Характеристика Запорізької області

Надалі  Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювались стратегічні плани індустріалізації Радянського Союзу. У середині 1930-х рр. були запущені більшість підприємств Запорізькогопромислового комплексу. У 1950—1970 рр. в області були створені нові галузі індустрії — електротехнічна, хімічна, подальшийрозвиток яких здійснюється й у теперішній час. Територія облас-ті представлена значними покладами корисних копалин, зокремапегматитами, апатитами марганцевою рудою, вторинними каолінами та ін. Отже, енергетичний потенціал області продовжуєзростати. Це призводить до недостатньої ємності внутрішніх рин-

ків. У  пошуках ринків збуту економічна активність підприємствданого регіону  виходить за межі національних територій, тобтобільш актуальною стає зовнішньоекномічна діяльність.Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Мета  статті — дослідження результатів  зовнішньоекономічної діяльності господарчих  суб’єктів Запорізької області. Для досягнення мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

— проаналізувати динаміку кількісних та якісних показників,

що характеризують результати зовнішньоекономічної діяльності;

— дослідити  вплив даних тенденцій на розвиток економіки

Запорізького  краю;

— виявити  найпріоритетніші напрямки розвитку даної  сфери;

— систематизувати  результати досліджень та надати їх у  ви-

гляді висновків;

Об’єктом  дослідження є процеси експортно-імпортної  діяль-

ності суб’єктів  зовнішньоекономічної сфери Запорізької  області.

Відповідно  предмет — механізм їх функціонування та розвитку Теоретичною та методологічною основою дослідження є системи

загальнонаукових  і спеціальних методів. Серед  них найчастіше

використовувались методи порівняння, аналізу й синтезу, моде-

лювання тощо.

Виклад  основного матеріалу. Зовнішньоекономічна діяльність будь якої країни або регіону складається з двох потоків:експорту та імпорту. Перейдемо до аналітичної обробки даних.Отже, аналізуючи обсяги експорту Запорізької області слідвідзначити їх позитивну динаміку: у 2006 р. цей показник дорів-нював 3125,3 млн дол., а у 2010 р. — 3200,3 млн дол., що на

75 млн  дол. більше ніж на початку  розрахункового періоду. В тойже  час, динаміка даного показника  відзначається певними коливаннями.  Порівнюючи 2009 р. із 2006 р., слід відзначити  негативну динаміку: 2716,8 млн дол.  проти 3125,3 млн дол., що в 1,3 разменше. Максимальним значенням відзначається  2008 р. 5370,1 млн дол., що у порівнянні  із початком розрахункового періоду  в 1,7 разу більше ніж аналог 2010 р. Такі коливання пояснюються  наслідками світової кризи та  постійною зміною урядів.

За даними Державної митної служби України, за січень—липень2011 р. експорт товарів  становив 2296,0 млн дол. У порівнянні ізтаким же періодом 2010 р. обсяги експортних поставок збільши-лись на 29,3 % [7]. Зростання  показників пояснюється політичною стабільністю та налагодженням нових  стосунків на зовнішніх ринках. Аналізуючи географічну структуру слід відзначитищо до трійки лідерів увійшли країни СНД, Азії та Європи.   Домі-нує позитивна динаміка показників I та ІІ груп. Так I група відзначається збільшенням на 9 %, ІІ група на 1,25 %. Обсяги експорту до Європейського континенту відзначаються скороченням на 2,4 %. Найбільшого значення показники експорту досягли у 2008

р., відповідно — 2796,2 млн дол., 1165,3 млн дол. та 1087,5 млдол. Наступне місце посідають  країни Африки у 2006 р. — 109,млн дол., у 2010 — 198,1 млн дол., тобто в 1,8 разу більше, Америки на початку розрахункового періоду — 108,5 млн дол., наприкінці 61,2 млн дол., що в 1,8 разу менше [8]. У  січні—липні 2011 р. до країн Європейського союзу було спрямовано товаріна суму 537,2 млн дол., що складає 23,4 % загального обсягу екс-

порту. Це більше ніж за аналогічний період 2010 р. у 1,5 р.

Середкраїн  членів ЄС найбільші обсяги експорту запорізьких товарівприпадає на Польщу — 22,3 %, Німеччину — 20,3 %, Болгарію — 12,1 %, Чехію — 10,1 %, Словаччину — 5,9 %, Румунію — 5,0 %, Італію — 4,7 %, Нідерланди — 3,4 %, Велику Британію — 3,3 %, Австрію — 3,0 % та Іспанію — 2,1 % [7]. Вра ховуючи вищенаведені дані, слід відзначити певну стабілізаці економічних стосунків між ЄС та Україною. Відповідно діяль-

ність вищезазначених лідерів відзначається й найбільш питомою вагою у загальній структурі: 27,4 %, та 37,6 %; 27,3 % та 15,6 %; 48,0 % та 35,6 %.   Враховуючи наведені дані, слід відзначити, щонайбільш питомою вагою відзначаються обсяги постачань із країн СНД на 10,2 %. Загальним скороченням відзначається еко-номічна активність країн ІІ й ІІІ групи на 11,7 % й 12,4 %. Такожслід відзначити збільшення постачань із Африканського континенту майже у 2 рази : 1,6 % проти 2,9 %. У січні — липні 2011 р. найбільша частка Запорізької продукції (47,8 %) була поставленадо країн СНД. До країн Європи та Азії відправлено 25,9 % та20,2 % загального експорту області. Експорт до Європи збільши-вся в 1,6 разу, до країн СНД — 28,1 %, до Азії на 13,4 % [8]. Порівняно з січнем—липнем 2010 р. зростання експорту товаріввідбулося до Індії в 3,5 разу, Польщі в 2,3 разу, Болгарії в 2,3 разу, РФ на 35,1 %, Казахстану — 34,6 %, Чехії на 17,0 %, Німеччини на 15,9 %, Туреччини на 2,2 %. Такий стан речей свідчитьпро те, що головним стратегічним партнером залишаються країни СНД та Європи, а в перспективі слід поглиблювати та розвивати стосунки з країнами Азії та Африки. Аналізуючи відносинекспорту з країнами СНД відзначаємо, доцільність подальшоспівпраці із РФ, Казахстаном та Білоруссю. Експортні відносини

із РФ. у 2006 р. характеризувались показником 1129,9 млн дол.Максимального значення досягли у 2008 р. — 2171,4 млн дол., у

подальшому  досліджується різке скорочення. Такий стан речей обумовлюється не виваженою політикою попереднього уряду. Втой же час частка РФ у загальному обсязі відзначається найбільшпитомою вагою — 79,3 % у 2006 р. та 2010 р. — 79,1 %. Незнач-ним розходженням (0,3 %) характеризуються й показники іншихроків. Тобто у взаємовідносинах із цією країною досліджується певна стабільність. Експортні партії із Республіки Білорусь характеризуються вартістю у 2006 р. — 122,8 млн дол.  

Найбільшогозначення досягли у 2008 р. — 183,6 млн дол. У подальшому відзначається значне скорочення. Але на фоні скорочення досліджується зростання частки у загальному обсязі: 2006 р. — 8,6 %,

2010 —  9,4 %. Це свідчить про єдність  економічних інтересів таперспективність  подальшої співпраці. Наступну  позицію посідає

Казахстан. У 2006 р. вартість експорту до цієї країни дорівнювала92,2 млн дол. Максимального  значення досягла у 2008 р. 229,7 млндол. У подальшому значний спад: 2009 р. — 101,8 млн дол ;2010 — 82,9 млн дол. Його часта у загальному обсязі дорівнює у 2006 р. 6,5 %, 2009 р. — 7,3 %, 2010 р. — 5,2 %, що є  менше ніжу 2006 р. Динаміка показників та їх кількісне значення свідчить про значний потенціал відносин із цією країною не тільки у зовнішньоекономічній сфері. Доцільно також відзначити взаємовідносини з іншими країнами СНД. Так, показник Вірменії у 2006 р.складав 8,1 млн дол. [8].

 Найвищим  рівнем відзначився 2008 р. —15,4 млн. дол., у наступних роках  досліджується його зменшеннямайже  у 2 р. На протязі розрахункового  періоду її частка відзна-чається  незначними коливаннями від 0,6: у 2006 р., до 0,9 % у2010 р. Показники  діяльності інших країн СНД  відзначаються

мінімальним значенням та незначною питомою  вагою у загальному обсязі. З чого слід зробити висновок, що значно не впливають на подальший розвиток національної економіки України.

Досліджуючи структуру експортованих товарів  відносно частки узагальному обсязі, ії слід ранжувати таким чином : недорогоцінніметали  та вироби з них ; мінеральні продукти ; транспортні засо-би та шляхове  обладнання; продукція хімічної та пов’язаної знею галузей. Надаючи їм кількісне значення отримаємо наступнірезультати. вартість першої групи у 2006 складала — 1891,4 млндол., що відповідає 60,5 % у загальному обсязі експортованоїпродукції. Максимального  значення цей показник досяг у 2008 р. —2844,1 млн дол. 53,0 %. У наступні роки досліджується скоро-чення обсягів. У 2009 р. 1215,5 млн дол. і 817,9 млн дол.

При цьому частка у загальній структурі незначно збільшується —53,0 % й 53,6 %. Такий стан речей пояснюється тим, що на території даної області розміщена значна кількість металургійних комбінатів, для яких продукція цієї групи є сировиною. Асорти-мент другої групи товарів у 2006 р. відзначився рівнем 129,8 млндол. й часткою 4,2 %. Найбільшого значення досяг у 2008 р. —240,7 й 4,5 %. У подальшому відзначається поступове скороченняобсягів при збільшенні питомої ваги 5,1 % й 5,4 %.

 Вартість  продукції третьої групи склала 320,4 млн грн. й 10,2 % у 2006 р.,найбільшого значення досягла у 2008 р. 733,9 млн дол., у подальші роки досліджується незначні скорочення. Пропорційно зменшується й питома вага в загальній структурі: із 13,6 % у 2008 р.до 4,7 % у 2010 р. Продукція четвертої групи у 2006 р. відзначається показником 320,4 млн дол. й питомою вагою — 10,2 % проти 71,7 млн дол. й 4,7 %. Більшість показників відзначаються негативною динамікою. Для їх подальшої стабілізації необхіднзалучення певної кількості інвестицій, що потребує розробка певної програми подальшого розвитку області й державної підтримки.

 

5. Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства в Запорізькій області

Сільське  господарство – одна з найважливіших  галузей національного господарства. Воно виробляє 90-95% продовольчої продукції, яка споживається населенням та 50-55% сировини для промисловості. За останні 10 років сільське господарство України  пережило значну кризу, обсяг виробництва  скоротився більше ніж в 2 рази. Характерною  особливістю сучасного етапу  сільськогосподарського виробництва  є його глобальна криза, яка проявляється у погіршені фінансово-економічного стану господарств і підприємств, зниження їх доходності і рентабельності, зростання кількості збанкрутілих товаровиробників. На сьогодні в жодній з областей України немає рентабельних господарств суспільного сектору.

Отже, всі  вони позбавлені можливості вести своє господарство й нарощувати виробництво  продукції землеробства і тваринництва. 
Запорізька область на сьогодні займає 27,2 тис. км кв., що становить 4,5% всієї території України , яка займає 603700 км. кв. До її складу входять 20 районів, 5 міст обласного (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Токмак) і 9-районого підпорядкування, 23 селища міського типу, 921 село. 
Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її індустріального та аграрного потенціалу. Посідаючи 9 місце в Україні за чисельністю населення, область утримує 2 місце після м. Києва за обсягом виробництва валової доданої вартості в розрахунку на 1 жителя. Регіональний ВВП на душу населення складає 3,8 тис. грн., що теж є другим після міста Києва показником в Україні. У галузях народного господарства зайнято 734,4 тис. чоловік, з них 493,7 (понад 67%), працюють у сфері матеріального виробництва. Запорізька область посідає на 4 місце серед регіонів України за обсягом зовнішньої торгівлі та зокрема експорту. Регіон відноситься до числа найбільш інвестиційно-привабливих в Україні. За обсягом прямих іноземних інвестицій в основний капітал понад 620 млн. доларів, область входить до першої десятки регіонів України, а за обсягом інвестицій у розрахунку на душу населення посідає 4 місце. В Запорізькій області протягом двох років тривала реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств, в той час як в інших областях продовжувалась.

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Аналіз  сучасного стану економіки Запорізької  області свідчить про диспропорції в її розвитку і невирішені проблеми, а саме: відробка економічно ефективних запасів сировини; дефіцит паливних, водних і лісових ресурсів; ґрунтова ерозія, підтоплення і засолення, забруднення земель промисловими викидами і відходами; недостатній розвиток інвестиційного комплексу, нераціональна  структура капітальних вкладень, недостатній розвиток сільського господарства та галузей, що забезпечують населення  області товарами народного споживання; незбалансованість робочих місць; необхідність заміни діючих підприємств  промисловості технічно удосконаленими, менш ресурсоємними технологіями з  використанням металолому; невирішеність  соціальних проблем; недостатній рівень використання рекреаційних ресурсів (особливо на Азовському морі); складна екологічна ситуація.

У найближчій перспективі істотних змін у спеціалізації  області не відбудеться. У загальнодержавному поділі праці регіон буде виділятися спеціалізацією на електроенергетиці, чорній та кольоровій металургії, а  також машинобудуванні та металообробці. Поглибиться спеціалізація на виробництві  експортоорієнтованої продукції комплексу  металургії і обробки металів  та машинобудування (виробництві машин  і обладнання, зокрема електричних  машин і апаратури, електронної  продукції, обладнання для радіо, телебачення  і зв’язку, медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних приладів, оптичних виробів, виробництві автомобілів  та іншого транспортного обладнання).

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.  Бейдик  О.О., Падун М.М. Географія: посібник  для вступників до вищих навчальних  закладів. - 2-е вид. - К.: Либідь, 1996. - 304 с.

2.  Вдосконалення  структурної і територіальної  організації екосистеми промислового  міста (на прикладі м. Запоріжжя). - Херсон, ХГСГУ, 1998. - 50с.

3.  Грунти  Запорізької області / За ред.  В.О. Ковальова. - Дніпропетровськ:  Промінь, 1969. – 55 с.

4.  Географический  атлас природных условий и  естественных ресурсов Украинской  ССР. – К.: 1978.

5.  Долгоруков  Ю. Економічне забезпечення структурної  перебудови металургії України. // Економіка України. - 1995. - №10 - с.40-45.

6.  Дорогунцов  С.І., Борщевський П.П., Данилишин  Б.М. Удосконалення управління  природокористування в АПК. –  К.: Урожай, 1992. – С. 4-20.