Проблеми та основні напрямки соціально-економічного розвитку регіонів обласного рангу Херсонської області

Прикладом є придбання  обладнання для переробки продукції, розширення наявних потужностей  у 2011 році, що дало можливість підприємствам  розширити асортимент та збільшити  виробництво якісної продукції: на ТОВ «СІПІ» встановлено нову лінію  макаронних виробів потужністю 5,5 тонн/добу, яка збільшила виробництво продукції  в 2 рази; на ВАТ «Цюрупинське» випущено нові види коньяків під ТМ «Фаворит»  та «Болград»; ТОВ «Данон Дніпро»  встановив гомогенізуючий насос  «Істраль», що дозволив виробництво  нового продукту – «Активія Фреш». ПрАТ «Чумак» запровадив інноваційну  технологію пастеризації інгрідієнтів (термообробка), яка дозволила повністю запобігти наявність в продукції (майонезі) консервантів, випуск нового соусу «Айолі».

 Таблиця 3

Виробництво основних видів  продукції харчової промисловості*

	Вироблено (т) за		Грудень 2012р.у % д о		2012р.у % до 2011 р.
	2012 р.	грудень 2012 р.	листопа да 2012р.	грудня 2011 р.
Яловичина і телятина, свіжі
(парні) чи охолоджені	260	27	90,0	150,0	181,8
Свинина свіжа
(парна) чи охолоджена	1682	188	152,8	172,5	155,7
Вироби ковбасні	99	9	81,8	75,0	89,2
у тому числі
вироби ковбасні варені,	44	56	77	78	88
сосиски, сардельки	50	4	57,1	66,7	79,4
Овочі консервовані натуральні	23129	258	51,1	48,3	90,1
Олія соняшникова нерафінована	201217	15944	85,5	593,	123,2
Молоко оброблене рідке	6540	374	54,4	83,7	124,6
Масло вершкове	1165	70	56,0	111,1	89,4
Сири жирні	7300	330	73,2	87,3	101,9
Продукти кисломолочні	39618	3202	91,7	131,8	120,9
Борошно	81800	9099	99,9	131,2	99,9
Крупи	19112	2676	132,1	133,2	137,8
Вироби хлібобулочні	32048	2439	95,6	90,8	96,7
Печиво солодке і вафлі	953	62	57,9	63,9	54,3
Вироби макаронні без  начинки,
не піддані тепловому  обробленню	7021	517	159,1	87,2	120,8
Вино виноградне, тис.дал	295,1	32,8	130,7	156,9	98,6
Напої безалкогольні, тис. дал	65,1	0	–	–	157,6

        * Складено  державним комітетом статистики

 

     

 

 

 

    4.3. Транспорт і зв’язок

 

                 4.3.1. Автомобільний транспорт

 

Херсонщина - транзитна область c розгалуженою транспортною системою: залізничною, морською, річковою, автомобільною  та авіаційною. Усе це дозволяє Херсонській області відігравати важливу роль у встановленні міжнародних і міжрегіональних транспортних зв'язків.

Автомобільні шляхи Херсонської області — мережа доріг на території Херсонщини, що об'єднує між собою населені пункти та окремі об'єкти та призначена для руху транспортних засобів, перевезення пасажирів та вантажів (ДОДАТОК Ж).

По території області  проходять два міжнародних транспортних коридори: перший - це Чорноморська економічна співдружність (ЧЕС) - 114 км, що формує транспортні  потоки країн Близького Сходу  і Балканського півострова в напрямку Маріуполя і Новоазовська. Другий - Євроазіатський транспортний потік  із країн Європи через Чорноморські порти в Крим, Росію, країни Закавказзя і Сходу - 226 км [13].

Загальна протяжність  усіх автомобільних доріг становить  понад 5 тис. км (перевезення автомобільним  транспортом здійснюють більш 300 підприємств).

По території Херсонської області проходять:

    -  автомагістраль E 58 ;

    - автомагістраль E 97 ;

    - автомагістраль E 105 .

 

 

 

 

              4.3.2. Залізничний транспорт

 

Залізничні шляхи Херсонської  області — мережа залізниць на території Херсонщини, що об'єднує  між собою населені пункти та окремі об'єкти та призначена для руху транспортних засобів, перевезення пасажирів  та вантажів. У Херсонській області знаходяться залізні дороги, що належать державній адміністрації " Укрзалізниця "і пов'язані з Одеській залізниці, а так же Кримському відділенню Придніпровської залізниці[15].

По території області  пролягає понад 900 км залізничних шляхів, які пов'язують Херсонську область з іншими регіонами України, країнами СНД, Південно-Східної Європи, Закавказзя та Близького Сходу. Залізничним транспортом щорічно перевозиться понад 5 мільйонів тонн вантажів та понад 3 мільйони пасажирів.

 

        4.3.3. Річковий(морський) транспорт

 

Морський вид транспорту відіграє велику роль в розвитку та економіці Херсонської області. Основні водні артерії області - річки Дніпро і Інгулець.

На території області  функціонує чотири морських (в пониззі  Дніпра, на березі Чорного і Азовських  морів) і два річкових торгівельних порти, що забезпечують торговельні зв'язки з 46 країнами.

Херсонський морський торговельний порт – один з найстаріших на півдні Україні (заснований більше 200 років  тому) з цілорічною навігацією та вантажообігом  більше ніж 3 млн. тонн на рік (щорічно  в порту обробляється понад 600 суден). Має автомобільний і залізничний  під'їзд, зв'язок із внутрішніми водними шляхами України [14]

У Скадовському порту діють  три лінії паромного сполучення з Туреччиною, за міжнародними коридорами з країнами Близького Сходу та Середньої Азії щорічно транспортуються  сотні тисяч вантажів. Річковий порт має 7 вантажних і 11 пасажирських причалів. Транзитний вантажообіг здійснюють вантажопідйомністю 22 т.

 

              4.3.6. Зв’язок    

 

Основні завдання у сфері  зв’язку та інформатизації орієнтовані  на забезпечення умов для розбудови  системи зв’язку, здатної задовольнити суспільні потреби у високоякісних  послугах, створення сучасної інформаційної інфраструктури (ДОДАТОК З).

На території міста  функціонує 31 підприємство, що надають  послуги за наступними видами зв'язку: телефонний міжміський; телефонний міський; мобільний; поштовий; передача і прийом телерадіопрограм, радіозв’язок; телефонний сільський; комп’ютерний; телеграфний; проводове мовлення.

Телефонний зв’язок у  місті забезпечується 28 АТС. Кількість  телефонів, установлених протягом 2007 року, складає 5,8 тис.одиниць. Щільність телефонів  на 100 мешканців складає 33,77, кількість  телефонів на 100 сімей – 70,33 [2].

Активним попитом користуються послуги операторів мобільного зв’язку. На початок 2007 року цим видом зв’язку  в м. Херсоні користувалося більше 400 тис. абонентів-городян. На 1000 мешканців  припадає 1143 абоненти мобільного зв’язку. Кількість користувачів мережі Internet становить 14008 абонентів, що на 52,6% більше показника 2006 року. 2008 року до мережі Internet планує приєднатися 23,8 тис. осіб. Послуги надають більше 10 Internet – провайдерів.

Таблиця  4

Послуги транспорту та зв’язку*

Показник	Одинця виміру	2006 рік, звіт	2007 рік, звіт	2008 рік, проект	Проект 2008 до 2007у %
Перевезено вантажів –  всього	Тис. тон	6669,3	7854,2	7955,0	101,4
у тому числі: автотранспортом	-	621,7	513,5	556,8	108,4
залізничним транспортом	-	4994,3	5792,2	5760	100,0
Річковим  морським	- -	686,8 366,5	1054,2 518,3	1118, 520,0	106,0 100,3
Перевезено пасажирів-всього	Тис.осіб	151580,3	110975,3	127729,4	115,1
Авіаційним транспортом	-	0,2	0,2	0,5	100,0
Річковим	-	476,3	437,9	450,0	102,8
Автомобільним	-	71188,4	58792,0	72148,9	122,7
Електричним	-	72123,1	47506,3	50478,1	106,3
Залізничним	-	4793,0	4238	4654	109,8
Кількість встановлених  протягом року телефонних номерів	номер	6219	5800	7000	120,7
Щільність телефонів на 100 мешканців	шт	32,06	33,77	33,95	100,5
Кількість телефонів на 1000сімей Кількість користувачів мережі Інтернет	Шт.   абонентів	67,25   9182	70,33   14008	70,46   23814	100,7   170,0

* Розраховано матеріалами  статистики України

 

 

 

    4.5. Зовнішньоекономічна діяльність

 

Херсонська область є  експортоорієнтованою, що зберегла позитивне  сальдо зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля області, зокрема експорт, – надзвичайно важливий фактор у розвитку регіональної економіки.

Обсяг експорту товарів за січень–серпень 2012 року  становив 203,7 млн. дол. США, імпорту – 214,9 млн дол. Порівняно з січнем–серпнем 2011 р. експорт зменшився на 4,2%, імпорт – збільшився на 43%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 11,3 млн дол. (у січні–серпні 2011 р. було позитивне – 62,4 млн дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 0,95 (за січень–серпень 2011 р. – 1,4).

Зовнішньоторговельні операції товарами підприємства області здійснювали  з партнерами 108 країн світу.

До країн СНД було експортовано 47,5% усіх товарів, до країн ЄС – 22,6% (у  січні–серпні 2011 р. – відповідно 41,2% та 29,1%). Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 24,7% від загального обсягу експорту, Казахстану – 9%, Туреччини – 8,6%, Нідерландів – 4,6%, Хорватії – 4,2% та Молдови – 4%.

З країн СНД імпортовано 7,1% усіх товарів, з країн ЄС – 22,4% (у січні–серпні 2011 р. – відповідно 14% та 38,5%).Найбільшу питому вагу у загальному обсязі імпорту мали: Бразилія – 14,9%, Китай – 14,3%, США – 11,9%, Туреччина – 7,8% та Еквадор – 7,3%.

Основу товарної структури  зовнішньої торгівлі області складали продукти рослинного та тваринного походження, механічні та електричні машини,  готові харчові продукти.

У загальному обсязі експорту товарів порівняно з січнем–серпнем 2011 р. збільшилась частка електричних  машин з 13% до 14,2%, деревини і виробів  з деревини – з 6,3% до 10,1%, зернових культур – з 8,5% до 9,2%, суден –  з 2,8% до 6,8%, виробів з чорних металів  – з 3% до 4,1% молока та молочних продуктів, яєць птиці, натурального меду – з 1,6% до 4%.

 

РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ

 

              6.1. Екологічні проблеми

 

На сьогодні стан територій  області, які знаходяться в межах  національної екологічної мережі, крім об'єктів природно-заповідного фонду (але там є свої проблеми), значною  мірою незадовільний. Все це впливає  на якість елементів екологічної  мережі, як природного середовища існування  популяцій видів природної флори, мікобіоти та фауни.

Як уже вказувалось  вище, земельні угіддя, як елементи екологічної  мережу перебувають нині в незадовільному стані, який впливає на рослинний  та тваринний світ. В області дуже велика розораність сільськогосподарських  угідь, багато порушених земель, дуже значна сільськогосподарська освоєність території.

Посушливий клімат з частими  суховійними вітрами призводить до вітрової ерозії. Водна ерозія поширена на схилах річок Інгульця, Каховського  водосховища та Дніпровського лиману. Великі площі займають засолені землі, є вторинно засолені. В останні  роки збільшується площа земель, що зазнають підтоплення. Погіршення екологічного стану прибережних вод Чорного та Азовського морів ставить під сумнів можливості рекреаційного розвитку херсонського узбережжя - як одного з головних чинників виходу регіону з перманентної економічної кризи. Забруднення вод є своєрідним індикатором забруднення всього навколишнього середовища, тому покращити екологічний стан водних об’єктів можливо лише за умови оздоровлення екологічної ситуації на всій території України [14].

Найбільшим забрудником  Інгульця є території Дніпропетровської  області, що розташовані в верхів’ї річки Інгулець. Води річки Інгулець дуже забруднення, як побутовими відходами  так і продуктами діяльності промислових  підприємств, що використовують воду річки  для своїх потреб.

Особливо небезпечні води Інгульця навесні під час паводку, тому в районі ще досі не закінчені  роботи по ярах, берегах річки, не розчищена  і не поглиблена мала річка Молозяна. Не впроваджується маловодна та водозберігаюча технологія на промислових підприємствах  і в сільському господарстві, що спричинює різкий підйом води у річці, та підтоплення (с.Іванівка, с.Архангельське).

 

 

      6.2. Перспективи вирішення екологічних проблем

 

Щоб покращити екологічний  стан області треба впроваджувати організаційні заходи з розташуванням полів сівооборотів, доріг, скотопрогонів, лісонасаджень а також агротехнічні та лісомеліоративні заходи, які також сприятимуть утриманню та регулюванню поверхневого стоку на території району.

Покращення ситуації в  сільськогосподарському виробництві  забезпечить повне комплексне відтворення  природного середовища [ 8].

Крім того, передбачено  кошти на підвищення рівня екологічної  свідомості, освіти населення через  проведення природоохоронних акцій, конкурсів, виготовлення поліграфічної продукції  щодо пропаганди охорони навколишнього  природного середовища та інші.

Обласна комісія, до складу якої входять відповідні фахівці, продовжує  вишукувальні роботи з визначення місця  розташування нового полігону ТПВ.

До проекту переліку природоохоронних заходів фінансування з обласного  фонду охорони навколишнього  природного середовища включено заходи із розробки проекту встановлення водоохоронних  зон і берегових смуг  р. Дніпро на території Херсона.