Аналіз асортименту будівельних сумішей в Україні на прикладі гіпермаркету «Нова Лінія»

Сучасні торговельні  фірми пішли шляхом вузької спеціалізації, бо приваблювати клієнта лише великим вибором товару на складі дедалі складніше, та й дорожче. Споживачі вже віддають перевагу не тим фірмам, у яких багатий вибір усіляких товарів, а радше тим, у яких широкий спектр продукції певного виду (наприклад фарби). Крім того, і в ціновій конкуренції спеціалізовані фірми мають більші можливості. А це - плюс в умовах, коли дедалі більше операторів ринку у боротьбі за клієнта "скидають" ціну, жертвуючи власними прибутками.

Для торговців будматеріалами сьогодні "життєдайними" є лише великі міста: Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя. Але й на цих потужних ринках за деякими найменуваннями будівельних сумішей продажі скоротилися приблизно на 40%-50%. Зменшилися обсяги реалізації - фірми-оптовики почали торгувати вроздріб. Віддавати товар під реалізацію стало невигідним. Тож характерна особливість сучасного ринку будівельних матеріалів - збільшення кількості спеціалізованих фірмових магазинів.

Для ринку будівельних  сумішей характерна сезонність розвитку. Після періоду затишшя, що триває з жовтня до березня, починається справжній сплеск попиту на всі види будівельних матеріалів.

Попри пізній початок  будівельного сезону 2003 року (лише в  квітні) у зв’язку із затяжною зимою, голова Асоціації виробників сухих  будівельних сумішей Юрій Спектор констатує, що за перші сім місяців року вітчизняне виробництво зросло на 20—25% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Враховуючи те, що основну масу сухих будівельних сумішей, що випускають в Україні, становлять суміші для внутрішніх оздоблювальних робіт, сезон активного попиту на які триває до листопада-грудня, загальне зростання ринку нинішнього року може сягти 30—40%. Відтак уже більшість експертів вважає, що обсяги використання сухих будівельних сумішей в Україні перевищать 500 тис. т, а вітчизняне виробництво сягне 300 тис. т.

Ринок зосереджується в  руках провідних фірм Деякі великі підприємства говорять про 50-60% зростання  виробництва порівняно з минулим  роком. Отже, паралельно зі зростанням ринку починається процес його концентрації, що цілком природньо — наприклад, у Польщі, як і в Україні, працює 100 виробників будівельних сумішей, але тільки 10 з них роблять погоду на ринку.

За вітчизняний ринок  змагаються насамперед підприємства, що входять до Асоціації виробників сухих будівельних сумішей («Хенкель Баутехнік (Україна)», «Фомальгаут», Павлограджитлобуд, «Геліос», «Біон-Імпекс», «Полірем», ТММ), а також — «Атлант», «Артіль», «Лідер», «РосКат», «Акваліт», «Мастер» і «Керамікс». Інші фірми, за даними операторів ринку, працюють в основному на свій регіон і виробляють не більше 2,5—3 тис. т сумішей на рік.⁵

Ввезення сумішей на цементній основі майже припинилося, на гіпсовій — незабаром зменшиться Великі, а тим більше дрібні, вітчизняні виробники зосереджуються на сумішах на цементній основі. На ринку сумішей на гіпсовій основі (штукатурки, шпаклівки, затірки для швів, анкерні суміші) домінують закордонні виробники — турецькі, молдавські (завод «CMC-Knauf»), французькі (Semin), польські (Atlas) та фінські (Optiroc). Також в обсягах понад 1000 т за рік, за даними операторів ринку, імпортують суміші марок Litokol і Mapei (Італія) та Sopro (Польща). Серед них найбільш представлені турецькі виробники, що працюють у нижньому ціновому сегменті, від них набагато відстає Knauf, що представляє суміші середньої і дорогої категорії, далі з чималим відривом — вітчизняна продукція цієї ж цінової групи. Трохи менше, ніж усі вітчизняні виробники, разом узяті, продають сумішей на гіпсовій основі представники верхньої цінової групи — Semin і Optiroc (TM Vetonit).

Завдяки панівному становищу  в гіпсовому сегменті ринку на імпорт припадає 40% усіх сухих сумішей, що використовуються в Україні. Однак  вітчизняні виробники впевнені, що й цей сегмент ринку їм вдасться частково відвоювати. За словами директора львівської фірми «Атлант» Олега Конопацького, половину турецьких сумішей завозять контрабандним шляхом. Утім, очікуване посилення митного контролю після недавнього засідання Ради нацбезпеки і оборони, присвяченого цій темі, дозволить скоротити обсяги контрабанди, зокрема, турецьких гіпсових сумішей. А з офіційно завезеними турецькими сумішами вже зможуть конкурувати за ціною вітчизняні виробники, принаймні розташовані подалі від південних морських портів.⁶

Виробникам замало одних  сухих сумішей. Хоча левова пайка попиту на сухі будівельні суміші, як і раніше, припадає на три групи — клеї для плитки, наливні підлоги й гіпсові шпаклівки, виробники цього року продовжують невпинно розширювати асортимент. Але найактивніше розширюють асортимент фірми, які вже зараз мають сильні позиції на ринку і широкий асортимент. Великим і середнім компаніям, таким як «Хенкель Баутехнік (Україна)», «Полірем», Павлограджитлобуд, «Атлант», «Геліос», «Артіль» уже став тісним сегмент власне сухих сумішей. Вони освоюють виробництво рідких речовин, необхідних для будівельних робіт: грунтувальних емульсій, гідроізоляційних мастик, полімерних штукатурок, різноманітних грунтовок і спеціальних клеючих розчинів.

«Зараз ми виробляємо і реалізовуємо матеріали практично  під усі види робіт й елементи конструкцій», — повідомили представники «Хенкель Баутехнік (Україна)», вивівши цього року на український ринок групу матеріалів для укладання підлоги Thomsit, де серед 24 позицій лише 6 є власне сухими сумішами, а також рідкі матеріали для монтажу облицювальної плитки і затирки швів для слабких основ і агресивних середовищ.

«Ми уникаємо розробки універсальних  матеріалів, бо це економічно невигідно», — пояснив головний технолог ТОВ  «Хенкель Баутехнік (Україна)» Євген  Карапузов. Схоже, нішу «універсальних» матеріалів, які в будь-якій сфері застосування поступаються за характеристиками спеціальним, провідні виробники залишили невеликим фірмам, які випускають менше десятка видів сухих сумішей «на всі випадки життя» і досі збивають одна поперед одної ціни так, що конкуренція вже йде за кожну копійку на кілограмі.

Найбільші виробники  вже випускають не 1-2, як у 1998-2000 роках, а 5-9 видів самого тільки клею для плитки — залежно від матеріалу (кахель, мармур), розміру, місця монтажу (стіни, підлога), сфери застосування (кухня, ванна, фасад) і основи (міцна чи слабка).

Активно вітчизняні виробники  освоюють і суміші для монтажу  теплоізоляції. За даними Асоціації  виробників сухих будівельних сумішей, їх випускають вже 10—15 фірм. Нагальна потреба утеплення фасадів, яку до того ж стимулюють нові норми теплоізоляції споруд, фактично не залишають будівельникам іншого вибору, як застосовувати сучасні утеплювачі і, відповідно, сухі суміші для їх монтажу. «Річ у тім, що утеплювачі мають низьку адгезію і через це погано кріпляться до звичайного розчину — тут потрібні тільки спеціальні сухі суміші», — пояснює Ольга Ступіна. Це зумовлює значний потенціал цього сегмента ринку, який, за різними оцінками, наразі становить від 2 до 5% обсягів реалізації всіх сухих сумішей. Деякі виробники вже зараз відзначають активізацію попиту на них. «Порівняно з минулим роком обсяги реалізації сумішей для монтажу теплоізоляції у нас зросли у 6 разів», — говорить Олег Конопацький.

Найбільші виробники  навіть розробили спеціальні системи утеплення фасадів, які включають мінераловатну або пінополістирольну теплоізоляцію, спеціальні суміші для монтажу того чи іншого виду утеплювача, армувальну сітку зі скловолокна, грунтовки, чорнову та фактурну штукатурку.

Наразі все, крім утеплювача й армувальної сітки, випускає один і той самий виробник сухих сумішей. На сьогодні, окрім іноземних виробників, такі системи сертифікували всі члени Асоціації виробників сухих будівельних сумішей. Ціни на системи утеплення фасадів коливаються від 6 до 13 у. о. за кв. м — залежно від марки сумішей і утеплювача, а їх монтаж обійдеться ще у 8 у. о. за кв. м. При цьому ефект від утеплення фасадів досить відчутний: за даними фірми «Фомальгаут», тепловтрати цегляної стіни знижуються вдвічі, а залізобетонної — втричі.

Крім того, деякі виробники  сухих сумішей пропонують інший  варіант утеплення — шпаклівки, штукатурки, наливні підлоги й  клеї для облицювальної плитки з  доданням перліту — природного теплозвукоізолятора.

Для західних хімічних компаній український ринок поки що мало привабливий через невеликі розміри, адже вітчизняне виробництво сухих будівельних сумішей тільки розпочинається. Проте тут вже присутні представництва найвідоміших у світі продуцентів полімерних добавок. Зокрема активно діють інформаційні центри потужних хімічних концернів "Байєр", "Ваккер", "Родіа", "Акзо-Нобел", "Кларіант". Компанія GR-Line представляє в Україні полімери французького концерну "Родіа" та швейцарського "Акзо-Нобел".

Однак жодна з хімічних компаній не випускає повного асортименту добавок для будівельних сумішей. Тому вони одна для одної не тільки конкуренти, але й партнери. GR-Line не обмежується лише поставками в Україну полімерів "Родіа", намагається співробітничати з іншими виробниками хімічних добавок. Досить привабливою видається схема, коли вся імпортована з різних країн полімерна продукція зосереджується на одному складі, звідки дрібними партіями розходиться поміж вітчизняними виробниками сухих будівельних сумішей.⁷

1.2.Формування  споживчих властивостей будівельних сумішей

1.2.1. Вплив сировини на формування споживчих властивостей. Склад будівельних сумішей в залежності від виду суміші може бути різним.

В загальному до складу будівельних  сумішей входять наступні компоненти:

— в’язка речовина —  цемент, гіпс, вапно або полімер,

— мінеральні наповнювачі  для забезпечення міцності,    — пісок, мелений мармур, мелений кварц, вапняк та інші домішки, що власне і створюють високотехнологічний продукт — суху будівельну суміш.

Розглянемо детальніше ці складники. Основними матеріалами для виробництва бетонної суміші є цемент, заповнювачі і вода. При виборі цементу враховують основні показники бетону: міцність, морозо та корозійну стійкість, а також технологію виготовлення виробів чи умови бетонування монолітних споруд. Для важкого бетону застосовують здебільшого портландцемент та його різновиди, рідше — глиноземистий цемент та інші в'яжучі.⁸

Заповнювачами для важкого  бетону є сипкі суміші мінеральних  зерен природного чи штучного походження, певного гранулометричного складу в установленому діапазоні розмірів. Заповнювачі в бетоні займають 80...85 % його об'єму і; скріплені затверділим цементом, утворюють каменеподібний конгломерат. Речовинний склад заповнювачів, їхня форма, стан поверхні, поєднання різних фракцій істотно впливають на технологічні показники бетонної суміші, технічні властивості бетону (міцність, усадку, повзучість, довговічність), а також на економічність матеріалу.

Залежно від розмірів зерен заповнювачі поділяють  на дрібні (піски) крупністю 0,16...5,00 мм та крупні (щебінь чи гравій) крупністю 5... 70  мм.

За мінералогічним складом  розрізняють кварцові, польовошпатні, карбонатні піски. Кварцові піски придатні для бетонних сумішей будь-яких марок, оскільки власна міцність кварцу дуже велика (до 1000 МПа). Решту пісків, зокрема вапнякові, належить перевіряти на міцність у бетоні потрібної марки.

За походженням піски  бувають яровими (гірськими), річковими  та морськими. Ярові (гірські) піски  містять більше за решту пісків / глинястих та органічних домішок, зерна  переважно кутасті, що забезпечує добре зчеплення з цементним каменем. Річкові й  морські піски містять менше органічних домішок, але зерна мають обкатану форму й гладеньку поверхню внаслідок перенесення водою. У морських пісках іноді є уламки вапнякових порід, черепашок, які легко руйнуються й можуть знизити міцність бетону. Штучні піски одержують подрібненням гірських порід або супутніх продуктів промисловості, наприклад металургійних шлаків. Вміст глинястих, мулистих та пилуватих домішок, який визначається відмучуванням, неповинен перевищувати 3 % за масою. Глинясті та мулисті часточки вкривають зерна піску, перешкоджаючи зчепленню їх з цементним каменем. Тонкі пилуваті часточки мають розвинуту питому поверхню й для рівномірного закріплення їх у структурі бетону потрібна підвищена витрата цементу. Промивання піску від цих домішок спричинює його значне подорожчання, а тому слід надавати перевагу застосуванню річкового піску.

Вміст органічних (наприклад, гумусових) домішок обмежується  тому, що вони містять органічні .кислоти, які руйнують цементний камінь. Наявність органіки визначають колориметричним (кольоровим) методом— обробкою піску 3 %-м водним розчином NaОН. Колір розчину після обробки піску не повинен бути темнішим за еталон який готують у лабораторії за відповідною методикою.

Зерновий (гранулометричний) склад піску має велике значення для виготовлення бетонної суміші й  бетону із заданими властивостями. Він  характеризується процентним вмістом  зерен різних розмірів і так званим модулем крупності М_к. Щоб визначити ці показники, використовують ситовий аналіз.

Гравій — це сипкий матеріал, утворюваний в результаті природного руйнування (вивітрювання)  вивержених чи осадових гірських порід.

За походженням розрізняють  гравій яровий (гірський), річковий та морський. Яровий гравій більше забруднений домішками.

За розмірами зерен  розрізняють гравій: рядовий — 30...70 мм; фракціонований особливо дрібний  — 5...10 (3...10); фракціонований дрібний  — 5...20; середній — 20....40; крупний — 40...70  мм.