Гражданская защита - классификация ЧС

     Форми паспортів  потенційно небезпечних об'єктів розміщуються  на офіційному сайті МНС України.

     19. Паспорт  потенційно  небезпечного  об'єкта   заповнюється державною  мовою  з  обов'язковою  вказівкою  повної  офіційної  і скороченої  назв  об'єкта,  з  додержанням  вимог  щодо   чіткості  заповнення та однозначного тлумачення наведеної інформації.

     Заповнений у повному  обсязі (усі  графи)  паспорт потенційно небезпечного  об'єкта  має  бути  завірений  підписом керівника та  печаткою.

     20. Відповідальна  особа  ПНО,  яка   має   декілька   окремо розташованих  ПНО,  оформляє  відповідну  форму паспорта на кожний  об'єкт з обов'язковою вказівкою на його фактичне місцезнаходження.

     21. Паспорт   потенційно   небезпечного   об'єкта    підлягає  переоформленню кожні п'ять років.

     22. У  разі  будь-яких  змін  характеристик ПНО відповідальні особи ПНО зобов'язані у десятиденний термін скласти  та  надіслати до   місцевих   органів   державного   нагляду   у   сфері  ЦЗ  та Науково-дослідного, проектно-конструкторського  та  технологічного інституту  мікрографії  (далі  - НДІ мікрографії) Повідомлення про зміни у паспорті потенційно небезпечного об'єкта (додаток 3).

     23. Керівники ПНО  згідно  з чинним  законодавством  України несуть відповідальність за несвоєчасне подання паспорта потенційно небезпечного об'єкта,  змін до нього, неповний обсяг інформації та  подання недостовірної інформації.

     24. Територіальні  та  місцеві органи  державного  нагляду у сфері ЦЗ згідно з чинним законодавством  мають  право  здійснювати контроль  щодо  обсягу,  достовірності  та  своєчасності наданої в паспорті  потенційно  небезпечного  об'єкта  інформації.  У   разі виявлення  змін у стані ПНО порівняно з даними паспорта потенційно небезпечного  об'єкта  територіальні  та місцеві органи державного нагляду  у сфері ЦЗ зобов'язують адміністрацію ПНО пройти повторну ідентифікацію,  оформити  Повідомлення  про   зміни   у   паспорті потенційно  небезпечного  об'єкта або оновлений паспорт потенційно  небезпечного об'єкта.

     25. Територіальні та  місцеві  органи  державного  нагляду у сфері   ЦЗ   організовують  збирання  та  щоквартальне  надсилання отриманих паспортів потенційно небезпечних об'єктів на адресу  НДІ мікрографії  для  подальшої  їх  обробки та внесення інформаційних  даних до Державного реєстру ПНО.

     26. У разі необхідності  НДі мікрографії має право  розробляти окремі форми паспортів потенційно небезпечних об'єктів або вносити зміни до них.

     Форми паспортів  потенційно  небезпечних об'єктів та зміни до  них затверджуються наказами МНС України в установленому порядку.

 

7. Ідентифікація ПНО.

ідентифікація потенційно  небезпечного  об'єкта  -  процедура виявлення на об'єкті джерел та  чинників  небезпеки,  на  підставі яких об'єкт визнається потенційно небезпечним

 

 

 

Загальні положення 

     6. Ідентифікація   передбачає   аналіз   структури   об'єктів

господарської  діяльності  та  характеру їх  функціонування   для

встановлення факту наявності  або відсутності джерел небезпеки, які 

за певних  обставин  можуть  ініціювати  виникнення  НС,  а також

визначення рівнів можливих НС.

 

     7. У   процесі  ідентифікації  розглядаються і ураховуються

внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.

     Внутрішні чинники   небезпеки   характеризують  небезпечність

будов,  споруд,   обладнання,   технологічних   процесів   об'єкта

господарської    діяльності   та   речовин,   що   виготовляються,

переробляються, зберігаються чи транспортуються  на його території.

     Зовнішні чинники   небезпеки  безпосередньо  не  пов'язані з

функціонуванням  об'єкта  господарської діяльності,  але   можуть

ініціювати  виникнення  НС  на  ньому та негативно впливати на її

розвиток (природні явища та аварії на  об'єктах,  які розташовані

поблизу).

 

8. Моніторинг та прогнозування НС.

 

З метою забезпечення здійснення заходів  із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій в Україні проводяться  постійний моніторинг і прогнозування  надзвичайних ситуацій.

Моніторинг надзвичайних ситуацій - це система безперервних спостережень, лабораторного та іншого контролю для оцінки стану захисту населення і територій та небезпечних процесів, які можуть призвести до загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, а також своєчасне виявлення тенденцій до їх зміни.

 

ПОЛОЖЕННЯ

          про моніторинг потенційно небезпечних  об'єктів 

 

                         Загальна частина 

     1. Це   Положення   визначає   загальні   засади  моніторингу

потенційно небезпечних об'єктів  (далі  -  ПНО)  та  порядок його

здійснення  у межах завдань єдиної державної системи запобігання і

реагування на  надзвичайні  ситуації  техногенного  та  природного

характеру (далі - єдина державна система).

     2. Мета  моніторингу  ПНО - отримання даних про поточний стан

ПНО  та  актуалізація  інформації,  що  міститься у базі   даних

Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів (далі - Реєстр)

для запобігання надзвичайним ситуаціям (далі - НС) та  мінімізації

їх наслідків.

     3. Моніторинг  ПНО  передбачає  спостереження за  якісними і

кількісними   параметрами   стану   ПНО,   збирання,   оброблення,

передавання та збереження інформації про стан ПНО.

     4. У  цьому  Положенні використано терміни,  що вживаються у

такому значенні:

     потенційно небезпечний  об'єкт  - об'єкт,  що створює реальну

загрозу  виникнення  НС;  об'єкт,   на   якому   використовуються,

виготовляються,  переробляються,  зберігаються або транспортуються

небезпечні  радіоактивні,  пожежовибухові,  хімічні речовини   та

біологічні  препарати,  об'єкти  з видобування корисних копалин;

гідротехнічні споруди тощо;

     Державний реєстр    потенційно    небезпечних    об'єктів   -

автоматизована інформаційно-довідкова  система  обліку  та  обробки

інформації щодо ПНО;

     суб'єкт моніторингу   потенційно   небезпечних   об'єктів   -

юридична або фізична особа,  яка здійснює визначені цим Положенням

функції щодо моніторингу ПНО;

     відповідальні особи  ПНО  - юридичні та фізичні особи,  які є

власниками ПНО,  або за якими ці  об'єкти  закріплені  на  правах

повного  господарського  відання,  або оперативного управління чи

перебувають у їх володінні та користуванні.

     5. До об'єктів  моніторингу  належать  ПНО,  зареєстровані у

Реєстрі.

     6. Дія   цього   Положення   розповсюджується   на  суб'єктів

моніторингу ПНО, до яких належать:

     Міністерство України  з  питань  надзвичайних  ситуацій  та у

справах захисту населення від  наслідків Чорнобильської  катастрофи

(далі - МНС України);

     центральні та місцеві  органи  виконавчої  влади,  установи  і

організації, яким підпорядковані ПНО;

     Державний департамент  страхового фонду документації  (далі  -

Департамент СФД) та підпорядковані йому установи;

     уповноважені органи  з  питань   надзвичайних   ситуацій   та

цивільного  захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки

Крим,  обласних,  Київської та Севастопольської міських державних

адміністрацій (далі - уповноважені органи з питань НС та ЦЗН);

     відповідальні особи ПНО.

     7. Здійснення   моніторингу   ПНО   забезпечує   інформаційна 

підсистема моніторингу стану  потенційно небезпечних об'єктів (далі

- підсистема моніторингу ПНО), яка  є складовою частиною Реєстру. 

     8. Підсистема моніторингу  ПНО грунтується на принципах:

     максимального використання  існуючих  організаційних структур

суб'єктів моніторингу ПНО та єдиної державної системи;

     узгодженості нормативно-правового      та     організаційного 

забезпечення діяльності суб'єктів  моніторингу;

     сумісності технічного,     інформаційного    і    програмного

забезпечення суб'єктів моніторингу,  що використовуються ними  для

виконання завдань моніторингу  ПНО.

     9. Моніторинг ПНО  спрямовується на підвищення  рівня знань про 

потенційну   небезпеку   об'єктів   моніторингу   та    поліпшення

інформаційного обслуговування користувачів Реєстру.

     10. Стан    ПНО    визначається   якісними   та   кількісними 

параметрами,  що характеризують  техногенні  та  природні  чинники

потенційної небезпеки.

     До техногенних чинників  потенційної небезпеки належать:

     небезпечні продукти  та речовини (хімічні, вибухові, займисті,

радіаційні, біологічні тощо);

     підвищені тиск  та  температура,  які різко відрізняються від

тиску та температури оточуючого середовища;

     речовини з токсичними  продуктами згоряння;

     незадовільний стан обладнання, будов і споруд тощо.

     До природних    чинників   потенційної   небезпеки   належать 

небезпечні  природні  явища (зсуви,  обвали,  просідання  ґрунту,

підтоплення тощо).

     11. Для  здійснення  моніторингу ПНО розроблюється регламент

моніторингу ПНО (далі - Регламент),  який містить переліки якісних

і  кількісних  параметрів,  що  визначають  стан  ПНО і підлягають

систематичному спостереженню. Регламент  установлює терміни подання 

інформації  про  стан  ПНО та  інші умови проведення моніторингу.

Контроль за додержанням Регламенту здійснюють уповноважені  органи

з питань НС та ЦЗН та Департамент  СФД.

     12. Нормативно-правові  посилання:

     Положення про єдину  державну систему запобігання  і реагування 

на  надзвичайні  ситуації  техногенного  та  природного характеру,

затверджене постановою Кабінету Міністрів  України  від 3  серпня

1998 року N 1198 ( 1198-98-п );

     Положення про   Державний   реєстр   потенційно   небезпечних 

об'єктів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29

серпня 2002 року N 1288 ( 1288-2002-п );

     Положення про  паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів,

затверджене наказом МНС України  від 18  грудня  2000  року  N  338

( z0062-01  )  і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24

січня 2001 року за N 62/5253.

         Організація взаємодії суб'єктів  моніторингу ПНО 

     13. Організація та  координація моніторингу  ПНО  здійснюється

органами управління єдиної державної  системи.

     14. Взаємодія суб'єктів  моніторингу ПНО ґрунтується  на:

     координації дій під  час планування, організації та  проведенні 

спільних заходів щодо моніторингу  ПНО;

     сприянні ефективному  виконанню завдань моніторингу  ПНО;

     відповідальності за  повноту,  достовірність і своєчасність

надання інформації про стан ПНО;

     колективному використанні     інформаційних    ресурсів    та 

комунікаційних засобів.

     15. Виконання   завдань   моніторингу    ПНО    організаційно 

забезпечують:

     на державному  рівні  -   МНС   України,   Департамент   СФД,

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають 

у своєму підпорядкуванні ПНО,  відповідно до Положення про єдину

державну  систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації

техногенного та природного характеру (далі - Положення  про  єдину

державну систему);

     на регіональному  рівні - уповноважені органи з  питань  НС  та

ЦЗН;

     на об'єктовому рівні - відповідальні особи ПНО.

     16. Центральні органи  виконавчої влади,  які мають у своєму

підпорядкуванні  ПНО,  та  уповноважені  органи з питань НС та ЦЗН

сприяють удосконаленню методик  спостережень,  приладів  і систем

контролю за визначеними параметрами  небезпечних об'єктів,  а також

існуючих  на  ПНО систем   передання   інформаційних   даних   та

комп'ютерного зв'язку.

     17. МНС   України   визначає   у  своєму  складі  структурний

підрозділ,  який відповідає  за  функціонування  моніторингу ПНО,

здійснює   організаційне  керівництво  і контроль  за  виконанням

завдань моніторингу ПНО,  забезпечує проведення  науково-дослідних

та   дослідно-конструкторських   робіт   з  проблем  удосконалення

підсистеми моніторингу ПНО.

     18. Департамент  СФД  здійснює  координацію   дій   суб'єктів

моніторингу  і контроль за виконанням завдань моніторингу ПНО щодо

ведення  Реєстру,   а   також   реалізує   заходи,   пов'язані   з

актуалізацією інформаційних даних  Реєстру.

     19. Уповноважені  органи  з питань  НС та ЦЗН виконують такі

завдання:

     своєчасно і  у  повному обсязі згідно з Регламентом збирають,

проводять аналіз,  контроль та передавання відповідної інформації

до МНС України, центральних  і місцевих органів виконавчої влади  та

органів місцевого самоврядування і Департаменту СФД;

     підтримують у належному  стані технічні і програмні  засоби для 

збирання,  оброблення,  збереження та передавання інформації  про

стан ПНО;

     надають пропозиції  щодо змін Регламенту  з  метою підвищення

ефективності моніторингу ПНО;