Рівні нагород в Україні

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«МИКОЛАЇВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕНСУ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ»

 

 

кафедра документознавства

 

 

РЕФЕРАТ

 

 

 

 

з дисципліни: «Кадрова документація»

 

 

на тему: «Рівні нагород в Україні»

 

Виконала:

студентка групи ДМ-43

денної форми навчання

Одінець А.В

 

Викладач: доцент, к.п.н

Єрмолаєва А.А

 

 

 

МИКОЛАЇВ, 2014

План

Вступ

1.Рівні нагород в Україні

2.Оформлення нагород

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Основною метою є розробка теоретичних і правових засад функціонування нагород України як основної інституційної складової нагородної системи країни, розробка теоретичних засад становлення нагородного права як комплексної галузі права в системі права України, визначення теоретичних засад формування сучасної системи державних нагород, обґрунтування критеріїв, які становлять зміст державних нагород, визначення етапів становлення та розвитку державних нагород незалежної Української держави.

1.Рівні нагород в Україні

Актуальність теми. Із набуттям Україною в 1991 р. незалежності, яка зумовила зміну суспільно-політичного ладу і форми держави, у країні розпочалися процеси формування державних інституцій на нових демократичних засадах. Докорінні зміни політичних та економічних основ суспільства, демократичні перетворення, що відбуваються в Україні, створюють підґрунтя для розвитку системи державних нагород України, оскільки вони є одним із атрибутів державності, за допомогою яких у державі формуються суспільно-корисні моделі поведінки громадян.

Одним із першочергових заходів щодо розбудови незалежної української державності Верховна Рада України визначила реформування нагородного законодавства. Водночас, Закон України «Про державні нагороди України», наявність якого обумовлена вимогами Конституції України, і який є базовим для розвитку суспільних відносин у сфері функціонування державних нагород, було затверджено лише у березні 2000 р. До того часу це питання регулювалося застарілими нормами Положення про державні нагороди України, затвердженого ще в 1981 р., що ускладнювало застосування до громадян вищої форми державного заохочення – відзначення державними нагородами. Відзнаки Президента України на певний час фактично замінили державні нагороди України, а з прийняттям закону про державні нагороди вже юридично набули такого правового статусу. Проте, прийняття закону не вирішило усіх питань функціонування державних нагород, а низку питань не було врегульовано взагалі. Зокрема, не можна визнати оптимальною встановлену ним систему державних нагород, а також процедурно-правовий механізм попереднього розгляду питань нагородження, з урахуванням особливостей кожного з установлених видів державних нагород. Не вирішеною є проблема запозичення громадськими організаціями для власних нагород назв та елементів зовнішнього вигляду державних нагород України, що знижує суспільну значущість останніх. Крім того, нова система державних нагород вимагає ефективних правових механізмів реалізації, що, у свою чергу, потребує відповідного регулювання на рівні підзаконних актів. Цей процес є ще далеким від свого завершення.

Темпи і масштаби сучасного державотворення в Україні зумовлюють зростання ролі конституційно-правового регулювання питань державних нагород. Крім того, дослідження теоретичних засад функціонування державних нагород має важливе значення для формування та розвитку системи українського конституціоналізму, а також для розвитку нагородного законодавства України. Проблема функціонування державних нагород є багатоаспектною, що зумовило вивчення наукових напрацювань вітчизняних і зарубіжних дослідників з проблем теорії і практики конституційного права України та зарубіжних країн. Водночас у вітчизняній конституційно-правовій науці досліджувані питання функціонування державних нагород як елемента, за допомогою якого державна влада здійснює свій управлінський вплив, ще не стали предметом системного наукового аналізу. Обсяг наукових досліджень державних нагород як правової категорії невеликий. Окремі наукові роботи у цій сфері не містять комплексного уявлення про цю проблематику, що вимагає здійснення спеціального наукового дослідження.

З урахуванням специфіки теми, мети і задач дослідження застосовувалися такі методи: функціональний метод (дав змогу визначити цілі й завдання, механізм виконання державними нагородами функцій засобу впливу на поведінку індивідуумів) історико-правовий метод (надав можливість дослідити становлення та розвиток нагород, зміни в нормативно-правовому регулюванні питань функціонування нагород та визначити основні етапи становлення та розвитку інституту державних нагород в Україні) порівняльно-правовий метод (дозволив здійснити аналіз нормативно-правових актів, які регулюють питання державних нагород як в Україні, так і в державах); формально-логічний метод (сприяв розмежуванню та визначенню основних понять, юридичних конструкцій, конституційно-правових засад інституту державних нагород); статистичний метод (застосовано при аналізі даних щодо кількості нагороджених, що дало змогу виявити закономірності і взаємозалежності розвитку нагородної справи); науково-догматичний метод (використовувався при аналізі законодавства та сприяв виявленню прогалин у правовому регулюванні питань функціонування державних нагород України.

Визначення державного нагородження як способу впливу держави на суспільні відносини, формування державою суспільно-корисних моделей поведінки громадян, який полягає у відзначенні (нагородженні) громадян за особисті здобутки у певних сферах суспільного життя (діяльності), що здійснюється шляхом спеціально призначеного інструментарію – державних нагород.

Державні нагороди також виконують додаткові функції: 1) символічну – полягає у тому, що в творчій практиці є такі нагороди, які надаються до посади, а не за певні заслуги, за традицією це нагороди найвищого ступеня і ними відзначають переважно Президента як главу держави; 2) дипломатичну – полягає у тому, що відзначення державними нагородами офіційних осіб іноземних держав традиційно використовується державами при міжнародному спілкуванні як елемент дипломатичного протоколу, як правило, для цього використовують нагороди вищих ступенів.

«Сучасна система державних нагород України» розглянуто складові системи державних нагород незалежної України – види державних нагород (звання Герой України, ордена, медалі, відзнака «Іменна вогнепальна зброя», почесні звання України, Державні премії України, президентські відзнаки), проаналізовано їх особливості, з урахуванням історичного огляду функціонування окремих із них. При цьому виявлено, що правові норми у сфері функціонування державних нагород дозволяють регулювати максимально можливий спектр суспільних відносин з питань нагородження: встановлення нагород, підстав та порядку нагородження, правил вручення й носіння державних нагород тощо.

Визначено, що у правовому значенні державні нагороди – вища форма відзначення громадян за видатні заслуги у різних сферах діяльності. У формальному значенні види державних нагород поділяються на такі групи:

-нагороди, первинна сутність яких виявляється у їхньому матеріальному прояві, тобто це певні речі (як спеціально установлені – ордени, медалі, так і звичайні – зброя);

- державні премії, звання Герой України та почесні звання – нагороди, первинна сутність яких полягає у тому, що це офіційно присвоєні назви, у випадку з державними преміями – це звання лауреата премії.

Запропоновано критерії класифікації нагород:

- за видами – звання Герой, ордени, медалі, нагородна зброя, почесні звання, державні премії, президентські відзнаки;

- за сферами суспільного життя, в яких проявила себе особа, – економіка, наука, культура, соціальна сфера, захист Вітчизни, охорона конституційних прав і свобод людини, державне будівництво, громадська діяльність, благодійницька діяльність;

-за суб’єктами, які нагороджуються: чоловіки, жінки, громадяни, іноземці, особи без громадянства, представники певних професій, військові, цивільні;

- за формою – матеріальні (речові): ордени, медалі, зброя; нематеріальні: звання Герой, почесні звання; комплексні – державні премії; за характером заслуги – подвиг, особлива заслуга.

Почесне звання є одним із самих специфічних видів державних нагород – це почесна, офіційно присвоєна державою назва. У сьогоднішніх умовах почесні звання, особливо ті, які присвоюються за діяльність у соціально-культурній сфері, викликають найбільшу критику в суспільстві, їх вважають рудиментом колишньої адміністративно-командної системи, недосконалим інструментом відзначення заслуг громадян. У зв’язку з таким становищем необхідним є подальше удосконалення цього виду нагород.

Установлено, що за час існування президентських відзнак у законодавстві України, з моменту їх появи в 1992 р. і до прийняття у 2000 р. Закону України «Про державні нагороди України», не існувало визначення їх статусу як у нормативно-правових актах України, так і в юридично-науковій літературі. Після прийняття цього закону, стало можливим установити їх статус як одного з видів вищої форми відзначення громадян за видатні заслуги у різних сферах діяльності. На сьогодні дві з чотирьох відзнак Президента України – це ювілейні медалі, тобто нагороди, призначені для відзначення якоїсь конкретної події, що використовуються разово.

Установлено, що визначений Законом України «Про державні нагороди України» загальний порядок попереднього розгляду питань про нагородження державними нагородами, з урахуванням включення до системи державних нагород державних премій, є недосконалим. Державна премія – особливий вид державних нагород, функціонування якого обов’язково передбачає і спеціальний орган, що здійснює попередній розгляд робіт, представлених на її здобуття, – комітет державної премії. Склад комітету формується із спеціалістів, фах і професійний досвід яких відповідає профілю державної премії. Після прийняття рішення про присудження державної премії комітет, відповідно до процедури, визначеної в Законі України «Про державні нагороди України», зобов’язаний передати його до Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України. Принципи формування цієї комісії відрізняються від тих, згідно з якими формуються комітети державних премій. Члени Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України не пов’язані своєю професійною діяльністю із сферами, в яких відбувається відзначення державними нагородами. У них немає необхідних знань для оцінки заслуг осіб, що відзначаються державними преміями. Отже, процедура попереднього розгляду питань про нагородження державними преміями потребує удосконалення. В Законі України «Про державні нагороди України» слід закріпити самостійний статус комітетів державних премій щодо процедури прийняття рішень про присудження державних премій.

Зазначається, що дієвість заходів держави в заохоченні громадян шляхом відзначення їх державними нагородами значною мірою залежить від того, яку увагу держава приділяє організації нагородного процесу, адже в ньому навіть дрібниці відіграють значну роль. Ураховуючи, що кількість відзначених державними нагородами в України зростає, організація нагородного процесу з боку відповідних державних органів потребує чіткої

Зазначено, що обсяг і роль державного нагородження пов’язані із сутністю держави та права, а також традиціями, які склалися в державі. Роль державного нагородження в Україні буде лише зростати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Оформлення нагород

Оформлення нагород є пiдставою для подання клопотання про нагородження державною нагородою мають бути виключно вагомi особистi заслуги перед народом i державою, високi здобутки у професiйнiй, політичної та громадськiй дiяльностi, розвитку економiки, науки, культури, соцiальної сфери, захистi Вiтчизни, охоронi конституцiйних прав i свобод людини, державному будiвництвi та громадській дiяльностi, широке визнання цих заслуг суспiльством, здiйснелня подвигу або особливо мужнього вчинку, високi моральнi якостi особи.

При цьому мають забезпечуватись послiдовнiсть у нагородженнi осiб вiдповiдно до системи державних нагород, додержання встановлених законодавством строкiв представлення нагороджених осiб до наступного нагородження. Для попереднього розгляду питань, пов’язаних з нагородженням державними нагородами, при Президентові України діє Комісія державних нагород та геральдики, яка є дорадчим органом і працює на громадських засадах. Персональний склад зазначеної Комісії та порядок її роботи визначаються Президентом України.

На виконання Указу Президента України «Про вдосконалення нагородної справи в Україні» та з метою вдосконалення нагородної справи в міністерствах та відомствах створені Комісії з питань нагородження. Ці комісії є постійними органами для розгляду матерiалів, пов’язаних з порушенням клопотань про нагородження державними нагородами України, Почесною грамотою Кабiнету Мiнiстрiв України, Подякою Прем’єр-мiнiстра України, вiдомчими заохочувальними вiдзнаками та пiдтримки клопотань Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних державних адмiнiстрацiй, Київської та Севастопольської мiських адмiнiстрацiй про нагородження.

Основною формою дiяльностi цих комiсiї є засiдання, якi проводяться у мipу необхiдностi, як правило, один раз на мiсяць. У разi позитивного рiшення комiсiї оформлюється проект клопотання про нагородження або пiдтримки клопотань про нагородження державними нагородами, а також проект наказу про нагородження вiдомчими заохочувальними вiдзнаками, якi вносяться на розгляд керівнику відомства для прийняття по них остаточного рiшення.

Пiдготовку матерiалiв на засiдання відомчих комiсiй (вивчення клопотань, пiдготовка порядку денного, попереднє ознайомлення членів комiсiї з матерiалами, а також оформлення протоколiв засiдання i витягiв iз них), органiзацiйне забезпечення засiдань та контроль за своєчасним виконанням прийнятих рiшень здiйснює кадрова служба установи. Основним документом для подання до нагородження є нагородний лист, який підписує керівник підприємства та голова ради колективу. Підписи розшифровуються та засвідчуються печаткою підприємства.

Клопотання колективу підприємства про нагородження повинне бути підтримане місцевою держадміністрацією й разом із заповненим нагородним листом передається у відомчу комісію нагород, а звідти, за необхідності, до Комісії державних нагород та геральдики.

Подання про нагородження працівника нагрудним знаком порушує керівник органу державної влади чи місцевого самоврядування або іншої установи, у якій працює представлений до заохочення. У поданні має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові; дата народження; повна назва займаної посади, категорія посади та присвоєний ранг (для державних службовців) відповідно до запису в трудовій книжці; стаж роботи (загальний, державної служби, роботи у відповідному державному органі та на даній посаді); рівень виконання посадових обов’язків, ділові та професійні якості; підстави для подання.