Характеристика Запорізької області

 

ЗМІСТ

• Вступ……………………………………………………….2

1. Загальноекономічна характеристика  області

1.1. Місце  і роль Запорізької області в розвитку економіки країни. Адміністративно-територіальний склад області……………………………..4

1.2. Характеристика  природно-ресурсного потенціалу  області……7

1.3. Динаміка  чисельності, склад і структура  населення регіону…..8

1.4. Галузева і територіальна структура господарства області……..10

2. Баланс галузевого виробництва

2.1. Виробництво  промислової продукції………………..…………..12

2.2. Будівельна діяльність……………………………………………..15

2.3 Інвестиційна діяльність …………………………………………...16

3. Продуктивність та ефективність  економічного потенціалу області

3.1. Зайнятість  населення області. Заробітна плата та стан їївиплати………………………………………………………………………….17

3.2. Галузева  структура економіки міста …………………………..20

4. Зовнішньоекономічна діяльність області. Структура експорту та імпорту……………………………………………………………………….25

5. Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства в Запорізькій області ……..……………………………………………………31

• Висновки…………………………………………………..33
• Список використаних джерел..........................................34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Запорізька  область має багатий природний потенціал. В його надрах великі запаси корисних копалин: залізна руда, граніт, гнейс, каолін, природний газ. Чудові рекреаційні ресурси Узбережжя Приазовського району - це кілометри чудових піщаних пляжів і хвилі теплого, неглибокого "дитячого" моря - найкращого місця для відпочинку, особливо сімейного, для розвитку туризму.  Наявність достатніх запасів мулових грязей, що лікують псоріаз, ропа озер та лиманів, мінеральні води - величезний потенціал для організації оздоровлення громадян. Унікальне географічне розташування району з довготривалим теплим періодом створює оптимальні умови для розвитку садівництва та виноградарства. Наш район один з небагатьох, що має екологічний паспорт, розроблений Одеським інститутом курортології, який підтверджує відсутність забруднюючих речовин, екологічно-небезпечних виробництв та наявність якісного природно-лікувального потенціалу. Але такі цінніші природні дари, в зв'язку зі слабо розвиненою інфраструктурою та дефіцитом інформованості про ресурсний потенціал Приазовського району, наразі недоступні широкому загалу.

 Наша  мета, в умовах змінених прогресивних  політичних та економічних пріоритетів,  надати можливість чесним, зацікавленим бізнесменам  інвестувати свої кошти в розвиток Приазовського краю.  Так, ми хочемо залучити інвестиції з метою здійснення  багатьох соціальних проектів, але на паритетних умовах.  Ті кошти, що будуть інвестовані, наприклад, в узбережжя, в  обов'язковому порядку будуть направлені на розвиток  інфраструктури, тим самим забезпечуючи належні умови  для діяльності бізнесу: це ремонти доріг, забезпечення  прибережної зони під'їзними шляхами, електроенергією, водопостачанням. Це наша безумовна позиція. Підтвердженням того, що місцева влада має серйозні  наміри щодо залучення інвестицій, є затверджена рішенням районної ради Стратегія розвитку 

 Передбачено  зменшення або повне скасування податків та зборів, у тому  числі орендної плати за землю на певний термін для  економічно-непривабливих на цей час об'єктів.  Ми упевнені, що багатьом, хто прочитає наші пропозиції,  стане цікавішим наш край. Вони зможуть знайти тут привабливі для бізнесу й інвестицій об'єкти. Вони принесуть  на нашу землю прогрес і розвиток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальноекономічна характеристика  області

1.1. Місце і роль Запорізької  області в розвитку економіки  країни. Адміністративно-територіальний  склад області

Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року.^[1] Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км.

Для області характерний рівнинний  ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліорацією степу та його інтенсивнішого використання. Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.

Найбільше підвищена місцевість у  середньо—східній частині області. Це так звана Приазовська височина. Яка простягається на схід і на території Донецької області стикається з Донецьким кряжем. На півдні, між Приазовською височиною і Азовським морем, розташована західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше р. Молочноїпереходить у Причорноморську. Ця остання в північно—східному напрямі зливається із Запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно—східними окраїнами Придніпровської височини.

Таким чином, територія Запорізької  області складається з двох виразних геоморфологічних частин: окраїн Приазовської і Придніпровської височин, що геоструктурно відповідають південно—східній частині Українського кристалічного масиву і окраїн приморських (Приазовськоїта Причорноморської) рівнин, які розташовані в межах Причорноморської западини. Ці дві геоморфологічні одиниці ніби зв'язуються третьою — Запорізькою внутрішньою рівниною.

Західна частина Приазовської височини

Приазовська височина — головний вододіл області. З нього беруть початок ріки дніпровської системи і Азовського басейну. Цей вододіл являє собою рівнинний степ. На території Куйбишевського району розташована найвища точка області — природна гораБельмак-Могила, яка височіє над рівнем моря на 327 м. Від неї в напрямі на захід по вододільній лінії простягається ще ціла гряда таких природних підвищень. Це могили — Токмак, Салтичія, Зелена, Корсак, Куксунгур, Кам'яна. Усі ці підвищення-могили являють собою рештки кристалічних порід, що становлять основу нині цілком зруйнованих, але колись могутніх гір.

Північний схил Приазовської височини крутіший і вужчий, а південний — похиліший і більш видовжений. Тривала водна ерозіярозчленувала вододіл та схили підвищення і сформувала на них річкові долини, численні балки і невеликі яри. Врізуючись у стародавні відклади, долини іноді сягають значної глибини. Кристалічні породи нерідко утворюють пороги і водоспади в руслах рік, а на схилах чудернацькі скелі, які надають ландшафту химерного вигляду.

Найбільше розчленування поверхні Приазовської височини спостерігається  в басейнах рік Обитічної і Берди. Значне воно і в останній частині височини. Це призвело до утворення другорядних вододілів, найважливіші з яких розташовані між Бердою іКальміусом, Обиточною і Лозуваткою та Лозуваткою і Молочною. Висота цих вододілів від 50 до 100 м. Дно річкових долин і балок в області головного вододілу значно нахилене. Долини тут вузькі, а заплавні тераси відсутні. Це свідчить про сучасне повільне підняття Приазовської височини і пов'язане з ним оновлення рельєфу. Їх можна зустрічати не лише в річкових долинах, а й у балках. Такі утворення особливо характерні для приморської низовинної смуги.

Західна частина Приазовської рівнини

Приазовська височина на південь поступово  переходить у Приазовську берегову рівнину. Межа між ними встановлюється по південних виходах кристалічних порід — по лінії с. Осипенко (на р. Берді), північніше с. Ольгине, через Андріївку. Основний елемент рельєфу — долинно-балкові форми, важливою особливістю яких є терасованість схилів. У долинах рік Корсак іДомузли можна бачити перші надзаплавні тераси, а по Молочній, Обиточній і Берді — перші і другі. Так, долина р. Берди в області рівнини має широку (до 4 км) заплавну терасу і дві надзаплавних. Останні спостерігаються у вигляді окремих фрагментів. Через асиметрію долини р. Молочної правобережні ерозійні тераси дуже зруйновані. Проте на цих схилах у середній течії ріки поширені зсувні тераси.

На узбережжі Азовського моря розвинені  зсувні утворення, які утворили два  своєрідних геоморфологічних ландшафти  в районах Ногайськ—Бердянськ і Ботієве—Приморський Посад. На захід від гирла р. Корсак зсувні явища призвели до утворення системи добре виявлених псевдотерас, з яких перша, що утворилась наприкінці XIX ст., зсунулась у море і розмита ним, а друга ще тільки формується. На початку 1957 р. тут відбулося нове сповзання узбережжя, яке супроводжувалось бурхливим переміщенням верхньої товщі порід у вертикальному напрямі.

Крім ерозійних і зсувних  явищ, спричинених дією наземних і  підземних вод, для цього району характерна активна геологічна діяльність моря. Вона виявляється в інтенсивному руйнуванні берегового уступу і просуванні моря вбік суші. Це особливо виразно спостерігається на південно—західному узбережжі області, де поблизу Молочного лиману на очах одного покоління море відвоювало значну частину території приморського села.

Помітний наступ моря на сушу обумовлюється  повільним віковим опусканням Приазовської берегової рівнини. Цим пояснюється  й утворення лиманів у гирлових частинах приазовських рік. Внаслідок акумулятивної діяльності моря виникло ряд кіс: Бердянська, Обитічна і Федотова зі своїм продовженням — островом Бирючим.

20 адміністративних  районів, 5 міст обласного підпорядкування  (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Токмак і Енергодар), 9 міст районного підпорядкування, 23 селища міського типу, 921 сільський населений пункт. Адміністративний центр: місто Запоріжжя.

 

1.2. Характеристика природно-ресурсного  потенціалу області

За різноманітністю  і багатством мінерально-сировинних ресурсів Запорізька область займає одне з провідних місць в Україні. В радіусі 150 км від міста є  метал, фрукти, овочі, зерно, м'ясо, риба, мед, що природно дозволяє розвивати основні галузі економіки міста. В радіусі 300 км живе 25 000 000 чоловік. Мелітополь знаходиться у розвиненому аграрному районі, де вирощують зернові, баштанні культури, овочі та соняшник. Ґрунтовний покрив на території вододільної частини міста представлений ґрунтами чорноземного типу, які формуються на давній терасі. В регіоні працюють фермерські господарства, де вирощують птицю та велику рогату худобу.

Згідно  державного балансу запасів в  області налічується 25 видів корисних копалин, розвідано 131 родовище, 114 родовищ  враховано Державним балансом України, з яких 36 знаходиться в експлуатації. У регіоні знаходяться значні запаси залізних і марганцевих руд, гранітів.

Енергетичний  комплекс регіону - найпотужніший в  Україні. На території регіону розміщена  Запорізька атомна електростанція - найбільша  АЕС в Європі, встановлена потужність якої складає 6000 МВт. На станції передбачено комплекс заходів, які гарантують безпечне та екологічно чисте виробництво електроенергії. Крім ЗАЕС в області працює Запорізька ТЕС і Дніпрогес.

 

1.3. Динаміка чисельності, склад  і структура населення регіону

1 січня 2012 р. в області, за оцінкою, проживало 1791,7 тис. осіб (3.9 % населення України, 9 місце), у тому числі міського населення — 1379,3 тис. осіб (77 % загальної чисельності по області), сільського — 412,4 тис. осіб. Природне скорочення населення за 2011 р. зафіксовано в усіх містах та районах області, крім м. Енергодара, в якому відбувся природний приріст, який становив 2,6 особи на 1000 наявного населення. Рівень природного скорочення був найвищим у Новомиколаївському районі (10,8 ‰). Народжуваність у сільській місцевості залишається вищою, ніж у міських поселеннях (11,3 ‰ проти 9,8 ‰). Рівень народжуваності по містах та районах області значно відрізнявся: від 8,7 народжених на 1000 наявного населення вБердянській міськраді до 13,3 ‰ у Чернігівському районі.^[2]

Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року становила 1926,8 тис. осіб, в тому числі міське населення — 1452,8, або 75,4, сільське — 474,0 тис. осіб, або 24,6 %; чоловіки — 884,2 або 45,9 %, жінки — 1042,6 тис. осіб, або 54,1 %.

 

Населені пункти з кількістю жителів понад 6,5 тисяч  за даними Держкомстату[3][4]

Запоріжжя ▼770,7 Василівка ▼14,0 Мелітополь ▲157,0 Кам'янка-Дніпровська ▼13,5 Бердянськ ▼116,0 Михайлівка ▼12,5 Енергодар ▲54,7 Приморськ ▲12,2 Токмак ▼33,0 Якимівка ▼11,9 Пологи ▼19,9 Веселе ▲10,1 Дніпрорудне ▼19,5 Кушугум ▲8,3 Вільнянськ ▼15,7 Куйбишеве ▼7,3 Оріхів ▼15,3 Молочанськ ▼7,0 Гуляйполе ▼14,4 Приазовське ▲6,8

 

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 130 національностей  і народностей. У національному  складі населення області переважна  більшістьукраїнців, чисельність яких становить 1364,1 тис. осіб, або 70,8 % загальної кількості населення. Національний склад населення Запорізької області станом на 2010 рік^[5]

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток від  загальної кількості
1	Українці	1 364 095	70,80 %
2	Росіяни	476 748	24,74 %
3	Болгари	27 764	1,44 %
4	Білоруси	12 655	0,66 %
5	Вірмени	6 411	0,33 %
6	Татари	5 177	0,27 %
7	Євреї	4 353	0,23 %
8	Грузини	3 899	0,20 %
9	Азербайджанці	2 490	0,13 %
10	Молдавани	2 476	0,13 %
11	Інші	20 742	1,08 %
	Разом	1 926 810	100 %