Зміст торгово-технологічного процесу в магазині та задачі його удосконалення

Також в  магазині є асортиментний  перелік  товарів (додаток). За кожною групою товарів, що викладенні в торговому залі закріплене своє місце, що дозволяє покупцю швидко знаходити товар.

В магазині «Барвінок» є куточок споживача (додаток), який розміщений на видному та доступному місці. В куточку споживача знаходяться документи, які засвідчують роботу магазину: ліцензія, дозвіл на розміщення, патент, книга відгуків та пропозицій (додаток) та номера телефонів контролюючих органів.

За роботою  підприємства здійснюється контроль відповідними органами: Державною податковою інспекцією, Санітарно – епідеміологічною станцією, Управлінням пожежної безпеки, Антимонопольним  комітетом, Управлінням у справах  захисту прав споживачів. Під час  здійснення перевірок представникам  контролюючих органів надається  «Журнал реєстрації перевірок» та «Санітарний  журнал» (додаток).

У магазині вдале архітектурне вирішення фасаду будівлі, раціональне внутрішнє  планування, привабливий інтер’єр та загальна доброзичлива атмосфера  магазину.

 

 

 

3 . Організація постачання товарів підприємств роздрібної торгівлі

 

Товаропостачання  роздрібної торгової мережі — комплекс комерційних і технологічних  операцій, спрямованих на доведення  товарів до роздрібної мережі у кількості  та асортименті, що відповідають попиту населення.

Основними документами, що регулюють взаємовідносини  партнерів, пов'язаних із постачанням  товарів, є:

1) Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV;

2) Господарський  кодекс України від 16 січня  2003 р. № 436-ІV;

3) Господарський  процесуальний кодекс України  від 6 листопада 1991 р. № 1798-ХII;

4) Цивільний  процесуальний кодекс України  від 18 березня 2004 р. № 1618-ІV;

5) Кодекс  України про адміністративні  правопорушення від 7 грудня 1984 р.  № 8073-Х;

6) Кодекс  адміністративного судочинства  України від 6 липня 2005 р. №  2747-ІV;

7) Закон  України "Про правові засади  цивільного захисту" від 24 червня 2004 р. № 1859-ІV та ін.

Товаропостачання  роздрібної торгівлі розглядають як складну динамічну систему, яка маэ свою морфологічну та функціональну структуру, основною метою якої с безперебійне доведення до роздрібної торгової мережі товарів, потрібних для задоволення попиту населення.

Морфологічна  структура цієї системи формується сукупністю взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою суб'єктів системи, якими є джерела товаропостачання (і окремі постачальники товарів), транспортні підприємства й організації (перевізники товарів, які забезпечують просторове переміщення товарів у процесі товаропостачання) і роздрібні торговельні підприємства, які с кінцевими пунктами завезення товарної маси (яка є основним об'єктом системи товаропостачання).

Функціональна структура системи товаропостачання складний багатостанний процес взаємодії  зазначених суб'єктів, який містить  різноманітні заходи із задоволення потреби роздрібної торгової мережі у товарах споживчого призначення, що послідовно виконуються учасниками системи товаропостачання. Зміст товаропостачання у найбільш стислому викладенні зводиться до того, що підприємство-постачальник товарів за замовленням роздрібного торговельного підприємства мас відібрати, скомплектувати партію товарів у кількості та асортименті, достатніх для безперебійної торгівлі ними у кожному магазині протягом певного обумовленого періоду, підготувати і доставити замовлені товари власним або найманим транспортом до відповідного пункту продажу або надати ці товари представникові роздрібного торговельного підприємства для самостійного їх вивезення. Процес товаропостачання завершується прийманням товарів у роздрібному торговельному підприємстві та документальним оформленням операції здавання-приймання товарів.

Для раціональної організації процесу товаропостачання торговельним підприємствам доцільно здійснювати його на основі розроблених  комерційною службою планів товарного  забезпечення і завезення товарів  у магазини.

Фактори виливу та основні вимоги організації  процесу товаропостачання.

На організацію  товаропостачання впливають об'єктивні  та суб'єктивні фактори. До об'єктивних факторів належать:

— виробничі (розвиток і розміщення виробництва, його спеціалізація, сезонність, наявність  сировинної бази, достатнього асортименту  і запасів готової продукції  у постачальників тощо);

— транспорті (етап доріг, наявність транспортних зв'язків між магазинами і джерелами  постачання, стан і структура парку  транспортних засобів, які використовуються для завезення товарів тощо);

— торговельно-організаційні (чисельність і склад роздрібної торговельної мережі, її розміщення на території районів, обсяги товарообігу підприємств, площі торгових залів і складських приміщені", рівень організації торговельно-оперативних і технологічних процесів, структура й особливості асортименту товарів тощо).

На організацію товаропостачання виливають і суб'єктивні фактори, зокрема:

— рівень управління процесом товаропостачання;

— кваліфікація працівників, які визначають потребу  в товарах;

— достовірність  комерційної інформації. Раціональна  організація товаропостачання ґрунтується  на дотриманні таких основних вимог:

1) завезення  товарів у роздрібні торговельні  підприємства відповідно до обсягів  та структури попиту населення  і змін кон'юнктури торгівлі;

2) ритмічне  постачання товарів у роздрібну  торговельну мережу в широкому  асортименті й потрібній кількості,  з урахуванням встановленого  для торгового об'єкта обов'язкового  асортиментного переліку та стану  його устаткування торговотехнологічним  обладнанням (зокрема, холодильним  обладнанням для зберігання швидкопсувних  товарів);

3) встановлення  розмірів партій завезення з  урахуванням наявних товарних  запасів, обсягів одноденної реалізації  і прийнятої періодичності завезення;

4) визначення  джерел постачання й найбільш  ефективних у певних умовах  форм і методів товаропостачання з урахуванням стану розвитку виробництва товарів (його обсягу, широти, глибини, конкурентоспроможності асортименту товарів, що випускаються), стану розвитку інфраструктури ринку й транспортних зв'язків, складності асортиментної структури закупівлі товарів, територіальної віддаленості постачальників від торговельного підприємства;

5) визначення  кількості товарів і частоти  їх завезення відповідно до  типу, спеціалізації й потужності  торговельного підприємства, забезпечення  його відповідними площами для  зберігання і технологічним обладнанням  (особливо холодильним);

6) забезпечення  мінімальних витрат на завезення  та зберігання товарів у роздрібній  торговельній мережі, належної якості  обслуговування покупців і отримання  бажаного прибутку.

 

4 . Технологія приймання товарів  за кількістю та якістю

Усі товари, які надходять у магазин «Барвінок» приймаються за кількістю та якістю. Це дозволяє забезпечити контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей в магазині, запобігти потраплянню в реалізацію неякісних товарів, сприяє організації контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань.

Організація приймання забезпечує проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні їх якості. Значною мірою це залежить від підготовки товарів до відправки постачальником, організації їх завантаження і якості оформлення документації. Постачальник зобов'язаний відвантажувати товари, максимально підготовлені до продажу, підсортовані й упаковані. До обов'язків постачальника входить також укладання товарів у транспортну тару з таким розрахунком, щоб полегшити торговельному підприємству-одержувачу товарів розвантаження транспортних засобів.

Приймання товарів за кількістю і якістю повинне проводитися відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод. Разом з тим у договорі може бути обумовлено застосування для цих операцій норм та вимог, установлених Інструкціями "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" і "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю". Саме тому в практиці вітчизняної торгівлі норми цих Інструкцій досить широко застосовуються як базові у всіх випадках, крім тих, для яких у стандартах, технічних умовах або інших обов'язкових правилах передбачено інший порядок приймання товарів.

Приймання товарів здійснюватись у магазині особою, на яку покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині. Ці працівники зобов'язані знати правила і строки приймання товарів, порядок документального оформлення результатів приймання у випадках виявлення розбіжностей за кількістю чи якістю товарів, порядок і строки подання повідомлення про виклик представника постачальника тощо.

Приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розвантажуванням товарів. Основними елементами процесу приймання товарів у магазині є:

• ознайомлення з супровідними документами і  перевірка правильності їх оформлення;

• перевірка  відповідності найменування товарів  і їх маркування даним супровідних  документів;

• перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

• перевірка маси брутто;

• перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;

• розкривання  тари;

• перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

• перевірка  якості товарів;

• документальне  оформлення результатів приймання.

Існує два  основних способи (або напрямки) проведення цих операцій: 1) "від товару до супровідного документу"; 2) "від супровідного документу до товару".

Під час проведення приймання за першим способом ("від товару до супровідного документу") спочатку почергово визначають наявність і фактичну кількість кожної з конкретних назв товарів, після чого інформацію про їх фактичну кількість порівнюють з даними накладних рахунків-фактур тощо; якщо ці дані збігаються, у супровідному документі роблять спеціальну позначку, якщо ні, то товари даної назви тимчасово відкладають і проводять приймання наступних позицій товарів. У кінці приймання з'ясовують остаточний результат (нестача чи надлишок).

При застосуванні другого способу приймання товарів ("від супровідного документу  до товару") процедура приймання  проводиться згідно з послідовністю запису окремих позицій товарів у супровідному документі.

Спосіб  приймання товарів визначається відповідно до послідовності укладання товарів у кузові транспортного засобу (як правило, першим приймають товар, який розташований найближче до заднього борту автомобіля або до дверей кузова типу "фургон").

Приймання товарів за кількістю полягає у зіставленні маси, кількості місць та одиниць фактично завезених товарів з даними супровідних документів і маркування. Перевірку кількості товарів ведуть у одиницях вимірювання, вказаних у супровідних документах. Масу нетто товарів при цьому потрібно визначати в тому порядку, який установлений стандартами, або іншими обов'язковими для сторін документами. Масу тари необхідно визначати одночасно з масою нетто товару.

У тих  випадках, коли товари в магазин  надійшли без супровідних документів, їх фактична кількість повинна бути визначена і зазначена в акті про фактичну кількість товарів з вказанням у ньому відсутніх документів; при цьому отримані товари повинні запишатися в магазині на відповідальному зберіганні до прибуття супровідних документів.

Якщо  при кількісному прийманні товарів  у момент надходження неможливо  визначити масу нетто товарів, то спочатку перевіряють масу брутто товару, а після звільнення тари від товару визначають фактичну масу тари. Масу брутто при отриманні товарів і масу тари після звільнення вказують у відповідних актах.

Акт про  масу тари повинен бути складений  не пізніше ніж через 10 днів після її звільнення.

В акті про  результати перевірки маси тари повинна бути вказана маса нетто продукції, визначена відніманням від маси брутто маси тари.

Приймання товарів за кількістю проводиться: а) при централізованому завезенні товарів постачальником — безпосередньо в магазині; б) при вивезенні товару транспортом магазину — на складі постачальника; в) при іногородній поставці — на станції (пристані) призначення.

Приймання товарів за кількістю проводиться, як правило, в такі строки:

а) при  надходженні без тари, у відкритій  чи пошкодженій тарі — у момент надходження в магазин, отримання зі складу постачальника або органів транспорту;

б) при  надходженні у справній тарі: за масою брутто і кількістю місць  — у момент отримання від постачальника; за масою нетто і кількістю одиниць у кожному місці — одночасно з розкриттям тари, але не пізніше ніж через 10 днів з моменту надходження, а товари з обмеженими термінами зберігання — не пізніше 24 годин з моменту отримання товарів.