26,5 тис. кв. км, або 4,4% території України.

Археологічні відкриття доводять, що область належить до тих регіонів України, які були заселені в епоху палеоліту. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 "Про затвердження списку історичних місць України", визначені історичні населені пункти Донецької області : м. Артемівськ - 1571 рік, м. Горлівка - 1779 рік, м. Донецьк - 1869 рік, м. Краматорськ - 1860-ті роки, м. Макіївка - кінець XVII століття, м. Маріуполь - 1780 рік, м. Слов'яногірськ - 1538 - 1539 роки, м. Слов'янськ - 1645 рік.

 

Територія області становить 26,5 тис. кв. км - 4,4% від усієї території України. Ії довжина з півночі на південь - 270 км, з заходу на схід - 190 км. Крайніми точками є: південна - на Білосарайській косі, західна - біля населеного пункту Шевченко Великоновосілківського району, східна - біля населеного пункту Верхній Кут Шахтарського району, північна - біля населеного пункту Лозове Краснолиманського району.

Донецьку область складають такі райони: Амвросіївський, Артемівський, Великоновосельківський, Волновахський, Володарський, Добропільський, Костянтинівський, Красноармійський , Краснолиманський, Мар'їнський, Новоазовський, Олександрівський, Першотравневий, Слов'янський, Старобешевський, Тельманівський, Шахтарський, Ясинуватський.

 

 

2. Економічна оцінка  природно - ресурсного потенціалу

 

Донецька область має багаті природні ресурси. Тут є дивовижні місця і лікувальні джерела. Бальнеологічне значення мають Слов’янські солоні озера і джерела мінеральних вод. Національну цінність складають дві заповідні зони - Хомутовський степ і Святогір’я. В останньому створено Національний парк України «Святі гори». Унікальні природні лікувальні властивості має соляна шахта в м. Соледарі. Де створений спелеологічний санаторій.

          М’який клімат узбережжя Азовського моря. Лікувальні грязі, джерела мінеральних, родонових і столових вод належать до рекреаційних ресурсів області, на базі яких створено курорти: Маріуполь, Слов’яногірськ, Слов’янськ.

           Донецька область має 70 об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі філіали Українського степового заповідника, 6 заказників державного значення , 10 пам’яток природи.

Донецька область найбагатший природними ресурсами регіон України. Тут знаходиться 12% всіх природних багатств країни. В надрах області є майже всі елементи таблиці Менделєєва. Головні корисні копалини-кам’яне вугілля (запаси оцінюються в 25 млрд. тонн), кам’яна сіль, вапняки, вогнетривка глина, калійна сіль, ртуть, крейда, гіпс, азбест, графіт та інші - всього близько 100 найменувань, включаючи залізну руду і рідкоземельні метали.

            Область багата плодючими чорноземами, має велику мінерально-сировинну базу. В області продовжується геологічне розвідування та оцінка запасів вуглеводнів, залізних руд, бурого вугілля, охри, самоцвітів, базальту, міді, свинцю. На півночі Донецької області відкрито родовище газу зі щоденним добуванням 70000 м3,потужність родовища складає 1400млн.м3.

 

 

3. Населення і трудові  ресурси. Основні форми розселення

 

Донецька область є найбільшою з областей України за чисельністю населення. На 1.01.2008р. чисельність населення області склала 4,539 млн. мешканців (10% населення України). Середня щільність населення становить 186,9 чол. на 1 кв. км. В містах мешкає 4,5 млн. чол. (90,9%), в сільській місцевості - 453 тис. чол. (9,1%).Тут проживають представники близько 90 національностей. Основну частину населення становлять українці (50%) та росіяни (42%), а також мешкають греки, білоруси, євреї, німці.

              В області нараховується 49 міст та 135 селищ міського типу . В процесі індустріального розвитку Донбасу пройшли значні зміни між міським та сільським населенням. Якщо в 1913 році питома вага міського населення області становила тільки 8% , то в 2000 роках перевищує 90%. По чисельності і щільності населення, числу міських поселень та питомій вазі міських жителів Донецька область займає перше місце в країні.

Основна маса  городян зосереджена в великих ( з населенням більше 100 тис.чол) та середніх ( 50-100 тис.чол.) містах. В числі найважливіших міст області виділяються міста: Донецьк - столиця шахтарського краю, Маріуполь - центр приазовської металургії, «морські ворота» Донбасу, а також Макіївка, Горлівка, Краматорськ, Слов’янськ, Констянтинівка, Єнакієво. До середніх міст відносяться Артемівськ, Дружковка, Красноармійськ, Торез, Харцизьк.

            Відмінною рисою географії міст  центрального Донбасу є широке розповсюдження  різних по формі та типу міських агломерацій, зв’язаних між собою ланцюжками невеликих міст та сіл. Найбільша із таких агломерацій - Донецько-Макіївська , Горлівсько - Єнакіївська, Приторецька (Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Констянтинівка),Маріупольська, Торезько-Сніжнянська, Західно-Донбаська (Красноармійськ-Димитров-Селідово-Добропілля), Артемівська та ряд інших.

             Питома вага працездатних осіб в загальній чисельності населення області одна із найбільших. Але і працездатних, не зайнятих в виробничій сфері тут також немало. Перевищуюча кількість із них-жінки. Підвищення рівня використання трудових ресурсів-проблема виключно важлива. Ключ до її розв’язання знаходиться в швидкому розвитку легкої, харчової промисловості та сфери обслуговування, де з високою ефективністю може бути використана жіноча праця. Хоча донецький край перш за все «міський район» тут нараховується і значна кількість (453 тис.чол.) сільських жителів. Найбільша питома сільського населення відмічається на півдні області.

              Більша частина населення працює в вуглевидобувній промисловості, машинобудівництві, металургійній промисловості. Невпинно росте чисельність спеціалістів з вищою освітою, що свідчить про кваліфікаційний ріст працездатного населення.

 

 

 

 

 

 

 

4. Основні галузі господарства

 

 

 

4.1 На Донеччину припадає більше половини видобутку вугілля, виробництва готового прокату, коксу, чавуну, сталі і практично весь обсяг випуску прокатного обладнання в Україні. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, паливна промисловість та електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 64%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 882 промислових підприємства, окрім того, функціонує 2095 малих промислових підприємств. Область має розвинуту транспортну інфраструктуру: Донецьку залізницю (забезпечує до 40% загальнодержавних перевезень), Маріупольський морський порт (потужність переробки вантажів 12 млн. т), міжнародний аеропорт (Донецьк), пасажирсько-транспортні аеродроми (у Маріуполі та Краматорську), щільна мережа автомобільних доріг. У 1998 році був прийнятий Закон України "Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області", що створював сприятливий інвестиційний клімат у регіоні. Статус території пріоритетного розвитку надавався 22 містам і 5 районам області, були створені дві спеціальні економічні зони : "Донецьк" та "Азов", що мали пільгові режими оподаткування.

         4.2 Провідною ланкою промисловості Донецької області являється паливно-енергетичний комплекс - це вугільна промисловість та електроенергетика.

Вугільну промисловість складають шахти і шахтоуправління, збагачувальні фабрики. В області діють 12 виробничих об’єднань по видобутку вугілля (найбільші з них - «Донецьквугілля», «Макіїввугілля», «Добропіллявугілля»).Виробнича потужність вуглевидобувних підприємств складає біля 56 млн.т. Балансні промислові запаси вугілля складають 14,3 млрд.т., у тому числі коксованого-7,5 млрд.т. В першому півріччі 2008 року видобуток вугілля по Донецькій області склав 17,7 млн.т.. Собівартість 1 тонни вугільної продукції зросла до 535,02грн при ціні реалізації 426,20грн. Протягом першого півріччя на підприємства вугільної галузі з державного бюджету надійшло 1566,3 млн. грн. В рамках програми реструктуризації вугільної галузі здійснюється закриття неперспективних шахт. В стадії ліквідації знаходяться 60 гірничих підприємств (58 шахт і 2 збагачувальні фабрики).

           Електроенергетика представлена єдиним комплексом генеруючих, мережних, ремонтно-технічних виробництв. Сьогодні «Донбасенерго»- одна із найбільших енергосистем країни. Важливі теплові електростанції знаходяться в області: Вугледарська, Старобешівська, Слов’янська, Курахівська та Зуєвська ГРЕС. Потужність семи теплових електростанцій        (біля 10 тис. МВт) забезпечує потреби області та дозволяє експортувати електроенергію за межі регіону. В першому півріччі 2008 року обсяг виробництва та розподілення електроенергії Донецької області зріс на 3% в порівнянні  з 2007 роком .Тепловими електростанціями вироблено електроенергії 13,9 млрд. кВт/год , що на 6,1% більше ніж за січень-червень 2007 року. Рівень оплати  за спожиту електроенергію в цілому по області склав 100%.Повністю розрахувалися за використану електроенергію промислові підприємства області, залізниця, підприємства сільського господарства.

Виконуючи заходи регіональної програми енергозбереження за 1 півріччя 2008 року в області зекономлено 824 тис. паливно-енергетичних ресурсів, в тому числі 532,9 млн. кВт/год. електроенергії, 641,6 млн. куб. м природного газу, 53,7 тис. Гкал теплоенергії  .

           4.3   Основою формування металургійної бази являється донецький коксівний вугіль ,криворізька руда, нікопольський марганець, місцеві допоміжні матеріали. В області сформувалися два райони чорної металургії. В центрі розмістилися крупні заводи повного циклу - в Макіївці, Єнакієво, Донецьку, Краматорську, а також неповного циклу ( з виплавкою чугуну) – в Константинівці та заводи трубні в Харцизьку та Макіївці. В регіоні розташовані також всесвітньовідомі комбінати: ВАТ «Донецький металургійний завод, ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ільїча. Вони використовують вихід до зовнішніх ринків через Маріупольський морський порт і розширюють експорт своєї продукції .

    В області зосереджені важливі для промислового комплексу України підприємства кольорової металургії. Ця галузь містить 7 підприємств, які працюють на вторинній сировині.

          Машинобудівний сектор Донецької області містить біля 220 підприємств, що забезпечують більшу частину потреб України в різних видах машин та обладнання. Всі підприємства мають розвинену інфраструктуру, яка забезпечує їх сировиною і реалізує готову продукцію.

Серед найбільших виробників машинобудівної продукції ЗАТ «Ново краматорський машинобудівний завод», концерн «Азовмаш», СКМЗ, Ясиноватський машзавод. Більшість продукції цих заводів відправляється за межі Донбасу в основному в райони високорозвинутої вугільної, гірничорудної та металургійної промисловості. Найбільшими центрами машинобудування стали Краматорськ, Маріуполь, Донецьк, Горлівка, Сло’вянськ , Дружковка, Яснувата.