Розвиток електронної торгівлі в Україні

Міністерство освіти і науки України

Український державний  університет фінансів та міжнародної  торгівлі

Кафедра світового господарства і міжнародної економічної інтеграції

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни “Внутрішня торгівля”

На тему: «Розвиток електронної торгівлі в Україні»

 

 

 

 

Виконали:

Студенти факультету міжнародної економіки і менеджменту

3 курсу 1 групи

Хіміч А. Ю. 
Пелишенко Д. Отчество не знаю)

Громадський А. Ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2013

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………3

1. Електронна торгівля в Україні………………………………………………….5

2. Особливості розвитку українського сегменту електронної комерції……....12

3. Перспективи розвитку електронної комерції в Україні……………………..17

ВИСНОВКИ………………………………………………………...…………….19

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ………………………………………………..21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Розвиток інформаційних  технологій за останнє десятиліття  докорінно змінив підхід бізнесменів до своєї діяльності. Доступ до ресурсів глобальної інформаційної мережі Інтернет відкрив нові можливості для комерції. Сьогодні функціонування єдиної інформаційної мережі – Інтернет - обумовлює утворення мережевих співтовариств, що значно впливають на економічне життя суспільства: наступає ера міжнародної електронної торгівлі. Міжнародна електронна торгівля – це один з новітніх феноменів у світовій економіці: перші акти купівлі-продажу через Інтернет, - а на нього нині припадає більше 90% угод у сфері електронної торгівлі,- відбулися в 1996 р.

Завдяки своїм перевагам  у порівнянні із традиційними формами  обміну для всіх

контрагентів торгівлі, електронна торгівля з моменту свого зародження переживає процес бурхливого росту й уже зайняла видне місце в системі світогосподарських відносин, сприяючи глобалізації економіки, підвищенню ефективності національних господарств і більш повному задоволенню потреб споживачів. Авторитетні українські й закордонні експерти практично одноголосно визнають за нею значні перспективи подальшого розвитку.

Разом з тим, в Україні  міжнародна електронна торгівля –  на відміну від розвинених країн  – тільки переходить від зародження до початкового етапу свого розвитку, що вимагає поглибленого вивчання закордонного досвіду в даній області для стимулювання її розвитку. Оскільки проблематика електронної торгівлі дійсно нова й уже тому недостатньо досліджена, а трактування цілого ряду її аспектів різними українськими й закордонними вченими часом помітно розходяться між собою, для розробки такої концепції необхідне більше глибоке проникнення в сутність міжнародної електронної торгівлі, адекватна оцінка її ролі у світовій економіці й процесі її глобалізації.

Метою роботи є розробка науково обґрунтованих методів  удосконалення та розвитку міжнародної електронної торгівлі в Україні, за рахунок перенесення тих сторін закордонного досвіду, за допомогою яких електронна торгівля у розвинутих країнах досягла свого сучасного стану.

Для реалізації мети поставлені й вирішені наступні завдання:

узагальнено теоретичні погляди на міжнародну електронну торгівлю;

визначено соціально-економічну сутність міжнародної електронної торгівлі, виражено її у відповідній дефініції даної категорії, а також у сукупності корінних, невід'ємних характеристик (атрибутів) і переваг цієї форми організації сфери обміну;

оцінено роль міжнародної  електронної торгівлі у сучасній світовій економіці;

виявлено фактори, що впливають на розвиток міжнародної електронної торгівлі в Україні та закордоном;

дано характеристику сучасного стану, тенденцій розвитку електронної торгівлі в Україні;

розроблено стратегії  розвитку міжнародної електронної  торгівлі в Україні;

розкриті основні ризики електронної форми розрахунків;

показано основні перспективи  розвитку електронних грошей в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Електронна торгівля  в Україні

Сьогодні ні у вітчизняних  ні у зарубіжних спеціалістів немає єдиної думки, щодо того які форми людської діяльності треба включати в поняття «електронна торгівля». Значна кількість Українських вчених приділяють увагу ролі інформаційних технологій у розвитку сучасної економіки, поглибленні міжнародного співробітництва, побудові постіндустріального суспільства в цілому, і лише декілька авторів, таких як А. Чухно, В. Новицький, Н. Меджибовська, О. Чубукова, аналізують нові сфери підприємництва, які розвиваються в Україні на основі новітніх інформаційних технологій. А із зарубіжних Хубаев Г., Кобелев О., Разуваєв Д., Ушанов П. та інші.

Так Хубаев Г.Н вважає що «електронна комерція» – така форма постачання продукції, при  якій вибір і замовлення товарів  здійснюється через комп'ютерні мережі, а розрахунки між покупцем і постачальником здійснюються з використанням електронних документів і / або засобів платежу.

При цьому в якості покупців товарів (або послуг) можуть виступати як приватні особи, так і організації [5, с. 28].

О. Кобелев під електронною  комерцією розуміє «технології  вдосконалення комерційних операцій та управління виробничими процесами з допомогою електронних засобів обміну інформації» [4, с. 23-24].

UNCTAD дає таке твердження: «під «електронною комерцією» мають на увазі всі форми угод, пов'язані з комерційною діяльністю організацій та фізичних осіб, які засновані на обробці та передачі цифрової інформації, включаючи тексти, звуки і візуальні дані»[2, с. 26].

Отже, проаналізувавши  визначення поняття «електронної торгівлі»  низки  авторів, введемо своє бачення даного поняття: міжнародна електронна торгівля - це сфера реалізації товарів у формі матеріального продукту та послуг за допомогою всесвітньої глобальної мережі Інтернет.

У даній роботі поняття  «електронна торгівля» та «міжнародна  електронна торгівля» вважаємо синонімами, оскільки при електронній торгівлі використовується Інтернет, а так як він не належить нікому, тобто є міжнародний, то і відповідно електронна торгівля стає міжнародною.

До основних ознак  електронної комерції можна віднести:

- факт здійснення операції електронним шляхом, тобто з використанням комп'ютерно-мережевих технологій;

- поширення права власності на активи, які продаються або купуються, включаючи як традиційні, так і принципово нові;

- частота вчинення однорідних операцій, яка може бути об'єктивно виміряна провайдером і підтверджена незалежними аудиторами;

- обставини реалізації активу, в тому числі і електронним способом.

Якщо розглядати електронну торгівлю в усьому її багатогранному змісті, то варто виділити шість головних каналів (інструментів) її реалізації:

Інтернет (включаючи електронну пошту);

інтерактивне телебачення;

телефон (при цьому  в області електронної торгівлі останнім часом усе більш активно  використається технологія ІР-телефонії);

факс;

електронний обмін даними (EDI, Electronic Data Interchange).

системи електронних платежів і переказів коштів [1, с. 12-13].

Соціально-економічна суть електронної торгівлі проявляється через характерні риси (атрибути). Таких  характерних рис можна виділити чотири. Електронна торгівля втілює в собі особливий, сформований на основі інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), тип інфраструктури ринку товарів у формі матеріального продукту й послуг.

По-друге, електронна торгівля як особливий різновид ринкових інститутів (інституціональних форм), що включають  в себе у першу чергу наступні моменти:

-  сукупність ринкових суб'єктів, зв'язаних між собою на основі ІКТ;

- сукупність правил, на основі яких взаємодіють ринкові суб'єкти з використанням ІКТ.

По-третє, електронна торгівля є частиною «електронної економіки», що є одним з напрямків формування та найважливішим елементом так званої нової економіки. Електронна економіка (e-Economy) — в широкому розумінні —  економіка, заснована на широкому та інтенсивному використанні інформації, знань та інформаційних технологій. У дещо вужчому розумінні — мережева економіка, тобто економіка, що базується на мережевих технологіях і моделях ―бізнес-бізнес (Business 2 Business) і ―бізнес-споживач (Business 2 Consumer) [3, с. 29-31].

І по-четверте, міжнародна електронна торгівля виступає як особлива соціально-економічна форма ринку.

Також треба зазначити  що термін «міжнародна електронна торгівля»  і  «міжнародна електронна комерція» треба вважати синонімами, оскільки семантично це одне й те саме. Але треба розрізняти поняття «електронна торгівля» і «електронний бізнес», який можна розглядати як сферу ділових операцій, що включає електронний документообіг, електронну систему платежів й електронну торгівлю. Таким чином, електронний бізнес як сфера діяльності охоплює електронну торгівлю, а також інші бізнес-операції між компаніями головним чином через Інтернет, а також інші електронні засоби масових комунікацій.

До основних переваг  електронної торгівлі, у порівнянні з оф-лайн або  традиційною торгівлею, можемо віднести наступні:

- практично необмежене коло потенційних клієнтів;

- низька вартість трансакцій;

- малий обсяг первісних вкладень, пов'язаний з відсутністю необхідності купівлі або оренди торговельних площ й торговельного устаткування;

- запобігання несумлінності або недосвідченості продавців;

- простота обліку руху товару;

- зручність проведення маркетингових досліджень;

- великий потенціал розвитку системи роботи із клієнтами, без ризику, що система «знайде» собі інше місце роботи, як це нерідко відбувається із продавцями, що набрали досвід.Але і електронна торгівля має свої недоліки, які пов’язані з її технічною частиною, що сьогодні ще перебуває у стадії розробки.

У системі електронної  торгівлі упускається ефект, можливий тільки при особистому контакті покупця  й продавця і, що досягає за рахунок чарівності продавців, їхніх інтуїтивних здатностей й уміння продати навіть не занадто бажаний для покупця товар.

По-друге, далеко не всі компанії, що є присутнім на цьому ринку, надають  повноцінний набір послуг, що включає  в себе можливість одержання повної інформації про товар, про умови покупки й доставки, можливість он-лайн розміщення замовлення й оплати, інформацію про програми заохочення клієнтів.

Проаналізувавши ринки Центральної  та Східної Європи, можна спостерігати специфічний он-лайн пейзаж.

У цілому, на ринку Центральної  та Східної Європи Інтернет, як і  раніше не відображається проникнення  швидкісного Інтернету до рівня, порівнянного з країнами із розвиненою економікою, але показники зростання  мають велике значення. Очевидно, що існує великий потенціал на ринку Центральної та Східної Європи.

У січні 2010 року п'ять країн Центральної  та Східної Європи, зареєстрували  більше 50 відсотків населення, які  мають доступ до Інтернету - Естонія, Чехія, Латвія, Словенія і Литва. Серед них Естонія була лідером, в якій Інтернет користувачів є близько 68 відсотків населення. Схоже, що розвиток Інтернету в Естонії почався раніше, ніж у більшості інших країн Центральної та Східної Європи. Показники 2007 року вже показали 58 відсотків населення з доступом до Інтернету. Для всіх інших ринках Центральної і Східної Європи, рівень проникнення складає менше 50 відсотків, і слід зазначити, що це значно менше, ніж у країнах Західної Європи, таких як Німеччина, Франція і Велика Британія - де він коливається в межах 70 відсотків (рис. 1.)

Рис. 1. Проникнення Інтернету в  Центральній і Східній Європі 2007-2010рр. (створено на основі [6, с. 18])

 

 Угорщина, Болгарія, Словенія та Литва складають наступну групу після України, Румунії та Росії в країнах з найвищими темпами зростання проникнення, а середній результат перевищує 30 відсотків. В інших країнах коливається навколо рівня 20 відсотків зростання. Тільки на естонському ринку Інтернету залишається на колишньому рівні, що може бути пов'язане з тим, що ця країна має відносно високий рівень проникнення, що вказує на насиченому ринку.

В Україні електронна комерція розвивається по сценарію, багато в чому подібному з новими індустріальними країнами другого покоління (Бразилія, Мексика, Аргентина, Малайзія, Індонезія й ін.). Для цього сценарію насамперед характерно бурхливе, стрибкоподібне формування й розвиток національної мережі Інтернету як найважливішого елемента матеріально-технічної бази й інфраструктури електронної торгівлі, а також інших інформаційно-комунікаційних засобів і технологій, застосовуваних у даній сфері.

Найбільше українців стримує купувати товари в Інтернеті –ризикованість таких покупок (50%), а четверта частина  українців, а саме 18%, вважають такі покупки надто складними. Але більше половини покупців, вважають що покупки в Інтернет магазинах та аукціонах займають менше часу ніж покупки в простому магазині (35%), і товари в Інтернеті є дешевшими ніж в простому магазині - 30%.