Проблеми та основні напрямки соціально-економічного розвитку регіонів обласного рангу Херсонської області

У межах області є чимало природних водоймищ — озер. За територіальним розташуванням озера Херсонщини поділяються на дві групи: озера в долині р. Дніпро та озера південних приморських територій області. На території області розташовані такі великі озера: Біле, Безмен, Верхнє Солонецьке, Дідове, Жаба, Геніченське, Зяблівське.

Болота займають в межах  Херсонської області 31,8 тис. га. Це становить 0,11% території — більш, ніж в  інших областях степової зони (0,05%). Болота знаходяться в основному  в Білозерському, Цюрупинському  та Голопристанському районах. Найбільший масив — Кардашинськоє болото з середньою глибиною торфу до 1,25 м і максимальною 4,5 м. Зольність  торфу до 50%.

В межах Херсонської області  частково знаходиться Каховське  водосховище, площа якого становить 2155 км², об'єм 18,2 км³, довжина 230 км (у  т.ч. територією Херсонської області  — 100 км), найбільша ширина — 25 км. Має  сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м.

На території області  області створено більше 200 ставків  загальною площею 12,3 тис. га. Більшість  ставків — це водойми, які наповнюються виключно поверхневими водами, — талими і стічними. В період весняної повені їх розміри збільшуються [2].

Область має запаси підземних  вод, тому що  розташована в межах Причорноморського артезіанського басейну — гідрогеологічної структури на півдні України. Також південь області омивається двома морями Чорним та Азовським.  Отже, область достатньо забезпечена водними ресурсами.

 

2.1.3. Лісові ресурси

 

Ліси Херсонської області  виконують надзвичайно важливі  еколого-захисні функції. Завдяки  їх меліоративному впливу закріпились  рухомі піски, стабілізувались екологічні умови, покращились умови для  проживання населення. Ліси зростають  в екстремальних кліматичних  та лісорослинних умовах. Середньомісячна  кількість опадів становить лише 333 мм. Ймовірність посух сягає 55 %, відносна вологість повітря знижується до 15-20 %, а пилові бурі повторюються через кожні три роки. Вкрай  несприятливим є гідрологічний  режим бідних піщаних земель. На момент заліснення піщаних земель на багатьох ділянках ґрунтові води залягали на глибині 2-3 метри. За результатами багаторічних досліджень встановлено, що амплітуда  коливання рівнів ґрунтових вод, особливо на близько водних пісках, сягає 1,5-2 м, що призводить до підтоплення  лісів і один раз на 25-30 років  – до зневоднення ґрунтів. Вищезгадані  умови є вкрай несприятливими для вирощування лісів, які в  значній мірі пошкоджуються хворобами, шкідниками, пожежами, мають низьку продуктивність і природну стійкість.

Ліс та продукція лісокористування належать до відновлювальних природних  ресурсів державного значення, безперервність та невиснажливість використання яких є основою ведення лісогосподарської діяльності [10].

Державний лісовий фонд становить 171,1 тис. га, із них вкрита лісом площа  – 76,9 тис. га, в тому числі хвойних  лісових насаджень 48,6 тис. га.

3агальний запас деревостанів  станом за даними безперервного  лісовпорядкування становить –  8691,64 тис. м3.

Таблиця 2  

Землі лісогосподарського призначення*

№ з/п	Землі лісогосподарського призначення	Одиниця виміру	Кількість
1.	Загальна площа земель лісогосподарського призначення ( лісового фонду області) у тому числі:	тис. га	221,7
1.1	площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських  підприємств	тис. га	171,1
1.2	площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських  підприємств	тис. га	-
1.3	площа земель лісогосподарськго  призначення, що не надана у користування	га	-
2.	Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю	тис. га	76,5
3.	Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі  регіону)	%	3,3

*Складено за матеріалом  Державного комітету статистики  України 

 

 

2.1.4. Рекреаційні  ресурси

 

Херсонщина - єдина з усіх областей України (крім АР Крим), що має  вихід до двох морів - Чорного і  Азовського. Чорноморське і Азовське узбережжя в межах області простягається більше як на 200 кілометрів і має чудові піщані пляжі, розвинену оздоровчу інфраструктуру. За кількістю сонячних днів Херсонщина не поступається Криму. Тут розташовані два біосферні заповідники, які входять до світової мережі біосферних заповідників (резерватів) - Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна і Чорноморський [15].

Перший в Україні природний  заповідник - Асканія-Нова - є найбільшим серед степових заповідників у Європі і єдиним у цій частині світу  резерватом, де збереглися первинні степи (близько 1,5 тис. га). Всього на Херсонщині 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Область має значні можливості розвитку курортної галузі і масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжі Дніпровського лиману, Чорного і Азовського морів, хоча використовуються вони незначною мірою. Діють курорти Гола Пристань і  Скадовськ, курортна місцевість Арабатська Стрілка. Санаторій "Гопри", розташований на березі цілющого Соляного озера, функціонує на базі озерних сульфідних грязей і хлоридно-натрієвої ропи.

На Херсонщині на державному обліку перебуває 5,9 тис. пам'яток. З  них 143 входять до Державного реєстру  національного надбання. Тут діє 3 музеї з 6 філіалами і відділами. Херсонський краєзнавчий музей - один із найстаріших на півдні України, що утворився в 1931 р. об'єднанням археологічного і природно-історичного музеїв[9].

Колекція Херсонського художнього музею налічує понад 6 тис. творів живопису, графіки, скульптури і декоративно-вжиткового мистецтва, серед яких - роботи О. Шовкуненка, К. Коровіна, М. Врубеля, М. Пимоненка та ін.

У 1778 р. у відповідності  з царським указом було закладено  місто Херсон, назване на честь  давнього Херсонеса. Будівництвом керував  один із предків О.С Пушкіна генерал  І. Ганнібал. Херсон був першою базою  Чорноморського флоту. На спорудження  фортеці, верфі, судноремонтних майстерень, складів були витрачені величезні  кошти, але невдовзі стало зрозуміло, що місце було обрано невдало: мілководний  Дніпровський лиман і гирло Дніпра не дозволяли підходити великим  морським кораблям. Тому після заснування Миколаєва (1783) і Одеси (1794) Херсон поступово  втратив значення головного порту  і головної південної верфі країни. В 1790-х pp. адміралтейство було переведено до Миколаєва. Хоча херсонська суднобудівна верф продовжувала функціонувати, і  тут споруджувались невеликі військові  кораблі. В 1806 р. стала до ладу ще одна верф, що спеціалізувалась на будівництві  торговельних кораблів. Вона стала  найбільшим підприємством цивільного суднобудування на півдні країни [3].

 

        2.1.5. Мінеральні ресурси

 

Херсонська область, не має  значних покладів та запасів корисних копалин. На території області розвідані та затверджені державною комісією по запасах корисних копалин запаси прісних підземних вод по наступних родовищах: Херсонське, Бериславське, Генічеське, Голопристанське, Каланчацьке, Каховське, Новокаховське, Асканійське, Вадимське, Лазурненське, Скадовське, Цюрупинське, Збур'ївське.

На території області нараховується 58 родовищ корисних копалин будівельної галузі, які мають промислове значення і враховуються у Державному балансі запасів. А також виявлено 32 родовища (13 видів корисних копалин), які не враховані Держбалансом, але в перспективі можуть розроблятися [15].

Мінерально-сировинна база області на 53,1% складається із корисних копалин будівельної галузі, на 36,8% – із прісних та мінеральних підземних  вод, решта – корисні копалини павливно-енергетичного та гірничохімічного спрямування. Держбалансом враховано 7 родовищ вапняків, у промисловій розробці перебуває 2 родовища, видобуток на яких за 2009 рік склав 583,0 тис. т (19,77% від загального видобутку в Україні). Розвідане Бобровокутське родовище вапняку і глин, прогнозні ресурси карбонатної сировини складають 166 млн. т.Сировиною для виробництва буту і щебеню є вапняки. В області відомо 39 родовищ будівельного каменю (ДОДАТОК Д).

Паливно-енергетичні копалини представлені трьома родовищами торфу, запаси яких складають 1,64 млн.т. В області виявлені прояви руд алюмінію, з марганцевих руд переважають окисні руди, придатні для отримання пероксидних концентратів. На даний час родовище не розробляється. Область багата солями, що знаходяться в розсолах водоймищ, головним чином у водах оз. Сиваш, а також в ропі деяких озер Скадовського району. Крім цього, існують значні запаси флюсових вапняків, карбонатної сировини для домішок при мінеральній підгодівлі тварин і птиці.Запаси йоду розвідані на Північно-Сиваському родовищі (Генічеський район).

 

2.2. Людський потенціал

 

       2.2.1. Демографічний потенціал

 

На 1 липня 2013 р. на території  Херсонської області, за оцінкою, проживало 1075,5 тис. осіб. Упродовж січня–червня 2013 р. чисельність наявного населення  зменшилась на 2700 осіб. Серед регіонів України Херсонська область разом  з Хмельницькою за темпом зменшення  чисельності населення посідають 16–17 місце.

Херсонська область відноситься  до числа найменш густонаселених регіонів України. Щільність населення  області у 2013 р. становила 37,9 ос. на 1 км², що вдвічі менше ніж в середньому по Україні.

У І півріччі 2013 р. в області  народилося 5667 дітей, рівень  народжуваності у порівнянні з відповідним періодом м.р. становив 10,6 проти 11,2 живонароджених у розрахунку на 1000 жителів. Найбільший рівень народжуваності  спостерігався  у Каховському районі (13,4‰), найменший  – у Верхньорогачицькому (8,3‰) [11].

Кількість померлих за цей  період була більшою від кількості  народжених, що сформувало обсяг природного скорочення у 2405 осіб.

Основу міграційного обороту  у січні–червні п.р. складала внутрішньорегіональна  міграція, потоком якої було охоплено 2984 особи. В межах області переважав  рух із міських поселень, за рахунок  чого сільська місцевість поповнилася 161 особою.

 

2.2.2. Розселення  населення

 

Пересічна густота населення  44 чол. на 1 км², що майже вдвічі нижче, ніж у середньому по республіці. Найгустіше заселені південно-західна частина області та приміські райони. Міське населення становить 767,6 тис. чол. (61,5 % всього населення області), що значно нижче середньопересічного рівня урбанізації (75 %). Переважають середні та малі міста, розташовані вздовж морів, узбережжя, по Дніпру та на перехрестях основних транспортних магістралей. Близько 2/3 міського населення сконцентровано у Херсоні, який разом зі своїми містами-супутниками Цюрупинськом і Голою Пристанню утворюють Херсонську міську агломерацію. Система міського розселення формується у пониззі Каховського водосховища — Нова Каховка, Каховка, Берислав. Інших великі міста — Генічеськ, Скадовськ. Сільське розселення розріджене, пересічна густота населення у сільській місцевості близько 17 чол. на 1 км². Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Каховського водосховища (20—ЗО чол. на 1 км²). Помітно зростає населення, у т. ч. і сільське у районах, де створені потужні зрошувальні системи — Каховському, Чаплинському, Скадовському, Каланчацькому [14].

 

             2.2.3. Трудоресурсний потенціал

 

В народному  господарстві області зайнято близько 635 тис. чоловік, переважна більшість — у галузях матеріального вироби: у промисловості — 25 %, сільському господарстві — 28,3 %. У невиробничій сфері зайнято менше 25 % трудових ресурсів області. Загальний рівень забезпеченості трудовими ресурсами недостатній.

Основна частка працездатного  населення зайнята у промисловості  та будівництві (32,5%). Далі йдуть сільське і лісове господарство (11,7%), транспорт  та зв'язок (7,7%). На рівень трудоресурсного  потенціалу значний вплив має статево-вікова структура населення[12].

Сучасний стан суспільного  розвитку характеризується відносним  зменшенням кількості працюючих у галузях матеріального виробництва та відповідним її зростанням у невиробничих галузях під впливом науково-технічного прогресу.

 

   2.3. Науково-технічний  потенціал

 

Науковий потенціал Херсонської області за даними Головного управління статистики у Херсонській області , за січень - вересень поточного року наукові та науково - технічні роботи в регіоні виконували 21 організація , установа , підприємство. Серед них 10 організацій галузевого профілю , по 5 - академічні наукові установи та вищі навчальні заклади , 1 організація , що відноситься до заводської науки[11] .

У зазначених організаціях наукові та науково - технічні роботи виконували 1007 осіб. Виконанням фундаментальних і прикладних досліджень займалися в основному установи академічного профілю. Ними виконано 85% і 79,8 % обсягу науково - технічних робіт. При цьому обсяг фундаментальних досліджень зріс на 17,2 % , прикладних досліджень - на 4,1 %. У Херсонській області з 2009 року в докторантуру та аспірантуру вищих навчальних закладів , аспірантурах науково - дослідних інститутів навчається 317 аспірантів (з них 208 жінок) , 9 докторантів (з них 5 жінок) [5].