Співвідношення понять книга та документ

Саме з цією функцією книги пов'язаний той факт, що її змістом може бути тільки твір літератури, науки, мистецтва і т.д., ми б сказали, твір суспільної свідомості, у всіх її формах. На роль творів, як змісту книг, звертав увагу А. І. Барсук [5, c. 56], але він, з одного боку, обмежував твори їхньою знаковою стороною, або способом створення (твори писемності або друку), а з іншого боку — відмовляв у праві називатися «творами» грошовим знакам, облігаціям, лотерейним квиткам, товарним етикеткам, проїзним квиткам і т.п. Звернемося до трактування слова «твір». Це — «створення, продукт праці, творчості» [5, c. 59]. Хіба перераховані явища не відносяться до «створень, продуктів праці»? Можуть виникнути сумніви в тім, чи є вони продуктами творчості. «Творчість — створення нових за задумом культурних, матеріальних цінностей» [5, c. 64]. Усі перераховані предмети, безумовно, відносяться до явищ людської культури (у широкому сенсі), цивілізації, і не тільки матеріальної, але й духовної. Чи вважати їх цінностями — це залежить від точки зору. Новизна задуму може проявитися в будь-якому творі людської культури, навіть у товарній етикетці і проїзному квитку. Усе сказане свідчить про те, що не можна категорично стверджувати, що перераховані предмети — не твори, і на цій підставі не можуть бути віднесені до Книги.

Розглядаючи питання  про роль творів у книзі, варто  також сказати про те, що книга  в цілому сама є твором, оскільки вона є продуктом праці, творчості не тільки її авторів, але й осіб, що займалися підготовкою авторських творів до видання, їхнім поліграфічним відтворенням і т.д. Книга як твір, безумовно, становить суспільний інтерес (або «має суспільне значення»), інакше вона б просто не була створена.

Функціональні особливості  книги, а саме тієї її функції, про  яку зараз йдеться, тобто функції  перетворення суспільної свідомості, дуже добре відбив у своєму визначенні Книги А. І. Барсук. Говорячи про дану функцію, відзначаючи активну роль книги у формуванні суспільної свідомості,  згадаємо,  що  не  даремно  книгу  називають «знаряддям» (в А. І. Барсука: «знаряддям соціальної боротьби, виховання, організації і формування суспільної думки, знаряддям наукового і технічного прогресу») [5, с. 6] або навіть «зброєю». «Книга як знаряддя комунікації» розглядається Т. Зберським, який вважає, що книга відноситься до інструментів, знарядь праці в широкому сенсі, як засобів впливу на світ з боку людини. Специфіка книги полягає в тому, що це знаряддя «інформаційне», яке служить для перетворення людської свідомості, «завдяки чому людина недосвідчена стає знаючою» [25, c. 42].

Третьою найважливішою  специфічною функцією книги є  товарна. Книга — це товар. Це добре відомо книгознавцям, що у багатьох роботах розглядали особливості книги як товару, умови її функціонування як товару. Розроблялася навіть спеціальна книгознавча дисципліна — економіка книги. Пізніше склався комплекс навчальних дисциплін за назвою «товарознавство книги». «Економічна концепція» книгознавства зазнала критики за однобічний підхід до книги як явища, за обмеження предмета науки про книгу «виробничо-технологічними і соціально-економічними аспектами». Однак у ній було і раціональне зерно.  Книга дійсно є товаром, незважаючи на свою основну соціально комунікаційно-інформаційну функцію. Не всякий документ є товаром, і в цьому відмінність книги. Обумовлена вона, мабуть, особливим місцем книги в системі документальної комунікацій, наявністю цілої групи осіб, що беруть участь у створенні книги і доведенні її до читачів, необхідністю поділу суспільної праці й оплати трудових зусиль осіб, що брали участь у створенні книги. Звичайно, у цілому зміст саме існування книги «оплачено» усім суспільством, причому не тільки сучасним моменту появи книги, оскільки в книг відбивається рівень розвитку суспільної свідомості (у всі формах) і засобів суспільного виробництва, досягнути суспільством. Тому реальна цінність і вартість книги. Збігається з тією ціною, по якій продається книг. Суспільство зацікавлене в найкращому використанні книги, тобто освоєнні укладеної в них інформації, тому вона організує використання книг у бібліотеках, як правилі загальнодоступних і безкоштовних для користувачів сучасному суспільстві.

До числа найважливіших властивостей книги віднесемо також безпосередню включеність у духовне і матеріальне виробництво. Поширення наукового знання, розвиток художньої літератури, система виробництва, культосвітня діяльність і багато інших сфер життєдіяльності суспільства були б просто неможливі без книг.

Як бачимо, головним "каменем  спотикання" на шляху визнання Книги  рівною Документу  є відмінність  документа паперового,  безпосередньо   сприйманого,   писемного  від документів аудіального, аудіовізуального, машино читаного. Але щоб з'ясувати, наскільки істотні ці відмінності, необхідні подальші дослідження.

Отже, вважаємо неправомірним обмежувати поняття книги по характеристиках матеріального носія і знакової форми передачі інформації якими-небудь ознаками, що роблять Книгу вужче Документа.

ВИСНОВКИ

При дослідженні даної  теми, а саме, «Співвідношення понять книга та документ» ми дійшли таких  висновків:

- дослідили теоретичні  та практичні джерела вивчення  з обраної теми;

У сучасній українській  та російській науці дана проблема є мало дослідженою. Поверхнево розглянуто дану тему в працях Г. Швецової-Водки, Н. Кушнаренко, М. Лисенко, А. Соляник.

- порівняли книгу та  документ за ознаками класифікування  документа;

Коли доводиться визначати  знакову і відповідну матеріальну форму книги, традиційно книгу вважають способом відтворення і втілення у форму видання писемного документа. Розбіжності виникають з погляду того, як розуміти "писемний документ": тільки як вербальний чи як такий, що охоплює всі твори, фіксовані графічними знаками (писемні, образотворчі, нотні, картографічні тощо). У теоретичному плані ці розбіжності поки що не вдалося подолати, хоча в історичних дослідженнях і в практиці книжкової справи книга, як правило, не відмежовується від образотворчих, нотних, картографічних видань. З погляду матеріальної форми в цьому разі до книги належать усі друковані видання, а також рукописні книги на будь-якому матеріалі та депоновані документи, що виконуються, як правило, на паперових аркушах.

- розглянули книгу  та документ з погляду їхніх функцій та властивостей;

Усі функції і властивості, притаманні Документу, характерні так само і для Книги. Це значить, що у визначенні Книги можна з повною підставою говорити: «Книга — це Документ ... », замість того, щоб перелічувати функції і властивості, притаманні як Книзі, так і Документу. І не слід шукати особливих (не властивих Документу) відмінностей Книги від не документальних засобів комунікації, тому що вони обумовлені самок природою документального каналу передачі інформації Цілком ясні також відмінності Книги від інших значені Документа, і не варто фіксувати на них увагу.

- з’ясували місце  книги в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі;

З погляду архівознавців, певно, саме первісні й архівні документи  є «власне документами». Але в більш широкому значенні до числа документів відноситься і книга, що є результатом перетворення (видання, опублікування) документа вихідного. У цьому, і тільки в цьому сенсі книга, дійсно, вторинна стосовно документа.

- визначили специфічні функції і властивості книги, серед яких найважливішою специфічною функцією книги є товарна, її активна роль у формуванні суспільної ідеології, науки, мистецтва, моралі, суспільної думки і т.д., а також «функція перетворення суспільної свідомості», «гуманістична функція»,функція поширення інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Афиани В.Ю. Статус документа в контексте взаимосвязей 
   историка  и  архивиста / Афиани В.Ю. //   Междунар.  науч.  конф. 
   "Историки и архивисты: сотрудничество в сохранении и 
   познании прошлого в интересах настоящего и будущего": 
   Докл. и тез. науч. сообщ. — М., 2007. — С. 68—70.
2. Банасюкевич    В.Д.,    Сокова    А.Н.    Управление 
   документацией (из зарубежного опыта)/ Банасюкевич    В.Д.,    Сокова    А.Н. //  Отечеств. архивы. — 2002. — № 2. — С. 100—106.
3. Баранов В.М. Документ: предмет или процесс?/ Баранов В.М.  // Восьмая науч. конф. по проблемам книговедения «Книга и кн. деле: 
   на рубеже тысячелетий»: Тез. докл. / Рос. акад. наук и 
   др. — М., 2006. — С. 249—250.
4. Баренбаум И.Е. Информационно-коммуникативные наукг. 
   в свете эволюции средств информации и коммуникации /

Баренбаум И.Е. // Книга: Исслед. и материалы. —  2000. — Сб. 61. — 
С. 31—47.

5. Барсук А.И. К определению понятия "книга"/ Барсук А.И.  // Издат. 
   дело. Книговедение:  Науч.-информ. сб. / ЦБНТИ по 
   печати. — 2007. — № 6 (12). — С. 3—7.
6. Беловицкая  А.А.  Мировоззренческие  основания 
   книговедения / Беловицкая  А.А.   // Восьмая науч. конф. по проблемам книговедения "Книга и кн. дело на рубеже тысячелетий": 
   Тез. докл. / Рос. акад. наук и др. — М., 2006. — С. 7—10.
7. Бельдова М.В. Совершенствование терминосистемы 
   документоведения ( на примере стандартизации основных 
   документоведческих терминов)/ Бельдова М.В.  // Документирование 
   управленческой деятельности: Сб. науч. тр. / ВНИИДАД. — М., 1996. — С. 45—53.

8. Бровкин А. Концепція Національної програми збереження 
   документальних фондів України/ Бровкин А. // Бібл. вісн. — 2007. —№ 3. — С 9—11.
9. Воскобойникова-Гузєва О. Джерелознавчо документальні   видання   України:   визначення   та класифікація / Воскобойникова-Гузєва О.// Вісн. Кн. палати. —  2009. — № 7. — С 19—21.
10. Гречихин А.А. Объект и предмет книговедения: (Опыт 
    соврем,  интерпретации) / Гречихин А.А.  //  Восьмая  науч.  конф.  по проблемам книговедения "Книга и кн. дело на рубеже 
    тысячелетий": Тез. докл. / Рос. акад. наук и др. — М., 
    1996.— С. 12—15.
11. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. – Чинний від 1995-07-01. – К.: Держстандарт України, 1994. – 53 с.
12. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – Чинний від 1995-01-01. – К.: Держстандарт України, 1994. – 53 с.
13. Комаров М.А. Понятие и определение документа / Комаров М.А. // 
    Документалистика-69: Материалы Первого всесоюз. симп. 
    по. документалистике, Паланга,  8-12  сент.   2006  г. — 
    Вильнюс, 2006. — Ч. 1. — С. 44—45.
14. Кушнаренко  Н.Н.  Документоведение:   Учеб.  lля студентов вузов культуры / Кушнаренко  Н.Н. — 2-е изд., переработ, и доп. —Киев: Знання, 2000. — 459 с.
15. Ларин   М.В.   Развитие   понятия   «документ»/  Ларин   М.В.  // 
    Делопроизводство. — 2000.— № 1. — С. 5—9.
16. Медведева Е.А. Проблемы документоведения в учебном 
    пособии/ Медведева Е.А. // Книга: Исслед. и материалы. — 2009. — Сб. 77. — С. 325—333.

17. Митяев   К.Г.   Документоведение,   его   задачи: 
    перспективы развития/ Митяев   К.Г. // Вопр. архивоведения: Науч 
    информ. бюл. — 2004. — № 2. — С. 27—37.
18. Молдованов  M.I.,  Сидорова  Г.М.  Сучасний діловий 
    документ: зразки найважливіших документів українською мовою/ Молдованов  M.I.,  Сидорова  Г.М.  — К: Техніка, 2002. — 400 с.
19. Немировский Е.Л. К вопросу об определении книги как 
    знаковой системы / Немировский Е.Л.  // История книги: Теорет. и методол. основы:    Сб.   науч.   тр.   /   ГБЛ.   —   М.,    2007.   — 
    С. 34—43. — (Актуал. проблемы книговедения; Вып. 2).
20. Полотовская И.Л., Шрейдер Ю.А. Будущее наступает 
    сегодня: (Документ как объект библиографирования)/ Полотовская И.Л., Шрейдер Ю.А.// Сов. библиогр. — 2008. — № 1. — С. 28—34.
21. Чуковенков  А.Ю.  Машиночитаемые документы: определение понятия и выбор признаков классификации / Чуковенков  А.Ю.  // Документирование управленческой деятельности: Сб. 
    науч. тр. / ВНИИДАД. — М., 2006. — С. 53—73.
22. Шамурин Е.И. Словарь книговедческих терминов: Для 
    библиотекарей, библиографов, работников печати и кн. 
    торговли / Шамурин Е.И. — М.: Сов. Россия, 1958. — 340 с.
23. Швецова-Водка Г. Типологія документа: Навч. посіб. для студ. ін-тів культури / Швецова-Водка Г. — К.: Кн. палата України, 1998. — 80 с.
24. Швецова-Водка Г. Типологія книги: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл: культури і мистецтв / РДІК / Швецова-Водка Г. — К.: Кн. палата України, 1999. — 68 с.
25. Швецова-Водка Г.   Функціональне   визначення документа / Швецова-Водка Г. // Духовне відродження культури України, традиції, сучасність: Матеріали і тези міжнар. наук.-прак конф. 16—18 трав. 1994 р. / РДІК та ін./ Швецова-Водка Г. — Рівне, 1994. - 
    С 126—127.