Співвідношення понять книга та документ

                  

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

“УКРАЇНА”

Кафедра “Документознавство та інформаційна діяльність ”

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідуючий кафедри

 

“__”_____20__року

 

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Документознавство»

на тему: «Співвідношення понять книга та документ»

 

Гудзь Олени Анатоліївни  

студентки І курсу

заочної форми навчання

спеціальності «Документознавство

інформаційна діяльність»

факультету «Правознавство та

інформаційні комунікації»

групи Д-Із

 

Науковий керівник

Асистент викладача

Працюк О.Б.

 

 

Кіровоград - 2010

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………	3
Розділ І СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ ДОКУМЕНТ І КНИГА.
ФУНКЦІОНАЛЬНА СУТНІСТЬ І ВЛАСТИВОСТІ                  КНИГИ ……………………………………………………...	5
І.1 Порівняння книги і документа за ознаками        класифікування документа………………………….…	5
І.2 Порівняння функцій і властивостей документа і                        книги ……………………………………………………	9
Розділ ІІ Книга як особливий вид документа …………	12
ІІ.1 Місце книги в соціальному комунікаційно-              інформаційному процесі …….………………………..	12
ІІ.2 Специфічні функції і властивості книги ……………..	15
ВИСНОВКИ……………………………………………………..…….	21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА….…….	23

 

 

ВСТУП

У даній роботі пропонується підійти до розглядуваного питання шляхом аналізу понять "документ" і "книга".

Щоб установити, що входить  в обсяг того або іншого поняття, використовуємо їхні визначення, дані в різних джерелах, а також відповідні характеристики.

У визначеннях Книги, що давалися різними авторами протягом усієї багатовікової історії її існування, були різні підходи: від захоплених емоційно-образних до "сухих" наукових. Є. Л. Немировський розділив усе різноманіття визначень Книги на три класи [19, с. 35]. До першого відносяться сугубо описові характеристики зовнішньої форми книги. "У визначеннях другого класу робиться спроба відбити зміст книги, а точніше — сутність цього змісту". Визначення третього класу намагаються з'єднати характеристику зовнішніх ознак і змісту. Характеристика змісту книги, з якою пов'язані визначення другого і третього класу, мала на увазі з'ясування сутності книги, а значить — її функціонального характеру. Тому можна сказати, що проблема функцій книги так само стара, як і її визначення, хоча не завжди автори визначень говорили про те, що вони визначають саме функції книги.

Актуальність  дослідження полягає в тому, що дана тема розкриває співвідношення понять книги та документа. Проблема цього співвідношення є мало дослідженою, тому, на нашу думку, доцільно дослідити наукові джерела з даної теми і подати власну інтерпретацію.

Мета даного дослідження полягає в тому, щоб дослідити співвідношення понять книги та документа.

Реалізація поставленої  мети вимагає вирішення наступних завдань:

- дослідити теоретичні та практичні джерела вивчення з обраної теми;

- порівняти книгу та  документ за ознаками класифікування  документа;

- розглянути книгу  та документ з погляду їхніх  функцій та властивостей;

- з’ясувати місце  книги в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі;

- визначити специфічні функції і властивості книги.

Стана дослідження проблеми. У сучасній українській та російській науці дана проблема є мало дослідженою. Поверхнево розглянуто дану тему в працях Г. Швецової-Водки, Н. Кушнаренко, М. Лисенко, А. Соляник.

Об’єктом дослідження є співвідношення понять книги та документа, предметом дослідження – порівняння даних понять за функціями та ознаками класифікування документа.

Методи дослідження. У роботі використано системний аналіз наукової та навчальної літератури з проблеми дослідження, а також описовий та порівняльний.

Теоретичне  значення полягає в орієнтації студентами-документознавцями питання «Співвідношення понять книги та документа».

Практичне значення. Робота може бути використана при вивченні дисциплін, які тісно пов’язані з «Документознавством», а також при розробці лекційних курсів та семінарських занять з даної теми.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновків, списку використаних джерел.

 

Розділ І СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ ДОКУМЕНТ І КНИГА. ФУНКЦІОНАЛЬНА СУТНІСТЬ І ВЛАСТИВОСТІ КНИГИ

 

1.1. Порівняння Книги і Документа за ознаками класифікування документа

У визначенні Книги звичайно виділяють дві сторони: зміст (духовну сутність: думки, ідеї) і форму (матеріальну, речовинну, що служить для закріплення і передачі інформації. Теза про двоїсту природу книги стала аксіомою книгознавств; [4, с. 5—6]. Більшість авторів прагне у визначенні Книги охопити обидві названі сторони, хоча існують думки про необхідність роздільних визначень. Змістовно духовна сутність книги найчастіше виходить на перше місці. Форма книги звичайно розглядається з погляду матеріалу (носія зафіксованої інформації) і особливостей матеріально конструкції, хоча відомо також поняття внутрішньої форм; книги як "внутрішньої організації матеріалу". О. А. Гречихин звертає увагу на необхідність розрізняти форму матеріально-конструктивну і семіотичну (знакову) [10, c. 37]. Матеріально-конструктивній формі книги приділяється значна увага, особливо — у дослідженнях мистецтва книги. Знакова форма книги відзначалася багатьма дослідниками, але великої уваги їй не  приділялося тому, що вважали,  що головна знакова система, за допомогою якої створюється книга — це письмо, а письму присвячувалися спеціальні дослідження. Особливий підхід, у якому книга в цілому розглядається як знакова система, продемонстрував                Є.Л. Немировський. За його словами "під знаковою системою ... розуміють матеріальний посередник, який слугує  обміну  інформацією між  двома   іншими матеріальними системами", а "книга є знакова система, у якій для обміну семантичною інформацією, між двома іншими матеріальними системами, наприклад, автором і реально існуючим світом або автором і читачем, використовується сукупність візуально сприйманих шрифтових знаків або графічних зображень, відтворених на аркушевому матеріалі рукописним або поліграфічним способом"  [20, c. 109]. У цьому визначенні до властивостей книги як знакової системи віднесено не тільки особливості знаків, у яких втілюється інформації, але й якості матеріального носія, і способи нанесення знаків.

З метою аналізу і порівняння Книги з Документом бажано розділити зазначені сторони Книги і розглянути їх окремо. Для того, щоб виділити Книгу як вид Документа погляду матеріально-конструктивної і знакової історії необхідно з'ясувати, наскільки істотні відмінності Книги і не-Книги; чи достатні підстави для протиставлення Книги "іншим видам документа".

У   цілому  з  погляду  матеріально-знакової   форм найбільш широке значення Книги збігається з Документом , тобто Книгою визнається будь-який матеріальний об'єкт, створений людиною спеціально для фіксування інформації, незалежно від характеристик носія інформації, знакової системи і способу запису (фіксування) інформації, а також способу сприйняття цієї інформації. Таке широке розуміння Книги було закладено в поглядах П. Отле, який писав: "Книга [Le livre] (Biblion або Document або Gramme) — це термін, уживаний умовно для вираження всього обсягу поняття документа ...". У той же час П. Отле вживав поняття як Книги, так і Документа в різних значеннях [25, c. 123].

О. О. Сидоров відзначав, що в цьому переліку С. Рубльов "захоплює навіть об'єкти, книзі не приналежні", як, наприклад, опудала, виставлені  в музеї; але "зате більшої уваги заслуговують рядки про зростання ролі в книзі ідеограм, зображень, креслень, фотографій", а фотокниги "скромно згадуються", але "можливо, що саме їм належить велике майбутнє".          

Отже, навіть у той  час, далекий від різних удосконалень кінця XX—початку XXI століття, прогресивно мислячі книгознавці визнавали можливість розширення поняття "книга".     Єдине, що викликало     сумнів — це непристосованість аудіальних і аудіовізуальних документів до індивідуального темпу сприйняття, неможливість зупинитися і повернутися до вже почутого і побаченого. Як ми знаємо, у наш час, при користуванні сучасною звуко- і відео- відтворюючою апаратурою, цей недолік усунутий.

Проведений аналіз понять Документ і Книга показує, що з  погляду матеріального носія  і знакової системи поняття Книга не збігається цілком і беззастережно з жодним з видів Документа, виділених за названими ознаками. Тому можна сказати, що протиставлення Книги і "інших видів документа", що зустрічається досить часто, спирається не на строгу класифікацію Документа, а на емпіричне протиставлення Книги так називаним "новим видам документів" — кіно-фото-фонодокументам і машиночитаним документам.

Тим часом у різних значень Книги можна знайти риси, спільні для документів, що відносяться  до Книги і не відносяться до неї. Наприклад, Книга II — це документ паперовий, тобто документ, у якому інформація зафіксована на паперовому носії або на замінниках папера. Але паперовий носій може бути використаний і для машиночитаних документів (у формі перфокарт або перфострічок), а вони в поняття Книга II не включаються або Книга 3 — це документ, призначений для читання безпосередньо сприйманий людиною; але серед документів сприйманих людиною опосередковано, не включених поняття Книга 3, теж можуть бути документи, призначені для читання (що читаються з екрана, монітора і т.п.).

Сучасні дослідники дедалі частіше звертають увагу на те, що матеріальна й знакова форми книги з перебігом часу повинні змінюватися. Книга у вигляді паперового аркушевого документа — це лише традиційна форма, хоча в наші часи вона переважає. До нових, нетрадиційних форм книг відносять аудіальні та аудіовізуальні видання, візуальне проекційні (екранні) форми й електронні видання. На думку відомого  дослідника  типології книги О. А. Гречихіна, книга — це "універсальна знакова система", яка є об'єктивною умовою формування та існування суспільної свідомості, незалежно від змін у культурно-історичному розвитку знакових систем [10, с. 15]. Звичайно, ця точка зору залишається дискусійною, але все ж таки вона заслуговує на увагу.

А. О. Беловицька і С. П. Омилянчук у визначеннях Книги відзначають, що це — "спосіб організації" словесного (літературного), музичного або образотворчого твору у "видання" [24, с. 122—123]; "спосіб, актуалізований засобами книжкової справи як процес і минущий проміжний результат організації тексту літературного, музичного, образотворчого твору, що існує у формі писемного документа, у таку форму твору друку, як книжкове видання ..." [21, с. 152]

А. І. Барсук, приділивши головну увагу визначенні змістової сутності книги, не розглядав спеціально і матеріально-знакову сторону, погодившись з визначення Книги як "твору писемності або друку". Однак він відзначив що "зміст може бути виражений словесно (літературно) — текстовим способом; способом зображення (фото, гравюри малюнки і т.д.); способом ідеограм, що дають синтетичні уявлення про предмети, явища, думки (карти, плани, схемі діаграми, графіки і т.п.); способом умовних позначок, як скорочено або спрощено позначають поняття, уявлення образи (ноти, формули в точних і природничих науках і т.д.) [5, с. 6].

І. Є. Баренбаум, говорячи про матеріально-знакову сторону Книги, визначив її як "твір писемності або друк що має будь-яку знакову форму, яка читається (ідеографічну, алфавітну, нотну, цифрову), зафіксовано на будь-якому матеріалі (камінь, глина, шкіра, папіру шовк, дошка, папір, синтетичні матеріали)" [4, с. 11].

С. Г. Кулешов вважає, що книга — "це текстове, картографічне, нотне чи образотворче видання у формі кодексу" [25, с. 83]. За особливостями матеріального носія інформації це трактування належить до значення Книга V, а за особливостями знакової форми — до значення Книга 3. Крім того, він зазначає, що не можна в одному понятті поєднувати рукописну та друковану книги, бо сучасна книга — тільки друкована. Разом з тим

С. Г. Кулешов відзначає, що існує ще інше, ширше розуміння  універсального поняття книги як об'єкта книгознавства і припускає  можливість використання в документознавстві  різних значень поняття "книга" [25, c. 86].

Отже, коли доводиться визначати знакову і відповідну матеріальну форму книги, традиційно книгу вважають способом відтворення і втілення у форму видання писемного документа [3, с. 10]. Розбіжності виникають з погляду того, як розуміти "писемний документ": тільки як вербальний чи як такий, що охоплює всі твори, фіксовані графічними знаками (писемні, образотворчі, нотні, картографічні тощо). У теоретичному плані ці розбіжності поки що не вдалося подолати, хоча в історичних дослідженнях і в практиці книжкової справи книга, як правило, не відмежовується від образотворчих, нотних, картографічних видань. З погляду матеріальної форми в цьому разі до книги належать усі друковані видання, а також рукописні книги на будь-якому матеріалі та депоновані документи, що виконуються, як правило, на паперових аркушах.

 

1.2 Порівняння  функцій і властивостей Документа  і Книги

У радянському книгознавстві  сформувався так названий "функціональний підхід", або функціональним метод, що вважався специфічно книгознавчим методом. Розумівся він як "підхід до твору друку з позиції читачі (фактичного, передбачуваного, потенційного)".

Власне функціям книги  в рамках функціональною книгознавчого  підходу приділялася певна увага. Ще в 30-роки П. Н. Берков писав, що у визначення книги неодмінне необхідно "ввести динамізуюче поняття функції" [25, c. 89]. Найбільш розгорнуту характеристику функцій книги дали    І. Є. Баренбаум й А. І. Барсук [5, c. 31-33]. Однак функції книги розглядалися ними самі по собі, поза зв'язком і без порівняння з функціями документа. Пропонується інший підхід: йти від функцій документа; з'ясувати, чи властиві вони книзі; які функціональні відмінності книги від інших документів. Для порівняння функцій книги з функціями властивостями документа будуть залучатися роботи різних авторів, як спеціально присвячені функціям книги, так ті, що вказують їх у визначеннях або більш-менш розгорнутих характеристиках Книги.

Основна функція документа — соціально комунікаційно-інформаційна — визначається його місце у системі соціальних комунікацій, де він є каналом передач інформації. У різних характеристиках книги так називалася ця функція, але одержувала різні назви. Так, Є. Баренбаум і    А. І. Барсук писали: "Споконвічної універсальною функцією книги є комунікативна" [5, с. 27].

Функції фіксування інформації і її збереження, властиві документу й обумовлені його матеріальною (речовинною) формою, характерні так само і для книги. Наприклад, Є. Л. Немировський писав: "Функціональне призначення книги полягає у фіксуванні з метою збереження і передачі — у часі і просторі — якоїсь цілком визначеної інформації" [20, c. 45].