Приймання товарів за якістю

Приймання товарів за якістю є важливою операцією торгово-технологічного процесу складу, яка покликана  забезпечити надходження на склад  тільки товарів належної якості відповідно до умов договорів та нормативно-технічної  документації.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних  умов (ТУ), умовами договорів і  з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують  якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати,рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або  зразкам (еталонам). Приймання товарів  за якістю, як правило, проводиться  на складі кінцевого покупця.

Приймання товару за якістю здійснюється в терміни, які визначаються умовами договору або встановлюються стандартами чи технічними умовами  для окремих видів товарів.

У торговельній практиці найчастіше застосовуються такі терміни приймання  товарів за якістю:

> при місцевому  постачанні: для товарів, що швидко псуються, — 24 години; для всіх інших товарів (продовольчих та непродовольчих) — не пізніше від 10 днів після надходження товарів на склад одержувача;

> при  іногородніх поставках: відповідно 24 години та 20 днів після видачі товарів органом транспорту або надходження їх на склад одержувача при доставці постачальником чи при вивезенні одержувачем. У цей строк матеріально відповідальна особа повинна відкрити тару та перевірити вміст. Приймання вважається вчасним, якщо перевірка якості та комплектності товару закінчена в установлені терміни.

На складах оптових  торговельних підприємств товари в  переважній більшості випадків не повинні  прийматися за якістю, оскільки вони пере-відправляються покупцям у тарі чи упаковці виробника  або початкового відправника. Водночас приймання товарів за якістю на складах  оптового торговельного підприємства є обов'язковим тоді, коли це передбачено  умовами договору, а також У  разі отримання товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою, за наявності ознак псування (витікання, бій склопосуду та ін.).

У разі приймання товарів  від органів транспорту покупці  — бази збутових, постачальницьких, заготівельних організацій, оптових  і роздрібних торгових підприємств, котрі переправляють товари в  тарі або упаковці початкового відправника (виробника), повинні проводити приймання  товарів за кількістю, якістю і комплектністю  всередині тарних місць лише у  випадках, передбачених обов'язковими правилами чи договором, а також  за невідповідності фактичної маси брутто масі брутто, вказаній у супровідних  документах, або при отриманні  товарів у пошкодженій, відкритій  або немаркованій тарі, у тарі з  пошкодженою пломбою чи за наявності  псування або биття виробів. Ці покупці  зобов'язані належним чином зберігати  товари, які підлягають перевідправленню, і не звільняються від відповідальності за псування товарів. Приймання товарів  за якістю та комплектністю може здійснюватися  також і на складі постачальника, але тільки у випадках, прямо передбачених умовами договору.

Приймання товарів за якістю та комплектністю має проводитись  у точній відповідності з вимогами стандартів, технічних умов, інших  нормативних документів та умов договору.

У разі браку всіх або  окремих документів, які засвідчують  якість та комплектність товарів (технічний  паспорт, сертифікат, свідоцтво про  якість, рахунок-фактура, специфікація та ін.), приймання за якістю не припиняється, а за підсумками перевірки складається Акт про фактичну якість і комплектність товарів з вказанням документів, яких бракує.

Якість отриманих у  партії товарів встановлюється: •  способом зовнішнього огляду та перевіркою розмірів окремих одиниць (органолептична оцінка); • лабораторним аналізом відібраних зразків (лабораторна оцінка). При  цьому зовнішньому оглядові може підлягати або вся партія товару (суцільна перевірка), або тільки її частина у вигляді зразків  чи проб (вибіркова перевірка). Для  більшості товарів застосовують метод суцільної перевірки. Вибіркова  перевірка допускається у випадках, передбачених угодами, стандартами, технічними умовами, а результати її розповсюджуються на всю партію товару. Для визначення якості товару у випадках, передбачених стандартами, угодами та іншими нормативно-договірними  актами, учасники приймання товарів  за якістю здійснюють відбір зразків (проб) згідно з вимогами нормативних актів.

В акті про відбір зразків (проб) вказуються такі дані:

> час і місце складання  акта, назва одержувача товарів,  прізвища, імена, по-батькові і  посади осіб, які відбирали зразки (проби);

> назва виробника (відправника), від котрого отримані товари;

> номер і дата рахунка-фактури  і транспортної накладної, за  котрими надійшли товари, дата  надходження товарів на склад  одержувача, а в разі доставки  товарів постачальником чи при  одержанні товарів зі складу  постачальника — номер і дата  накладної або рахунка-фактури,  за котрими здані товари;

 

Загальні основи організації зберігання товарів

Прийняті за кількістю  та якістю товари укладають у тару, пакетують і переміщують у  зону зберігання. Операції з розміщування товарів на складі та їх зберігання є одними з найважливіших у  структурі технологічного процесу  оптового складу, оскільки вони дозволяють забезпечити збереження якості та кількості  товарів і недопущення їх втрат.

Зберігання товарів — це комплекс організаційно-економічних та технологічних операцій, які забезпечують збереження кількості та якості товарів, укладених на зберігання.

При зберіганні товарів  на складі необхідно створити найсприятливіші  умови для збереження якості і  кількості товарів, зменшення товарних втрат, максимального використання складських площ, а також швидкого та чіткого виконання торгово-технологічного процесу складу. Основні вимоги до зберігання товарів на складах передбачають:—  максимальне використання місткостей та складських приміщень; • уникнення  перехрещування товарних потоків; •  дотримання певного порядку розміщення товарів; • вибір раціонального  способу укладання товарів на зберігання; • забезпечення відбору  товарів з місць зберігання в  порядку їх надходження; • постійний  контроль за зберіганням товару; •  широке використання ЕОМ. Успішна реалізація цих завдань забезпечується за рахунок  взаємодії таких факторів; • наявність  і стан складського господарства; • знання працівниками складу властивостей товарів, що направляються на зберігання; • створення оптимальних умов зберігання, догляду і контролю за товарами.

Технологічний процес зберігання товарів  включає такі основні етапи:

♦ розробка системи (схеми) розміщування запасів товарів на складських площах підприємства торгівлі;

♦ розміщування товарів на зберігання відповідно до даної схеми;

♦ укладання товарів на зберігання;

♦ створення оптимального режиму зберігання;

♦ спостереження і поточний догляд за товарами.

Основними технологічними операціями при зберіганні товару є:

• дезінфекція приміщень для  вберігання;

• закріплення постійного місця  зберігання за товаром;

• переміщування товару до місця  зберігання;

• розміщування товарів на закріплених  площах;

• укладання товару на зберігання (у штабелі, стелажі);

• зберігання товару;

• створення та підтримування відповідного режиму зберігання;

• догляд за товаром; здійснення на складі санітарно-гігієнічних заходів після  відпускання та відвантажування  товарів.

Унаслідок того, що товарам та матеріалам притаманні різні фізико-хімічні  властивості, для збереження їхньої кількості та якості мають бути створені відповідні умови і використовуватись  відповідна техніка зберігання.

Під технікою зберігання товарів розуміють  комплекс заходів організаційного  та технічного характеру, спрямованих на забезпечення збереження товарних ресурсів способом:

• вибору раціональних способів розміщування та укладання  товарів при зберіганні і їх складській переробці;

• застосування спеціального обладнання для зберігання товарів  з урахуванням їх ваги, об'єму, розмірів і фізико-хімічних властивостей;

• створення правильного  режиму та умов зберігання товарів. Фактично техніка зберігання товарів є  поєднанням способів укладання та зберігання товарів.

Під умовами зберігання розуміють навколишнє середовище, в  якому і під дією факторів якого  перебувають товари на складі (температура, вологість, освітленість, хімічний склад  газового середовища тощо).

Для кожного виду товарів умови зберігання встановлені  державними стандартами або технічними умовами на їх виготовлення, а також  спеціальними інструкціями з їх зберігання. При цьому при визначенні режиму та умов зберігання товарів на складі необхідно враховувати тривалість перебування на складі товарів поточного  запасу.

Розрізняють короткострокове  і тривале (довгострокове) зберігання товарів на складі. Короткостроковим визнають зберігання товарів поточного  запасу з терміном перебування на складі не більше від двох місяців; тривалим - зберігання, при якому  тривалість перебування товарів  на складі перевищує даний термін. Для тривалого зберігання товарів  необхідні кращі умови, ніж для  короткострокового.

 

 

Необхідною передумовою  успішного зберігання товарів є  розробка певної системи їх розміщування за сортами, розмірами, місцями укладання  з урахуванням частоти потреби  в них, оборотності товарних запасів, забезпечення рівномірності та потоковості  їх перемішування. Чіткий порядок розміщування товарів дає можливість швидко знаходити  необхідні товари при відпусканні  їх оптовим покупцям або вільне місце  для розміщування нової партії товарів. Він полегшує облік, сприяє впровадженню автоматизації управління складським процесом, полегшенню складської вантажопереробки.

Розробка системи  розміщування товарів передбачає розрахунок необхідної площі для зберігання окремих груп товарів з урахуванням  обсягів та порядку надходження  товарів на склад і їх реалізації, визначення дільниць для зберігання окремих груп товарів за умови  забезпечення правильного товарного  сусідства і можливості постійного нагляду за їх збереженням, закріплення  постійних місць зберігання (секцій, дільниць, стелажів, полиць, комірок) за товарами певних груп, підгруп і  різновидів (найменувань). При цьому  проводять групування товарів за асортиментною ознакою та однорідністю режимів зберігання, визначають перелік  товарів, які потребують спеціальних  приміщень з урахуванням специфічних  властивостей товару (вологість, здатність  сприймати сторонні запахи, товарне  сусідство, черговість відпускання).

Першим етапом під  час розробки системи розміщування товарів є групування товарів  за асортиментною ознакою та однорідністю режимів зберігання. Це передбачає розподіл усієї товарної маси за фізико-хімічними  та біологічними властивостями товарів, характером впливу на них навколишнього  середовища, за приміщеннями різних видів (неопалюваних, утеплених, опалюваних, охолоджуваних, підвальних, спеціальних). Так, наприклад: м'ясо, рибу потрібно зберігати  в холодильних камерах; фарби  та хімікати в бочках і ящиках, скло віконне, скляний посуд, скобяні вироби — в не утеплених приміщеннях; борошно, крупи, вина, пилососи, швейні та пральні машини, мотоцикли — в утеплених приміщеннях; цукор, кондитерські вироби, більшість непродовольчих товарів (тканини, одяг, головні убори, галантерея, парфумерія, радіотовари) — в опалюваних приміщеннях. Товари, які не реагують на різкі температурні коливання та атмосферні опади (чавунні труби, круглий ліс і т.п.), розташовують на відкритих складських майданчиках.

При розміщуванні товарів у визначеному в такий  спосіб складському приміщенні необхідно  додержуватись таких вимог:

> максимально  використовувати площу та міс  к їсть складу, вантаж-несучу спроможність  обладнання для зберігання товарів;

> найбільш раціонально  розташовувати і використовувати  обладнання для зберігання з  метою зручності переукладання,  оновлення і перевірки товарів,  що зберігаються;

> використовувати  малогабаритні та високопродуктивні  механізми мінімальної кількості  видів і типів для всього  комплексу навантажувально-розвантажувальних  і транспортно-складських робіт  на одному складі.

 

 

У кожному торговельному  підприємстві зберігання товарів має  організовуватися з урахуванням  фізико-хімічних властивостей товарів, тривалості зберігання товарів, частоти  завезення і відпускання, дотримання правил товарного сусідства і  системи матеріальної відповідальності. При цьому технологія зберігання товарів і в першу чергу  вибраний спосіб укладання їх на зберігання залежать від форми товарів, їх маси, виду упаковки, фізичних властивостей і кількості одиниць товарів, а також наявних технічних  засобів.

Основними технічними засобами, які використовуються для  зберігання товарів на складах, є  піддони різних видів (пласкі піддони-палети, стійкові піддони, ящикові піддони), підтоварники, стелажі, тара-обладнання, контейнери, інші види спеціального технологічного обладнання складів.

Піддони — це промислові вироби певних габаритів та конструкції, котрі використовуються як пересувні  підтоварники для зберігання і транспортування укладених на них товарів, а також для формування вантажних пакетів, штабелювання і транспортування товарів.

Стелаж — це призначена для тимчасового зберігання товарів багатоярусна металева, дерев'яна, рідше залізобетонна споруда, яка  є металоконструкцією із сортового  прокату або гнутих профілів різноманітного перетину, котрі утворюють комірки  для зберігання товарів, які можуть бути відкритими чи закритими. Укладання  товарів у стелажі здійснюється вручну або з допомогою підйомно-транспортних механізмів з вилочними вантажозахопними робочими органами (наприклад електро-навантажувачів). При механізованій складській переробці вантажів застосовують стелажі з великими комірками, придатними для укладання в них товарів, попередньо спакетованих на піддони чи в контейнери.

Для зберігання деяких товарів (наприклад гнучких: шланги, троси та ін., зберігання яких у лежачому положенні не дозволяє через їх форму  раціонально використовувати обсяги комірок стелажів і ускладнює  подальший їх відбір) можуть використовуватися  вертикально розташовані стенди з металевими штирями для підвішування таких товарів.

Техніка зберігання товарів на складах передбачає певний порядок і способи укладання  товарів на зберігання. З урахуванням  властивостей товару, його упаковки та ваги окремих товарних одиниць застосовують такі способи укладання та зберігання товарів: штабельний, стелажний, підвісний (на вішаках), навалом (насипом); специфічним  способом зберігання відрізняються  так звані наливні товари, які  у великих кількостях зберігаються в резервуарах, баках, цистернах  тощо.